USD 39.60 39.84
  • USD 39.60 39.84
  • EUR 39.65 40.00
  • PLN 9.75 9.90

Українці стали вдвічі частіше натрапляти на шахраїв в інтернеті. Опитування

26 Серпня 2021 16:37
За останні півроку 45% опитаних українців стикалися зі спробами онлайн-шахрайства, водночас минулого року цей показник був удвічі менший – 22%.

Такі дані наводить OLX згідно з результатами опитування 55 тисяч покупців та продавців у серпні, передає УНІАН.

Найчастіше з початку року атакують жителів великих міст – дві третини випадків. Найбільше потерпають від онлайн-шахраїв жителі Київської, Дніпропетровської та Харківської областей. Хоча кіберзлочинці й намагаються ошукати активніше жіночу аудиторію, проте потрапляють на схеми як чоловіки, так і жінки (40% та 60% відповідно).

При цьому понад половиною шахрайських випадків (54%) виявився продаж неіснуючих товарів із передоплатою. На другому місці (28%) – фішингова атака, коли у месенджерах користувачам надсилали шкідливе посилання на підробну платіжну форму. На третьому місці (11%) – шахрайства з надсиланням фейкових скриншотів / квитанцій про сплату товару. Схема з підставним кур’єром, коли приїжджає таксист, і шахрай-покупець переконує швидко віддати йому товар, обіцяючи зарахування коштів на рахунок продавця, – вже не така популярна, однак і з нею зіткнулися 7% користувачів.

«Після фішингових атак шахраїв у 2021 році під час онлайн-шопінгу 14% жертв втратили свої кошти. У переважній більшості випадків – 83% – сторонні посилання на шкідливі сайти надходили у месенджери (Telegram, Viber, WhatsApp). Ще 6% жертв отримали фішингове посилання через SMS, а от через пошту шахраї практично не атакують пересічних українців – таких спроб зафіксовано лише 2%», – йдеться в повідомленні.

У порівнянні з аналогічним опитуванням OLX у 2020 році, значно знизилася частка українців, які звернуться до поліції та Служби підтримки ресурсу у випадку шахрайства. Відсоток українців, які б звернулися до правоохоронців через шахрайські дії, впав з 21% до 10%.

«За останні півроку 6 тисяч респондентів із 55 тисяч опитаних отримували фішингове посилання від шахраїв. 18% українців, які потрапляли на шахрайство у 2021, не знають жодного способу захисту своїх платіжних даних. А про методи протидії шахрайству 53% опитаних в цьому році вже дізналися з соцмереж, 34% – від друзів, 21% – з телебачення, а 15% – з освітнього сайту «Онлайн захист», – зазначив керівник відділу бізнес-аналітики OLX Україна Віктор Нобіуз.

За його словами, майже 40% українців уже знають, що надіслані посилання від малознайомих людей можуть бути шахрайською атакою, тому не відкривають їх і не обговорюють фінансові питання в месенджерах, якщо співрозмовник поводиться підозріло. Кожний п’ятий перевіряє користувача за номером телефону, кожний сьомий – уважно вчитується в зміст сторонніх SMS та email-листів, а кожний десятий – перевіряє посилання сайтів, щоб не потрапити на шахрайський сайт-копію.

Читати також: У НБУ розповіли про найрозповсюдженіші методи шахрайства з банківськими картками

До слова, згідно з даними кіберполіції, популярним видом шахрайства є списання аферистами коштів з рахунків українців, які виставляють номери своїх телефонів, які фактично є фінансовими номерами, під час розміщення оголошень в інтернеті.

Нещодавно «ПриватБанк» попередив українців про новий вид шахрайства під прикриттям торгової марки банку. Шахраї використовували в якій використовується зареєстрований невідомими особами в США сайт із логотипом і айдентикою банку.

Фахівці компанії ESET розповіли, що найпоширенішими схемами шахрайства в мережі є фішинг-повідомлення, афери з пропозицією позики, клонування профілів, фальшиві прямі ефіри, нечесні розіграші, афери з криптовалютою.

Як ми писали, в Україні виявили фішинговий сайт, який під виглядом сервісу «Дія» збирає дані банківських карток.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus