USD 26.80 27.00
  • USD 26.80 27.00
  • EUR 32.50 32.70
  • PLN 7.15 7.25

Мама зниклого під Іловайськом волинянина побачила сина в російських новинах

Мама бійця з Нововолинська Сергія Жука у суді має відстоювати право сина на життя. Хлопець зник в Іловайському котлі. Військова частина, де Сергій служив, хотіла визнати його померлим, та мама показала відеозапис російських новин, де в кадрі з полоненими сидить юнак, ну дуже вже схожий на її дитину.

Нагадаємо, Сергій Жук 1989 року народження служив у 51-й бригаді, 3-му батальйоні. Останній раз виходив на зв’язок з Іловайського котла 28 серпня 2014 року. Зоя Олександрівна все чекає, що син повернеться, але поки він приходить тільки в снах.

ЧИТАТИ ЩЕ: ЗНИКЛИЙ ПІД ІЛОВАЙСЬКОМ ВОЛИНЯНИН ПРИСНИВСЯ МАТЕРІ ТЯЖКО ХВОРИМ

Зої Олександрівні довелося за життя добре настраждатися. Молодою померла її мама, чоловік-шахтар трагічно загинув у копальні… Залишилася сама з двома синами. І саме в них леліяла своє щастя. Аж раптом його розбила війна.

ЗАРУЧИНИ ЗІРВАЛА МОБІЛІЗАЦІЯ

– Сергій зустрічався з дівчинкою з Білорусі. Перед Пасхою у них мали бути заручини. Аж це розпочалася перша хвиля мобілізації. Якось повертаюся додому з роботи – повістка йому в дверях є. Не вручав ніхто під підпис, просто так засунули – і все. Взяла її, принесла в хату, поклала на стіл. Через годину син приходить. Прочитав і каже: «Треба їхати!» Це було 6 квітня. А восьмого його вже забрали у Володимир-Волинський. Потім відправили в Овадно, а звідти – у Рівне на навчання. Так заручини і відмінили, – із сумом у голосі розповідає Зоя Олександрівна.

Відтоді бачила сина лише раз: перед тим, як їхати в зону АТО, він відпросився на день додому. Був усміхнений, заспокоював, говорив про перемогу. А материнське серце тріпотіло, ніби відчуваючи невимовно довгу розлуку.

Опинився Сергій Жук під Волновахою – стояв на сусідньому блок-посту, за п’ять кілометрів від місця, де ворог 22 травня 2014-го розстріляв вісімнадцять бійців 51-ї бригади. Бачив їхні тіла, розповідав про це телефоном матері. А вона слухала й слізьми вмивалася, оплакуючи загиблих та дякуючи Богу за живого сина.



Зоя ЖУК із синами

– Після трагедії під Волновахою обіцяли, що вернуть наших синів додому, бо й так втрати бригади дуже великі. Та ні – повезли у Миколаїв. Ми зрозуміли, що ніхто дітей назад не відпустить, і стали збирати посилку. Найперше вклали бронежилет, бо ж до того був тільки у формі. Гроші дала меблева фабрика, де працював Сергій до мобілізації, з мене не взяли ні копійки, – пригадує мама.

ПОБАЧИВШИ ДЕСЯТКИ ТРУПІВ У МОРЗІ, БРАТ ВТРАТИВ СВІДОМІСТЬ

Далі була Луганщина. Зоя Олександрівна розповідає, що син постійно скаржився, що нема чого їсти. Казав: «Мамо, та кілька вже поперек горла стоїть. Їсти варити майже не дають, щоб диму видно не було». Душа боліла, що нічим допомогти не може. Але й те було не найстрашніше. Бо попереду чекав Іловайськ…

Жінка не може спокійно розповідати про ті події. Навіть три роки постійних сліз не змогли вичерпати її бездонної криниці горя та жалю.

– Знаєте, я ж карту купила і постійно дивилася, куди вони переїжджають. Ми зідзвонювалися три рази на день. Про постійні обстріли Сергій нічого не розповідав, беріг мене. Але ж я новини дивилася. І коли він зі своїми уже стояв під Многопіллям, не сказав, де саме є. Коли я запитала, відповів просто: біля Іловайська. Після Дня Незалежності син став дзвонити раз на день. А 28 серпня ми… говорили востаннє, – ледве вимовила Зоя Олександрівна і змовкла.

Мати взяла в руки синову фотографію. Рукою торкнулася до його чола, усміхнених вуст, провела по волоссю, ніби намагаючись погладити і втішити дитину. А він німо дивився, бо лише закарбованим фотографом поглядом міг відповісти на материнську любов.

