USD 24.9 25.1
  • USD 24.9 25.1
  • EUR 27.5 27.8
  • PLN 6.43 6.55

17 серпня: події, факти, дні народження

День народження 17 серпня відзначають депутат Волинської обласної ради Володимир Дуб, директор департаменту фінансів Волинської облдержадміністрації Ігор Никитюк (на фото).

Інформаційне агентство Волинські Новини вітає їх зі святом і бажає мирного неба, теплої днини і побільше позитиву довкола. Нехай успіх переслідують вас завжди.

Сьогодні іменини святкують Костянтин, Антон, Денис, Євдокія, Іван, Максиміліан.

Новинка! Якщо ви хочете привітати своїх близьких, рідних чи друзів з днем народження, скористайтесь функцією "Повідом новину". Надсилайте свої вітання та фото іменинників.

Наша хроніка:

Минулого року у цей день редакція інформувала, як графітчики розмальовували стіну у Луцьку. Тоді майстри графіті з усієї України розфарбували 72-метрову стіну поблизу луцького залізничного вокзалу.

У 2012 році склали рейтинг найкращих міст. Івано-Франківськ визнаний найкращим містом для життя в Україні. Луцьк посів 40 місце в списку.

Також того ж року на Волині розкопали некрополь Першої світової війни. Тоді пошуками на території Любешівського району Волинської області займалася історико-краєзнавча експедиція.

17 серпня 2010 року видання повідомляло, що Україна зайняла 49 місце у списку кращих країн світу. Україну визнали країною з найвищим рівнем життя серед країн з низьким рівнем доходу.

Народилися:

Цього дня народилися французький математик, творець аналітичної геометрії й теорії чисел П’єр Ферма, польсько-український князь, великий магнат на українських землях Єремія Вишневецький, американський кіноактор, режисер, продюсер Роберт Де Ніро, міністр внутрішніх справ України в 2001-2003 роках Юрій Смирнов, американський кіноактор Шон Пенн, український футболіст Євген Яровенко, український футболіст Сергій Закарлюка, а також співак і шоумен, лідер гурту «Скрябін» Андрій Кузьменко (Кузьма).

Сталося:

1771 ‒ Англійський хімік Джозеф Прістлі встановив, що рослини виділяють кисень.

Прістлі по праву можна вважати одним із основоположників сучасної хімії. Його основні хімічні дослідження були присвячені вивченню газів. У цій галузі йому належать найбільші відкриття. У 1771 Прістлі відкрив фотосинтез, виявивши, що повітря, зіпсоване горінням або диханням, знову стає придатним для дихання під дією зелених частин рослин. У 1778 році він довів, що при фотосинтезі рослини поглинають вуглекислий газ і виробляють кисень. У 1772 році Прістлі, діючи розведеною Нітратною кислотою на мідь, вперше отримав окис азоту — «селітряне повітря» — і винайшов, що окис азоту при контакті з повітрям буріє внаслідок утворення двоокису азоту. Користуючись для збирання газів ртутною ванною, Прістлі у 1772-74 роках вперше отримав хлороводень — «соляно-кисле повітря» і аміак — «лужне повітря». Разом із іншими вченими, такими, як Антуан Лавуазьє, Генрі Кавендіш, Карл Шеєле, він сприяв утвердженню уявлень про складний склад повітря. Прістлі належить честь відкриття у 1774 році кисню. Нагріваючи окис ртуті, він виділив кисень — «бесфлогістонне повітря». Крім того, Прістлі у 1775 році отримав у чистому вигляді фтористий кремній, сірчистий газ, а у 1799 році оксид вуглецю. Збагативши науку багатьма новими фактами, Прістлі, однак, не зміг правильно пояснити їх і до кінця життя залишався послідовником помилкової теорії флогістону, відкинуту працями Лавуазьє, тому його теоретичні ідеї не йшли ні в яке порівняння з описаними їм дотепними і переконливими експериментами. Крім хімії, його дослідження відносяться також і до оптики. Прістлі — автор книги «Історія та сучасний стан відкриттів, що відносяться до зору, світла і квітів», опублікованої у 1772 році. Роботи Прістлі отримали широку популярність у наукових колах. Він був обраний почесним доктором Едінбурзького університету, членом Лондонського королівського товариства, іноземним членом Паризької і Петербурзької академій наук.

1962 ‒ Прикордонники Східної Німеччини вбили 18-річного Пітера Фетчара.

Берлінська стіна ‒ понад 28 років була укріпленою частиною внутрішньонімецького кордону, із 13 серпня 1961 і по 9 листопада 1989 відокремлювала Західний Берлін від Східного, та навколишніх районів НДР. Мур був одним із найвідоміших символів Холодної війни та поділу Німеччини. При спробі перетнути кордон у напрямку Західного Берліну було вбито багато людей.

