«Дітища революції»: новітні силові організації в Україні та на Волині

Назви «Правий сектор» та «Самооборона Майдану» стали чи не найпопулярнішими у стрічках новин останніх тижнів. Для багатьох ці структури виглядали майже ідентичними, адже донедавна їхні представники, вбрані у камуфляжі, ховали обличчя за масками та не завжди носили знаки розрізнення.

Найбільш промовисто заявили про себе у Луцьку активісти Правого сектору та Самооборони Майдану під час акції протесту під стінами прокуратури, коли на їхню підтримку приїхали побратими із Рівненщини, та під час «ночі гніву» з 18 на 19 лютого. Тоді юнаки розгромили офіси Партії регіонів та КПУ, не зустрівши жодного опору працівників міліції. Тоді стало зрозуміло, що період мирних та, здебільшого, безрезультатних мітингів під партійними прапорами минув і настав час значно більш рішучих та часом не зовсім мирних формувань.


Загроза громадському спокою чи новітні стражі правопорядку

Самооборона Майдану є всеукраїнським понадпартійним громадським рухом, добровільним громадським формуванням, що діє на основі самоорганізації, громадянської солідарності та координації діяльності структур різного рівня. До її складу входять активісти Євромайдану, організовані у загони самооборони, які призначені для дотримання безпеки учасників протестів, підтримання громадського порядку на території, контрольованій активістами, та інших заходів.

Очолює загони самооборони народний депутат, віднедавна секретар РНБО Андрій Парубій. На Волині очільником штабу Самооборони Майдану є Андрій Хведчак. Самооборонівці, поряд із бійцями «Правого сектору», брали активну участь у захопленні будівлі облради, де того ж дня виставили власні блок-пости та організували роботу штабу у кабінетах, що належали облдержадміністрації. Наступного дня представники Самооборони заступили на нічне патрулювання вулиць Луцька разом із правоохоронцями, які, через напругу у суспільстві, боялися носити міліцейську форму. Наразі Самооборона Майдану є зареєстрованою громадською організацією.

Базовою структурною одиницею Самооборони Майдану є "сотня", що нараховує від 70 до 150 осіб. Сотні створюються як за територіальним, так і за екстериторіальним (профільним) принципом. Головна структурна одиниця сотні — десяток (рій) 8-12 осіб, які, в свою чергу, можуть об'єднуватись у чоту (3-4 рої).

Саме до 35-ої Сотні Самооборони «Волинська Січ» належали четверо загиблих під час сутичок у Києві волинян. Сотня сформована 24 січня на основі мешканців Волинської та Рівненської областей, переважно членів ВМГО «Національний Альянс».

Неоднозначну оцінку суспільства викликала участь представників Самооборони Майдану та Правого сектору в підготовці до люстрацій. Так, була створена люстраційна група, яка, як пояснили організатори, займається збором інформації про корумпованих керівників та підготовкою до люстрації. Нещодавно керівники Волинського представництва Самооборони Майдану повідомили, що, окрім охорони громадського порядку, планують розширити повноваження та контролювати діяльність державних інспекцій. Активісти, спільно із автомайданівцями, встигли також презентувати громадський люстраційний комітет, до складу якого запрошували громадських діячів. Проте невдовзі озвучили заяви про те, що люстрація поки що відкладається, оскільки існує загроза окупації України з боку Росії.


Провокатори чи найдієвіша сила революції

«Правий сектор», що виник минулого року, також позиціонує себе як громадський понадпартійний рух, що об'єднує активістів низки українських радикальних організацій, здебільшого націоналістичних та крайніх правих. Серед них – «Патріот України», Соціал-Національна Асамблея, ВО «Тризуб» імені Степана Бандери, Київська організація «Білий молот», УНА-УНСО. Став відомим завдяки активній участі у сутичках з підрозділами МВС України під час подій Євромайдану у Києві.

