Нестача вакансій та урізані зарплати: як війна в Україні впливає на ринок праці

В Україні – великі проблеми з пошуком роботи. За оцінками Міжнародної організації праці, наша країна втратила з початку війни 4,8 млн. робочих місць, а продовження бойових дій може збільшити цю цифру до рекордних 7 млн.

Загалом в Україні на початок війни налічувалося трохи більше 16 млн офіційних робочих місць, тобто, на сьогодні втрачено близько третини. Якщо ж війна триватиме і закриється вже 7 млн вакансій, як прогнозують у МОП, ринок праці скоротиться майже наполовину.

Вже зараз умови ринку праці диктують роботодавці.

У моду входять універсальні працівники, які можуть поєднувати функціонал кількох вакансій. Скажімо, один фахівець може займатися і маркетингом, і рекламою, і PR. З’явилися навіть оголошення про пошук будівельників-охоронців. При цьому у зарплат якраз зворотна тенденція – намагаються платити щонайменше. Але оскільки особливого вибору роботи немає, а життя стрімко дорожчає, багато українців змушені погоджуватися на будь-які умови.

При цьому є дефіцитні вакансії на хороші зарплати, хоч їх і небагато.

Країна дізнавалася, що відбувається на українському ринку праці.

Куди зникло 5 мільйонів робочих місць

Почнемо з статистики Міжнародної організації праці – мінус близько 5 млн робочих місць і перспектива втрати ще 2 млн, якщо війна швидко не закінчиться.

Тобто вже зараз, якщо вірити МОП, ринок праці в Україні скоротився майже на третину.

Насправді, за словами експерта ринку праці Тетяни Пашкіної, реальна ситуація може виявитися не такою жахливою, як малює Міжнародна організація праці.

«Її методика підрахунку рівня безробіття добре працює на «білому» ринку праці. В Україні ж завжди була традиційно висока частка сірого сегменту. Це змащувало статистику. Нам МОП часто «малювала» у кілька разів більше безробітних, ніж їх було насправді. Зараз ситуація на українському ринку праці ще більше загострилася. З початком війни частка сірого сегмента (тобто нелегальної чи напівлегальної зайнятості – Ред.) виросла. Причин кілька. Деякі роботодавці, опинившись у кризовій ситуації, хочуть заощадити на податках, інші просто не знають як оформляти співробітників, оскільки трудове законодавство з початком війни остаточно заплуталося, і розібратися з простоями, скороченнями, переведеннями працівників може далеко не кожен кадровик. Тож простіше взагалі не оформляти», – каже Тетяна Пашкіна.

Тобто МОП фіксує «зниження фінансової активності» (припинення виплати зарплат або їх різке зниження) майже по 5 млн робочих місць, але скільки з них насправді закрилося, а скільки пішло в тінь – питання відкрите.

Втім, проблема з робочими місцями, звичайно, є.

За даними Державної служби зайнятості, у січні-квітні цього року було заявлено лише 173 350 вакансій, тоді як кількість претендентів на них – близько півмільйона офіційних безробітних.

На квітень ситуація ще більше погіршилася – 25326 вакансій та 283356 безробітних, тобто конкурс – майже 12 осіб на вакансію.

«Незважаючи на пожвавлення економічної активності та поступове повернення бізнесу до роботи, згідно з опитуваннями, багато підприємств не відновили своєї діяльності, і це позначається на ринку праці. На сьогодні маємо дві тенденції. Перша – бізнес, який повертається до роботи, проводить релокацію на захід. Там доводиться оновлювати штатний розклад, тому компанії виставляють багато нових вакансій. Друга тенденція – продовжується зростання армії безробітних через війну, особливо в тих регіонах, по яких агресор вдарив найбільше – на сході та півдні країни», – зазначає голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні.

Загалом, за оцінками експертів, реальна картина на ринку праці наступна – закрито близько 2 млн робочих місць. При цьому поки що ця цифра не збільшується (хоча війна йде), а навпаки, знижується через те, що багато компаній відкривають вакансії. Паралельно йде сильна тінізація ринку праці – багато вакансій пропонуються без оформлення, як підробіток тощо. Зрозуміло, що в таких умовах ні на легальну зарплату, ні на якісь соцгарантії (наприклад, лікарняні), ні на стаж українці можуть не розраховувати.

