USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.25 39.70
  • PLN 9.76 9.95

У Луцьку розв'язували екологічні проблеми

25 Жовтня 2016 19:28
Перший «Екохакатон» відбувся минулих вихідних у Луцьку, у рамках якого небайдужі гуртом працювали над розв’язанням певної екологічної проблеми.

Про проблеми навколишнього середовища замислюємося тоді, коли наштовхуємося на них у буквальному сенсі. Наприклад, виймаємо прилиплу до шкіри обгортку, коли купаємося в річці, або марно сподіваємося знайти бодай грибочка у зруйнованих людською жадібністю лісах. Одначе це вже вершина айсберга, яку помітно неозброєним оком. А ті сотні мікропроцесів, на які щодня впливає людська діяльність, – непомітні.

Учасники заходу мізкували над темою енергозберігальних технологій, проблем, пов’язаних із транспортом, їжею, одягом, екомаркетингом тощо. У підсумку народилися проекти, які згодом мають шанси отримати певне фінансування: від просвітницьких заходів до розробки мобільних додатків, що популяризують пішу ходу чи велосипед.

Катерина Шкльода, організаторка заходу, переконана, що починати розв’язувати екологічні проблеми потрібно зі зміни щоденних звичок, усвідомлення власних дій та їх наслідків.

На підтвердження її слів виступила й пластунка Юлія Панасюк: «Простий приклад із життя: чимало господинь мають звичку лушпиння від картоплі класти в окремі пакетики та щільно їх зав’язувати. Потім сотні таких пакетиків потрапляють на сміттєзвалища. Ці органічні відходи мали би перегнивати і розкладатися. Натомість вони гниють у замкнутому просторі, а процес супроводжується газоутворенням. Тож саме через такі, здавалося б, дрібні та несуттєві звички зрештою виникають великі проблеми».

Жінка виховує трьох маленьких дітей. Коли одного разу малеча почала хворіти, лікар порадив звернути увагу на засоби для очищення, які використовують у домі.

«Ми задумалися: а що, можливо, справді хімічні засоби шкодять здоров’ю? Тож почали шукати продукцію, яка безпечна для навколишнього середовища. Спочатку користувалися німецькими марками, а згодом знайшли українські відповідники, ціна яких більш ніж прийнятна», – розповідає Юлія. Сім’я також почала сортувати сміття і складати його на смітнику в окремі купки. Кажуть, можливо, хтось його здасть і заробить копійку.

Перейшла до натуральних та саморобних засобів сім’я Вікторії Шевчук. Живучи у приватному будинку, господиня використовує для миття посуду суміш гірчичного порошку, соду та попіл від дров. «Відмиває будь-що! Гірчиця чудово справляється з жиром. Аби очистити скляні банки, використовую кропиву. Просто запарюю її. Блищить, наче стерильна. А водою, що лишилася з миття посуду, підливаю дерева», – ділиться Вікторія.

Екологи таким думкам тішаться та радять замислитися й шукати альтернативу засобам, які ми щодня використовуємо. А якщо вже й використовувати хімію, то економно та ощадливо. Адже разом із водою до Світового океану потрапляють хімічні сполуки, які його забруднюють.

Німецька дослідниця-медик Джулія Ендерс пише, що більш як 95% бактерій планети не мають для людини якоїсь небезпеки. Тож у сім’ї, де немає хворих людей в активній фазі недуги, або ж тварин, дезінфекційним засобам немає чого робити. Якщо ж є така ситуація, то достатньо відра з водою і краплі засобу для миття, аби знешкодити 90% бактерій. Натомість наші господині звикли використовувати найпотужніші засоби у необмеженій кількості.

Подібна ситуація і з косметичними засобами. Наприклад, скраби часто містять дрібні часточки пластику, який не здатні захопити фільтри. Тож надалі цей пластик потрапляє у воду, його вживає риба, а з рибою і ми.

На жаль, у Луцьку немає повсюдно пунктів для збору пластику, скла чи паперу. Однак на елементарні дії, які покращать утилізацію відходів, здатен будь-хто. Як зазначає Катерина Шкльода, невеличкі проекти не можуть розв’язати проблему будівництва сміттєпереробного заводу, або ж сортувальної станції. Втім кожен здатен зробити власний внесок. Наприклад, збирати в окремий пакет паперові відходи. Їх згодом можуть переробити на картон чи туалетний папір. Скло та пластик також підлягають вторинній переробці. Так, завдяки вирученим від здачі пластикових кришечок грошам вдалося назбирати на протези для солдатів. Харчові відходи можна використати для компостних ям, якщо у вас є дача чи город. А пункти збору батарейок є чи не у кожній школі, також вони доступні в супермаркетах.

Головне, переконують учасники «Екохакатону», – залишити цю Землю по собі не гіршою, аніж коли ми прийшли в цей світ. А для цього потрібні послідовні кроки, на які здатен кожен.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 2
Волинянин Показати IP 26 Жовтня 2016 00:50
Стаття досить актуальна але дуже сира
Людина до Волинянин Показати IP 15 Травня 2018 17:26
А по-моєму її не потрібно допікати.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus