USD 24.8 25
  • USD 24.8 25
  • EUR 27.45 27.67
  • PLN 6.35 6.46

Радянський кінематограф у плакатах волинянина Йосипа Герасимовича

Наймолодший з видів мистецтва – кінематограф, виникнення якого на зламі XIX та ХХ сторіч безпосередньо пов’язане з розвитком науково-технічного прогресу у галузі оптики, хімії, фотографії, назавжди змінило способи донесення інформації та визначило спосіб проведення дозвілля сучасної людини.

Кінематограф від початку і назавжди завоював прихильників у всьому світі, поєднавши виражальні можливості літератури, театру, живопису, музики, хореографії у споконвічному бажанні людини осмислювати дійсність образно, фантазійно. Дійсно – «найважливіше із мистецтв». Пророчими виявилися слова Владіміра Леніна… І кінематограф впевнено крокував планетою від Голівуду бо Болівуду!

Ровесником і незамінним супутником кінематографу став кіноплакат – не менш видовищний, та безсумнівно неперевершений за своєю влучністю і концентрацією змісту. Пірати і полководці, фатальні жінки і рішучі революціонерки, сміливі шукачі пригод і вишукані аристократи палко дивилися на глядачів з яскравих кіноафіш, запрошуючи до годинної подорожі у нереальний світ кіно.
Глядачі масово ходили до кінотеатрів за новими враженнями, бажанням бути поглинутими нереальним світом, створеним режисером. Образи, втілені прекрасними акторками і мужніми акторами, ставали прикладами для наслідування і мріями власних життєвих «сценаріїв». Для радянської людини кіно стало особливо улюбленим видом дозвілля, справжнім вікном у світ. За статистикою, кожен тоді відвідував кінотеатр не менше 17 разів в рік!
Автором багатьох кіноплакатів є волинянин Йосип Васильович Герасимович, визнаний радянський художник-графік, один із основоположників цього жанру у мистецтві поряд з братами Стенбергами, К.Малевичем, М. Длугачем, О.Наумовим, Г.Борісовим, Л.Вороновим та ін. Сьогодні, 6 січня, виповнюється 123-та річниця з дня його народження.
Відомий плакатист народився 1894 року у Любомлі Волинської губернії. На жаль, інформації про батьків та проживання на Волині практично немає. Відомо, що більшу частину життя прожив художник у Москві. У 1915-1916 рр. займається у студії І.Машкова, потім у – К.Юона і А.Архіпова, а в 1922 році стає членом Асоціації художників революції (АХР). Свій перший кіноплакат під назвою «Паоло Аловарець» художник створив у 1924 році.
На 1920-50 роки припадає його плідна робота в області кіноплакату, де він реалізує себе як талановитий графік і стає в один ряд з іншими видатними радянськими і зарубіжними плакатистами: «А.Судакевич» (1927), «Останній візник Берліна» (1928), «Палкий принц» (1928), «Старе і нове» (1929), «Л. Орлова у фільмі «Веселі хлоп’ята» (1934), «Цирк» (1936), «Весна» (1949) та багато інших. Деякі з цих фільмів за участі відомих радянських акторів Любові Орлової та Леоніда Утьосов ще на пам’яті лучан старшого покоління.
У жорстко централізованій державній радянській системі навіть виробництво плакатів та кіноафіш здійснювалося під пильним контролем. У підпорядкуванні Совкіно знаходилося 4 кіностудії і 22 виробничі відділення, і вся графічна продукція повинна була затверджуватися у відповідному відділі – Рекламкіно, яким керував Я.Рукльовський. Потрібно віддати належне цій людині – йому вдалося об’єднати талановитих художників плакату, які навіть в ті часи склали достойну конкуренцію зарубіжному кіноплакату.

У радянському кіноплакаті періоду конструктивізму активно використовувався принцип монтажу. Художники досить тінко відчували кіно і розуміли, як про нього потрібно розказувати глядачеві – тобто вони буквально переносили фільм у мову графіки. У своїх роботах вони поєднують різні масштаби, плани і нестандартні ракурси, монтують на одному аркуші непоєднувані на перший погляд речі. Їм вдавалося максимально привернути увагу глядача, передаючи у плакаті не просто яскраву картинку, а суть усього фільму. Ось декілька плакатів авторства інших художників того часу
Художник Йосип Герасимович одержав визнання та став дипломантом кількох міжнародних виставок плакатів у Монце-Мілані (1927), Гаазі (1930), Парижі (1930) та інших. Його плакати зберігаються в Російській державній бібліотеці, Музеї кіно та приватних колекціях світу.

Помер він 1982 у Москві, там і похований.

Минулого року родичі художника намагалися відшукати його волинське коріння на регіональному сайті. У коментарі до публікації про трагічні сторінки єврейської общини двоюрідна онука художника Людмила пише: « Мой двоюродный дед родился в Любомле в 1984 г. Герасимович Иосиф Васильевич – член Союза художников СССР. Рисовал афиши к фильмам «Цирк», «Весна» и т.п. Как можно найти сведенья о их семье? Установить родителей (моей бабушки тоже), национальность и т.п. Помогите с адресами местных архивов. Не знаю, с чего начать».

Просимо допомогти з пошуком інформації родичам талановитого художника, нашого земляка Йосипа Герасимовича.

За матеріалами сайту Галереї мистецтв НСХУ.

Марія Пилипчук
Реклама
Загрузка...
Коментарів: 2
Волинянин Показати IP 6 Січня 2017 21:38
Цікава інформація про волинян на фоні сірого життя депутатів та аварій і новин поліції
Лідія Показати IP 6 Січня 2017 23:57
Відчула ностальгію за довгими чергами до кас у "Промені" та квитками на вечірні сеанси по 70 копійок. Ходили до кінотеатру щотижня! Навіть декілька разів на один фільм. Пам"ятаю довжелезні черги на французькі авантюрні пригодницькі фільми, комедії. А індійські фільми! Дівчата і жіночки ридма ридали від сюжетних поворотів і бідних Зіт! Прекрасні спогади молодості!

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.