– Ми, як ніколи, тоді проговорили дуже довго, майже годину, – трохи опанувавши себе, продовжує жінка. – Сергій веселий голос мав, бадьорий. Хоч сказав, що в потрійному кільці стоять. Я просила тікати з того пекла. А він так спокійно: «Хлопців діти чекають, і вони тут. І я тут буду»… Більше Сергій не дзвонив. Я набирала його наступного дня і через день – все марно. А потім поїхала шукати дитину по моргах.

Вона разом зі старшим сином Олександром об’їздила всі лікарні та морги спочатку в Запоріжжі, потім у Дніпрі. Коли їм показали перші 58 тіл для впізнання – у різних позах (по фото на комп’ютеру), без рук-ніг, без обличчя, брат Сергія... втратив свідомість. А мати далі дивилася у надії, що її хлопця поміж них нема.

– Ми оглянули понад сотню тіл, – згадує Зоя Олександрівна. – Якщо відверто, за обличчям можна було признати, може, п’яту частину. Тіла ж були дуже роздуті, скалічені. Але кожна мама знає якісь особливі прикмети: десь тату було, по зубах, амулетах. При нас одна жінка так сина впізнала… А я свого так і не знайшла.

І ВОРОЖКИ, І СНИ КАЖУТЬ: ЖИВИЙ

Пізніше матері розповіли, що по «зеленому коридору» Сергій виходив на БМП. Її син був кулеметником, сидів зверху. Коли почався обстріл і влучили у бронемашину, командир і механік, які були всередині, живцем згоріли дотла. Ще двох з екіпажу пізніше упізнали по ДНК. А долю Сергія ніхто не знав. Він наче розчинився у повітрі.

Жінка постійно перевіряє списки поранених, загиблих і полонених. За цей час, каже, знайшла шістнадцять Жуків! Тільки Сергіїв – три. «Та всі не мої…» – плаче. Усі ці три роки мама живе снами. У них бачить Сергія, розмовляє з ним. Хоч наснився їй лише тричі. Вперше – майже одразу після того, як пропав. Все казав, що має втікати. Вдруге – через рік. Тоді «повідомив», що в полоні. Втретє – не так давно. У сні він матері… не впізнав. Часто приходить Сергій у нічних видіннях знайомим і друзям. Розповідає, що був поранений, але за ним доглядають. І матір живе надією його побачити. Вона об’їздила різних ворожок та екстрасенсів, і всі, як один, запевнили: живий. А одного разу стався випадок, який ще міцніше утвердив її віру.

– Дзвонить сусідка: «Знаєш, мій син переглядав в Інтернеті сюжети про наших поранених хлопців і полонених, і в одному побачив бійця, схожого на твого Сергія», – схвильованим голосом розповідає мати. – Я до комп’ютера, глянула – в душі усе стерпло, ноги почали підкошуватися: мій син – і все! У нього такі ж тоненькі пальчики, як у піаніста. І з лиця – копія. Цей сюжет називався «Пленных ВСУ так много, что их некуда девать». Та куди я тільки не зверталася, аби мені допомогли його відшукати, проте поки все марно. Зате почали надзвонювати шахраї і лякати: «Если ты не достанешь тысячу долларов, сына живым не увидишь». Впевнена, що то були зеки. Мені увірвався терпець, і я врешті відповіла, що мій син знайшовся.

А сама щовечора передивляється те відео й промовляє: «Сергійку, знайдися».

ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА СУД ПРОГРАЛА

Та поки матір шукає сина, на її голову звалилося нове потрясіння – суд.

– У суд подала військова частина, щоб визнати хлопців, таких, як Сергій, померлими, навіть не загиблими. Пізніше – зниклими безвісти. Мотивували, що нібито мають «порахувати особовий склад». Я це відео показала адвокату Василю Нагорному. І він взявся відстоювати мою позицію в суді, – далі розповідає Зоя Жук. – Вони ж там мусять так говорити, бо Сергій числиться військовослужбовцем, йому нараховують заробітну плату. Звісно, їм краще визнати сина померлим, зняти зі свого забезпечення. Тоді держава заплатить 600 тисяч – і все, він мертвий. А я не хочу тих грошей і не дам живого сина визнавати мертвим! А тими коштами, що йдуть йому як зарплата, не користуюся – не зняла звідти ні копійки. Сергій прийде і сам ними розпорядиться.

Представники військової частини хотіли визнати Сергія Жука мертвим, пізніше – зниклим безвісти. Судове засідання, яке відбулося 1 листопада у Володимир-Волинському міському суді за участі народних присяжних, відхилило це клопотання. Адвокат Зої Жук Василь Нагорний прокоментував таке рішення:

– Доказової бази щодо визнання хлопця померлим немає. Відповідно, мама продовжує пошук сина. Мета, яку описано у позивній заяві, – облік особового складу – приховує бажання не виплачувати гроші матерям, сини яких перебувають у полоні.

