Легалізація грального бізнесу: кого можуть ув’язнити і як лікуватимуть ігроманів

В Україні гральний бізнес заборонений, але підпільні казино діють. За підрахунками експертів, обсяг тіньового ринку – понад 1 мільярд гривень. Аби навести лад в цій царині, парламент у першому читанні ухвалив відповідний законопроєкт.

Підтримало законопроєкт про державне регулювання діяльності щодо організації та проведенні азартних ігор, 260 народних обранців. Яким чином держава збирається легалізувати цей бізнес, – дізнавалась журналістка 24 каналу.

Вигідна заборона

Заборона грального бізнесу діє в Україні з 15 травня 2009 року. За порушення закону – штраф 8 000 мінімальних заробітних плат з конфіскацією обладнання.

Щоправда, законотворці все ж дозволили працювати лотереям. Тоді багато гравців ринку продовжили діяльність, але під зміненими вивісками – «лотерея» та «інтернет-клуби».

«З 2009 року таке поняття як гральний бізнес – поза законом. Офіційно в Україні діє лише лото. Щоправда, фактично гральні заклади працюють», – каже голова ради Інституту податкових реформ, віце-президент Асоціації платників податів України Олена Хотенко.

За підрахунками громадських організацій, зараз в Україні працює приблизно 30 тисяч (!) місць, де можна нелегально грати. Йдеться про незаконні зали онлайн-казино, vip-казино, лото, зали гральних автоматів тощо. Офіційно працює лише 5 тисяч учасників ринку. Таким чином, тіньовий гральний бізнес квітне з чималим обігом коштів за рік.«Щонайменше 1 мільярд доларів на рік – такий грошовий обіг цього ринку. Аналогічну цифру свого часу озвучував і ексміністр фінансів Олександр Данилюк. Це за мінімальними підрахунками. Думаю, ця сума значно більша», – розповідає колишня уповноважена Антимонопольного комітету, експертка з питань легалізації грального бізнесу Агія Загребельська.

Кмітливі бізнесмени назвали онлайн-казино «миттєвою лотереєю». Знайти місце, де в неї можна пограти, – вкрай легко. Такі лотереї дислокуються у всіх людних місцях українських міст і містечок. Назвавши казино – лотереєю, ділки фактично узаконили свій нелегальний бізнес.

Тим часом, рулетка, блек-джек все ще за межами закону. Проте поціновувачі таких розваг без проблем можуть знайти місця, де можна потішити свою слабкість. Щоправда, це коштуватиме значно більше, адже йдеться про закриті клуби – потрапити в них можна лише через знайомих. Такі клуби традиційно відвідують заможні люди.

Проте 16 січня Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроєкт про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор ( № 2285-д). Як розповів член фракції «Слуга народу» Олександр Дубінський, до цього документу увійшли 4 різні законопроєкти, які розглядались фінансовим комітетом Ради.

«Ми закриваємо вулицю від «чорних» гральних салонів, встановлюємо жорстку відповідальність за ведення нелегального грального бізнесу. З ухваленням закону це буде тяжкий кримінальний злочин, з покаранням від 6 років позбавлення волі», – розповідає Дубінський.

На думку депутата, це буде вагомий запобіжник від тих салонів, які навіть сьогодні, попри рішення президента та правоохоронних органів, продовжують працювати і по дзвінку запускати клієнтів з вулиці.

Чому Україні потрібно легалізувати гральний бізнес, дивіться тут:

Що змінює закон

Як зазначає Олена Хотенко, проголосований в першому читанні законопроєкт передбачає легалізацію грального бізнесу і певні обмеження щодо його роботи. Зокрема, в проголосованому документі, прописано зобов’язання гравців ринку отримувати ліцензії на здійснення такої діяльності в готелях 3, 4, 5 – зірок.

Обмежує проєкт закону кількість гральних апаратів: їх має бути не більше 40 тисяч по всій країні.

В залежності від того, де проходитиме гра (готель чи та гральна зала) відрізнятиметься й вартість ліцензії, яка коштуватиме не мало. Приміром, якщо відкриватиметься казино в 5-зірковому готелі, то вартість ліцензії складе 60 тисяч мінімальних заробітних плат (4 700 гривень).

