USD 27.6 27.85
  • USD 27.6 27.85
  • EUR 31.5 31.8
  • PLN 7.2 7.34

Рись поблизу ЧАЕС, дикі коні на Поліссі та наступ лісів: світ Чорнобильської зони

Покинуті угіддя стали оселею диких коней Пржевальського, рись та інші великі тварини не бояться підходити до периметру Чорнобильської АЕС та в покинуті будівлі, а бобри успішно перемагають радянську меліорацію: зона відчуження повинна стати зоною відродження природи завдяки створенню радіаційно-екологічного біосферного заповідника.

Офіційно створений торік Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник займатиме приблизно дві третини зони відчуження. Завдяки тому, що людина пішла з цієї території ще 32 роки тому, бідні мисливські угіддя та активно змінені людиною ландшафти поступово перетворюються на резерват, де оселилися усі знакові для європейської фауни дикі тварини.

Як змінюється екосистема, для чого був створений заповідник на території забруднених радіонуклідами земель та чи зможе унікальний та загадковий світ зони відчуження стати туристичною атракцією не лише для любителів покинутих людьми міст, а й для поціновувачів дикої природи, розповіли керівник та працівники заповідника.

Заповідник для відродження екосистеми на місці радіаційного лиха

Виконувач обов’язків директора Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника Тарас Мельничук розповів, що заповідник був офіційно зареєстрований у березні минулого року. Установа працює за кошти держбюджету. Реальна робота заповідника розпочалася наприкінці липня минулого року, коли надійшли перші кошти на рахунки. Відтоді почали набирати штат.

Планують, що у штаті заповідника працюватимуть загалом приблизно 600 чоловік. Заповідник отримує допомогу інвесторів, європейських організацій, які переймаються охороною природи. Завдяки співпраці з ними торік уклали два важливі контракти – на розробку організації території та на розробку проекту землеустрою. Ці два документи є основоположними для розвитку та становлення заповідника.
Заповідник має три основні функції: природоохоронну, науково-дослідну та інформаційно-просвітницьку. Наразі у штаті заповідника працюють 35 осіб. Починають формувати науковий, інформаційно-просвітницький та природоохоронний відділи, працюватиме також господарська частина. Установу зареєстрували у місті Іванкові Київської області, за межами зони відчуження, де працівники працюють п’ятиденний робочий тиждень. Є підрозділ, який діє безпосередньо у зоні відчуження, його робочий час регламентується інакше – три робочі та чотири вихідні дні.

Планують, що певні підрозділи заповідника працюватимуть у містах Чорнобилі та Києві. Зараз поступово зміцнюють матеріально-технічну базу. Тарас Мельничук наголошує, що територію зони відчуження хочуть розглядати не як територію подолання наслідків аварії, а як територію відродження тваринного та рослинного світу, типового для Полісся.

На запитання про захист тварин від людей, зокрема, браконьєрів, він нагадав, що понад сотня людей, які проживають у відселеній тридцятикілометровій зоні відчуження, є самоселами і перебувають поза законом. Зобов’язанням Нацполіції є охорона периметру території. Оскільки вже створений заповідник, на об’єктах природозаповідного фонду є такий підрозділ, як охорона ПЗФ. На цих людей покладний обов’язок охорони території з природоохоронної точки зору.

Проект землеустрою розробляють для того, щоб в його результаті, земельна ділянка площею маже 227 тисяч гектарів була передана з управління ДАЗВ під управління заповідника. Коли це відбудеться, набиратимуть штат, за яким будуть закріплені ділянки для охорони. Наразі спільно з Держекоінспекцією та Нацполіцією проводитимуть рейдову кампанію з приводу нересту: обстежуватимуть річки заповідника.
Аварія на ЧАЕС: трагедія для довкілля та шанс на відновлення дикого світу Полісся

Розвитком науково дослідницького напрямку займається керівник відділу екології флори та фауни Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника Денис Вишневський. Він розповів, що вплив радіації на тваринний світ вивчають з перших днів аварії на ЧАЕС. Було декілька періодів досліджень. Перший – радянський з 1986 до 1991 року, коли фахівці академії наук та інститутів з Москви та Новосибірська проводили дослідження негативного впливу. Тоді була концепція досліджень, що полягала в оцінці втрат для природного середовища внаслідок аварії. Але ці втрати, як показав досвід, були дуже локальними.

