USD 25.45 25.6
  • USD 25.45 25.6
  • EUR 29.8 29.95
  • PLN 6.95 7

На Волині формується «екстравагантна» громада з бюджетом майже 30 мільйонів

«Мене питають: «А чого не використовуєте?», то я не раз кажу: «Що мені, Боїнг купити?»… Я перед колегами себе некомфортно почуваю, бо таке враження, що я в когось забрав», - розповідає Рівненський сільський голова, у якого річний бюджет сільради з населенням 1320 мешканців – 17 мільйонів гривень.

Невелике волинське село під державним кордоном не так давно отримало значний ресурс - акциз, адже на території розташовані 10 АЗС, але ейфорії від нього, переконують, немає. Бо через нестабільність українського законодавства тут не вірять, що селу і далі так щаститиме з акцизним збором - не виключено, що їм запропонують поділитися чи то з державним бюджетом, чи то з обласним, чи то з районним.

Відповідно до затвердженого перспективного плану село Рівне Любомльського району разом з селами Гуща, Столенські Смоляри, Забужжя та Римачі мало увійти до Гущанської ОТГ. Але село Римачі, відповідно до вже прийнятих змін перспективного плану, відійшло до Вишнівської ОТГ. Подумують до цієї Гущанської громади приєднатися і Полапи, які, згідно з перспективним планом, мають увійти в Головненську ОТГ (де доходи значено менші, але про це - в іншому матеріалі), а центр громади, може опинитися не в Гущі, а в Рівному.

Фортелі бюджетного процесу

Ось уже 2 роки бюджет Рівненської сільради наповнюється значною мірою за рахунок акцизного збору, адже тут діє 10 АЗС, де заправляють автівки водії, які їдуть за кордон. Це і легковики, і вантажівки. Останні, до слова, можуть заправитися на 500-700 літрів. І це, відповідно, чималі кошти. Тож Рівненська сільська рада в 2016 році оперує 17 мільйонами гривень і профіцит бюджету сільради 12,4 відсотка. Ці кошти можуть бути переведені у вільні лишки на наступний рік, бо, каже Рівненський сільський голова Володимир Крижук, завжди так не буде.
«Як нам дали акциз, то для мене це вийшов більше мінус, ніж плюс , бо хоч і більше надходжень, але маємо набагато більше проблем. В ідеалі це мало бути по-іншому. Якщо говорити про ОТГ, то хай би так і розпоряджалася об’єднана громада цим ресурсом. Але якщо це сільрада, то хай би 50 відсотків акцизу були наші, а решта 50 йшли в район. І щоб мене не просили на дороги, чи інші об’єкти. Бо ж і профінансувати не своє - не так і просто. Хай би район сам спрямовував ті кошти на сільради, яким більше треба. З одного боку добре, що акциз до нас іде, але ущемлені ті сільради, чиї люди заправляються на АЗС, розташованих у нас», - пояснює він.
Чи буде так і надалі – поки невідомо. Ймовірно, що нардепи, або ж урядовці вирішать прибрати частину акцизу чи то в обласний чи то в державний бюджет. Адже Прем’єр-міністр вже звернув увагу на те, скільки органи місцевого самоврядування мають на депозитних рахунках, не аналізуючи, що частина цих коштів мають бути використані ще до грудня.

Суперекстравагантість у 30 мільйонів

Пояснити переваги та ризики децентралізації до представників майбутньої ОТГ прибули представники Асоціації міст України. Так, виконавчий директор Регіонального відділення АМУ Богдан Самойленко повідомив, що цього року у рамках акції «Децентралізаційний марафон» на Волині експерти з децентралізації запланували відвідати 50 майбутніх ОТГ, щоб надати їм консультацію. Майже 40 з них уже отримали детальні роз’яснення і готуються до об’єднання, зважують плюси й мінуси.
Він зауважив, що перспективний план, прийнятий на Волині – це не догма, адже основними в об’єднанні мають бути спроможність громад і добровільність.