Лідером «Правого сектору» називають Дмитра Яроша, засновника «Тризуба» імені Степана Бандери. Проти «Правого сектору» з’являлося чимало публікацій у пресі, у яких активістів звинувачували у провокаціях, мародерстві та навіть закликах до чеченських ісламістів. Так, слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу проти лідера структури за «публічні заклики до здійснення терористичної й екстремістської діяльності з використанням засобів масової інформації». Дмитро Ярош заперечував ці звинувачення та стверджував, що засуджує дії бандитських груп, що прикриваються ім’ям «Правого сектору». До того ж, він нещодавно повідомляв про те, що «Правий сектор» координує свої дії з секретарем РНБО Андрієм Парубієм.

Широкого розголосу набули відеозаписи, на яких координатор «Правого сектору» у Західній Україні Олександр Музичко «виховував» прокурора Рівненського району Андрія Таргонія та демонстрував автомат. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков назвав таку поведінку націоналіста «скотством», зрадою Майдану та диверсією проти віри людей у можливий порядок. Він пообіцяв відреагувати на вчинки Олександра Музичка. Варто зауважити, що координатор «Правого сектору» брав участь у пікетуванні прокуратури Волині, вимагаючи припинення політичних репресій проти активістів Євромайдану.

Бійці «Правого сектору» продемонстрували рішучість та часто жорстокість під час подій 19 лютого, коли вони поставили на коліна на сцені луцького Євромайдану тодішнього голову облдержадміністрації Олександра Башкаленка. Посадовця прикували на якийсь час наручниками до сцени, вимагаючи написати заяву про звільнення. Не досягнувши очікуваного результату, його відвезли автівкою у невідомому напрямку. Очільник «Правого сектору» Волині Павло Данильчук оголосив, що Олександра Башкаленка повезуть у захоплену будівлю облради, де триматимуть як в’язня. Втім, як стало відомо наступного дня від активістів луцького Євромайдану, губернатора у облраді не бачили. Це стало ще одним підтвердженням того, що «Правий сектор» є самостійною організацією, яка далеко не завжди координує свої дії з представниками ВО «Майдан». Також організація запам’яталася тим, що її активісти увійшли у сесійну залу Волиньради під час засідання, оголосивши, що не дозволять депутатам вийти з приміщення у разі, якщо вони не ухвалять тих рішень, які вимагає громада.

«Правий сектор» активно взявся за усунення від влади «прислужників режиму Януковича». Так, озброєні активісти особисто передавали зобов’язання написати заяву на звільнення декотрим волинським чиновникам. Нині люстрацію призупинили та очікують на прийняття Верховною Радою відповідного закону.

Загроза війни та нові бойові структури

Коли виникла загроза окупації території України військами Російської Федерації, обидві організації оголосили про мобілізацію. Правий сектор наказав своїм підрозділам максимально координувати дії зі ЗСУ, СБУ та МВС. У заяві, оприлюдненій 1 березня, наголошувалося, що боротьба Правого сектору є антиімперською, а не русофобською. Як нещодавно повідомив лідер Правого сектору Волині Павло Данильчук, в організації не виникає проблем з російськомовними, адже значна частина членів організації розмовляє саме цією мовою.

Зважаючи на вкрай нестабільну зовнішньополітичну ситуацію, існування новітніх бойових організацій досі лишається, на думку радикально налаштованих активістів, виправданим, а питання про їхню участь у люстрації та можливу трансформацію в політичні партії не на часі. Нині триває військова підготовка добровольців з Правого сектору та Самооборони Майдану на базі Волинського обласного ліцею із військово-фізичною підготовкою. Лідери регіональних представництв Правого сектору та Самооборони Майдану повідомляли, що їхні представники поки не вирушили у Крим, проте готові допомагати Збройним Силам у випадку військового конфлікту. Сьогодні діяльність радикальних організацій усе більше викликає зауваження з боку не тільки політиків, а й жителів України в різних її куточках. Учора, 5 березня, навіть Президент Російської Федерації Володимир Путін пригадав під час прес-конференції з приводу подій в Україні про радикальні дії активістів, звинувативши за це їх у екстремізмі.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---