Однак військова частина може подати апеляцію. Зоя Жук готова до цього і каже, що боротиметься до останнього. Вона спілкується з мамами, які втратили синів, у кого хлопці безвісти зникли. А ще – щодня дзвонить на синові номери в надії, що він колись візьме слухавку й скаже таке довгождане: «Мамо, привіт!»

– Мені навіть дали медаль «За незламність духу» – у Михайлівському соборі в Києві. Напевно, за те, що ще не вмерла за цих три важких роки. Якби не робота і церква, чи вижила б? А так зачовпую себе роботою, щоб менше думати про сумне. Усе ж буде добре, – впевнено каже мама бійця.

Наталія КРАВЧУК
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Реклама
Loading...
Коментарів: 23
Лучанка Показати IP 10 Листопада 2017 19:08
Дай Боже віри та терпіння.
Павло. до Лучанка Показати IP 13 Листопада 2017 00:12
Кому із служителів Московського патріархату Кирила в Україні ще не шкода убитих і закатованих співвітчизників, жителів в окупованому Криму та Донбасі? Адже все це походить з вини і з волі Московської православної церкви патріарха Кирила в Україну. Московський патріарх Кирило міг давно засудити братовбивчу війну військторгу ФСБ Путіна в Україні і зупинити цю гібридну війну. Та ні, він навпаки показує, що ця братовбивча війна священна для Московії. Простим Людям в Україні шкода навіть однієї медичної сестри, що на полі бою рятує поранених воїнів, які просять її добити, щоб вона так не мучилися, не страждала, рятуючи чергового пораненого від немилосердних болю, від куль братів по вірі - одновірців. Якщо розібратися, то Кирило з московської церкви сьогодні христопродавець. Якби він публічно засудив політику свавілля і беззаконня військторгу ФСБ Путіна - за своєю суттю братовбивчу війну православних християн - одновірців східного обряду, то війна ФСБ Путіна - агресія РФ проти України навіть б не почалася. А якщо і почалася б, то її ще й зараз не пізно публічно засудити і закінчити. Але Кирило мовчить, як ніби-то масово вбивати православних християн одновірців в Криму і Донбасі для нього священне дійство. Вже 2 мільйони віруючих з окупованого Криму і Донбасу біженці - втекли від Кирила - Путіна, вглиб материкової України. Сьогодні у всьому світі, у всіх церквах східного обряду, навіть на горі Афон, православні віруючі в перекладі з Біблії називаються "діти Божі", і тільки в московській церкві Кирила під патронатом ФСБ Путіна - вони до сих пір обчисляються як - "раби Божі" ! . Сучасний, чинний календар введено для дітей Божих і прижився навіть на горі Афон, а старий, фактично не існуючий стиль календаря збережений тільки для рабів Божих?
Мир і світ до Павло. Показати IP 21 Листопада 2017 11:09
Правда з нами. Знищення ворога-загарбника /10% території Вкраїни загарбала московія/ Церква благословля!. Бо вороги знають, куди зайшли й занесли зброю; і куди ведуть їхні проводирі. Нам треба захищатись, а ворогам каятись і відійти з чужих терен чимшвидше. Бійтесь Бога!
Алекс до Мир і світ Показати IP 31 Грудня 2017 17:05
Я сам патріот, але доки буде стільки дятлів, як вищих два коментарі, то нічого доброго не буде. Вибачтиза за нетерпимість і обрадувала але поки не буде таких ура патріот в якиххто всрався то Москва винна-то Вибачтиза мене. Слівпросто нема- це називаеться комплекс,фобія, як хоч називаеться, але доки Ви коментарі неве...нні терпите пороха, і знущання без війни за 25 років - 10 млн. Співвічізників то гроші вам цена. Хркн..ві патріот!!!якім дебілом нада бути шоб не поняв що не Росіі діло. Це ьакийсамий народ. Да ладно- я розумію що мене твое не паніме
