USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.25 39.50
  • PLN 9.71 9.93

«Проблеми зі здоров’ям у дітей починаються з дому», - тренер з Луцька

8 Червня 2015 13:02
Лише 26% обстежених у Луцьку дітей можуть мати повноцінні фізичні навантаження, займатися спортом та фізичною культурою. Усі інші мають мати якісь обмеження.

У 2008-2009 роках Україну і Луцьк зокрема сколихнули тривожні звістки із… занять уроків фізкультурою. Тоді протягом відносно невеликого проміжку часу відбулося кілька трагічних летальних випадків під час занять. Як наслідок, міністерства освіти та спорту разом взялися змінювати підходи до уроків. Втім реформи, як здається, мали лише формальний характер, який не зробив дітей здоровішими, а просто убезпечив педагогів, - інформують Хроніки Любарта.

Свого часу фізична культура була одним із улюбленим занять у школах. Мати звільнення від занять фізкультурою вважалося не вельми гарним показником. Нині ж більшість дітей перебувають або на спецгрупах, або мають повне звільнення від занять із фізкультури, а ті, що є, нерідко не виявляють інтересу до уроків.

Як наслідок, чимало юнаків не допускають до служби в Збройних силах України за станом здоров’я, а покоління, що підростає, стає все менш розвиненим та міцним. Усе це, разом із несприятливою економічною, екологічною та психологічною ситуацією в державі, впливає на відтворення генофонду, стану народжуваності і смертності. Таких висновків вдалося дійти, спілкуючись із освітянами, представниками медицини та спорту. Втім, під час розплутування клубка причин ситуації, що склалася, напрошується ще один висновок – стан виліковний. Було би бажання та розуміння проблеми усіма сторонами.

ПАЦІЄНТ РАДШЕ ХВОРИЙ, АНІЖ ЗДОРОВИЙ

В управлінні освіти Луцької міської ради повідомили, що за станом на 1 січня 2010 року в основній групі перебувало 18 тисяч 167 дітей, у підготовчій – 2260, а в спеціальній групі для занять із фізкультури лише 1092 дитини.

Втім протягом останніх трьох років є тенденція, що кількість дітей у спеціальній та підготовчих групах удвічі перевищує кількість дітей із основної групи.

Міський педіатр управління охорони здоров’я Луцької міської ради Світлана Ніколаєнко погоджується, що є тенденція до зменшення кількості фізично здорових дітей, які можуть перебувати у основній групі для занять фізкультурою.

«Якщо оглянули 20715 дітей, то у підготовчій групі опинилися 39%, у спеціальній – 34% і в основній – 26%. Тобто лише 26% дітей можуть мати повноцінні фізичні навантаження, займатися спортом та фізичною культурою. Усі інші мають мати якісь обмеження. Оцих 39% звільняють від надмірних навантажень, а 34% – це спецгрупа. Так, свого часу, коли відбувалося розподілення лише за захворюваннями, такого відсотку дітей у спецгрупі не було», – зазначає Ніколаєнко.

Такі показники медики й освітяни пояснюють як зниженням рівня фізичного розвитку школярів, так і зміною методики розподілу на групи. Адже, починаючи з 2009 року, медики й освітяни розподіляють дітей по групах, керуючись спільним наказом Міністерства охорони здоров’я і Міністерства освіти про забезпечення педагогічного контролю за фізичним вихованням у школах та інструкцією із розподілу учнів на групи. Згідно з документами, розподіл відбувається за допомогою проведення функціональної проби Руф’є.

Її здійснюють таким чином: пульс вимірюють на початку навантаження, опісля дитина робить 30 присідань протягом 45 секунд, їй знову замірюють пульс і ще через 20 секунд після закінчення виконання вправи.

Надалі лікарі використовують спеціальну формулу, яка визначає індекс, що зрештою показує справність роботи серцево-судинної системи.

Оцінку функціональних можливостей серцево-судинної системи проводять за індексом Руф’є (ІР), що розраховується за формулою

4*(ЧСС1+ЧСС2+ЧСС3)-200

ІР = ––––––––––––––––––––––––––––––––––––– ,

10

де: ЧСС1 – пульс за 15 секунд у стані спокою; ЧСС2 – пульс за перші 15 с першої хвилини відновлення; ЧСС3 – пульс за останні 15 с першої хвилини відновлення. Рівні функціонального резерву серця визначають з урахуванням п'яти градацій:

менш як 3 – високий рівень;

4-6 – вищий за середній (добрий);

7-9 – середній;

10-14 – нижчий за середній (задовільний);

Більш як 15 – низький;

ЧСС – частота серцевих скорочень.