Приблизно за рік після зведення стіни Пітер Фехтер разом зі своїм другом Хельмутом Кульбеком зробив спробу втекти зі східної Німеччини. План був такий: сховатися в столярній майстерні біля стіни на Ціммерштрассе і звідти спостерігати за охоронцями. В зручний момент друзі мали вистрибнути з вікна на так звану «полосу смерті» (простір перед стіною і додатковою огорожею, будівництво якої нещодавно розпочалося), перетнути її і перелізти через двометрову стіну з колючим дротом над нею, щоб потрапити в район Кройцберг, біля пункту спостереження Чарлі. Коли вони добігли до стіни, охоронці відкрили вогонь. Кульбек зумів перелізти, а Пітер був поранений в район тазу на очах у сотень свідків, у тому числі журналістів із західної частини Берліну. Він впав назад на полосу смерті на східній частині. Незважаючи на крики, він не отримав жодної медичної допомоги зі східної сторони. Західна сторона, зрозуміло, теж ніяк не могла допомогти. Від поранення і кровотечі він помер приблизно за годину. В результаті його смерті в західному Берліні спалахнула спонтанна демонстрація. Люди викрикували: «Вбивці» на адресу східних охоронців.

Ненадання медичної допомоги було зумовлене тим, що західна сторона, очевидно, боялася, що східні охоронці відкриють вогонь. Хоча, згідно з репортажем у Таймс, західноберлінський молодший лейтенант отримав від американського командування наказ не втручатися. Також розслідування довело, що західна частина була безсила. До того ж, судовий патологоанатом Отто Поркоп зазначив у своєму звіті, що Фехтер не мав жодного шансу вижити. Поранення в бедро спричинило серйозні внутрішні ушкодження. Зі свого боку, голова східнонімецького загону охорони боявся втрутитись через нещодавній випадок, коли східнонімецький солдат Руді Арнштадт був застрелений західнонімецьким федеральним полісменом. Тоді східна сторона забрала його тіло через годину після його падіння.

1969 ‒ «Карпати» Львів стали володарями кубку СРСР.

1969 рік був перехідним у радянському футболі — наступного сезону стартувала перша ліга. До неї виходило 3 найкращі команди підгрупи. Керівництво «Карпат» поставило завдання потрапити у цю трійку. Новим головним тренером став Ернест Юст. У чемпіонаті до трійки потрапити не вдалося — всі сили команда кинула на кубкову боротьбу.

У Кубку СРСР «Карпати» в домашніх матчах здолали одеський СКА, єреванський «Арарат», одеський «Чорноморець» і у 1/4 фіналу мали грати з воронезьким «Трудом». Але якщо попередні три гри волею жереба львів'яни проводили вдома, то проти воронежців, які несподівано вибили московський «Спартак», повинні були грати на виїзді. Важка перемога 1:0 вивела «Карпати» до півфіналу — на миколаївський «Суднобудівник». 50 тисяч уболівальників на трибунах чекали своєрідного реваншу — минулого року саме миколаївці завдали «зелено-білим» єдиної поразки у фінальній групі в Сочі і тих очок забракло львів'янам для виходу у вищу лігу. Цього разу «Карпати» перемогли — 2:0.

Влада Львова замовила спеціальний потяг «Львів-Москва», який напряму доставив до столиці СРСР сотні львівських уболівальників, переважно робітників підприємств міста (заводів «Електрон», «Львівсільмаш», ЛАЗ, швейної фірми «Маяк» та ін.)

Тож 17 серпня 1969 року «зелено-білі» вийшли на поле московського стадіону в Лужниках на поєдинок проти фаворита — вищолігового СКА (Ростов). Перед початком гри капітан «Карпат» Ігор Кульчицький, відповідно до протоколу, потиснув руки всім суддям, окрім бокового Еугена Хярмса — саме естонець зарахував гол з явного положення поза грою у минулорічній грі з російським «Уралмашем», що залишило українців за бортом вищої ліги.

Львів'яни пропустили гол уже на 20-й хвилині. У першому таймі «Карпати» не змогли відігратись. Але тисячі вболівальників із Галичини гнали улюбленців уперед.

«Карпати», вигравши Кубок СРСР з футболу, вибороли право представляти країну в Кубку володарів кубків сезону 1970/71. На першому етапі, 1/16 фіналу, українці грали проти румунської «Стяуа». Тоді бухарестців тренував відомий спеціаліст Штефан Ковач, який згодом прославився роботою у голландському «Аяксі». Перший матч у Львові проходив за переваги «Карпат», але свої моменти вони не використали, ще й пропустили гол на 88-й хвилині — поразка 0:1. Спеціалісти відзначали хорошу гру господарів, зазначивши, що певна нервозність і брак досвіду виступів на найвищому рівні зіграли свою роль. Бойова нічия 3:3 у Бухаресті вивела в 1/8 румунів.
Реклама
Загрузка...
Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.