USD 26.25 26.37
  • USD 26.25 26.37
  • EUR 31.3 31.47
  • PLN 7.25 7.38

16 липня: дні народження, події, факти

16 липня відзначається День бухгалтера. Поява цього професійного свята стала можливою завдяки значному внеску працівників бухгалтерських служб у розвиток фінансово-господарської діяльності підприємств, установ і організацій, зростання національної економіки.

Від людей цієї відповідальної професії залежить злагоджена робота усіх сфер народного господарства. Адже саме вони забезпечують чіткий контроль фінансових потоків, своєчасність податкових платежів, заміряють фінансовий пульс. Без належної роботи бухгалтерських служб неможливо забезпечити подальший розвиток економіки не тільки підприємства, а й держави загалом.

Інформаційне агентство Волинські Новини вітає усіх бухгалтерів та висловлює щиру вдячність за щоденну сумлінну працю і вірність професійному обов’язку. Бажаємо вам, вашим родинам міцного здоров’я, щастя, благополуччя, невичерпних сил та наснаги.

День народження 16 липня святкує консультант з соціальних питань Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» Вікторія Краснянська. Колеги бажають імениниці гарного настрою, величезного щастя, нескінченної любові, достатку в родині та кар’єрного зростання.
Вікторія Краснянська
Вікторія Краснянська


Окрім того, сьогодні святкує день народження лучанка Оксана Букіна. Їй бажають веселощів, смаку до життя, приємних дрібниць, яскравих моментів, здійснення мрій, успіху в справах і починаннях.
Оксана Букіна
Оксана Букіна


Також іменинниця сьогодні - лучанка, працівниця «Нової пошти» Катерина Ващук. Її вітають рідні та друзі, бажають міцного здоров’я, фінансової стабільності, гармонії у всьому, любові у всіх її проявах та мирного неба над головою.
Катерина Ващук
Катерина Ващук


Святкують сьогодні також професор, ректор Луцького національного технічного університету Петро Савчук, журналісти Ніна Долінчук та Діана Коротєєва.
Петро Савчук
Петро Савчук
Діана Коротеєва
Діана Коротеєва


День ангела сьогодні у чоловіків з іменами Олександр, Анатолій та Марк.

Наша хроніка:

Минулоріч редакція розповідала про те, як волиняни відгуляли на фестивалі «Файне місто». На чотири дні поспіль передмістя Тернополя стало «територією вільних людей».

Два роки тому народний аматорський театр-студія «ГаРмИдЕр» презентував свою нову роботу – відеопоезію. Так, «гармидерівці» обіграли вірш поета з Тернополя Ярослава Павуляка.

У 2014 році Олександр Борисюк встановив рекорд Волинської області з бігу на дистанції 2000 метрів (5.09.06).

«Футбол – це не тільки перемоги» - саме під такою назвою Віталій Кварцяний презентував для читачів автобіографічну книгу у 2013 році.

Народилися:

Цього дня народилися український православний церковний діяч, голова Кирило-Мефодіївського братства, настоятель Києво-Михайлівського Золотоверхого монастиря Агапіт (Антоній Вишневський), норвезький полярний дослідник, мандрівник, який першим досяг Південного полюсу, Руал Амундсен, український письменник, перекладач Василь Барка (Очерет) («Жовтий князь», «Судний степ», «Душі едемітів»), французький дизайнер одягу Гі Лярош, американський письменник-фантаст Роберт Шеклі, українська й радянська акторка театру й кіно Ада Роговцева (фільми «Вічний поклик», «Овод», «Cалют, Маріє!»), радянський і український кінорежисер, сценарист та актор Борис Небієрідзе (як режисер – фільм «Гори димлять», серіал «Роксолана», актор – «Вантаж без маркування»), американський кіноактор Міккі (Філіп) Рурк («9 1/2 тижнів», «Дика орхідея», «Рестлер»), радянський астролог Павло Глоба, російський рок-музикант, ударник групи «ДДТ» Ігор Доценко, український політик і громадський діяч, багаторічний президент Міжнародної організації «Союз Чорнобиль»Володимир Шовкошитний, український письменник Михайло Томчаній, німецький футбольний тренер Юрген Клопп, грузинська політична діячка, голова опозиційної партії «Демократичний рух «Єдина Грузія» Ніно Бурджанадзе, іспанський футболіст, опорний півзахисник національної збірної Іспанії Серхіо Бускетс, валлійський футболіст Гарет Бейл.

