USD 27.85 27.95
  • USD 27.85 27.95
  • EUR 33.50 33.74
  • PLN 7.40 7.49

Стіни, які захищали Луцьк. Як реставрують древні мури

Відреставровану стіну Окольного замку вже скоро покажуть охочим. Тепер тут немає чагарів і сміття. Натомість кожен може побачити мури середньовічної фортеці, точніше, ту частину, яка дійшла до наших днів. Усе це стало можливим завдяки українсько-польському проєкту.

Фортеця в неприступних хащах

XV століття. Луцьк вчергове пережив напад ворогів. Плюндрували землю і мечем, і вогнем. Тож вирішено: захищати місто від набігів татар мають товсті мури, які замінять дерев’яні стіни. Гроші й матеріали на будівництво надали і місцеві меценати (по-сучасному – «соціально відповідальний бізнес»). Назбирали близько 300 тисяч цеглин. І так у XV-XVІ столітті звели муровану частину Окольного (Нижнього) замку, яку оточував глибоченний рів. На все цегли не вистачало, тож частина муру таки залишалася дерев’яною. Загалом в Окольному замку було вісім веж, з яких до наших днів збереглася лише одна, та й ту донедавна розшукати було нелегко. А зайти всередину – й поготів.

А ще донині в Луцьку зберігся шматок стіни оборонного муру, що його звели давні зодчі.

Ще років п'ять тому розшукати шматок стіни Окольного замку, який є не меншою часткою історії древнього Лучеська, аніж Замок Любарта, було непросто. Чагарники, кущі, якісь незрозумілі самовільні прибудови, грядки, купи сміття стали фоном кількасотлітнього муру. Час до часу територію прибирали студенти розташованого поряд коледжу та ентузіасти, яким була небайдужа історія рідного міста.
«Дві вежі» – шанс на нове життя мурів

Шанс на нове життя мурів Окольного замку з’явився кілька років тому завдяки грантовій програмі «Польща-Білорусь-Україна». У 2018 році стартував грантовий проєкт «Нове життя старого міста: ревіталізація пам’яток історико-культурної спадщини Луцька та Любліна», нині він добігає завершення.

Загальний бюджет усього проєкту – 1,650 мільйона євро, дві третини з якого отримав Луцьк на реконструкцію вцілілої вежі Чорторийських, частини мурів Окольного замку та підземель прилеглого колегіуму єзуїтів. Ще третину отримало місто Люблін на реставрацію їхньої Готичної вежі, яка і за стилем, і за часом зведення подібна до луцької вежі-побратима. Тому і скорочена назва-акронім проєкту звучить як «Two towers» («Дві вежі»).
Стіна Окольного замку, зважаючи на стан, в якому перебувала пам’ятка ще 5-10 років тому, навряд чи простояла б довго: один шматок мурів обвалився якихось 40 років тому і була небезпека, що решта теж обвалиться.
Менеджер проєкту Олег Парфенюк найперше веде нас на оглядовий майданчик, який облаштували біля збереженого фрагмента стіни. Каже, коли починалися роботи, переймалися, щоб він не розсипався.

«Ці всі об’єкти було побудовано на нестійкому насипному ґрунті, а одразу ж за стіною починався оборонний рів завглибшки 15 метрів. Тут були катастрофічні проблеми з фундаментом, він мав нахил, і коли почався проєкт, його максимально підперли. Шматок стіни ніби й невеликий, а важить 140 тонн, і з часом конструкція потрохи зсувалася. Була небезпека, що він не доживе до початку реставраційних робіт. Але, на щастя, щойно почалися роботи, його підперли, щоб якось утримати, під фундаменти залили десятки тонн бетону, укріпили, проармували і гарантують, що найближчих 100 років цим мурам точно нічого не загрожує. Ми намагалися максимально відтворити їх первісний вигляд», – розповідає він.
Навіть фортеці потребують... лікування

До слова, у Любліні біля Готичної вежі також є залишки обронних мурів. Та місцевий інститут зробив висновок, що ліпше їх розібрати, бо об’єкт може бути небезпечний. А ось українські проєктанти вважають, що можна було б стіну в Любліні не руйнувати, адже у Луцьку вона була в гіршому стані, але її вдалося вберегти.

Щоб відреставрувати давні мури, потрібно було акумулювати увесь досвід і проєктантів, і підрядника. Кожну щілину, кожну порожнину дбайливо заповнювали будівельним розчином, ін’єктуванням.

«Проєктанти нашому підряднику вручили цілу кількасотсторінкову книгу про технологію ін’єктування», – розповідає Олег Парфенюк. Але результат був того вартий: після такого «лікування» стіна стала набагато міцнішою. Тому закиди на кшталт «краще не чіпали б» щонайменше видаються дивними, бо інакше за кілька років і рештки збереженої стіни розсипалися б. А від колись потужної фортеці залишилися б лише порох віків та старі фотографії.
Біля збереженої стіни археологи знайшли автентичні фундаменти і на їх основі показали, як ішла стіна Окольника. На жаль, ця частина впала у 80-х роках минулого століття. Під час розкопок тут знайшли багато цегли XV-XVI століть, що залишилася від муру. Саме її використали для реставрації.

Неприступна краса

На збереженій стіні досі проглядається орнамент з ромбів, викладених під час будівництва з перепаленої цегли. Вочевидь, за задумом будівельників, Окольний замок мав не тільки захищати від ворогів, а було тут місце й для естетики. Стіну не один раз реставрували й відбудовували, тож на ній намішані різні роки та епохи. Проте видно тут ділянки, які було зведено якраз у кінці XV – на початку XVI століття.
Фундамент стіни Окольного замку складається з арок, які наразі теж закладено автентичною цеглою. Щоправда, коли замурували арки – чи одразу ж під час будівництва, чи дещо пізніше – сказати складно.

«Ніхто не може точно сказати призначення цих арок. Наші проєктанти кажуть, що вони могли слугувати і для відведення води, і для рівномірного розподілу ваги. Коли їх заклали цеглою – важко сказати, ніхто з краєзнавців детально не описав і не дослідив, коли ці замуровки з’явилися». – зазначає Олег Парфенюк.

Крім оглядового майданчика, на території з’явилося мощення, ліхтарі, альтанка, зелені зони.

Сучасна реставрація кількасотрічних об’єктів

За кошти проєкту також відреставрували вежу Чорторийських. Від часу в ній теж «розійшовся» низ, тож довелося укріплювати стіни, замінювати дах. Причому на даху – такий самий гонт, виготовлений за стародавніми технологіями, який замовляли в українських майстрів.

«Кожна дощечка тут не різана, а колота. Плюс такого гонту, що завдяки цій технології не пошкоджується структура деревини і вона не пускає вологу», – пояснює керівник проєкту.

Далі до вежі прилягає південно-західне крило колишнього єзуїтського колегуму, в якому зараз розташований Волинський фаховий коледж Національного університету харчових технологій. Саме для цієї частини будівлі у XVIІ столітті єзуїти використали фундаменти і частину стіни Окольного замку, коли отримали в користування земельну ділянку. Тут теж збереглася давня кладка, видно арки, які також було закладено. Все це реставрували, розкопували, чистили.
У рамках проєкту вдалося й реставрувати ціле крило колегіуму. А це теж було непросто, бо з часом і ця будівля була в доволі проблемному стані.

«Місцями карнизи обвалювались, і вода затікала, і дахи на ризалітах були в жахливому стані – їх замінили, як і стічні труби, в деяких місцях кладку перекладали. Всі карнизи витягували заново: і над вікнами, і по периметру. Біля крайніх вікон карнизи взагалі повивалювалися на 20 сантиметрів зі стіни. Вони дуже важкі, тож замовляли їх точні копії з легшого матеріалу, але не пінопласту», – розповідає Олег Парфенюк.

Та й над зовнішнім фасадом довелося помудрувати, поки обрали матеріали.

«Якщо цій цеглі не давати дихати, то для цих стін це катастрофа, вони будуть нищитися звсередини. Тому матеріали тут шалено дорогі, але це був вимушений крок. Фасад ми робили в сумісництві з німецьким концерном Sto AG, який виробляє будівельні суміші, в тому числі й для таких старих об’єктів, зведених зі старої цегли. Раз на тиждень їхні тенологи приїжджали і перевіряли дотримання технології, давали свої рекомендації, і вони дуже задоволені результатом. Гарантія на фасад – не менш як 10 років. Фарба, яку тут використано, – одна з найдорожчих, вона самоочищується. Вже встановлено підсвітку», – далі розповідає він про реалізцію масштабного проєкту.
Частину коштів вдалося зекономити, у тому числі й на курсовій різниці, тож включили в проєкт і фасад з боку внутрішнього двору колегіуму. А ще вирішили облагородити прилеглу ззовні ділянку неподалік від входу в підземелля костелу Петра і Павла: донедавна тут розташовувалися незрозумілі господарські прибудови. Тепер же ділянку розчистили, тут буде встановлено паркан, лавки, облаштують пішохідні доріжки й газони.

***

Ті, хто хоч раз пробував відшукати залишки стіни Окольного замку ще якихось 5-10 років тому, однозначно територію не впізнають. Сюди вже не треба буде пробиратися, наче в джунглях, через чагарники. Тут можна нарешті торкнутися середньовічних мурів, які зводили з думкою про захист від ворога.

Але це – лише частина проєкту, видима ззовні. Не менш цікаво те, що відбувається на три-чотири метри нижче від древніх фундаментів. Але про це – в наступному матеріалі.

Юлія Малєєва

Фото Олександра Дурманенка
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Реклама
Loading...
Коментарів: 3
Макс Показати IP 21 Січня 2021 08:31
Дякую. Дуже цікаво.
О! до Макс Показати IP 21 Січня 2021 11:49
+++
Bublikovs Показати IP 21 Лютого 2021 14:09
Дякую. Нарешті вдалось побачити в цілому, як відреставрували вежу та місцевість навколо.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Loading...
Система Orphus
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.