Консультант з фінансових питань Офісу реформ у Волинському РВ АМУ Василь Гром називає ситуацію, в якій опинилася майбутня громада, «суперекстравагантною». Все тому, що сільська рада з 17-мільйонним бюджетом – рідкість. Приміром, у місті Любомль, яке є райцентром, бюджет – 11 мільйонів.
І хоча згідно з результатами фінансової діяльності в бюджеті села Рівне - профіцит загального фонду 12,4 відсотка, але, зазначає він, акциз не варто сприймати як явище постійне. Тож варто подумати над тим, як вдало цими коштами скористатися, поки вони є.

Якщо рахувати за нинішнім законодавством, то якби села об’єдналися в одну громаду торік і почали працювати у 2016 році, бюджет ОТГ склав би близько 30 мільйонів гривень. Це і акциз, і ПДФО, і рентна плата, і податок на землю.

«Бюджет тут базується на досить ризикованому виді доходу. Коли об’єднаєтеся і матимете голову на плечах, то ваша робота має бути націлена не на акциз – він і так прийде, а на те, щоб за рахунок коштів акцизу створити сприятливе середовище розширення іншої податкової бази», - радить експерт.

Нема грошей - є проблеми, але мінімальні, а є гроші – проблеми більші

Сільські голови переконують: вони усвідомлюють, що акциз не варто ставити в пріоритет, як і те, що після об’єднання, кошти доведеться використовувати не на одне село, а й на інші населені пункти, де також погані дороги, проблеми з бюджетними закладами.

Тим паче, переконує, своєю чергою, Василь Гром, приєднання до багатої громади бідніших буде на руку всім. Це не означатиме, що бідніші громади житимуть за рахунок багатих, а що в багатих не відберуть те, що їм належить.
Річ у тім, що якщо доходи громади будуть надто високими, їй можуть призначити реверсну дотацію, тобто громада фінансуватиме вже держбюджет, і такі прецеденти в Україні є. Коли ж бідніші сільради приєднаються, ОТГ можливо, не лише убезпечиться від реверсної дотації, а й зможе розраховувати на базову дотацію від держбюджету.

Навіть якщо заберуть частину акцизу, переконує Рівненський сільський голова, громада матиме достатній фінансовий ресурс, адже на території діє сервісна зона, прикордонний відділ, кафе, супермаркет, 10 АЗС. Отож, у бюджет надходитиме 60 відсотків ПДФО. На місцях також залишиться податок від оренди землі. Тому в сільрадах сподіваються, що їм вдасться створити успішну громаду.

«Дійсно, суми для нас астрономічні. Мене питають: «А чого не використовуєте?», то я не раз кажу: «Що мені, Боїнг купити?» . Не так просто використати кошти. От і виходить: нема грошей є проблеми, але мінімальні, а є гроші – проблеми більші. Перед своїми колегами я себе часто відчуваю некомфортно. Наче я в когось щось забрав», - провадить Володимир Крижук.

Перспективи і реалії

Як би там не було, в Рівненській сільраді користуються тим, що поки що всі кошти спрямовують на потреби села. Так, тут вже відремонтували 6 кілометрів доріг. Вже добудували третю групу в дитсадку і відремонтували діючий заклад за 6 мільйонів гривень, встановили вуличне освітлення, де використали найсучасніші ліхтарі, ще й пишаються, що таке освітлення вони зробили раніше, ніж Боратин. Розширили в Рівному кладовище і оновили огорожу, покращили матеріальну базу школи і відремонтували спортзал. Ще тут сподіваються наступного року влаштувати футбольно-волейбольний майданчик зі штучним покриттям, добудувати школу, адже село росте і діток більшає. Крім того, розробили тут же 2 ПДП для двох житлових масивів, і подумують над тим, як посприяти тому, щоб молодь лишалася тут, а не виїжджала.

Якщо порахувати, то на наступний рік тут є 9 мільйонів вільних залишків, яких уже ніхто не відбере, так би мовити про запас. Тож працювати є з чим. Однак, навесні цього року тут же хочуть завершити процес об’єднання і провести вибори. Щоправда, нових міжбюджетних відносин варто чекати громаді вже у 2018 році. І хоч планувалося створити Гущанську ОТГ, та за звання центру готове змагатися Рівне. Бо ж крім фінансового ресурсу, тут, переконують, є й інфраструктура та адмінприміщення.
Гущанський сільський голова Олексій Нестерук, своєю чергою, від об’єднання також чекає змін. Найперше, каже, більша кількість фінансів, дозволить довести до ладу інфраструктуру. Також тут хотіли б організувати кваліфіковану команду, яка б змогла втілювати стратегію розвитку громади. Для того, щоб прийшли кваліфіковані кадри, необхідно, аби рівень доходів держслужбовців піднявся.

Також Олексій Нестерук не зациклюється на акцизному податкові, який сьогодні є, а завтра може й не бути, бо держбюджет відбере. Тому, якщо говорити про довгострокові перспективи, на території треба формувати привабливий клімат для залучення інвестицій.

«Хотілося б, щоб приходили інвестиції, щоб перед західними партнерами нам не було соромно. Тим більше не хочеться бути безпорадним, коли приходять до тебе партнери зробити спільний проект, і ти бачиш, що він потрібен, а ти не можеш витягнути частку співфінасування», - пояснює він.

Власне, про впровадження проектів в Гущі знають з власного досвіду, адже в сільраді є 5 партнерів у Польщі. Донедавна більшість проектів стосувалися здебільшого просвітницької роботи: навчання, обміну досвідом. Лише у 2013-2014 роках вдалося долучитися до проекту, відповідно до якого облаштували рекреаційні зони: одну в українській Гущі і 4 в Польщі.

Продовжувати роботу в цьому напрямі тут планують і надалі, адже туризм – це та ланка, яка б могла приносити дохід в бюджет сільради (а в майбутньому – в ОТГ).

***

Якщо говорити про децентралізаційний процес на Волині, то згадана громада – достойний конкурент успішним громадам, які формуються в краї. Особливо, коли йдеться про потужні громади, приміром, Луцького району, де зосереджені великі підприємства (не дарма серед голів сільрад гуляє вислів «Не в усіх же є «Нестле»). Ратнівська (чи то Гущанська – бо кінцеве рішення за громадами, хто таки буде центром) має всі шанси поповнити цей список. Але зміни до перспективного плану – потрібні.

Звичайно, без проблем тут не буде. І можна не раз говорити про ризики децентралізації, про непостійність законів, про, зрештою, людську жадібність і заздрість, коли йдеться про ласий шматок бюджету. Але примітно, що в цих радах мають бачення перспектив розвитку громади, що навіть не в усіх великих містах є. Насправді, в цієї громади дійсно є великий шанс, а ось як вона ним скористається – покаже час.

Бо якщо говорити про ОТГ Любомльського району, то така «райдужна картина» - далеко не в усіх. І про питання децентралізації на Любомльщині й її особливості розповімо читачам у наступних матеріалах на сторінках Інформаційного агентства Волинські Новини.

Юлія МАЛЄЄВА
Загрузка...
Коментарів: 5
усім Показати IP 25 Жовтня 2016 19:38
коли рахують ціпок?))))
опео Показати IP 25 Жовтня 2016 20:42
це і є децентралізація. коли члени громади мають можливість обирати собі стиль життя. сходив на вибори, обрав людей які залучили інвесторів, дали змогу підприємцям розширювати бізнес - ходиш по асвальтоааній освітленій вулиці до сільського клубу чи спортзалу, а обрав п'яницю і земельного хапугу- міси багнюку і чекай нових виборів.
Анонім до опео Показати IP 25 Жовтня 2016 23:09
Казочки. Хоч в одній громаді спробуйте відсторонити депутата чи голову. А ніяк. Хапуги лише приходять.
опер до Анонім Показати IP 26 Жовтня 2016 13:55
а не треба відсторонювати, треба не обирати. або терпіти.
волинянам Показати IP 26 Жовтня 2016 19:47
недавно одна головиха говорила що її громада буде найбільша та назаможніша- хі хі хі, рахуйте добре

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.