Наприклад, йдеться про «рудий ліс» на захід від станції – це близько 10 кілометрів квадратних лісових насаджень сосни звичайної. Окремі дослідження фіксували зменшення кількості окремих видів мишоподібних гризунів, птахів, але тільки під час першого року після аварії. Потім 4-5 років тривала перебудова екосистеми. Цей процес був пов'язаний з зупинкою людської діяльності. Види, які були пов’язані з людиною, поступово покидали зону відуження, а на їхньому місці виникав набір видів, більш характерний стану Полісся. Це лісові види та види водоболотного комплексу.
Питання реалізації політики щодо збереження природного середовища постало вже у 1990-1991 роках. Наприклад, у Білорусі заповідник створили у 1989 році. В українській частині зони відчуження одразу прийняти таке рішення було неможливо, адже тут до кінця 2000 року працювала атомна електростанція, розміщена інфраструктура поводження з радіоактивними відходами тощо. Тому була низка рекомендацій щодо створення, наприклад, мережі заказників. Нині вирішили створити в зоні відчуження найвищу з існуючих форм охорони природи – біосферний заповідник.

Зона відчуження, зі слів науковця, фактично є резерватом європейської лісової фауни. Найбільші тварини, види-символи, що характеризують європейські лісову фауну – ведмідь, рись, вовк, борсук, лисиця, лось, олень проживають тут. Якщо говорити про тварин, віднесених до Червоної книги України, це орлан-білохвіст, якого можна побачити навіть на ставку-охолоджувачі біля ЧАЕС, кулик тощо.

Міфи про радіаційних мутантів та майбутнє ставка-охолоджувача ЧАЕС

Водойма-охолоджувач територіально не входить до заповідника. Вона потрапила у територію спеціального промислового використання. Втім, як зауважує Денис Вишневський, доки люди думають, як її використати, тварини вже її використовують. Ставок став ключовою ділянкою для мігруючих птахів.

Міф про тварин-мутантів науковець рішуче спростовує. Він нагадує, що міф про те, що тварини начебто стають мутантами під впливом радіації, побутує ще з часів Хіросіми. За час роботи науковця в екоцентрі, через лабораторію пройшли тисячі тварин. Досліджували мишоподібних гризунів, риб з водойми-охолоджувача. Фіксували лише поодинокі випадки відхилень. Денис Вишневський наголошує, що природа не допускає відхилень, а тварини з відхиленнями не проходять природний добір. Тварина з вадами генетичного апарату може вижити у лабораторії, а не в умовах природного середовища. Серед видів, з якими працювали, зустрічали особини з вадами кісток черепа і кілька риб-альбіносів (з-поміж тисяч досліджених тварин).

Соми в каналах біля ЧАЕС справді досягають великих розмірів, але це не пов’язане з жодними мутаціями. Ці риби досягають такого розміру (найбільший добутий там з науковою метою сом сягав 1,65 метра завдовжки) через вік.

Своєю чергою, заступник генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС» Валерій Сейда щодо використання дна ставка-охолоджувача ЧАЕС, зауважує, що об’єкт є унікальним, тому що не скрізь є водойми. З 2016 року здійснюють його виведення з експлуатації: припинили його підживлення і завдяки процесам фільтрації та випаровування рівень ставка постійно знижується. Раніше рівень водойми був на сім метрів вищим за рівень річки Прип’ять, зараз він знизився на п’ять метрів і до кінця року вся територія ставку перейде в рівновагу і знизиться ще приблизно на півметра. Фактично він перетвориться на систему озер, іноді, залежно від дощового чи посушливого сезону, пов’язаних одне з одним чи відрізаних. При цьому осушать до 54 % його первинного плеса.

На осушених ділянках водойми-охолоджувача планують розміщувати сонячні батареї, або ж вирощувати енергетичну вербу. В процесі осушення здійснюють постійний моніторинг з залученням фахівців інституту гідробіології. Наразі бачать, що радіаційна обстановка не погіршується, відбувається заростання осушеної території. Стан водойми досі лишається цілком прийнятним.

