USD 38.80 40.07
  • USD 38.80 40.07
  • EUR 42.55 42.89
  • PLN 8.90 9.10

Пес Патрон, розтяжки та снаряди: волинські піротехніки 55 днів розміновували Чернігівщину. Фото

14 Червня 2022 18:55
Протягом 55 днів група піротехніків ДСНУ у Волинській області розміновувала Чернігівщину. За цей час волинські піротехніки знайшли понад півтори тисячі вибухонебезпечних предметів, які були у людських оселях, адміністративних будівлях, на шляхах та у полі.

Начальник групи піротехнічних робіт ГУ ДСНС Волинської області Віталій Галаша під час брифінгу щодо роботи піротехніків на Чернігівщині розповів про специфіку розмінування, «сюрпризи» від окупантів та пса Патрона.

Обстежили 70 гектарів та виявили понад 1600 вибухонебезпечних предметів

«За 55 днів на Чернігівщині волинський підрозділ понад 80 разів залучали до виконання різних робіт – це завдання та заявки населення щодо відпрацювання домогосподарств. Також було близько сотні різних залучень на обстеження доріг, полів, адмінбудівель та інших об’єктів. Всього за цей час ми виявили понад 1600 вибухонебезпечних предметів, починаючи від банальних набоїв та закінчуючи ракетами. Якщо взяти офіційну статистику, то лише по домоволодіннях та населених пунктах ми обстежили 70 гектарів. Це не враховуємо площ, які обстежили у авральному порядку, адже тривала боротьба за врожай, де ми швидко здавали поля, які вже потрібно було засаджувати», – зазначив Віталій Галаша.
Основною метою піротехніків було відпрацювання домогосподарств, під’їздів до територій та шляхів.

«Системи комунікацій потрібно було швидко обстежити, аби до осель людей повернулася електроенергія. Після цього ми бралися за домогосподарства в процесі того, як люди поверталися до своїх будівель. Конкретно в районі, де я працював, багато населених пунктів перебувало під окупацією. Тому російські війська могли залишати «подарунки». Найбільше виявили артилерійських снарядів та мінометних мін. Ствольна артилерія та мінометні міни – це те, що найбільше було завезено. Знаходили звичайні гранати та протитанкові, боєприпаси до стрілецької зброї. А от екзотичних боєприпасів до зенітно-ракетних комплексів було менше», – каже керівник групи.
Попри великий обсяг роботи, не всі території вдається розмінувати швидко: «Було дуже багато підірваних автомобілів з боєкомплектами, які порозліталися та забруднили площу. Ми мусили позначати ці площі, на теперішній час три ділянки підпадають під суцільне розмінування, адже там дуже багато боєприпасів. Якби ми своїм підрозділом там засіли, то досі звідти не вийшли б, а в нас стояли першочергові завдання, зокрема заявки від населення».
Один день бойових дій дорівнює 30 дням розмінування

Як наголосив Віталій Галаша, ніхто з людей не чекав, що наступ на Чернігів буде з боку Києва, а не з Білорусі чи Росії. Чернігів став ніби відрізаним островом. Завдяки героїчним зусиллям наших воїнів окупанти були розбиті та втікали, однак на Чернігівщині і досі залишилися їхні групки.

«Під час нашого перебування там було п’ять випадків локальних боїв з групками від п’яти до сімнадцяти окупантів, які переховувалися на дачних масивах. Тобто і на сьогодні в лісах Чернігівщини перебувати заборонено, адже там досі іде зачистка – знаходять багато «бігунів», – каже піротехнік.
Масштаб і кількість боєприпасів, які залишили окупанти на Чернігівщині, просто вражає.

«Один день бойових дій дорівнює 30 дням розмінування. Якщо лише за 55 днів на Чернігівщині ми знайшли 1600 вибухонебезпечних боєприпасів, то на Волині за рік знаходимо тисячу. Були періоди, що я отримував журнал на розмінування, яких було близько 260 заявок. А підрозділи були не такі чисельні. У кожній області є групи, які в середньому складаються з дванадцяти людей. Коли в країні трапляються надзвичайні події, тоді формують зведені підрозділи піротехніків з обласних відділень. На всю Чернігівську область, яка в півтора раза більша за Волинь, працювало шість відділень. Тобто ми фізично не встигали обробляти той потік заявок та звернень населення. Нереально все пройти під прилад, тому здебільшого розмінування на сьогоднішній час побудоване на візуальному обстеженні. Всі ці роботи на роки. Те, що є поверхневе, ми познаходили та знешкодили, а є ще те, що позаходило в землю. Воно підніметься з роками», – розповідає представник ДСНС.
Було багато випадків, коли окупанти не просто залишали боєприпаси, а й робили розтяжки, з якими потрібно бути особливо обережними.

«Було дуже багато звернень людей через боєприпаси, які окупанти просто залишали. Люди зверталися, що в них у будинках були ящики з танковими снарядами, патронами. Але були й мінування, окупанти залишали боєприпаси, які могли підірватися, навіть в склянках. Ми відчиняли замотаний скотчем холодильник, на щастя, він не був замінований, але люди перелякалися, бо це справді схоже на мінування. Також ми відчиняли гаражі, які були під підозрою мінувань. Росіяни мали страх, що наші диверсійні групи можуть їх захопити та вбити, тому навколо своїх місць дислокування вони ставили багато сигнальних мін та розтяжок», – зазначає піротехнік.
Специфіка пошуку боєприпасів та пес Патрон

Віталій Галаша наголосив, що є низка стандартних оперативних процедур для пошуку вибухонебезпечних предметів:«У першу чергу проводять розвідку, адже потрібно прийти та встановити, що взагалі сталося та як це класифікувати. Наприклад, якщо був розбомблений склад боєприпасів, то металошукач ти не використаєш, він постійно буде реагувати. Однак на складах боєприпаси не остаточно спорядженні, тобто вони не пройшли канал ствола і не є настільки небезпечними. Мінне поле – це інша специфіка, тут потрібні металодетектори, ми розбиваємо його на квадрати і потрохи прочісуємо. Разом з моїм підрозділом ми працювали на мінному полі, то за три дні пройшли ділянку п’ятдесят на двадцять метрів. Ми там на колінах ходили, адже окрім мін, там було багато металолому».
Окрім того, до пошуку вибухонебезпечних предметів долучають і тварин, зокрема відомого пса-сапера Патрона.

«Я знаю власника Патрона Михайла дуже давно, разом ми вчилися у військовому інституті. Патрон цікавий тим, що він десь постійно бігає і веселить людей, любить погратися. Я спочатку думав, що він не особливо шукач, але знаходить вибухівку. Він постійно гавкав на боєприпаси. Але його шкода відправляти десь далі, оскільки він може нарватися на розтяжку. Тому треба, щоб пес був у полі зору. Місцеві діти дуже його люблять, це один із засобів проведення роботи з дітьми, аби вони не брали до рук різноманітні предмети, які можуть бути вибухівкою. Для дітей краще ці речі в ігровій формі, аніж якимись термінами», – резюмував Віталій Галаша.

Олександр ЗЕЛІНСЬКИЙ
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus