«Україна в Україні – інша», – польська журналістка
![](/resize/450x300/r/files/news/2017/05-29/218784/katazyna.jpg)
Польська журналістка, письменниця, авторка книги «Вбити дракона. Українські революції» Катажина Квятковська-Москалевич розповіла про національні стереотипи та кризу в журналістиці.
Зустріч із письменницею відбулася у рамках п’ятого медіафоруму, який мав місце 25–27 травня у Львові.
Свою розповідь журналістка розпочала з історії, яка трапилася ще у 2012 році. Саме тоді відділення Центру польсько-російського діалогу та порозуміння запросило групу польських журналістів на двотижневу поїздку до Сибіру. «Це була чудова ідея, адже на той час, якщо великі газети й мали своїх кореспондентів, то максимум у Москві».
За словами Катажини, вона очікувала, що поїздка забезпечить їй можливість познайомитися з іншою Росією, дослідити сибірську ідентичність, дізнатися більше про тамтешніх митців і майстрів.
«Але два тижні в Сибіру з польським відділенням Центру діалогу та порозуміння ми, фактично, провели на зустрічах із польськими священиками. Вони відбувалися 3–4 рази на день. Ми об’їздили всі польські церкви, зустрічалися з монахами та монахинями, дітьми з польських шкіл, які співали для нас пісні ХІХ століття про сумне життя польських повстанців».
Кульмінацією поїздки став виїзд на Байкал, де делегація польських журналістів зустріла двох чоловіків, які, добряче напившись в одному з місцевих барів і роздягнувшись догола, вирішили скупатися в озері, «а це був грудень. І потім ця картина потрапила до всіх наших репортажів».
Врешті, після такого візиту журналісти у своїх матеріалах змальовували той Сибір, уявлення про котрий сформувалися у них ще раніше, переважно на основі наявних у Польщі стереотипів.
«Я хочу цією історією підкреслити те, що не потрібно кудись їздити і шукати особливостей, адже вони вже є у наших головах… Я завжди заздрила своїм друзям, колегам, які працюють на заході, адже мені здається, що їм простіше, бо, справді, стереотипи, особливо в Польщі стосовно країн колишнього Союзу, величезні», – відзначила Квятковська-Москалевич. Та додала: «Моя книга «Вбити дракона» – це відчайдушна спроба утекти від того, як Польща бачить Україну. Я хотіла донести, насамперед польським читачам, що Україна в Україні інша».
Авторка вважає, що досить часто люди просто не здатні перемикати свої мізки на щось нове. У цьому вона переконалася близько 10 років тому, коли мешкала в Білорусі і вирішила разом зі студентами організувати акції підтримки Джинсової революції. «Тоді до нас приїхало багато поляків, і вони, як правило, знали російську мову. А студенти, які готували цю революцію, переважно говорили білоруською. І я дивувалася, що поляки, які приїжджали, які знали і польську, і російську, стверджували й вірили в те, що не розуміють білоруську мову».
Саме тому, на переконання Квятковської-Москалевич, головне завдання журналістів полягає в тому, аби «спробувати якось «включити» в першу чергу себе, а потім своїх читачів».
Вагоме значення, на думку письменниці, відіграє місце проживання. «У мене був знайомий колега, який довгий час жив у Києві, а потім переїхав до Москви. І поступово його погляди плавно перейшли в інше русло, хоча як людина він фактично не змінився, просто почав сприймати світ із точки зору Москви», – розповіла Катажина.
Насамкінець журналістка пригадала історію, яка увійшла до її дебютної книги. Вона розповіла, як 2010 року відвідала Крим, аби поглянути, як там відбуваються президентські вибори. «Можливо, я поганий аналітик, але мені тоді здалося, що Крим ніколи не буде російським. У Польщі ж із 2008 року, від війни у Грузії, на порядку денному було питання, чи буде Крим наступним після Абхазії та Осетії».
На таку думку авторки вплинуло й те, що вона на власні очі побачила, що відбувалося тоді на півострові, зокрема, невелику наявність нечисленних російських угрупувань, які тільки те й робили, що конфліктували між собою.
«Я навіть закінчила свою розповідь картиною з ринку. Там продавали підтяжки, забарвлені в кольори прапорів України та Росії. Я тоді запитала в продавця, які краще продаються, на що він відповів: «Чорні та коричневі, а ці ніхто не купує».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Зустріч із письменницею відбулася у рамках п’ятого медіафоруму, який мав місце 25–27 травня у Львові.
Свою розповідь журналістка розпочала з історії, яка трапилася ще у 2012 році. Саме тоді відділення Центру польсько-російського діалогу та порозуміння запросило групу польських журналістів на двотижневу поїздку до Сибіру. «Це була чудова ідея, адже на той час, якщо великі газети й мали своїх кореспондентів, то максимум у Москві».
За словами Катажини, вона очікувала, що поїздка забезпечить їй можливість познайомитися з іншою Росією, дослідити сибірську ідентичність, дізнатися більше про тамтешніх митців і майстрів.