Від Монголії до українського Полісся: чому коней Пржевальського оселили у Чорнобильській зоні

Щодо тварин, не характерних для Полісся, науковець розповів, що цьогоріч виповнюється 20 років проекту, у рамках якого в зону відчуження завезли коней Пржевальського. Цей вид є аналогом тарпана, зниклого понад сторіччя тому. Також на території заповідника живе єнотовидний собака – вид, що є наслідком радянської політики покращення поголів’я тварин, що мають корисні властивості хутра. Проживає також американська норка.

Часто бачать коней Пржевальського поблизу села Черевач. Поряд з вказівником, на якому написана назва вже неіснуючої структури – Чорнобильської пущі Корогодського лісництва, можна зауважити послід цих тварин. Якщо протягом години йти звідси перелогом, можна натрапити на різні біологічні види. Так, напередодні науковець там натрапив на залишки з’їденого хижаком зайця, а також спостерігав за кіньми Пржевальського.
Поряд розташована цегляна будівлі колишньої ферми, де до аварії тримали корів. Нині у будівлі коні лишаються на ніч, під час поганих погодних умов – снігу, дощу тощо. Отже, коні Пржевальського використовують занедбані споруди для себе. Там їхнє перебування фіксують за допомогою фотопасток. В іншу споруду колишнього тракторного гаражу чи майстерні, як виявилося, заходять найрізноманітніші види тварин. Коли у будівлі науковці поставили фотопастку, то побачили, що туди заходили вовк, коні, заєць, рись – цілий світ Полісся у мініатюрі. Цікаво, що з ділянок, де мешкають коні Пржевальського двоє самоселів з Чорнобиля збирають їхній послід, аби використати його як добриво для своїх городів.

«Це більш складна екосистема: коні, що були в Монголії, потрапили в Європу в «Асканію-Нову», в систему зоопарків, звідти потрапили на Полісся, щоб самосели використовували їхній послід у якості добрива, тому що тут бідні ґрунти», - жартує науковець.
Від бобрів до орлана: відновлення світу дикої природи та наступ лісу на колишні оселі людини

На локації поблизу села Черевач Денис Вишневський розповів, що біорізноманіття заповідника оцінюють у понад 400 видів хребетних тварин, 2 тисячі видів судинних рослин, 50 видів тварин, занесених до Червоної книги України. Саме цю базу досліджуватимуть та охоронятимуть. Можливо, вдасться створити на території розплідник зубрів, як це зробили у зоні відчуження в Білорусі.

До катастрофи на ЧАЕС ця територія була дуже відчутно зміненою людиною. Тут розташовувалися сільськогосподарські угіддя, здійснювалася меліорація, більшість лісів становили соснові ліси, насаджені після Другої світової війни. За офіційними документами мисливського господарства територія визначалася як бідні або середні угіддя. Чисельність великих тварин була низькою. Після аварії, коли людина тут припинила діяльність, територія залишилася для тварин. Основним етапом збільшення чисельності тварин стали 6-7 років після аварії.

«Для екологів це був цікавий експеримент: як швидко на абсолютно антропогенно перетвореній території відновляться екосистеми. Кількість копитних тварин (лось, олень, косуля) тут тепер становить мінімум 300-400 особин. Хоча й немає чітких цифр про чисельність тварин до і після аварії, але є збільшення їхньої кількості. З’явилися види з Червоної книги, такі як чорний лелека чи орлан-білохвіст. Рись тут була і раніше, але її чисельність була вкрай низька, а наразі рись бачать військові Нацгвардії на системах відеоспостереження. Вона підходить безпосередньо до периметру станції. Її сліди ми бачили і у місті Прип’ять, регулярно фіксуємо її у зоні відчуження », - зазначає науковець.

Нещодавно на території заповідника працювала експедиція у складі дослідників з Польщі, заповідника «Асканія-Нова» та Інституту зоології.