Передбачено й створення спеціальної комісії, яка регулюватиме цей вид діяльності, та моніторингової системи використання гральних апаратів. Йдеться про те, щоб апарати використовувались від 5 до 7 років. Тобто вони мають бути новими. Водночас, ці апарати мають бути запрограмовані так, щоб виграш в них складав 90%.

За кришування «гральників» – в’язниця

На думку експертів, хорошою є норма законопроєкту, яка допомагатиме з незаконною діяльністю гральних закладів. Йдеться про запровадження відповідальності для працівників поліції.

«Передбачається кримінальна відповідальність за бездіяльність або непроведення будь-яких дій щодо припинення незаконної діяльності гральним закладом. Таким порушникам загрожує від 10 до 15 років ув’язнення, в залежності від тяжкості злочину», – каже Олена Хотенко.

Таким чином, в проєкті дуже добре прописали покарання для нечесних правоохоронців, які, як зауважувало багато експертів, часто покривали цей бізнес. Встановлено відповідальність, і для тих, хто організовує незаконну діяльність грального бізнесу – у них конфісковуватимуть обладнання і теж ув’язнюватимуть.На переконання Хотенко, в документі дуже добре прописана боротьба з лудоманією (ігроманієя). Передбачили законотворці, й відповідальність залів та осіб, за допуск хворого на лудоманію до гри. Встановлено обмеження віку з якого молодь може грати в таких закладах: не досяг 21 року – не маєш права грати. Навіть прописано такий превентивний механізм, коли за рішенням суду або наявності заяви ігромана чи його родичів, яким він такими розвагами наніс шкоду, хворого не повинні допускати в зали.

Така заборона може тривати від 6 місяців до 3 років. Це має бути система онлайн моніторингу. Таким чином, лудоман отримує таку собі чорну мітку клієнта, якого в жоден зал не повинні допускати. Якщо ж його допустять до гри, то збитки, які вона завдала близьким відшкодовуватиме організатор грального закладу.

Слабкі норми законопроєкту

Проте є в законопроекті й слабкі місця. Як зауважує Олена Хотенко, він, по-перше, не вирішує питання контролю над вуличними гральними апаратами. В документі лише прописали, що це будуть зали в готелях і при них. По-друге, сьогодні немає бази системи моніторингу. Тобто відсутня база, яка б дозволяла здійснювати моніторинговий контроль над усіма залами та апаратами в онлайн режимі. Хоч, в законопроєкті й визначено – база системи моніторингу контролюватиме обіг та систему виграшів, обладнанням, що повинно бути сертифіковане та внесене в неї.

Бази моніторингу ще немає і в законодавстві чітко не прописано протягом якого періоду вона повинна бути введена в дію. Поки її немає можливі зловживання: починаючи від кількості обладнання, яке використовуватиметься на гральному ринку, його якістю, сертифікацією, відсотком виграшу і закінчуючи системою контролю над грошима, що «заходять» в гральний зал і які мають оподатковуватись.

«За відсутності цієї системи моніторингу важко говорити про систему контролю. Не вирішується питання вулиці. Ті люди, які своє дозвілля організовували і проводили час в недорогих залах, навряд чи підуть в готелі», – додає Хотенко.

Що думають українці про легалізацію грального бізнесу, дивіться тут:

Ще один момент, який турбує експертів – монополізація ринку. Оскільки передбачений продаж ліцензії через Інтернет, один бренд чи оператор ринку може викупити досить велику кількість гральних місць, проте не більше 35% всього ринку. Таким чином, теоретично 4 учасники ринку можуть монополізувати цей бізнес.

Доопрацювання, потребує й норма згідно з якою здійснення гральної діяльності відбуватиметься лише в готелях. Проте наступний пункт законопроєкту каже, що є заборона на організацію гральних залів в державних установах, медичних закладах тощо. З одного боку зазначається – гральні зали дозволено розташовувати в готелях, а наступний пункт перелічує, де не можна їх влаштовувати. Це протиріччя до другого читання мають усунути.

«Ухвалений в першому читанні законопроект дуже сирий, проте має багато позитивних норм. Впевнена, що до другого читання всі недоліки усунуть», – резюмує Хотенко.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---