Облапи сумують за трьома односельчанами, яких забрала війна

У жовтні 2015 року та в травні 2018-го при вході до облапської школи було встановлено пам’ятні дошки на честь загиблих односельчан Романа Данилевича та Ігоря Кірєєва. Так селяни вшановують своїх героїв, які віддали життя за незалежність України. А в облапському храмі на честь Василія Великого після похорону учасника АТО Романа Данилевича було написано ікону «Віднайдення загиблих».

Про це йдеться на сторінках газети Волинські Новини.

– Роман загинув в Іловайському котлі у серпні 2014 року, – розповідає настоятель церкви протоієрей Віталій Вітик. – Його тіло шукали два тижні, рідні зверталися не в один морг. Усе село молилося, щоб Господь допоміг відшукати хлопця. Саме в цей час церковна громада і вирішила замовити іконописцю Михаїлу цей образ. Він перебуватиме на центральному аналої доти, доки не закінчиться війна.

Роман Данилевич служив у 51-й ОМБр. Хлопця не стало в ніч на 25 серпня неподалік селища Дзеркального. Третій батальйон бригади, у якому він служив, опинився в оточенні поблизу сіл Оленівка та Березне під постійним обстрілом ворога. Односельці хлопця розповідають, що востаннє Роман зателефонував напередодні власної смерті. Казав, що в нього все гаразд, просив не хвилюватися. Але материнське серце відчувало біду. Наступного дня мама Людмила Леонтіївна ніяк не могла додзвонитися до сина, а потім довідалася зі ЗМІ про важкі бої, що точилися під Іловайськом.За підтримки волонтерів брат Романа Віталій разом зі швагром шукали хлопця по госпіталях. Коли ж надія згасла, поїхали по моргах і знайшли, впізнали за натільним хрестиком. Відспівали героя у Вербському монастирі, поховали в рідних Облапах. Романа Данилевича посмертно нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

– Він був завжди врівноваженим, ввічливим, галантним, особливо з дівчатами, добре вчився, любив математику, а ще був вродливим, – згадує класний керівник хлопця Юлія Бабарика. – Грав на гітарі, співав.

– Пішов в АТО у квітні 2014 року, тобто під час першої призовної хвилі, і, на жаль, загинув, – долучається до розмови Романова однокласниця Ірина Зуб. – У нашому селі іменем Романа Данилевича назвали вулицю.

Ще одна втрата чекала на Облапи 20 червня 2016 року. Саме цього дня помер від хвороб виходець із Облап Ігор Кірєєв. У 1984 році він закінчив місцеву школу і вступив у Старовижівське СПТУ-26, де отримав професію тракториста-машиніста. Військову службу проходив у Німеччині. З 1991 року проживав у Ковелі. Все життя Ігор працював водієм-далекобійником, турбувався про родину: дружину та дітей. Бойовий, товариський, беручкий до роботи – таким пам’ятають його земляки. А ще Ігор дуже турбувався про маму, яка залишилася в селі, часто приїздив, допомагав. Коли її не стало, з любов’ю доглядав могилу.– Спочатку Ігор був волонтером, – розповідає заступник директора облапської школи Лідія Лисковець. – Потім його призвали в АТО. Виконував обов’язки начальника відділення. Воював у Донецькій області. Сержант, військовослужбовець 14-ї ОМБр Ігор Кірєєв має відзнаки «За службу державі», «За заслуги», нагрудний знак «За Україну, за її Волю».

Глибоко сумує село і за третім учасником АТО, якого не стало вже після повернення додому. 6 грудня 2017 року семикласник із Облап Роман Плеско під час урочистостей отримав знак «Учасник АТО», якого був удостоєний посмертно його батько Микола Васильович, що служив у Донецькій області, а згодом вдома помер від хвороби.

Народився Микола в селі Білині Ковельського району, але кохання зустрів у Облапах, тут і жив. Односельці й донині дивуються, як могли призвати чоловіка до Збройних сил України, адже Микола часто скаржився на поганий зір та інші недуги. Втім доля не завжди буває прихильною до людини.

...Пам'ятники їм на місцевому цвинтарі нагадують про те, як потрібно цінувати життя й мир. У селі їх називають героями і згадують із великою вдячністю.

Наталія КОСЯНЕНКО, Ковельський район

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---