Ніка Показати IP 10 Листопада 2017 19:11
Таким матерям треба пам'ятник ставити! Може, завдяки їхній вірі сини повертаються додому. Надійтеся, мамо. Ваш син буде з вами, мусить бути!
упс Показати IP 10 Листопада 2017 19:25
"Порядна" внас країна...
Микола до упс Показати IP 8 Грудня 2017 10:10
Країна така які ми
михайло до упс Показати IP 24 Грудня 2017 16:51
прості украінці порядні. олігархи не знають як послідню шкуру з простих людей зідрать.
Юля Показати IP 10 Листопада 2017 19:46
Дай Божечко Вам знайти свого сина! Живого і здорового!
Житель міста Показати IP 10 Листопада 2017 20:38
Тримайтесь Мамо,і син обовязково повернеться!
555 Показати IP 11 Листопада 2017 10:26
Матінко Божа! Змилуйся над цією мамою і допоможи, милоседна, її синочку скоріше повернутися додому.
Цікавий Показати IP 11 Листопада 2017 21:10
От цікаво, а що зараз робить син пороха чи авакова чи польторака чи муженка?
Микола до Цікавий Показати IP 13 Листопада 2017 08:43
А ти що робиш? Може у АТО у бліндажі сидиш?
Немайдаун до Микола Показати IP 30 Листопада 2017 18:17
Мыкола, а ты рагулёк, небось тоже на диване с клавиатуры воюешь, да?
Микола до Цікавий Показати IP 8 Грудня 2017 10:21
Наші хлопці відстоюють Україну! За це їм СЛАВА і шана від українців. Україна складається не лише з багатіїв і владоможців а і з усього НАРОДУ. Якщо прийде окупант буде страждати народ а не ті кого я вказав вище, бо вони або відкупляться або виїдуть за кордон. Небуло б ГОЛОДОМОРУ якби відстояли наші діди волю 100 років тому.
Людмила. Показати IP 12 Листопада 2017 01:44
Господи !!!! Помоги матери найти сына !!!!
Уляна Показати IP 12 Листопада 2017 11:56
Прочитавши вашу розповідь ,в нас така сама ситуація як у вас... я сестра брата який зник безвісти в Зеленопіллі..Дай Божечко знайти чим пошвидше вам сина а мені брата!
світлана Показати IP 12 Листопада 2017 16:41
Я хотілаб запитати чи мама зверталась до Василя Будіка за допомогою? Просто в мене тато теж був у полоні з обмороненям ніг і він нам допоміг витягти його з полону.
Николай Показати IP 13 Листопада 2017 08:41
Коммандиров таких частей самих нужно в расход
Гуня Показати IP 25 Листопада 2017 07:08
Сначала задайте себе вопрос-кто его туда послал!? А маме терпения и здоровья...!
Clavdia Показати IP 2 Грудня 2017 17:50
Боже, верни матерям сыновей. Надеюсь, что Сергей Жук вернётся домой. Может наконец-то произойдёт обмен пленными "всех на всех". Боже, помоги.
редиска* Показати IP 12 Грудня 2017 15:19
Раз снится живым значит наверняка живой. Пусть хоть второго сына не отдаёт на войну.
максимус Показати IP 14 Грудня 2017 17:56
Мамі того захисника України треба "подякувати" ЗРАДНИКУ УКРАЇНИ ГЕЛЕТЕЮ, ЗРАДНИКУ УКРАЇНИ МУЖЕНКУ, ЗРАДНИКУ УКРАЇНИ ПОРОШЕНКУ, ЯКІ ОРГАНІЗУВАЛИ "ПАРАД" ТА ЗАСТОСУВАЛИ НА ТОЙ ПАРАД ТАНКИ ТА БРОНЕМАШИНИ , ЗАМІСТЬ ПОСЛАТИ ЇХ НА ПІДСИЛЕННЯ ІЛОВАЙСЬКОГО ФРОНТУ , ЩОБ ТАМ НЕ ГИНУЛИ УКРАЇНСЬКІ СОЛДАТИ !!! РОЗВІДКА ВСУ ПОПЕРЕДЖУВАЛА ТИХ " ГЕНЕРАЛІВ -ПАРКЕТНИХ ШАРКУНІВ", ЩО РУСЬКІ ВІЙСЬКА ЗРОБЛЯТЬ КОТЕЛ У РАЙОНІ ІЛОВАЙСЬКА, ТА ВОНИ , В УГОДУ ПОРОШЕНКУ "ПАРАДИ" РОБИЛИ, ЗАМІСТЬ ТОГО, ЩОБ БРОНЕТАНКОВІ ВІЙСЬКА НА ДОПОМОГУ ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ ПОСЛАТИ !!! ТОМУ ТИСЯЧИ УКРАЇНСЬКИХ СОЛДАТ ВОЮВАЛИ ПРОТИ РУСЬКИХ ТАНКІВ АВТОМАТАМИ 1960 х РОКІВ ВИПУСКУ !!! А ТІ ЗРАДНИКИ "ПАРАД" ПРИЙМАЛИ !!!

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Loading...
Система Orphus