«Універсальні» працівники

Що насправді відбувається з роботою і наскільки реально її знайти?

За словами Пашкіної, вакансій останнім часом побільшало, але на ринку – справжній хаос через дисбаланс попиту та пропозиції щодо регіонів.

Скажімо, до маленьких міст центральної України масово виїхали переселенці з Харківської, Дніпропетровської, Донецької, Луганської областей. Багато хто з них залишився без грошей, тому шукає хоч якусь роботу. Але в невеликих населених пунктах вакансій на таку кількість людей не знайшлося б навіть у мирний час, не кажучи вже про воєнний. У результаті – локально зростає безробіття.

Такий самий дисбаланс через міграцію українців до Європи та мобілізацію чоловіків.

«Наприклад, потрібні інженери, а вони воюють, потрібні перукарі та швачки, а ті поїхали до Польщі», – наводить приклад Пашкіна.

З її слів, найбільше вакансій зараз – у західних областях. Там починають відновлювати виробництво навіть європейські інвестори, котрі поставили бізнес на стоп на початку війни.

«Шукають робітників на виробництво. Також активізувалися швейні підприємства, які працюють на Європу – активно набирають швачок, закрійників та інших майстрів, зокрема, на пошиття весільних суконь. Пожвавилася сфера послуг, яка потребує кухарів, офіціантів, і торгівля. Ближче до літа з’являтимуться вакансії, пов’язані зі сферою відпочинку та розваг – аніматори, працівники на різноманітні атракціони, сезонні продавці. Порятунком для ринку праці стали й аграрні роботи – з’явилося чимало сезонних вакансій», – зазначає Пашкіна.

При цьому, наприклад, ринок офісного персоналу впав у рази – людей звільняють пачками, а нові вакансії з’являються рідко.

Але звільняють не лише «білих комірців». Як розповів нам керівник концерну «Ярослав» Олександр Барсук, вони працюють із неповним навантаженням, тому є скорочення, зокрема, під звільнення пішли бухгалтери, економісти, вантажники. Багато фахівців працюють на неповній зайнятості. При цьому є нові вакансії. Нині, наприклад, у компанії шукають начальника відділу кадрів. Також виставляють вакансії тих, хто виїхав з початком війни в інші регіони або за кордон і поки що так і не повернувся.

Керівник компанії «Молочний альянс» Сергій Вовченко каже, що одне з їхніх підприємств потрапило до зони бойових дій, його роботу зупинено, люди поїхали з міста та поступово звільняються.

«На решті підприємств нікого не звільняли, працюємо», – зазначив Вовченко.

«На початку війни була проблема з водіями бензовозів, зараз ситуація стабілізувалася. Інших нових вакансій немає, дефіциту фахівців не відчуваємо», – розповів керівник відділу маркетингу мережі «БРСМ-Нафта» Олександр Мельничук.

Пашкіна зазначає, що під час війни ринок праці помітно змінився. Наприклад, з’явилися нові вакансії, скажімо, збирач – людина, яка куруватиме «виселення» та переїзд магазину чи іншого бізнесу в інший регіон.

«Загалом зараз входять у моду «універсальні» працівники – ті, хто може працювати одразу за двох, а то й трьох співробітників. Скажімо, маркетолог-рекламіст-піарник, секретар-кадровик або навіть будівельник-охоронець», – каже Тетяна Пашкіна.

За даними Юлії Далібук з rabota.ua, одними з найбільш затребуваних фахівців є веб-розробники, перекладачі, оператори call-центрів, копірайтери, інтернет-маркетологи. Що, власне, пояснюється новими тенденціями на нашому ринку – посиленням комунікацій із закордонними компаніями та благодійними фондами, активною переорієнтацією бізнесу, особливо дрібного, на інтернет-торгівлю та ін.

