Втрата кешбеків та здорожчання випуску карток: як втручання держави в безготівкові операції торкнеться українців

Українці надають перевагу електронним платежам, їх розвиток може суттєво сповільнитися внаслідок державного втручання.

Про це йдеться у сюжеті ТСН.

Інтерчейндж (міжбанківська комісія) – це комісія, яку банк-еквайєр, що обслуговує продавця, сплачує банку-емітенту, який видав картку покупця, за кожну оплату товару або послуги, здійснену за допомогою картки.

Українці стали рідше знімати паперові гроші та надають перевагу операціям з платіжними картками. Особливо це стало актуальним у період пандемії, коли безконтактний розрахунок є більше безпечним, доступним та зручним. Так, лише у 2020 році обсяг і кількість безконтактних платежів збільшилися на 50%, а загалом кількість операцій із використанням платіжних карток в Україні зросла на 18%. Це один із найвищих у Європі показників. Водночас, рівень проникнення безготівкових платежів – близько 20%, тоді як в середньому в країнах ЄС – понад 60%. Порівняно з європейськими країнами, Україна найменш розвинена з точки зору прийому безготівкових оплат – на кожну 1000 дорослого населення нараховується лише 9 POS-терміналів. Середній показник для країн Європи – більше ніж 22.

Деякі депутати у парламенті пропонують перейти від ринкового регулювання інтерчейнджу, коли розмір цієї комісії встановлюється на рівні, що відповідає потребам українського платіжного ринку, до законодавчого обмеження ставки. У Верховній Раді вже з’явилися два відповідні законопроєкти – № 4178 та № 4178-1, які обмежують розмір комісії, яку торговець платить банку, що встановив POS-термінал.

Ці проєкти законів спричинили неабиякий резонанс на платіжному ринку. Так, великі торгові мережі активно підтримують ініціативу, оскільки це позитивно вплине на їхню прибутковість та інформаційно маніпулюють фразою, що «зависокі комісії відображаються на вартості товару для кінцевого споживача».

А ось банківська галузь навпаки проти, оскільки неринкове регулювання інтерчейнджу призведе до стагнації безготівкової економіки України, а також матиме негативні наслідки для споживачів, такі як збільшення вартості банківських послуг, втрата кешбеків та бонусних програм тощо.

«Підвищаться ціни для кінцевого споживача – фізособи на супровід рахунку, на карткові операції. Люди не отримають зниження цін в ритейлі, отримають підвищення цін в банках», – зауважив заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн під час круглого столу Фінансового клубу «Неринкове регулювання ставки інтерчейндж: ризики та загрози для банків».

«Великий ритейл забуває, що разом з дебетними картками банки надають клієнтам і кредитні картки, які дають кредитне плече або розстрочку, що збільшує середній чек і кількість купленого товару, забезпечуючи великим ритейлерам до 40% обсягу продажів через кредит», – додав директор департаменту продуктів для приватних клієнтів Райффайзен Банку Аваль Олексій Пузняк.

Більше того, категорично не підтримує неринкове регулювання і Національний банк України: «Ми категорично проти регулювання того, що може саморегулюватися. Ми проти того, щоб інтерчейндж знижувався такими темпами, які пропонуються законопроєктами», – зазначив заступник голови НБУ Олексій Шабан під час того ж круглого столу.

Директор Української міжбанківської Асоціації членів платіжних систем ЄМА Олександр Карпов зазначає, що така ініціатива вигідна лише великим ритейлерам і матиме негативний вплив на платіжний ринок й інтереси споживачів, що як наслідок сприятиме тінізації економіки України через зростання готівкового обігу.

Зокрема, за словами Карпова, запровадження неринкового регулювання інтерчейнджу суттєво обмежить інвестиції у розвиток безготівкових платежів. Можливість, де завгодно платити карткою, буде істотно обмежена, а витрати на підтримку і розвиток платіжної інфраструктури будуть перекладені насамперед на споживачів у вигляді нових тарифів і комісій (наприклад, за випуск карти).

«За розрахунками ЄМА, протягом 3 років після примусового зниження комісії, середня плата за випуск нової картки може сягнути від 100 гривень до 50 євро, а сумарні комісії – до 4 тисяч гривень на рік. Крім того, споживачі втратять доступ до бонусних програм, таких як кешбеки, програм лояльності тощо», – пояснює директор Української міжбанківської Асоціації членів платіжних систем ЄМА.

Водночас, нещодавнє онлайн-опитування, проведене виданням «Економічна Правда», наочно показало, що споживачі проти таких змін: майже 70% не готові відмовитися від бонусних програм і кешбеків, а понад 92% – не готові платити більше за базові банківські послуги. Тобто, законодавче обмеження інтерчейнджу стимулюватиме повернення споживачів від сучасних банківських послуг до готівки.

Карпов додає, що законодавче зниження інтерчейнджу може призвести до відходу банків-еквайрів з окремих великих і більшості малих мереж і ФОП. «Все це буде стимулювати відхід бізнесу, особливо малого, в «тінь». А це означає скорочення державного бюджету, з якого фінансуються всі соціальні сфери, зокрема медицина, освіта, інфраструктура», – додає він.

Варто зазначити, що збільшення обсягу безготівкових платежів на 100% зменшує рівень тіньової економіки від 0,6 до 3,7% ВВП, а для України це від 25 до 150 мільярдів гривень.

Таким чином, найближчим часом законодавці вирішуватимуть не просто майбутнє міжбанківської комісії в Україні, а й долю безготівкової економіки та ринку фінансових послуг загалом. Саме від них залежить: чи залишиться Україна лідером за розвитком сучасних і зручних безготівкових платежів? Чи мільйони українців силоміць повернуть до «готівкових 90-х» – на догоду великим торгівельним мережам?

Що таке міжбанківська комісія (інтерчейндж)?

Міжбанківська комісія (інтерчейндж) – це комісія, яку банк-еквайр, що обслуговує продавця або торгово-сервісне підприємство, сплачує банку-емітенту, який видав картку покупця, за кожну оплату товару або послуги, здійснену за допомогою картки. Фактично комісія перерозподіляється між двома банками, тому і називається міжбанківською.

Навіщо потрібна міжбанківська комісія?

Вона забезпечує функціонування ринку безготівкових платежів. Банки інвестують свій дохід від міжбанківської комісії, щоб постійно покращувати якість і рівень безпеки безготівкових платежів, а також створювати пільги для власників карток: безкоштовні картки, кешбеки, бонусні програми тощо.

Хто визначає розмір міжбанківської комісії?

Сьогодні розмір цієї комісії регулюється ринком і встановлюється на рівні, що відповідає потребам українського платіжного ринку, забезпечує баланс інтересів та підтримує конкуренцію між усіма гравцями, допомагає розвивати безготівкову інфраструктуру, а також стимулювати подальше включення населення у фінансову систему.

Від чого залежить розмір міжбанківської комісії?

Розмір міжбанківської комісії встановлюється, спираючись на рівень розвитку ринку, рівень технологічності та безпеки, а також необхідність стимулювати його розвиток: впроваджувати нові платіжні рішення, розширювати інфраструктуру безготівкових розрахунків.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---