Три військовослужбовиці з Волині – номінантки на премію «Жінка України»

До 25 травня триває голосування за номінанток Національної незалежної премії «Жінка України».
До фіналу потрапили відразу три бійчині 100 омбр – і усі вони волинянки.
Це командир відділення дронарів Катерина Гошко (номінація «Захист держави») та дві бойові медикині – Юлія Хомік і Яна Ліпич (номінація «Військова медицина»).
Катерина Гошко – молодший сержант, псевдо Миша, командир 1 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу 1 роти батальйону безпілотних систем 100 омбр.
Вона майстерно керує важкими дронами типу «Nemesis» і «Vampire», перетворюючи ворожі укріплення та техніку на цілі, знищені з холдною точністю.
Під час виконання бойового завдання в районі Торецька підрозділ потрапив під удар ворожого FPV-дрону. Унаслідок атаки Катерина зазнала поранення, а її побратим з позивним «Фестиваль» загинув. Незважаючи на втрату та травму, військовослужбовиця не залишила службу. Вона повернулася до строю з ще більшою рішучістю – захищати, боротися і помститися.
Для неї керування дроном – це не лише виконання бойового завдання, а вияв особистої відповідальності за кожного полеглого побратима, за зруйновані міста й села, за кожне мирне життя, обірване війною. Її дрон – це знаряддя точного, виваженого й справедливого удару.
Підтримати Катерину можна ТУТ.Юлія Хомік, позивний Миша – медикиня, яка щоденно демонструє справжню відданість, професіоналізм і мужність на передовій. З січня 2024 року вона десятки разів виїжджала в зону активних бойових дій під обстрілами, рятуючи поранених побратимів із найнебезпечніших ділянок. Її готовність діяти там, де інші не наважуються, – приклад високого професійного обов’язку та самопожертви.
З липня 2024 року Юлія виконує завдання у прифронтовому стабілізаційному пункті, де кожна секунда має значення, а кожна команда – це шанс на життя. Її робота – це не лише медична допомога, а й моральна підтримка, яка надихає боротися навіть у найтяжчих обставинах.
Позивний Миша став символом тихої сили, стійкості й гуманності. Завдяки таким людям, як Юлія Хомік, життя перемагає навіть у найтемніші моменти війни. Кожен врятований нею боєць – ще один крок до нашої спільної Перемоги.
Підтримати Юлія можна ТУТ.Яна Ліпич (позивний Хуліганка) – старший сержант, фельдшер медичного пункту 1-го механізованого батальйону 100 окремої механізованої бригади.
Після закінчення медичного коледжу Яна Ліпич понад десять років працювала медичною сестрою у відділенні реанімації Ковельської лікарні (Волинська область). У жовтні 2022 року вона приєдналася до лав Збройних Сил України, змінивши медичний халат на військову форму.
Протягом більш як двох з половиною років служби старший сержант Ліпич брала участь в евакуації сотень поранених військовослужбовців, надаючи першу медичну допомогу в умовах активних бойових дій. Евакуаційні заходи неодноразово здійснювались під вогнем противника, під час яких Яна проявляла високий рівень професійної підготовки, витримку й особисту відвагу.
Окрім військової служби, Яна Ліпич – мама чотирьохрічного сина Артема. На неї з нетерпінням чекають її батьки, Валентина та Анатолій. Найбільше її прагнення – повернутися додому з Перемогою, щоби знову бути поруч із сином і подарувати йому материнську любов і турботу.
Підтримати Яну можна ТУТ.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
До фіналу потрапили відразу три бійчині 100 омбр – і усі вони волинянки.
Це командир відділення дронарів Катерина Гошко (номінація «Захист держави») та дві бойові медикині – Юлія Хомік і Яна Ліпич (номінація «Військова медицина»).
Катерина Гошко – молодший сержант, псевдо Миша, командир 1 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу 1 роти батальйону безпілотних систем 100 омбр.
Вона майстерно керує важкими дронами типу «Nemesis» і «Vampire», перетворюючи ворожі укріплення та техніку на цілі, знищені з холдною точністю.
Під час виконання бойового завдання в районі Торецька підрозділ потрапив під удар ворожого FPV-дрону. Унаслідок атаки Катерина зазнала поранення, а її побратим з позивним «Фестиваль» загинув. Незважаючи на втрату та травму, військовослужбовиця не залишила службу. Вона повернулася до строю з ще більшою рішучістю – захищати, боротися і помститися.
Для неї керування дроном – це не лише виконання бойового завдання, а вияв особистої відповідальності за кожного полеглого побратима, за зруйновані міста й села, за кожне мирне життя, обірване війною. Її дрон – це знаряддя точного, виваженого й справедливого удару.
Підтримати Катерину можна ТУТ.Юлія Хомік, позивний Миша – медикиня, яка щоденно демонструє справжню відданість, професіоналізм і мужність на передовій. З січня 2024 року вона десятки разів виїжджала в зону активних бойових дій під обстрілами, рятуючи поранених побратимів із найнебезпечніших ділянок. Її готовність діяти там, де інші не наважуються, – приклад високого професійного обов’язку та самопожертви.
З липня 2024 року Юлія виконує завдання у прифронтовому стабілізаційному пункті, де кожна секунда має значення, а кожна команда – це шанс на життя. Її робота – це не лише медична допомога, а й моральна підтримка, яка надихає боротися навіть у найтяжчих обставинах.
Позивний Миша став символом тихої сили, стійкості й гуманності. Завдяки таким людям, як Юлія Хомік, життя перемагає навіть у найтемніші моменти війни. Кожен врятований нею боєць – ще один крок до нашої спільної Перемоги.
Підтримати Юлія можна ТУТ.Яна Ліпич (позивний Хуліганка) – старший сержант, фельдшер медичного пункту 1-го механізованого батальйону 100 окремої механізованої бригади.
Після закінчення медичного коледжу Яна Ліпич понад десять років працювала медичною сестрою у відділенні реанімації Ковельської лікарні (Волинська область). У жовтні 2022 року вона приєдналася до лав Збройних Сил України, змінивши медичний халат на військову форму.
Протягом більш як двох з половиною років служби старший сержант Ліпич брала участь в евакуації сотень поранених військовослужбовців, надаючи першу медичну допомогу в умовах активних бойових дій. Евакуаційні заходи неодноразово здійснювались під вогнем противника, під час яких Яна проявляла високий рівень професійної підготовки, витримку й особисту відвагу.
Окрім військової служби, Яна Ліпич – мама чотирьохрічного сина Артема. На неї з нетерпінням чекають її батьки, Валентина та Анатолій. Найбільше її прагнення – повернутися додому з Перемогою, щоби знову бути поруч із сином і подарувати йому материнську любов і турботу.
Підтримати Яну можна ТУТ.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Коментарів: 1

ігор
Показати IP
21 Травня 2025 17:47
чому не показуєте долларових мільйонерок тцкунш, бо їх обличчя це державнак таємниця ?
Честь , повага та шана зазначеним жінкам -героям
У Луцькому районі авто збило 67-річного чоловіка
Сьогодні 09:38

Сьогодні 09:38
Пальчатокорінник м'ясо-червоний та щитолисник: у нацпарку на Волині виявили червонокнижні рослини
Сьогодні 08:12
Сьогодні 08:12
«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
Сьогодні 07:15
Сьогодні 07:15
На Волині провели в останню дорогу воїна Василя Сущика
Сьогодні 06:46
Сьогодні 06:46
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.