USD 39.40 39.75
  • USD 39.40 39.75
  • EUR 39.60 40.00
  • PLN 9.75 9.90

У Луцьку останній галицький єврей розповів про будні Бухенвальду. ФОТО

25 Березня 2013 08:01
Останній корінний єврей Львівщини, учень всесвітньо відомого письменника і художника Бруно Шульца розповів про три гітлерівські концтабори, вояків СС та «марш смерті».

Концерт-зустріч «На перехресті культур…» із виконавцем єврейських, польських та українських пісень, останнім представником довоєнної єврейської общини на Львівщині, скрипалем Альфредом Шраєром відбувся у Волинському обласному театрі ляльок, що у Луцьку, 24 березня.

За словами Альфреда Шраєра, під час Другої світової війни він був в’язнем трьох гітлерівських концтаборів: Плашув біля Кракова, Гросс-Розен, Бухенвальд, а потім – філіалу Бухенвальда – Тавхент біля Лейпціга.
«Бувало так, що в бараку іноді вечором, коли вже світло було вимкнуто, я відчував потребу заспівати. Співав якусь віденську пісню, якусь польську, де не пам’ятав слів, співав ля-ля-ля. Але я вам хочу сказати, що в’язні охоче слухали цього, бо і це було музикою. Люди вже забули, що таке взагалі музика. І так якось співав трохи. Це було час від часу. Після того всі лягали спати. То була така свого роду колискова пісня», - ділився спогадами польський музикант.



«Я був у жахливому стані, я вже був пухший з голоду, дуже важко мені було ходити вже. Але наприкінці квітня, коли вже було чути артилерію американську з-заходу, поступив наказ і всіх нас з табору одягли в пальто, розмальовані червоними хрестами, щоб усі бачили, що це в’язні, а не цивільні люди і повели по дорогах», - вів далі свою розповідь Альфред Шраєр.
«Повели без цілі: на північ, на південь, на захід, на схід, тільки для того, щоб десь за рахунок багатих селян здобути для нас щось їсти. Я весь час трудніше і трудніше йшов і кінець-кінців опинився в самому кінці колони, яка нараховувала приблизно 2 тисячі чоловік. То були так звані марші смерті», - зазначив він.
І додав: «Я опинився в хвості колони, де йшли німецькі в’язні, які були зі мною разом в одному бараку. І серед них був один інтелігентний старший вже чоловік, з Берліна якийсь банкір».
«Звертаюся я до цього німця і кажу: «Що мені робити? Я не можу далі йти». Він тоді звернувся до одного з тих, які супроводжували колону, їх називали вахманами. Такі старші люди, німці, яким давали гвинтівки в руки і вони виконували такого роду роботи. І він йому сказав: «Слухай, відпусти його. Бачиш, він не може вже більше йти». А той каже: «А з якої рації я його маю відпустити? Хіба він кращий, як всі інші?». І тоді цей німець, цей в’язень (він знав, як з таким чоловіком треба говорити) розповів на мене: «А ти знаєш, хто це є? Це – знаменитий оперний співак». Цей німець, цей вахман не дуже повірив. А той йому каже: «Я тобі даю чесне слово». І той вахман мене зіпхнув в кювет і колона пішла», - розповів свою історію Альфред Шраєр.
«Це ще не кінець був, але, у всякому випадку, від СС я вже відстав. От таким способом пісня частково врятувала моє життя», - підсумував він.
Окрім розповідей, Альфред Шраєр ще виконав для присутніх пісні, зокрема, німецькою й українською мовами.






У концерті взяли участь і академічний камерний оркестр Рівненської обласної філармонії під керівництвом диригента Сергія Хоровця та львівська скрипалька Лідія Футорська. Зокрема, вони виконували твори Фелікса Мендельсона, Генріка Венявського, Ернеста Блоха, Миколи Лисенка, Войцеха Кіляра, Анатолія Кос-Анатольського і Мирослава Скорика.








До слова, захід відбувся під патронатом Генерального Консульства Республіки Польща у Луцьку.









Довідково:
Альфред Шраєр (Alfred Schreyer/Szrajer) - польський музикант і диригент, останній представник дрогобицького передвоєнного населення міста. Здобув освіту на диригентському факультеті Львівської консерваторії (1963), музично-педагогічнийфакультет Дрогобицького педагогічного інституту (1968).
Народився 8 травня 1922 в Дрогобичі (у той час - територія Польської Республіки), у єврейській сім'ї. Раннє дитинство провів у містечку Негловіце поблизу Ясло, де його батько працював на нафтозаводі. Після повернення до Дрогобича восени 1932 року пішов до гімназії ім. Генрика Сенкевича, потім продовжив навчання в гімназії ім. Владислава Ягайла, де його вчителем малювання та праці був Бруно Шульц.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 1
роман Показати IP 25 Березня 2013 12:58
Галицьких євреїв не буває. Бірібіджанскіє - да!

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus