«У Луцьку не буде такої проблеми зі сміттям, як у Львові», – заступник директора переробного підприємства

Проблема сортування та переробки сміття є однією з найактуальніших чи не для кожної країни, адже щороку збільшується кількість населення та покращується рівень життя, відповідно зростає і кількість сміття.

Не оминула ця проблема Україну і Луцьк зокрема: нещодавно в місті провели тендер на закупівлю сміттєсортувальної лінії, тож для лучан планують провести інформаційну кампанію щодо роздільного збору сміття. До того ж за підтримки німецького краю Ліппе місто закупить 120 контейнерів для сортування сміття, а нещодавно в селі Брище запрацювала установка, яка переробляє біогаз в електрику і таким чином економить електроенергію.

Тож, проблему зі сміттям можна вирішувати, навіть заробляти на цьому, будуючи заготівельні підприємства та заводи з переробки вторинної сировини. Інформаційне агентство Волинські Новини вирішило поспілкуватися з заступником одного з таких підприємств «Вторма-Волинь» Ігорем Ціжем, який розповів про галузь переробки вторинної сировини, про те, чи готові лучани сортувати сміття, та про можливість повторення в Луцьку такої проблеми зі сміттям, як у Львові.

Розкажіть, чим займається «Вторма»? Охарактеризуйте його роботу.

«Вторма-Волинь» – це підприємство, яке спеціалізується на заготівлі вторинної сировини, зокрема макулатури, ПЕТ-пляшки, стрейчевої плівки. Ці фракції є основними засмічувачами довкілля, але вони представляють комерційний інтерес для переробки. Якщо їх не сортувати, то вони приносять значне навантаження на полігон у Брищах, а пластикова пляшка є дуже шкідливою для довкілля, оскільки її повторне використання недопустиме. Якщо вона потрапляє в ґрунт, то розкладається більше 100 років, тому вихід один: весь цивілізований світ визнав, що фракції, які представляють комерційний інтерес, – макулатура, пластикова пляшка, плівка та склобій – мають підлягати сортуванню та потрапляти на переробні підприємства як вторинна сировина. Для цього і створене наше підприємство.

Окрім того, ми беремо активну участь в екологічних заходах із місцевими органами влади. Є актуальне питання стосовно шкідливості ПЕТ-пляшки, альтернативи контейнерному збору немає. Щоб забезпечити місто, йдеться орієнтовно про 450 контейнерів, потрібна допомога комерційних структур. Наше підприємство зрозуміло це, тому ми самі виготовили зручні контейнери, з дозволу міської ради на території МЖК (із підприємством уже розірвали договір на вивіз сміття, – ВН) ми розмістили 120 контейнерів для пластикової пляшки. У результаті з того району почали вивозити менше побутового сміття, зменшилася завантаженість на полігоні в селі Брище, також лучани зрозуміли, що потрібно сортувати тверді побутові відходи, як це робить увесь світ. Активно цим розпочали займатися 5 років тому, до цього ніхто серйозно не брався за цю проблему – збирали собі макулатуру і більше нічого. Зрозуміло, пластикова пляшка є основним засмічувачем, адже літом вона валяється скрізь, люди не можуть усвідомити того, що нам потрібні зручні контейнери. Цю шкідливу фракцію потрібно утилізовувати й не викидати просто так, а здавати на заготівельні підприємства.

Де підприємство взагалі бере сировину для переробки? Лише в Луцьку чи й в інших населених пунктах?

Макулатура до нас потрапляє з магазинів, установ, також є плідна співпраця з дошкільними закладами та школами, окрім того, приймаємо сировину з ринків і від населення. Щодо пластикової пляшки, то в мене є багато заяв від луцьких ОСББ, аби ми розмістили свої контейнер на їхній території, щоб вони навчили громадян сортувати тверді побутові відходи. Це цивілізований підхід.

Наші контейнери відрізняються від тих, які виставляє ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс», адже вони зручні у використанні, легкі, зроблені таким чином, щоб надавати інформацію, адже там розміщені телефони: коли заповнюється контейнер, кожен громадянин може зателефонувати та повідомити, щоб ми забрали сировину. Ми, своєю чергою, реагуємо на такі дзвінки.Як саме відбувається процес переробки сміття?

Сміття від громадян потрапляє в контейнери для побутових відходів. Громадяни поки не усвідомили, що вдома потрібно сортувати сміття, тобто пляшку потрібно викидати в контейнер, папір – у інший контейнер. Якщо все ж у громадян немає контейнера, вони повинні збирати сміття в пакет, а потім телефонувати в заготівельне підприємство, аби воно забрало вторсировину. Це один із методів.

В основному так і відбувається: люди нам телефонують, а ми забираємо сміття. Окрім того, відповідно до договорів, ми забираємо тверді побутові відходи з ресторанів, кафе та магазинів. А ми, своєю чергою, сортуємо їх за кольорами, видами фракцій і відправляємо на переробку.