Урізання зарплат та нова хвиля заробітчан

Загалом, за словами Пашкіної, прості вакансії (продавці, офіціанти, різнороби тощо) закриваються дуже швидко, і нерідко – з демпінгом з боку претендентів, яким робота та гроші потрібні прямо зараз. Тому на ринку – дуже великий розрив із зарплат.

«У тій же торгівлі є вакансії на 5 тисяч, є на 10, а є і на 15 тисяч. Все залежить від роботодавця та ситуації в бізнесі. Зрозуміло, що на вакансії з хорошими зарплатами великі черги, і щоб отримати таку роботу, потрібно пошукати, але вона все ж таки є», – каже Пашкіна.

При цьому, за даними grc.ua, з початку війни середня зарплата в Україні впала на 10% і станом на квітень становить за вакансіями, відкритими на цьому порталі, 18700 гривень.

Державна служба зайнятості наводить інші цифри. Станом на початок травня, з близько 25,3 тисячі вакансій, 6,4 тисячі передбачають мінімальну зарплату (6,5 тисячі на місяць). Близько 5 тисяч вакансій – оклади до 7 тисяч гривень, ще близько 3,7 тисячі робочих місць – до 8 тисяч гривень тощо. На зарплати в 10-11 тисяч гривень – вакансій менше 800, а понад 20 тисяч на місяць пропонується лише за 272 вакансіями. У результаті середня зарплата – 9103 гривень.

«Рівень оплати праці зараз дуже нерівномірний, але за дефіцитними вакансіями можемо говорити про поступове відновлення зарплат до довоєнного рівня», – зазначає Пашкіна.

Йдеться, зокрема, про IT-фахівців. З початку війни багато компаній втратили іноземних замовників і урізали зарплати для айтішників на 10-15%. Але поступово ситуація починає відновлюватися, тому, власне, зріс попит на веб-розробників і почали повертати до довоєнного рівня зарплати (у IT-фахівців, нагадаємо, середня зарплата становить 3 тисячі доларів, але багато фахівців отримують більше – до 4-5 тисяч). За даними grc.ua, якщо в березні середня зарплата за IT-вакансіями становила 86,5 тисячі гривень, то зараз – 108,1 тисячі, тобто, йде зростання.

По вакансіях керівників також пропонуються непогані зарплати – близько 63 тисяч гривень. І це лише те, що «світять» у відкритих вакансіях. Реальні суми можуть бути навіть вищими. Інша справа, що влаштуватися на топові позиції зараз непросто, через що претенденти на досвід роботи на керівних посадах все частіше погоджуються навіть на зниження статусу. Але при цьому хоч хороші управлінці, особливо кризові менеджери, як і раніше, у дефіциті.

Втім, ті українці, хто не потрапив до переліку «дефіцитних», і надалі стикатимуться з проблемами пошуку роботи, навіть на порівняно невеликі гроші. Скажімо, середня менеджерська позиція зараз – це дохід до 15-17 тисяч гривень, при цьому навантаження стали вищими. Для робітників оклади і нерідко нижче мінімалки – людей оформляють на неповну зайнятість і платять по 5 тисяч на місяць, а іноді й менше. Киянка Марія, яка працювала адміністратором у невеликій приватній клініці у передмісті, розповіла нам, що їй за місяць заплатили лише 3 тисячі гривень, хоча до війни отримувала 15 тисяч.

За словами Пашкіної, просідання у зарплатах та проблеми з роботою можуть з новою силою активізувати трудову міграцію. Тобто люди, які не втікають від війни з України, будуть змушені втекти до Європи від безробіття.

«Вакансій у Європі, як і раніше, багато. Наші біженки – жінки з дітьми – часто не підходять європейським роботодавцям. Але із заробітчанами, які цілеспрямовано поїдуть працювати, інша справа. Тим більше, що зараз відкривається багато сезонних вакансій у сільському господарстві», – підсумувала Пашкіна.

У Міжнародній організації праці також прогнозують, що якщо війна в Україні затягнеться, то наш потік трудових мігрантів може стати проблемою для ринків праці країн Східної Європи, провокуючи зростання безробіття і там.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---