«Бобри досить активно борються з радянською меліорацією. В одному разі, вони підтопили частину села, в іншому – затопили наш пост. Можна побачити, який наступ бобри здійснюють на ЧАЕС на каналах», - розповідає Денис Вишневський.
Також він нагадує про аксіому, яку повторюють екологи – «заповідники зберігають не лише тварин, а й браконьєрів». Браконьєри завжди є там де є на що полювати. Основну роботу по боротьби з ними зараз здійснюють поліцейські, а невдовзі їм допомагатимуть єгері заповідника. Декілька випадків фіксували, однак територія зони відчуження велика і незручна для тих, хто хоче вполювати велику тварину. Так, неможливо близько під’їхати до місця полювання автомобілем, а нелегально пересуваючись зоною можна натрапити не на лісову охорону, а на підрозділ поліції. Загалом, з його слів, в Україні є тенденція до занепаду браконьєрства, як і полювання загалом.

У зоні відчуження ліс наступає на не заліснені ділянки. Наприклад, після сільгоспугідь залишився напіввідкритий ландшафт і це стало основною причиною для привезення сюди коней Пржевальського – наявність значної кількості відкритих ландшафтів, схожих на степ. З часом ділянки вкриватимуться лісами, хоча деякі так і лишаться відкритими. У 1996 році 55 % зони відчуження вкривали ліси, а за найновішими даними (експертною оцінкою, яку тепер стало легше робити, використовуючи знімки з космосу), показник сягнув 65-70 %. Навіть віднявши від цього території, знищені лісовими пожежами в останні роки, спостерігається тенденція до нарощування лісів. Ліс входить у села, зайняв стадіон у місті Прип’ять тощо.
Локація для наукових фільмів стане атракцією для любителів дикої природи

Наразі інтерес до зони відчуження як майданчика, де можна побачити диких тварин, реалізують лише знімальні групи. Денису Вишневському протягом останнього часу довелося працювати на кількох проектах, наприклад, для компаній BBC та Netflix. Іноземні знімальні команди знімали тут програми та епізоди до фільмів. Наприклад, йдеться про проект «Земля без людей», один з епізодів якого знімали у місті Прип’ять, щоб показати, що буде, якщо людина зникне на десятки років.

Зробити, аби турист міг приїздити та бачити дику природу, з його слів, є цікавим завданням. Наприклад, тут буде дуже цікаво бердвотчерам (любителям спостерігати за птахами): є багато локацій, де можна побачити багато птахів у різні сезони. Зі слів науковця, поширення бердвочтерів є індикатором поступу України до цивілізованого світу, де цим вже займається чимало заможних людей.

Дослідник відзначає, що фактично заповідник як резерват для дикої фауни вже існує з початку 1990-их років, тому що це територія без людей. До того ж, жоден заповідник так ретельно не охороняє Нацполіція. Нині відбувається лише юридичне оформлення – створення інструменту державної влади.

Заступник гендиректора ЧАЕС Валерій Сейда розповідає, що працівники станції давно спостерігають, як у зоні відчуження почали з’являтися червонокнижні тварини, з’явився ведмідь, якого у цій місцевості не бачили з 1930-их років. Тому можна сказати, що найбільшу загрозу для звірів, птахів та всієї природи становить людина, а не радіація.

Нагадаємо, що введення в експлуатацію нового безпечного конфайнменту над об’єктом «Укриття» наразі перенесли на листопад 2018 року. У грудні відпрацьоване ядерне паливо ЧАЕС планують почати перевозити на новозбудоване Сховище відпрацьованого ядерного палива-2. Зі слів заступника генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС» Валерія Сейди, для експлуатації нового безпечного конфайнменту залежно від стадії виконання робіт потрібно буде від 100 до 200 працівників. Наразі для введення НБК в роботу потрібно завершити монтаж допоміжного обладнання, здійснити його випробування і після цього вводити об’єкт в експлуатацію.

Зону відчуження планують зробити комфортнішою для відвідувачів, зважаючи на великий інтерес туристів.

Також на території зони планують використовувати деревину для опалення, захоронюючи згодом радіонукліди у вигляді золи.

Павло ПЕРЕВЕДЕНЕЦЬ
Загрузка...
Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.