Медик каже, що результати проби не є остаточним діагнозом чи вироком, адже за деякий час її показники можуть змінюватися. Низький індекс може свідчити про те, що дитина просто не тренована.

«Усе залежить від того, як тренуватися. Серцево-судинну систему, як і будь-який м’яз, потрібно тренувати, привчати до тих повільних фізичних навантажень. Тобто якщо індекс складає 11 і учень сидить на лаві, то це неправильно. Якісь вправи потрібно робити, починати з легших. Якщо узагалі нічого не робити, то проба Руф’є буде ще гіршою», – пояснює лікар.

Однак, констатує Ніколаєнко, велику роль у цьому процесі відіграє вчитель, школи, які залишилися сам на сам з ослаблими дітьми. Натомість мала би бути цілеспрямована програма, яка покращувала б стан здоров’я учнів.

Не рекомендують лікарі й дітям, які мають низький індекс проби, ходити у секції. Однак часто батьки таке прохання ігнорують, бо дитина ні на що не скаржиться.

«За результатами проби Руф’є є три групи: основна, підготовча і спеціальна. Усе залежить від того, яка проба. Що менше число, то краще. Що більший індекс – то гірше. Ця проба визначає функціонально-резервні можливості серцево-судинної системи під час навантаження. Тобто, якщо дитина буде мати фізичні навантаження при високій пробі, то можуть десь-колись виникнути проблеми з серцево-судинною системою», – пояснює Ніколаєнко.

Утім, каже педіатр, є ще й розподіл за диспансерними групами залежно від того, які захворювання у дитини.

ЗА ГРУПАМИ

Медичний огляд дітей для розподілу за групами фізкультури має відбуватися щорічно. При цьому медогляд школярі проходять у присутності батьків або одного з батьків на базі дитячої поліклініки. Свого часу такі огляди відбувалися у школах, коли до самих учнів приїжджала делегація медиків. Втім, така методика менш результативна, адже в закладах освіти не завжди є умови для огляду, а діти без присутності батьків можуть просто забути про настанови медиків.

Після огляду школярів поділяють на три групи: основну, спеціальну та підготовчу. До основної належать здорові діти з високим та середнім рівнем фізичного розвитку, високим або вищим за середній рівнем функціонально-резервних можливостей серця. Такі школярі тренуються в повному обсязі. До підготовчих груп належать школярі в реабілітаційному періоді після гострої хвороби, яка не потребує курсу лікувальної фізкультури, а також діти з середнім рівнем індексу Руф’є. Ці діти займаються, однак не здають нормативи. Їм заборонені заняття у спортсекціях, втім рекомендована домашня фізкультура.

«До спецгрупи входять ті діти, які мають серйозні захворювання. Навантаження їм не можна робити, але спеціальні вправи, які покращують стан здоров’я, мають бути. У спецгрупах для кожної дитини мають індивідуально підбирати вправи, заняття в спецгрупах у школах мають проходити окремо», – пояснює Ніколаєнко.

Загалом найпоширенішими захворюваннями сучасних дітей є хвороби кістково-м’язової системи, опорно-рухового апарату, очей, ендокринної системи, органів травлення. Така ситуація спричинена, зокрема, нинішнім способом життя, комп’ютеризацією. Власне, відбувається своєрідне коло: школяр має високий індекс Руф’є, веде сидячий спосіб життя, мало рухається і зрештою має ще гірший показник.

«У нас якийсь такий період, що дітей і не дуже спонукають до занять фізкультурою. Це проблеми сучасності, цивілізації. Нині дітям цікавіший монітор. Вони приходять зі школи і вмикають комп’ютер», – пояснює педіатр.

БАБА З ВОЗА – КОНЯМ ЛЕГШЕ

Учителі фізичної культури у приватних розмовах зізнаються, що після трагічних випадків у школах вони просто стали боятися навантажувати дітей. Медична довідка є, а, отже, і є формальна причина посадити школяра на лавку запасних.

«Батьки доволі часто самі не хочуть, аби дитина ходила на фізкультуру. Часом говорять, що син приходить, скаржиться, що йому щось там боліло, було важко дихати, мовляв, що ж ви так його мучите, хай посидить на лавці. При цьому йшлося про звичайну розминку. І ніхто з батьків не питає в дитини, що вона їла перед уроком, зранку, коли йшла до школи, чи після уроків вона сидить цілий день за монітором, чи хоча б трішки бігає в дворі», – зізнаються фізкультурники.

Ще один аргумент, який доволі резонно висувають батьки, – відсутність умов для тренувань. Ідеться не просто про інвентар, спортивні майданчики, теплі зали, а й про можливість дотримуватися особистої гігієни.