Сталося:

1643 — експедиція голландського мореплавця Маартіна де Фриза відкрила острів Сахалін. В древності Сахалін населяли племена айнів, нивхів і евенків, які сьогодні малочисельні. У 1643–1646 роках Сахалін відвідали учасники походу В. Д. Пояркова. У кінці 18 століття Сахалін відвідав французький мореплавець Жан Лаперуз, а на початку 19 століття — російський адмірал Іван Крузенштерн. За Симодськомим трактатом (1855 р.) між Росією і Японією Сахалін був визнаний їх спільним нероздільним володінням. З цього часу починається активна колонізація Сахаліну росіянами, яка почала призводити до конфліктів між російським та японським населенням, що мешкало на острові. 1875 року за Санкт-Петербурзьким договором Сахалін повністю переходить до Російської Імперії в обмін на 18 Курильських островів, що перейшли до складу Японії. Сахалін стає місцем заслань і каторги.

1905 року після поразки Росії у російсько-японській війні за Портсмутським договором південна частина острову стала володінням Японії. З поразкою Японії у Другій світовій війні 1945 року увесь острів перейшов до СРСР.

1919 — під тиском польських військ УГА, перейшовши ріку Збруч, залишила Галичину і відступила на територію Наддніпрянської України. Причиною воєнної катастрофи УГА не були воєнні перемоги ворога, а жахлива епідемія тифу та інших пошесних хвороб, які вивели з армії до 90% стану, так що в листопаді 1919 тільки 7% вояцтва УГА могли лишитися на фронтовій лінії.

У січні 1920 стан УГА зменшився до 1373 старшин і 20576 вояків, а в квітні до 1435 старшин і 16688 вояків. Це й примусило НКГА укласти перемир'я, а згодом і союзний договір з російською Добрармією (Одеса, 17. 12. 1919), а потім стати Червоною Українською Галицькою Армією (ЧУГА), коли після розгрому Добрармії частини Червоної армії з'явилися на місці розташування галицьких бригад. Остаточно УГА вийшла з поля боїв, коли у квітні 1920 дві колишні галицькі бригади покинули Червону армію й перейшли до Армії УНР, що була тоді в союзі з польським військом, але попали в польський полон. Поляки звільнили підстаршин і вояків, а старшин інтернували в таборі полонених у Тухолі. Такий був кінець УГА після майже півторарічного її існування.

1990 — Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Проте прийнятий документ не одержав статусу конституційного акту. Українська РСР залишалася у складі СРСР, тому міжнародні організації та країни світу не визнали її державну незалежність. Причиною цього стало відсутність у Верховної Ради УРСР повноважень на ухвалення рішення про вихід республіки зі складу Радянського Союзу, тобто на проголошення незалежності Української РСР. Відповідно до вимог Конституції СРСР і Української РСР, тільки народ Української РСР, як володар всієї повноти влади в республіці, мав право приймати таке рішення на референдумі. Діючі норми міжнародного права також зобов'язували Верховну Раду Української РСР провести республіканський референдум. Декларація про державний суверенітет України стала основою для «Акту проголошення незалежності України». 24 серпня 1991 Верховна Рада Української РСР фактично вдруге проголосила Україну незалежною демократичною державою, прийнявши «Акт проголошення незалежності України», підтриманий всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року. Декларація представляла собою правовий фундамент для Конституції, законів України, визначення позиції республіки при укладанні міжнародних угод
Загрузка...
Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.