«Але два тижні в Сибіру з польським відділенням Центру діалогу та порозуміння ми, фактично, провели на зустрічах із польськими священиками. Вони відбувалися 3–4 рази на день. Ми об’їздили всі польські церкви, зустрічалися з монахами та монахинями, дітьми з польських шкіл, які співали для нас пісні ХІХ століття про сумне життя польських повстанців».
Кульмінацією поїздки став виїзд на Байкал, де делегація польських журналістів зустріла двох чоловіків, які, добряче напившись в одному з місцевих барів і роздягнувшись догола, вирішили скупатися в озері, «а це був грудень. І потім ця картина потрапила до всіх наших репортажів».
Врешті, після такого візиту журналісти у своїх матеріалах змальовували той Сибір, уявлення про котрий сформувалися у них ще раніше, переважно на основі наявних у Польщі стереотипів.
«Я хочу цією історією підкреслити те, що не потрібно кудись їздити і шукати особливостей, адже вони вже є у наших головах… Я завжди заздрила своїм друзям, колегам, які працюють на заході, адже мені здається, що їм простіше, бо, справді, стереотипи, особливо в Польщі стосовно країн колишнього Союзу, величезні», – відзначила Квятковська-Москалевич. Та додала: «Моя книга «Вбити дракона» – це відчайдушна спроба утекти від того, як Польща бачить Україну. Я хотіла донести, насамперед польським читачам, що Україна в Україні інша».
Авторка вважає, що досить часто люди просто не здатні перемикати свої мізки на щось нове. У цьому вона переконалася близько 10 років тому, коли мешкала в Білорусі і вирішила разом зі студентами організувати акції підтримки Джинсової революції. «Тоді до нас приїхало багато поляків, і вони, як правило, знали російську мову. А студенти, які готували цю революцію, переважно говорили білоруською. І я дивувалася, що поляки, які приїжджали, які знали і польську, і російську, стверджували й вірили в те, що не розуміють білоруську мову».
Саме тому, на переконання Квятковської-Москалевич, головне завдання журналістів полягає в тому, аби «спробувати якось «включити» в першу чергу себе, а потім своїх читачів».
Вагоме значення, на думку письменниці, відіграє місце проживання. «У мене був знайомий колега, який довгий час жив у Києві, а потім переїхав до Москви. І поступово його погляди плавно перейшли в інше русло, хоча як людина він фактично не змінився, просто почав сприймати світ із точки зору Москви», – розповіла Катажина.
Насамкінець журналістка пригадала історію, яка увійшла до її дебютної книги. Вона розповіла, як 2010 року відвідала Крим, аби поглянути, як там відбуваються президентські вибори. «Можливо, я поганий аналітик, але мені тоді здалося, що Крим ніколи не буде російським. У Польщі ж із 2008 року, від війни у Грузії, на порядку денному було питання, чи буде Крим наступним після Абхазії та Осетії».
На таку думку авторки вплинуло й те, що вона на власні очі побачила, що відбувалося тоді на півострові, зокрема, невелику наявність нечисленних російських угрупувань, які тільки те й робили, що конфліктували між собою.
«Я навіть закінчила свою розповідь картиною з ринку. Там продавали підтяжки, забарвлені в кольори прапорів України та Росії. Я тоді запитала в продавця, які краще продаються, на що він відповів: «Чорні та коричневі, а ці ніхто не купує».
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
![](/public/images/coment_smile.png)
Коментарів: 0
Замало еротики: учені з'ясували, чому на Олімпійських іграх давніх греків не було плавання
Сьогодні 00:33
Сьогодні 00:33
27 липня: свята, події, факти. День медичного працівника в Україні, а в Америці продано перший гамбургер![](/public/images/logo.png)
Сьогодні 00:00
![](/public/images/logo.png)
Сьогодні 00:00
У Бразилії вперше у світі зафіксована смерть людини від вірусу, що передається мошками
26 Липня 2024 23:45
26 Липня 2024 23:45
До історичного музею на Волині передали піддужні дзвіночки XIX – XX століть
26 Липня 2024 23:27
26 Липня 2024 23:27
Лучанин, який убив знайомого перед очима в його дитини, сяде на 10 років
26 Липня 2024 23:08
26 Липня 2024 23:08
Працюють майже 60%: в Естонії зросла зайнятість українців з тимчасовим захистом
26 Липня 2024 22:49
26 Липня 2024 22:49
Волинські поліцейські розшукали наркоторговця, який втік у Польщу
26 Липня 2024 22:31
26 Липня 2024 22:31
Британія розроблятиме далекобійні ракети для протидії ядерній зброї Росії, – The Times
26 Липня 2024 22:12
26 Липня 2024 22:12
Їхав на злочин на чужій машині: у луцькому суді намагалися зняти арешт транспортного засобу
26 Липня 2024 21:54
![](/public/images/logo.png)
26 Липня 2024 21:54
Допомагав загарбникам «зомбувати» жителів Куп’янська: СБУ затримала колаборанта
26 Липня 2024 21:36
26 Липня 2024 21:36
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.