USD 25.8 26
  • USD 25.8 26
  • EUR 28.9 29.1
  • PLN 6.75 6.84

Донорська кров була інфікована: історія маленького лучанина

6-річний Владик Білоус із села Підгайці Луцького району страждає від важкої онконедуги. З допомогою небайдужих до чужого горя людей родина хлопчика зібрала кошти на лікування в одній із клінік Будапешта. Але там на батьків чекала ще одна страшна новина. Неймовірну і шокуючу історію маленького лучанина, мужнього і сильного духом, публікують наші колеги з газети Волинь.

ДОНОРСЬКА КРОВ БУЛА ІНФІКОВАНА

Біль, виснажливі процедури, розмови про непосильні витрати на лікування змусили маленького хлопчика стати не по літах мужнім і розсудливим. Йому важко говорити, бо від сильнодіючої «хімії» рот і горло — у виразках, але коли мама зв’язується з ним через інтернет, Владик намагається усміхатися. Цілує на екрані монітора тримісячну сестричку Аню і крадькома витирає сліди крові на губах. Соромиться, що облисів, тривожиться: «Я колись був красивим, а тепер, може, ніхто й допомагати мені не схоче…».

Фотографія Владика, зроблена на святі у дитсадку, коли хвороба ще нічим не нагадувала про себе, справді, розчулила не одне серце. Усміхнене дитинча у вишиванці випромінювало світлу, щасливу радість. І нікому тоді й у страшному сні не могло приснитись, через які випробування доведеться пройти малюку і його родині.

Наприкінці січня завжди рухливий і непосидючий хлопчик перестав бігати. Боліло колінце. Батьки кинулися з малим до лікарів. У стегновій кістці виявили пухлину, дитину прооперували.

— Я вмирала від страху, коли йшла у лабораторію, що у дворі Луцької міської лікарні, за результатами аналізу. Але мене заспокоїли, що раку немає, поставили нам діагноз «фіброзна дисплазія». Півроку Владик мучився від сильного болю, не міг ходити, а йому то гіпс накладали, то ще одну операцію рекомендували зробити, щоб зміцнити кістку пластинами. А дитина криком кричала: «Зробіть щось, проси, мамо, Бога, щоб мені допоміг!». Возили синочка і у Рівне, і до Львова, і у столичний Інститут ортопедії й травматології, поки, нарешті, одному із фахівців спало на думку перевірити результати лабораторних досліджень. Тоді ми вперше почули це страшне слово «саркома», — згадує Вікторія Білоус.

В Національному інституті раку Владик лежав із татом. Вікторія тоді була на 9–му місяці вагітності. Божеволіла від почуття безпорадності, від жалю і безперестанного хвилювання за синочка. А він, як справжній мужчина, заспокоював: «Ми справимось, витерпимо, головне, щоб сестричка була здорова».

Перед пологами жінка не мала жодної вільної хвилини: оббивала пороги, збираючи кошти на операцію за кордоном. Адже у Києві ніхто не давав втішних прогнозів. Хвороба прогресувала, не було гарантії, що вдасться зберегти ніжку, та й життя дитини залишалося під загрозою. Владик переніс в Інституті раку 5 сеансів хіміотерапії. Щоб підтримати вкрай ослаблений організм, дитині вводили препарати з донорської крові. Згодом виявилось, що якась з її партій була інфікована гепатитом В. Так Владика заразили цією небезпечною недугою.

ЛІКАРІ СКАЗАЛИ: «НІЧОГО НЕ ПОРОБИШ, ТАКА В НАС МЕДИЦИНА»

Шукати винних, судитися Білоуси не мають як. Сергій із синочком зараз в угорській клініці, а Вікторія годує грудьми новонароджену донечку і не може надовго відлучатися з дому. Та й не вірять, що вдасться знайти правду.

— Мені зараз не до того. Треба рятувати Владика. Ми сплатили за лікування у Будапешті аванс у 20 тисяч євро. Стягувалися з останніх сил, але без допомоги людей таку суму не змогли б зібрати. Я молюся за кожного, хто вболівав за нашого сина. Йшла народжувати, а в перервах між переймами відповідала на телефонні дзвінки із теплими словами підтримки. Повік не забуду тієї людської доброти, — повняться сльозами очі молодої жінки.

