Чому для українців актуальна Берлінська стіна

Роз’єднане місто, УПА та сучасники, кохання, смерть та абсурд – така тематика зацікавила учасників проекту «З домашньої бібліотеки».

П’ята зустріч другого дублю проекту «З домашньої бібліотеки» відбулася 18 березня у мистецькому клубі, що по вулиці Драгоманова, 1 у Луцьку.

Зустріч розпочали із вшанування загиблих під час сутичок у Києві хвилиною мовчання.

Ведучими проекту цього вечора стали завідувач клубу Віталій Поліщук та голова культурного об’єднання «100 Вт» Володимир Столярчук.

ЧИТАТИ ЩЕ: РЕІНКАРНАЦІЯ, ГУМОР ТА НЕВІГЛАСТВО УКРАЇНЦІВ, - ЧИМ ЦІКАВЛЯТЬСЯ ЛУЦЬКІ КНИГОЛЮБИ

ЧИТАТИ ЩЕ: У ЛУЦЬКУ ЧИТАЛИ ПОЕЗІЮ АКТОРІВ ТА «КУЛІНАРНУ КНИГУ» БЕЗ РЕЦЕПТІВ



Першим презентував книгу вже постійний «мешканець» проекту Сергій Фелістович. Він розповів про «нібито роман» Олександра Ірванця «Рівне/Ровно (Стіна)». Він нагадав глядачам про таку відому споруду, як Берлінська стіна. Побувавши у Берліні, автор уявив, що трапилося б, якби така стіна існувала у його рідному місті. У романі подібною стіною був оточений західний сектор Рівного, який належав Західноукраїнській республіці (ЗУР), східна частина міста називалася Ровно та належала Соціалістичній республіці Україні (СРУ). Усі колізії роману точаться навколо головного героя, сучасного рівненського драматурга Шлойми Ецірвана. Мовець зачитав декілька уривків з твору, один з яких розповідає про участь головного героя у зборах письменників в будинку ідейної роботи у Ровно та передає комізм совкового бюрократизму у письменницькому середовищі. Зі слів Сергія Фелістовича, зараз цей фантастичний роман став дуже актуальним, адже Україну намагаються розділити, як за допомогою військової техніки, так і за допомогою інформаційної війни.



Наступною роман Оксани Забужко «Музей покинутих секретів» презентувала Марія Оліферук. Книга минулого року здобула польську літературну премію «Ангелус», незважаючи на те, що у романі йдеться про вояків УПА, а цю тему поляки сприймають неоднозначно. Передумовою для написання твору став вірш Оксани Забужко «Танго Мілонга», який зачитала Марія Оліферук.
Роман «Музей покинутих секретів» - передусім про любов та смерть. Як розповіла Марія, для стилю Оксани Забужко характерний потік свідомості. Книга доволі об’ємна, понад 800 сторінок. Тож ті, кому вона здасться задовгою, можуть читати лише ті частини, у яких йдеться про минуле. Вони охоплюють приблизно 200 сторінок і потік думок у них зустрічається рідше. Відгуки про книгу бувають протилежними – від захвату до повного несприйняття. У романі існує містичний зв'язок між поколіннями – головному герою Адріяну сняться сни про Адріяна з минулого, який був тісно пов'язаний із його сім’єю. Головна героїня Дарина Гощинська – журналістка, яку зацікавила фотографія упівців. Дарина вирішила дослідити долю Олени Довганівни - жінки із фото - та познайомилася з двоюрідним онуком цієї жінки Адріяном.



Дві книги презентувала Марія Мельничук. Роман Еріха Марії Ремарка «Чорний обеліск» торкається питання втраченого покоління – тих, хто пережив Першу світову війну. Водночас автор піднімає питання суїциду у країнах-учасницях війни. Головний герой переживає трагедію, закохуючись у божевільну, яка згодом одужує та забуває, що його кохала. Усі головні події твору відбуваються неживого предмету – чорного обеліска. Роман змушує замислитися над тим, наскільки страшною насправді є війна, та те, що відчуває людина, яка програла та втратила сенс життя. Роман Тані Малярчук «Біографія випадкового чуда» - надзвичайно актуальний, написаний простою мовою та водночас із глибоким змістом. Головна героїня вперто називає себе Лєною, а не Оленою, хоча й мешкає на Заході України та вважає себе патріоткою. Автор піднімає питання соціального характеру – інвалідів, захисту тварин, жорстокості. Лєна протягом усього життя намагається творити добро, хоча й не знає як, завершуючи свою подорож у божевільні.



Олександр Хмільовський презентував книгу російського письменника Євгенія Клюєва «Між двох стільців». Промовець зізнався, що вперше познайомився з книгою ще у шкільні роки, коли брав участь у драматичному гуртку. Відтоді вона стала для нього настільною книгою, яку він неодноразово перечитував. Абсурдні та кумедні історії з книги, насиченої каламбурами та грою слів, сподобалися слухачам, тож, Олександр Хмільовський значно перевищив часовий ліміт, відведений для презентації твору.

Насамкінець пролунала поезія автора, який любив дві речі – жінок та свою батьківщину. Як зазначив Володимир Столярчук, зараз часто через запал політичної ворожнечі українці переходять на особистості, починаючи не любити російський народ, який насправді не винен у тому, що відбувається в Україні.



Вірші Сергія Єсеніна декламував Антон Безносиков. Він зазначив, що Сергій Єсенін став першим поетом, на якого той серйозно звернув увагу, подивившись телесеріал, присвячений автору. Сергій Єсенін починав писати про буденні речі, природу, батьківщину, а переросло усе в критику політичної системи, за що, за однією з версій, поет поплатився життям. Цього вечора Антон Безносиков присвятив свій виступ вічній темі – темі любові у творчості поета.

Насамкінець ведучі вечора подякували гостям заходу, побажавши мирного неба та закликали нести світло в собі для оточуючих. Наступна зустріч у рамках проекту «З домашньої бібліотеки» відбудеться через два тижні, 2 квітня.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---