Макулатура потрапляє на місцевий картонно-рубероїдний комбінат, а також на картонно-паперовий комбінат в Обухові. Пластикова пляшка – на схід, зокрема у Харків, де є переробні підприємства. Плівку забирає місцевий пластмасовий завод і підприємства, які виготовляють будівельні матеріали та використовують їх як наповнювач.

Така сітка заготівельних підприємств має підтримуватися місцевими органами влади.Раніше були приймальні пункти молочної склотари. Зараз кожен підприємець думає про це сам. Кілограм склобою коштує до 50 копійок, щоби зібрати велику кількість сировини потрібно мати приймальний пункт і платити за оренду. Такі пункти невигідно робити, тому місто захаращене пляшками. Місцеві органи самоврядування повинні забезпечувати заготівельні підприємства, де це можливо, нежилими приміщеннями. Наприклад, в під’їздах є приміщення, де колись зберігали сміття, які зараз не використовують. Чому ЖЕКи не відкриють кілька цих камер, де б людина могла прийти і здати сміття. Таким чином наше місто стане чистішим, а сировина потраплятиме на переробні підприємства.

Із макулатури роблять картон, із пластикової пляшки виробляють труби, синтетичну нитку, яка потрібна для виробництва покрівельних матеріалів.

Давайте поговоримо про потужності підприємства: скільки сировини в день ви можете відсортувати? Чи можете сказати, про який відсоток сміття, що викидають лучани, йдеться?

Наше підприємство може розвиватися та збільшувати потужності. На сьогодні в місяць ми можемо відправити на переробку 8–10 тонн пластикової пляшки, макулатури – від 100 до 150 тонн, плівки – до 10 тонн. Це невеликі об’єми, оскільки в Луцьку є декілька операторів, але ми розвиваємося і хочемо збільшувати об’єми. Нещодавно ми знову виготовили партію контейнерів і будемо безпосередньо співпрацювати з ОСББ, тобто жителями, які хочуть сортувати сміття.

Території ОСББ докорінно відрізняються від радянських ЖЕКів. Радянські ЖЕКи – це захаращені під’їзди, облуплені двері, повибивані, пофарбовані вікна, тобто неприглядний радянський будинок, де живуть люди, навчені, щоб порядок був лише в їхній квартирі. Чистота на спільній території їх не цікавить, адже для цього є ЖЕК, а ЖЕК має п’яного сантехніка, п’яного прибиральника і декілька пристарілих двірників.Я неодноразово звертався до ЖЕКів, пропонував, щоб двірники відсортовувало сировину, а ми її купували б. Але керівництво ЖЕКів говорило, що двірники не встигатимуть прибирати територію, але план такий: чим більше сміття, тим більшу зарплату платять «Луцькспецкомунтрансу», а потрібно, щоб було навпаки, аби менше вивозили відходів та економили державні кошти.

Щодо того, скільки відсотків викинутого сміття ми сортуємо, то проведено експеримент: із ділянки, де виймають ці фракції, побутового сміття вивозиться на 30 % менше, тобто, якщо раніше з ділянки вивозилося 5 машин, то тепер – 3. Я думаю, що в цьому має бути зацікавлене місто. Влада повинна підтримувати заготівельні підприємства, які працюють не лише на економічну складову, але й приносять користь. Якщо таких підприємств не буде взагалі, наше місто потоне у смітті.Чи плануєте відкривати на Волині нові підприємства?

Ми відкриваємо філіали в районних центрах та залучаємо підприємців, які б здавали туди вторинну сировину. Поки є пункти прийому в Нововолинську, Ратному, Горохові, Рожищі, а також у Ківерцях.

Нещодавно в Луцьку відбувся тендер на закупівлю станції для сортування сміття, тому містян просять не відставати від процесу та готуватися до цивілізованої утилізації відходів. Також за підтримки краю Ліппе місто закупить 120 сортувальних контейнерів. Як думаєте, чи готові до цього лучани?

У нас влада бере на себе функції, які їй не притаманні. Питання сортувальної лінії потрібно вирішувати з комерційними структурами. Їм треба ставити конкретні завдання. Влада повинна одержувати один результат – чистоту, але всі хочуть заробляти гроші. Підприємство «Луцькспецкомунтранс» має вивозити сміття, а воно виставляє контейнери на ПЕТ-пляшки, до того ж хоче встановити сміттєсортувальну лінію, щоб на цьому заробляти. Це є нонсенс.

Ми, як спеціалізоване підприємство, проводимо просвітницьку роботу, працюємо з ОСББ та усіма охочими, самі йдемо назустріч, а до «Луцьспецкомунтрансу» потрібно звертатися самим. Це старі радянські методи.Є підприємці, які вибрали певний напрямок роботи, от ми обрали роботу з вторинною сировиною, але ми підтримуємо місцевого виробника, зокрема КРК, який працює на нашій макулатурі, склозавод, що був на вулиці Володимирській, теж працював на нашому склі. Підприємці, що виробляють бруківку, звертаються до нас за плівкою, бо вони додають її як наповнювач. На мою думку, сортування має відбуватися безпосередньо біля будинків, адже чисто не там де прибирають, а там, де не смітять.