Телефонували, переймаючись долею малого Владика, люди і до редакції. Ми тримали з Вікторією зв’язок. І несподівана новина про те, що дитину спіткала чергова біда, просто ошелешила.

— Як таке могло трапитися? Донорську кров перевіряють, спеціалісти станції переливання крові відповідають за її безпечність, хіба не так, — запитувала я у лікарів.

— Міністерством охорони здоров’я офіційно затверджено імунно–ферментний метод перевірки крові, за допомогою якого виявляємо наявність у ній антитіл вірусів, тобто реакцію організму на інфікування. Але від моменту зараження до утворення антитіл проходить майже місяць, а донор міг «підчепити» гепатит за кілька днів до здачі крові. Так і може потрапити заражена доза, яка рознесе вірус на всю партію препаратів. Надійнішим є метод полімеразної ланцюгової реакції, який застосовують майже у всіх країнах. Але в Україні навіть якщо є такі лабораторії, то вони переважно простоюють, бо нема коштів на реагенти, — пояснив у приватній розмові знайомий спеціаліст, попросивши не афішувати прізвища і місця роботи.

А нещодавно підтвердив його слова і телевізійний сюжет ТСН, в якому директор однієї з лабораторій розповів, що досліджував уже перевірену плазму новітнішим методом. За два роки крізь його руки пройшло понад 10 тисяч доз нібито безпечної донорської плазми. Виявили віруси гепатиту С, гепатиту В і навіть ВІЛ, у деяких вибірках кількість інфікованих доз становила до 10 відсотків.

Очевидно, заражені препарати крові Владику і дісталися. Рідні пригадують, що влітку хлопчик зовсім втратив апетит, лікарі бачили, що з печінкою не все гаразд, але аналізів на гепатити не призначали. Їх зробили уже в Угорщині, дивуючись, чому українські лікарі не виявили хворобу вчасно, не розпочали лікування відразу.

— Через те, що печінка вражена, не могли розпочати хіміотерапію. Це відтягує дату операції. Нарешті підібрали препарат від гепатиту, який можна поєднувати з «хімією». 210–грамова пляшечка коштує 720 євро. Пити ці ліки треба півроку. Один курс хіміотерапії обходиться у 2 тисячі євро. А їх має бути 10. Плюс вартість операції та ендопротеза, якого доведеться з часом міняти. Гроші тануть катастрофічно. Але я молюсь, щоб лікування дало результат, щоб «хімія» вбила злоякісні клітини. Нам кажуть, що якби правильний діагноз поставили в лютому, на ранній стадії, то усе було б інакше, легше, простіше, — журиться Вікторія, серце якої рветься до дитини.

Зізнається, що зібралася їхати у Будапешт, щоб бути поруч з синочком і чоловіком, який у свої 33 роки зовсім посивів від горя. Маленьку донечку хоче залишити під опікою бабусі. Владик хоч і чекає маму, але поводиться як герой, просить, щоб не плакала. Шкодує, що не бачить, як сестричку купають, не може її побавити. Обіцяє колись, як Аня підросте, ходити з нею на плавання. Адже Владик уже розуміє, що у футбол йому грати не можна буде.

Рідні Владика дякують добродійникам за кожну гривню. Вірять, що з Божою і людською допомогою вдасться врятувати дитину.

Перерахувати гроші на лікування хлопчика можна на такий рахунок: «ПриватБанк», р/р 29244825509100, МФО 305299, ОКПО 14360570, Білоус Вікторія Віталіївна. Призначення платежу: для поповнення на картку 5168757271360937, ІПН 2962301448.

Владик до хвороби


Загрузка...
Коментарів: 6
Тетяна Показати IP 13 Грудня 2014 20:06
Швидше одужуй. Нехай береже тебе Бог.
Інна Показати IP 13 Грудня 2014 20:55
Господи Боже поможи цьому маленькому ангеляткові,видужуй
Наташа Показати IP 14 Грудня 2014 08:50
Госпаоди, дай сили йому і його батькам побороти цю хворобу.
LVL Показати IP 14 Грудня 2014 16:28
Вікторія, благословінь вам та Владу, молимось за ваше одужання. Завтра перерахуємо допомогу. Віримо, що Господь зцілить вашого синочка!
1 Показати IP 15 Грудня 2014 10:39
перерахувала гроші, хай Бог допомагає
Вікторія до 1 Показати IP 16 Грудня 2014 23:19
Дякую,всім Вам

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.