Чому українці живуть на 10 років менше решти європейців

Відсутність профілактики та раннього виявлення хвороб і нездоровий спосіб життя: тривалість життя українців на 10 років менша, ніж жителів країн Західної Європи.

Про це йшлося під час прес-конференції виконувача обов’язків Міністра охорони здоров’я України Уляни Супрун у Волинській обласній клінічній лікарні.

80% медичних послуг, як наголосила урядовець, повинні надаватися на первинній ланці, а лише у 20% випадків пацієнт повинен звертатися до спеціаліста. Вона зауважила, що в Україні більшість пацієнтів йдуть до спеціаліста, або у лікарню, замість спілкування з первинною ланкою медицини. Отже, планують більше уваги присвячувати профілактиці на первинній ланці. Наразі 99% фінансування йде на справи, пов’язані з лікуванням, натомість майже не говорять про профілактику.

Відповідно до інформації ВООЗ, витрачена на профілактику гривня може зекономити 10-12 гривень на лікування.

Українці живуть на 10 років менше, ніж громадяни багатьох інших країн, попри те, що в Україні багато кваліфікованих лікарів та більше ліжок у лікарнях, ніж в європейських країнах. Причиною короткої тривалості життя українців є те, що в Україні не займаються профілактикою у той час, як в європейських країнах вже 25-30 років цим опікуються.

У США від 1991 року щороку смертність від раку зменшується на 1,3%. Причиною мільйонів врятованих життів є превентивна медицина та раннє виявлення захворювань. В Україні 65% смертей трапляються через серцево-судинні захворювання, через неправильне харчування, відсутність фізичних вправ, забагато стресу, ігнорування лікування гіпертонії, відсутність раннього виявлення хвороб (замість огляду в сімейного лікаря, потрапляють в лікарню вже з інфарктом). Виконувач обов'язків міністра наголосила, що українці зможуть бути більш здоровими, якщо всерйоз ставитимуться до профілактики хвороб.

Говорячи про фінансове забезпечення медичної реформи, Уляна Супрун зазначила, що реформа починається зі зміни фінансування системи охорони здоров’я, починаючи з первинної ланки. Кожен педіатр чи сімейний лікар отримуватиме кошти за кожного пацієнта.Нагадаємо, що виконувач обов'язків міністра охорони здоров’я вважає, що завдяки реформі сімейні лікарі зможуть заробляти до 20 тисяч гривень щомісяця.

Від сімейних лікарів не вимагатимуть робити неможливі речі – вони займатимуться базовими хворобами, без здійснення операційних втручань. Окрім цього, з її слів, з 1 квітня діятиме програма реімбурсації (компенсація коштів за ліки) на специфічні захворювання – цукровий діабет 2-го типу, бронхіальну астму.

На думку Уляни Супрун, наразі в країні є достатнє фінансове підкріплення реформи медицини, але воно не використовується ефективно. Якщо більш ефективно використовувати наявне фінансування, з її слів, в Україні можна отримати таку систему охорони здоров’я, як в інших країнах світу. Зараз, мовляв, замість фінансування послуг та підтримки пацієнта, кошти йдуть на підтримання інфраструктури, речей, які не йдуть на користь пацієнту.

Значно ефективніше фінансування використовуватимуть, коли державне страхування відшкодовуватиме надані пацієнту послуги. Досі пацієнти змушені купувати собі ліки та витрачати власні кошти на лікування замість того, щоб податки, які вони сплачують державі, використовувалися на їхні потреби. Попри те, що хотілося б, аби в Україні передбачали на охорону здоров’я принаймні 10% бюджету, як в розвинених країнах, зі слів Уляни Супрун, навіть з фінансами, які отримують, можна зробити багато.

Нагадаємо, дискусійне питання щодо кількості госпітальних округів, які будуть створені на Волині, Уляна Супрун радила узгодити на рівні області. З її слів, кількість у 3 округи може виявитися замалою, а у 8 – надто великою, однак столиця не повинна наказувати областям, яку саме кількість госпітальних округів варто створювати.

Натомість у Волинській обласній раді переконані, що створення 3 округів не вирішить питання якісної і доступної медицини. Враховуючи наступні чинники: густота населення, динаміка приросту населення, віддалення населених пунктів від центрів, зону радіоактивного забруднення, депутати все ж пропонують утворити 8 госпітальних округів: Любомльський, Володимир-Волинський, Камінь-Каширський, Нововолинський, Ковельський, Луцький, Ратнівький та Маневицький.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---