Зараз весна, є територія, яка ні за ким не закріплена і просто заростає хащами, наприклад за гаражами. Власники гаражів прибирати її не хочуть. Я пропоную, щоб при міській раді створили екологічний фонд. Якщо люди не хочуть прибирати закріплену за ними територію, вони повинні виділяти кошти в цей фонд, який закуповував би газонокосарки та машини. Далі цей фонд бере людей із біржі праці, які лише ходять відмічатися, та залучає їх до прибирання, оплачуючи роботу. Місто стане набагато чистішим. Така система діє в Білорусі, в місті Суми є фонд «Рідне місто».Я зрозумів вашу ідею, але ви не вважаєте, що це пережитки Радянського Союзу?

Ви знаєте, я побував у Європі. За європейськими законами біля кожної території має бути чисто. Для того, щоб вулиця була освітлена, їм рекомендують встановлювати неонові реклами, тобто місто не платить за освітлення, а платить власник установки. У Європі сніг люди шкребуть лопатками, а в нас кажуть, що то совкізм, бо ми всі пани. Ми повинні залучати населення до наведення порядку, не хочеш працювати – плати гроші у відповідні структури, які замість тебе прибиратимуть.

Необов’язково має бути створений саме фонд, можливо, це буде якась установа. Ми повинні наголошувати, що живемо у ХХІ столітті, де є проблема зі сміттям, яку треба вирішувати.

Чи вигідна переробка сміття в Україні? Якою є конкуренція на ринку переробки сміття?

В Україні переробки сміття, як такої, немає. Сортувати тверді відходи вигідно для екології, адже для того, щоб виготовити тонну целюлози, потрібно спиляти 8 дерев, але можна заготовити тонну макулатури і зберегти ці дерева. Але на вторинній сировині в нас не можна зробити бізнес: якщо брати великі об’єми, наприклад, завод, то це, напевно, буде вигідно. Але всі заготівельні підприємства бідні, оскільки є велика конкуренція, а всі вони женуться за об’ємами.Порівняйте переробку сміття в Україні та світі. Наскільки наша держава далека від світових тенденцій?

Україна не є далекою від світових тенденцій, у нашій державі процес іде, але в нас є структури, які не вміють працювати з комерцією.

У луцьких вишах є близько 300 студентів, які навчаються на екологів, але всі вони проходять практику в управлінні екології, де їм ставлять відмітки в щоденники, хоча студенти могли би практикуватися на підприємствах. У нас дуже слабка просвітницька робота.

Які перспективи сміттєпереробної галузі в Україні?

Перспективи є. Якщо в декількох містах побудують сміттєпереробні заводи, то зі сміття вироблятимуть різну продукцію, зокрема щити для перегородок, мінеральні добрива. Тобто розвиток сміттєпереробної галузі залежить від часу. Ми живемо в такий період, коли на кожну людину в місті припадають 10 кілограм сміття.Повернемося до наших реалій. Які позиції в Україні займає Луцьк у питанні переробки сміття?

Луцьк займає одне з останніх місць, але в нас є позитивні моменти, зокрема полігон у Брищі. Потрібно віддати належне нашій владі. За часів Миколи Романюка вирішили питання сміттєзвалища у селі Брище, адже в нього вклали кошти: постелили плівку, розширили межі, тому воно відповідає вимогам. Лінія, яка буде встановлена у Брищі, може зменшити навантаження. Луцьк не є передовим містом із сортування твердих побутових відходів, але в цьому плані в нас є позитивні зрушення. Але цього поки мало.

Останні декілька років говорять про сміття у Львові. Чи може Луцьк сколихнути така ж проблема?

Львів – це велике місто, сміттєзвалище було поблизу села Малехів і на ньому щодня працювали до 300 безхатьків, які давали дохід підприємствам, дотичним до органів місцевого самоврядування. Це було вигідно, і ніхто ніколи не міг передбачити, що воно завалиться.

Наш полігон привели в належний вид, тож у нас апріорі не може виникнути такої проблеми найближчим часом.Як відомо, у Швеції закінчилося сміття, на сміттєзвалища йде кілька відсотків відходів, тож країна ввозить сміття для утилізації від сусідів. Як думаєте, чи можливо щось таке в Україні?

У нас поки немає таких потужностей, як у Швеції. Зараз на нашому підприємстві – велика кількість плівки, але її важко реалізувати, адже в Луцьку та на Волині в цілому немає потужного виробника, який міг би використати цю вторинну сировину.

Розмовляв Олександр Зелінський

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---