ДКП «Луцьктепло»: обвести навколо пальця
12 років тому луцька мерія ухвалила рішення, що докорінно вплинуло на майбутнє ДКП «Луцьктепло». Півтора місяця тому було ухвалено ще одне рішення, яке може змінити ситуацію назавжди.
Наприкінці жовтня 2016 року міська рада дозволила державно-комунальному підприємству «Луцьктепло» укласти договір із ТзОВ «Тепло-Енерго-Центр» про оренду котельні на вулиці Карбишева, 2 та водозабору і водозагону на вулиці Героїв УПА терміном на два роки.
Щомісяця за користування котельнею «Луцьктепло», яке вже не перший рік у складному фінансовому становищі, платитиме майже мільйон гривень, включаючи податки. Цю суму обраховували, спираючись на вартість майна, що, за оцінками експертів, сягає 49 мільйонів гривень. Річну орендну плату встановлено на рівні 15% від вартості.
Раніше між двома підприємствами був договір про надання послуг із переробки природного газу в готову продукцію. Утім в тарифі на тепло такі послуги з переробки не передбачені, тож і заговорили про зміну форми співпраці.
Іронія полягає в тому, що ще не так давно котельня була власністю громади, а нині комунальне підприємство змушене буде платити за неї близько 12 мільйонів гривень на рік.БУЛО НАШЕ – СТАЛО ЇХНЄ
Історія передачі котельні на Карбишева у приватні руки доволі заплутана. У 2004 році було зареєстровано ТзОВ «Східноєвропейська Теплоелектрогенеруюча Компанія (СТЕК)» (до 2009 року воно мало назву ТзОВ «Енергетична компанія «Луцьктеплоенерго»). Її засновником було ЗАТ «Волинський шовковий комбінат». Своєю чергою, серед його засновників значився Олександр Кропива.
Згодом він же очолить підприємство «СТЕК». 21 серпня 2004 року Луцька міська рада ухвалює рішення, яким дозволяє ДКП «Луцьктепло» увійти до переліку учасників ТОВ «ЕК «Луцьктеплоенерго» (СТЕКу). Частку «Луцьктепла» в статутному фонді ТОВ «ЕК «Луцьктеплоенерго» сформували у розмірі майже сім мільйонів гривень за рахунок передачі котельні на Карбишева, 2. Ця споруда обслуговує жителів 33-го та 40-го кварталів, а це близько 35% споживачів міста.
Але у рішенні не було вказано, що це майно має бути переданим господарському товариству у власність. Вкладом з боку ЗАТ «Волинський шовковий комбінат» також було певне майно загальною вартістю 2,5 млн грн.
Як пише видання «Волинська правда», ДКП «Луцьктепло» вступило у склад учасників «...з метою реалізації інвестиційного проекту впровадження когенераційної (комбінованої) системи виробництва електричної енергії і тепла на базі котельні на вул. Карбишева, 2».
Когенерація – це одночасне виробництво двох і більше форм корисної енергії з одного джерела. Після укладення угоди, як пише «Дзеркало тижня», змінюють статут підприємства і поповнюють статутний фонд на 8 млн грн. Саме стільки коштує двигун, який визначають як частку ТзОВ «Енерго-Трейд» – третього учасника. Для того, щоб запустити процес когенерації, потрібні інвестиції, які на той момент сягали 68 млн грн. Втім їх так ніхто і не вніс.
Тож певний період часу засновниками ТОВ «ЕК «Луцьктеплоенерго» виступили ЗАТ «Волинський шовковий комбінат» (частка – 14,02%), ТОВ «Енерго-Трейд» (47,07%) та ДКП «Луцьктепло» (38,91%). Цікава деталь щодо ТОВ «Енерго-Трейд»: відповідно до інформації ресурсу Youcontrol, свого часу серед її засновників була Олена Анатоліївна Жогалка, донька екс-мера Луцька Антона Кривицького.
Оскільки фактично таким чином «СТЕК» отримав контроль над стратегічно важливим об'єктом для міста, міська рада пробувала повернути котельню у власність через суд. Такі спроби виявилися невдалими, і зрештою у 2011 році майно компанії, у тому числі котельню, продали ТзОВ «Західна теплоенергетична група» за 16,6 млн грн.
Пізніше міська рада позивалася до суду з вимогою визнати договір нечинним. У рішенні Господарського суду Волинської області від 19 грудня 2011 року зазначено, що 19 вересня 2011 року, коли відбувалися збори учасників, директора ДКП «Луцьктепло» не було «з поважних причин». Про те, що збори будуть у заявлений день, він знав. Знав він і про їх порядок денний – надання директору «СТЕКу» права на укладання та підписання договорів відчуження майна товариства.
Міська рада аргументувала, що статут «СТЕКу» передбачав, що «в разі виходу із складу учасників товариства учасника, вкладом у статутний капітал якого було майно, Товариство зобов'язане повернути даному учаснику майно, яке було внесено в статутний капітал, або за додатковими погодженнями із даним учасником відшкодувати в грошовому вигляді вартість переданого майна, при цьому вартість додатково погоджується між учасником і товариством». А у «СТЕКу» переконують, що господарське товариство є власником майна, переданого йому у власність засновниками та учасниками як внески. Зрештою, у цьому судовому засіданні мерія програла.
У травні 2015 року суд визнав ТзОВ «СТЕК» банкрутом. Майно компанії і досі йде з молотка. Так, у жовтні 2016 року було повідомлення про проведення повторного аукціону з продажу дебіторської заборгованості «СТЕКу».
ХТО ТАКІ «ЗАХІД-ТЕГ»?
Щодо нового власника котельні, то відомо, що «Захід-ТЕГ» має принаймні двох правонаступників. Це ТзОВ «Тег-баланс» та ТзОВ «Тепло-Енерго-Центр». Саме ТзОВ «Тепло-Енерго-Центр» представляє інтереси котельні на Карбишева під час розв’язання питань і уклало нещодавній договір із «Луцьктеплом» про оренду майна. Обидві компанії мають одного засновника, що походить із Кіпру та Віргінських островів. Вони мають однакову адресу та директора – Тетяну Луцик. Сукупно статутний капітал підприємств сягає майже 32 млн грн. Обидві компанії займаються здаванням майна в оренду.
Відповідно до інформації ресурсу Youcontrol, підприємство ТЗОВ «Захід-ТЕГ» було засновано майже 11 років тому. Однак тоді, у 2006 році, воно мало іншу назву – ТзОВ «Західна енергозберігаюча компанія» та розташовувалося за адресою: м. Луцьк, вул. Кременецька, 38. Статутний фонд компанії у перші роки діяльності складав усього кілька десятків тисяч гривень. Тоді серед засновників було ТзОВ «Фаворит-Л». Пізніше до їх числа приєдналися ТзОВ «Спецпроект-Ексклюзив» (адреса: Дубнівська, 23), ТзОВ «Спецпроект-Стандарт» (адреса: Дубнівська, 23), Роздобудько Олег Петрович, ТзОВ «Молпром-Експерт» (адреса: Дубнівська, 23). Кардинальні зміни відбулися у 2011 році, коли, за припущенням, офшорні компанії внесли до статутного фонду майже 12 мільйонів гривень. 6 жовтня того ж року товариство змінило адресу на Карбишева, 2 та саму назву – почало називатися ТзОВ «Західна теплоенергетична група».
Якщо вірити інформації з ресурсу, то у листопаді 2013 року статутний капітал компанії суттєво зменшився: з майже 12 мільйонів гривень до чотирьох. Такого ж розміру він є і нині.
Відповідно до актуальної інформації, засновником цієї юридичної особи є компанія «Девонія Ентерпрайзес Лімітед», що розміщена на Британських островах, а кінцевим власником – Теодора Киріакоу, зареєстрована на Кіпрі. Зазвичай такою реєстрацією послуговуються офшорні компанії.
Керує компанією Денисюк Богдан Іванович. Він же був її керівником у 2006 році, а також – серед числа засновників відповідно до даних 2013 року.
Серед керівників компанії також був Роздобудько Олег Петрович. Він же очолював фірму «Спецпроект-Ексклюзив», що була серед засновників «Захід-ТЕГу». А серед засновників «Спецпроекту» – ТзОВ «Молпром-Експерт». Керувала «Захід-ТЕГом» і Караулова Неля Іванівна, яка є серед засновників ТзОВ «Конті-буд Ужгород» (Дубнівська, 23).
За цією ж адресою – Дубнівська, 23 – розташовані компанії групи «Континіум». Саме ТзОВ «Континіум» має адресу Кременецька, 38, де свого часу було ТзОВ «Західна енергозберігаюча компанія». Тому ТЗОВ «Захід-Тег», а також дві компанії-правонаступники, відносять до групи впливу цієї корпорації, яку контролює народний депутат Степан Івахів.
Цікаво, що два керівники ДКП «Луцьктепло» – Олександр Киричук та Юрій Паращій – це також колишні менеджери компаній групи «Континіум». Їх призначав на посаду чинний міський голова Микола Романюк. Йому ж і підконтрольний юридичний відділ міської ради, який мав би шукати способи повернути комунальне майно. Втім, схоже, інтереси громади зачіпають приватні інтереси.
ЧИ МОЖНА ПОВЕРНУТИ КОТЕЛЬНЮ ГРОМАДІ?
Щоразу, коли в стінах мерії лунають зауваги щодо повернення котельні у міську власність, юристи розводять руками. Мовляв, суди відбулися, потяг поїхав.
5 жовтня 2016 року Судова палата у господарських справах Верховного Суду України винесла цікаву постанову. Попри те, що в Україні прецедентне право не практикується, справа доводить, що методи повернення майна у комунальну власність є.
Суть позову наступна: товариство «Аверс-Строй» продало комунальне майно, яке йому передала своїм рішенням мерія. Попри порушення термінів позовної давнини, рішення судів різних інстанцій, Судова палата ВСУ таки стала на бік прокуратури, визнавши не лише недійсність договору купівлі-продажу, а й самого рішення Одеської міської ради, які «не можуть бути оцінені як вираження волі територіальної громади міста Одеси як власника спірного об'єкта нерухомості».
«Ухвалення рішення про передачу в приватну власність окремому суб'єкту господарювання об'єкта комунальної власності фактично позбавляє територіальну громаду можливості володіти, користуватися та розпоряджатися об'єктом комунальної власності.
Отже, правовідносини, пов'язані з вибуттям об'єкта із комунальної власності, становлять суспільний публічний інтерес, а незаконність рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого об'єкт вибув із комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає», – йдеться у постанові.
***
Якщо погортати судові рішення щодо компанії «Луцьктепло», то створюється враження, що підприємство чи не живе у закладах Феміди. Позовів про стягнення заборгованості з нього – не на одну пачку паперу. У мерії пояснюють, що, укладаючи договір оренди, вони дійшли до єдиного виходу із ситуації, що склалася. Однак, з огляду на борги підприємства, те, що його рахунки через несплату вже блокували, оренда може вилитися у банкрутство. Тим паче, що відповідно до укладеного договору, несвоєчасна сплата оренди несе за собою накладення пені.
Заручниками залишаються лучани, працівники «Луцьктепла». Створюється враження, що нині у ситуації що склалася, намагаються залікувати симптоми, аніж причину зараження.
Дарина ГОГОДЗА
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Наприкінці жовтня 2016 року міська рада дозволила державно-комунальному підприємству «Луцьктепло» укласти договір із ТзОВ «Тепло-Енерго-Центр» про оренду котельні на вулиці Карбишева, 2 та водозабору і водозагону на вулиці Героїв УПА терміном на два роки.
Щомісяця за користування котельнею «Луцьктепло», яке вже не перший рік у складному фінансовому становищі, платитиме майже мільйон гривень, включаючи податки. Цю суму обраховували, спираючись на вартість майна, що, за оцінками експертів, сягає 49 мільйонів гривень. Річну орендну плату встановлено на рівні 15% від вартості.
Раніше між двома підприємствами був договір про надання послуг із переробки природного газу в готову продукцію. Утім в тарифі на тепло такі послуги з переробки не передбачені, тож і заговорили про зміну форми співпраці.
Іронія полягає в тому, що ще не так давно котельня була власністю громади, а нині комунальне підприємство змушене буде платити за неї близько 12 мільйонів гривень на рік.БУЛО НАШЕ – СТАЛО ЇХНЄ
Історія передачі котельні на Карбишева у приватні руки доволі заплутана. У 2004 році було зареєстровано ТзОВ «Східноєвропейська Теплоелектрогенеруюча Компанія (СТЕК)» (до 2009 року воно мало назву ТзОВ «Енергетична компанія «Луцьктеплоенерго»). Її засновником було ЗАТ «Волинський шовковий комбінат». Своєю чергою, серед його засновників значився Олександр Кропива.
Згодом він же очолить підприємство «СТЕК». 21 серпня 2004 року Луцька міська рада ухвалює рішення, яким дозволяє ДКП «Луцьктепло» увійти до переліку учасників ТОВ «ЕК «Луцьктеплоенерго» (СТЕКу). Частку «Луцьктепла» в статутному фонді ТОВ «ЕК «Луцьктеплоенерго» сформували у розмірі майже сім мільйонів гривень за рахунок передачі котельні на Карбишева, 2. Ця споруда обслуговує жителів 33-го та 40-го кварталів, а це близько 35% споживачів міста.
Але у рішенні не було вказано, що це майно має бути переданим господарському товариству у власність. Вкладом з боку ЗАТ «Волинський шовковий комбінат» також було певне майно загальною вартістю 2,5 млн грн.
Як пише видання «Волинська правда», ДКП «Луцьктепло» вступило у склад учасників «...з метою реалізації інвестиційного проекту впровадження когенераційної (комбінованої) системи виробництва електричної енергії і тепла на базі котельні на вул. Карбишева, 2».
Когенерація – це одночасне виробництво двох і більше форм корисної енергії з одного джерела. Після укладення угоди, як пише «Дзеркало тижня», змінюють статут підприємства і поповнюють статутний фонд на 8 млн грн. Саме стільки коштує двигун, який визначають як частку ТзОВ «Енерго-Трейд» – третього учасника. Для того, щоб запустити процес когенерації, потрібні інвестиції, які на той момент сягали 68 млн грн. Втім їх так ніхто і не вніс.
Тож певний період часу засновниками ТОВ «ЕК «Луцьктеплоенерго» виступили ЗАТ «Волинський шовковий комбінат» (частка – 14,02%), ТОВ «Енерго-Трейд» (47,07%) та ДКП «Луцьктепло» (38,91%). Цікава деталь щодо ТОВ «Енерго-Трейд»: відповідно до інформації ресурсу Youcontrol, свого часу серед її засновників була Олена Анатоліївна Жогалка, донька екс-мера Луцька Антона Кривицького.
Оскільки фактично таким чином «СТЕК» отримав контроль над стратегічно важливим об'єктом для міста, міська рада пробувала повернути котельню у власність через суд. Такі спроби виявилися невдалими, і зрештою у 2011 році майно компанії, у тому числі котельню, продали ТзОВ «Західна теплоенергетична група» за 16,6 млн грн.
Пізніше міська рада позивалася до суду з вимогою визнати договір нечинним. У рішенні Господарського суду Волинської області від 19 грудня 2011 року зазначено, що 19 вересня 2011 року, коли відбувалися збори учасників, директора ДКП «Луцьктепло» не було «з поважних причин». Про те, що збори будуть у заявлений день, він знав. Знав він і про їх порядок денний – надання директору «СТЕКу» права на укладання та підписання договорів відчуження майна товариства.
Міська рада аргументувала, що статут «СТЕКу» передбачав, що «в разі виходу із складу учасників товариства учасника, вкладом у статутний капітал якого було майно, Товариство зобов'язане повернути даному учаснику майно, яке було внесено в статутний капітал, або за додатковими погодженнями із даним учасником відшкодувати в грошовому вигляді вартість переданого майна, при цьому вартість додатково погоджується між учасником і товариством». А у «СТЕКу» переконують, що господарське товариство є власником майна, переданого йому у власність засновниками та учасниками як внески. Зрештою, у цьому судовому засіданні мерія програла.
У травні 2015 року суд визнав ТзОВ «СТЕК» банкрутом. Майно компанії і досі йде з молотка. Так, у жовтні 2016 року було повідомлення про проведення повторного аукціону з продажу дебіторської заборгованості «СТЕКу».
ХТО ТАКІ «ЗАХІД-ТЕГ»?
Щодо нового власника котельні, то відомо, що «Захід-ТЕГ» має принаймні двох правонаступників. Це ТзОВ «Тег-баланс» та ТзОВ «Тепло-Енерго-Центр». Саме ТзОВ «Тепло-Енерго-Центр» представляє інтереси котельні на Карбишева під час розв’язання питань і уклало нещодавній договір із «Луцьктеплом» про оренду майна. Обидві компанії мають одного засновника, що походить із Кіпру та Віргінських островів. Вони мають однакову адресу та директора – Тетяну Луцик. Сукупно статутний капітал підприємств сягає майже 32 млн грн. Обидві компанії займаються здаванням майна в оренду.
Відповідно до інформації ресурсу Youcontrol, підприємство ТЗОВ «Захід-ТЕГ» було засновано майже 11 років тому. Однак тоді, у 2006 році, воно мало іншу назву – ТзОВ «Західна енергозберігаюча компанія» та розташовувалося за адресою: м. Луцьк, вул. Кременецька, 38. Статутний фонд компанії у перші роки діяльності складав усього кілька десятків тисяч гривень. Тоді серед засновників було ТзОВ «Фаворит-Л». Пізніше до їх числа приєдналися ТзОВ «Спецпроект-Ексклюзив» (адреса: Дубнівська, 23), ТзОВ «Спецпроект-Стандарт» (адреса: Дубнівська, 23), Роздобудько Олег Петрович, ТзОВ «Молпром-Експерт» (адреса: Дубнівська, 23). Кардинальні зміни відбулися у 2011 році, коли, за припущенням, офшорні компанії внесли до статутного фонду майже 12 мільйонів гривень. 6 жовтня того ж року товариство змінило адресу на Карбишева, 2 та саму назву – почало називатися ТзОВ «Західна теплоенергетична група».
Якщо вірити інформації з ресурсу, то у листопаді 2013 року статутний капітал компанії суттєво зменшився: з майже 12 мільйонів гривень до чотирьох. Такого ж розміру він є і нині.
Відповідно до актуальної інформації, засновником цієї юридичної особи є компанія «Девонія Ентерпрайзес Лімітед», що розміщена на Британських островах, а кінцевим власником – Теодора Киріакоу, зареєстрована на Кіпрі. Зазвичай такою реєстрацією послуговуються офшорні компанії.
Керує компанією Денисюк Богдан Іванович. Він же був її керівником у 2006 році, а також – серед числа засновників відповідно до даних 2013 року.
Серед керівників компанії також був Роздобудько Олег Петрович. Він же очолював фірму «Спецпроект-Ексклюзив», що була серед засновників «Захід-ТЕГу». А серед засновників «Спецпроекту» – ТзОВ «Молпром-Експерт». Керувала «Захід-ТЕГом» і Караулова Неля Іванівна, яка є серед засновників ТзОВ «Конті-буд Ужгород» (Дубнівська, 23).
За цією ж адресою – Дубнівська, 23 – розташовані компанії групи «Континіум». Саме ТзОВ «Континіум» має адресу Кременецька, 38, де свого часу було ТзОВ «Західна енергозберігаюча компанія». Тому ТЗОВ «Захід-Тег», а також дві компанії-правонаступники, відносять до групи впливу цієї корпорації, яку контролює народний депутат Степан Івахів.
Цікаво, що два керівники ДКП «Луцьктепло» – Олександр Киричук та Юрій Паращій – це також колишні менеджери компаній групи «Континіум». Їх призначав на посаду чинний міський голова Микола Романюк. Йому ж і підконтрольний юридичний відділ міської ради, який мав би шукати способи повернути комунальне майно. Втім, схоже, інтереси громади зачіпають приватні інтереси.
ЧИ МОЖНА ПОВЕРНУТИ КОТЕЛЬНЮ ГРОМАДІ?
Щоразу, коли в стінах мерії лунають зауваги щодо повернення котельні у міську власність, юристи розводять руками. Мовляв, суди відбулися, потяг поїхав.
5 жовтня 2016 року Судова палата у господарських справах Верховного Суду України винесла цікаву постанову. Попри те, що в Україні прецедентне право не практикується, справа доводить, що методи повернення майна у комунальну власність є.
Суть позову наступна: товариство «Аверс-Строй» продало комунальне майно, яке йому передала своїм рішенням мерія. Попри порушення термінів позовної давнини, рішення судів різних інстанцій, Судова палата ВСУ таки стала на бік прокуратури, визнавши не лише недійсність договору купівлі-продажу, а й самого рішення Одеської міської ради, які «не можуть бути оцінені як вираження волі територіальної громади міста Одеси як власника спірного об'єкта нерухомості».
«Ухвалення рішення про передачу в приватну власність окремому суб'єкту господарювання об'єкта комунальної власності фактично позбавляє територіальну громаду можливості володіти, користуватися та розпоряджатися об'єктом комунальної власності.
Отже, правовідносини, пов'язані з вибуттям об'єкта із комунальної власності, становлять суспільний публічний інтерес, а незаконність рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого об'єкт вибув із комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає», – йдеться у постанові.
***
Якщо погортати судові рішення щодо компанії «Луцьктепло», то створюється враження, що підприємство чи не живе у закладах Феміди. Позовів про стягнення заборгованості з нього – не на одну пачку паперу. У мерії пояснюють, що, укладаючи договір оренди, вони дійшли до єдиного виходу із ситуації, що склалася. Однак, з огляду на борги підприємства, те, що його рахунки через несплату вже блокували, оренда може вилитися у банкрутство. Тим паче, що відповідно до укладеного договору, несвоєчасна сплата оренди несе за собою накладення пені.
Заручниками залишаються лучани, працівники «Луцьктепла». Створюється враження, що нині у ситуації що склалася, намагаються залікувати симптоми, аніж причину зараження.
Дарина ГОГОДЗА
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 12
Вадим
Показати IP
12 Грудня 2016 18:00
Проср*ли котельню і добре на тому заробили
Іван
Показати IP
12 Грудня 2016 20:30
Завжди можна повернути. Це скрита приватизація. Правоохоронна система в області не на місці. А хлопці з контініума поборолись за касовий апарат, от і отримують виручку щоденно від користувачів тепла. Совісті у них і близько нема. Це структура, яка любить корупцію.
Коля
Показати IP
12 Грудня 2016 20:34
Кривицького треба нагнути -це він все зробив -мер Х:ров!!!
Континіум
Показати IP
13 Грудня 2016 08:58
Купіть котельню і не мучайтесь.
Іван до Континіум
Показати IP
13 Грудня 2016 11:14
Своєю фразою ти підтримуєш крадіжки державного і комунального майна в Україні. Ти не патріот, хоча ти маєш український паспорт. Через таких власників паспортів десятки тисяч молодих людей - за кордоном , десятки тисяч - на війні, а мільйони - на межі виживання. Якщо кожен з нас буде насміхатися, у випадку крадіжки наступного об"єкту, від держави не залишиться нічого. Прийдеться міняти паспорт і тобі.
Континіум до Іван
Показати IP
13 Грудня 2016 12:49
Поважайте приватну власність якщо ви патріот і європеець. На укрпаспорт з задоволенням плюну
Іван до Континіум
Показати IP
13 Грудня 2016 14:27
Шкода, але нема про що з тобою дискутувати. Так себе поводять і європейці по відношенню до України.
Континіум до Іван
Показати IP
13 Грудня 2016 21:04
Така вже вона у країна, що всі до неї так відносяться
Мешканець
Показати IP
13 Грудня 2016 09:03
Те,що ДКП"Луцьктепло" ведуть до банкруцтва зрозуміло усім.Хто буде власником і яка ціна того тепла?Оце питання.Попереду великі війни...
Гас
Показати IP
13 Грудня 2016 16:49
Проср*ли коетльню взяли откати і бабло а тепер хочуть котельну назад. ну збс можна буде ще раз продати .
тьотя соня
Показати IP
15 Грудня 2016 16:18
В Україні гряде глобальний переділ комунального майна та повернення його в комунальну власність. Підгрунтя для нього створив Верховної суд: розглядаючи справу №3-604гс16, він ухвалив, що підставою для повернення майна у власність громади може бути будь-яка помилка при його продажі або іншому відчуженні – навіть процедурна.
Але постанова ВСУ №3-604гс16 кардинально змінює судову практику з цього приводу. Оскільки суд ухвалив, що якщо буде виявлена найменша помилка при продажу майна на відкритих торгах, буде вважатися, що воля громади не дотримана. Значить місцева влада зможе повернути об’єкт в свою власність навіть у добросовісного набувача”, – пояснив старший партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.
За його словами, в місцевих судах зараз перебуває величезна кількість позовів про повернення комунального і державного майна – від бізнесу громадам. І новий підхід судів виллється в тотальний переділ активів на місцях.
Було б бажання влади, а конкретніше мерії, і все можна зробити. Тим більше, Єрьми вже немає.
123
Показати IP
17 Грудня 2016 18:45
Нічого, скоро перерахують тариф на послуги. Включать туди вартість оренди і вся громада Луцька заплатить за оренду котельні. Чекаємо підвищення тарифів для населення, а то вони дуже "малі"!!!
Зателефонував священнику: на Закарпатті врятували 19-річного волинянина, який заблукав у горах
Сьогодні 17:56
Сьогодні 17:56
Завтра у Луцьку прощатимуться з Героєм Віктором Оверчуком
Сьогодні 17:28
Сьогодні 17:28
Дали штраф: директор банківського департаменту хотів виїхати через «Устилуг» із підробленими документами
Сьогодні 16:59
Сьогодні 16:59
У 2024 році дезертирувало більше українських солдатів, ніж за попередні два роки, – FT
Сьогодні 16:31
Сьогодні 16:31
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.