«Більшість з батьків, з якими я спілкувався на тему, чому вони хочуть, аби дитина була не в основній групі, називають аргумент, що немає де митися після занять. І вони праві. Учні старших класів – це вже практично дорослі юнаки й дівчата. У сонячну погоду на вулиці після занять фізкультурою будь-яка людина захоче прийняти душ. А у нас таке буває, що урок фізкультури не останній, а після нього є ще уроки. І оці юні леді та юнаки досиджують їх спітнілими, запиленими. Чомусь про цю проблему ніхто не говорить, а вона є. Це елементарна гігієна», – зазначає співрозмовник.

Начальник управління освіти Луцької міської ради Олег Гребенюк зазначає, що частина шкіл міста мають як душові кабіни, так і кімнати гігієни для дівчат.

Зокрема, в управлінні освіти повідомили, що душовi кiмнати при спортивних залах функцiонують у загальноосвiтнiх навчальних закладах № 3, 12, 17, 19, 20, 2З, гiмназiї N 4 імені Модеста Левицького, НВК «Гімназія № 14 імені Василя Сухомлинського», гімназії № 18, гімназії № 21 імені Михайла Кравчука, КЗ «Луцький НВК ЗОШ – інтернат І-ІІІ ступенів – правознавчий ліцей з посиленою фізичною підготовкою».

Кімнати гігієни дівчат функціонують в школах № 11, НВК № 26 (добудова), НВК «Гімназія № 14 імені Василя Сухомлинського» та КЗ «Луцький НВК ЗОШ – інтернат І-ІІІ ступенів – правознавчий ліцей з посиленою фізичною підготовкою».

Усі решта навчальних закладів таких вигод не мають. Більше того, у якому стані душові кімнати та чи є змога, час між уроками їх використовувати, викликає запитання.

ЇЖ, ТРЕНУЙСЯ, БУДЬ ЗДОРОВИМ

Тренер з тайського боксу Богдан Мороз, в секції якого у Луцьку тренується близько двохсот вихованців, каже, що усі проблеми дітей зі здоров’ям починаються з дому. А саме з того, яким чином їх виховують батьки, які звички прищеплюють та чим годують.

«Якщо дитину з малого віку привчати неправильно харчуватися, не слідкувати за раціо­ном, фізично здоровою вона не виросте. Я навмисне запитую в дітей, що вони їли. Зазвичай зранку це бутерброди, у школі піци й вареники увечері. Це нездорове харчування», – зазначає тренер.

Він переконаний, що після трагічних випадків із загибеллю дітей у школах, які були кілька років тому, варто було не просто змінювати підходи до оцінювання фізичного стану школярів, а навпаки, посилювати фізичну культуру та виховання.

«Діти погано почуваються при навантаженнях не тому, що заняття надміру важкі, а тому, що діти слабкі, нетреновані, мають атрофовані м’язи. Організм потрібно систематично, регулярно укріплювати. Це має стати звичкою. Уроки фізичної культури потрібно проводити якомога частіше, прищеплювати культуру активності, зацікавлювати школярів чимось новим, альтернативним традиційному футболу чи класичним кросам, нормативам. Це проблема в тому числі і вчителів фізкультури, які й бояться перенавантажити дитину, аби чого не трапилося, і не мають бажання робити свій урок цікавим.

У багатьох країнах Заходу фізкультура – це не просто крос, виконання певних нормативів, а й цікаве хобі, захоплення, яке підтримується і розвивається у школах. Наприклад, пропагуються ігрові види спорту, бойові мистецтва, аеробіка для дівчат. Вихованців нашого клубу під час поїздок за кордон запрошують на майстер-класи, бо це цікаво для школярів, урізноманітнює уроки фізкультури», – пояснює спортсмен.

Розподіл за групами фізкультури дітей у луцьких школах

1 січня 2010 року:

основна група – 18167, підготовча група – 2260, спеціальна група – 1092

1 січня 2011 року:

основна група – 7246, підготовча група – 7422, спеціальна група – 6274

1 січня 2012 року:

основна група – 4667, підготовча група – 8676, спеціальна група – 7793

1 січня 2013 року:

основна група – 4299, підготовча група – 8601, спеціальна група – 8194.

1 січня 2014 року:

основна група – 4217, підготовча група – 9132, спеціальна група – 8202.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 1
мама школяра Показати IP 8 Червня 2015 16:03
навіть коли є душові, то не факт, що діти там миються. Хіба це реально за 10-15хв. перерви помитись десь чол.15? А як же тоді засоби гігієни, рушник, шльопанці. Це все діти мають носити за собою?-брєд!

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus