USD 39.75 40.10
  • USD 39.75 40.10
  • EUR 39.85 40.30
  • PLN 9.75 9.97

«Інсульту легше запобігти, ніж його лікувати», – волинський нейрохірург Іван Бобрик

8 Січня 2020 20:15
За статистикою, в Україні смертність внаслідок інсультів – на другому місці. За даними МОЗ, щороку стається 100 000-110 000 інсультів (понад третина з них – у людей працездатного віку), 30-40% хворих на інсульт помирають упродовж перших 30 днів і до 50% – протягом року від початку захворювання, 20-40% хворих, що вижили, стають залежними від сторонньої допомоги й лише близько 10% повертаються до повноцінного життя.

Про те, як розпізнати небезпечну недугу, хто перебуває у зоні ризику та як запобігти інсульту, в ефірі програми «Запитай у лікаря» телеканалу «Аверс» розповів завідувач нейрохірургічного відділення Волинської обласної клінічної лікарні Іван Бобрик.

Почнімо з того, що таке інсульт.

Інсульт – це таке об’єднувальне поняття і насправді включає в себе дуже багато рубрик та ділиться на два глобальні типи. Це інсульт, який виник внаслідок крововиливу, а крововилив – внаслідок розриву судинки, та інсульт, який виник внаслідок перекриття судинки. Тобто, оскільки говоримо про порушення мозкового кровообігу, то в першому варіанті кровотік порушується тим, що кров потрапляє не в те місце, куди їй потрібно, тобто за межі судини, а в другому – внаслідок того, що кров не потрапляє в те місце, у яке їй потрібно потрапляти. Отже, перший варіант – це так званий геморагічний інсульт, а інший варіант – це ішемічний інсульт.

Тобто можна сказати, що один із видів інсульту – це коли занадто рідка кров, а інший – коли вона занадто тромбована, чи як правильно?

Обговорімо геморагічні інсульти. І справді, вони відбуваються або на ґрунті розриву здорової судини, або на ґрунті судини, яка уражена якимось захворюванням, або на ґрунті порушених факторів згортання крові. Тобто ваша правда, інколи ми маємо занадто рідку кров, або кров, що за певних обставин чи то внаслідок якогось захворювання, чи внаслідок уживання певних препаратів, а такі, на жаль, ми інколи мусимо призначати за тих чи тих захворювань. І справді інколи так трапляється, що неможливо утворити тромб там, де його потрібно утворити в цю хвилину, і стається крововилив, який інколи прогресує. Зазвичай пересічні громадяни здебільшого вкладають у поняття інсульту власне інсульт ішемії, тобто перекриття судини. Але, на жаль, що далі, то більше інсульт розширюється, відкриває свої якісь нові віхи і ми інколи зустрічаємося з тим, чого раніше не знали, і наукова спільнота рухається вперед та намагається це пояснювати, знаходити нові методи лікування й діагностики.
Кажуть, що інсульт – це хвороба, яка посідає друге місце за смертністю.

Так, справді, поряд із захворюваннями серцево-судинної системи інсульт – на другому місці.

Чому виникає інсульт?

Є певні фактори ризику. Зазвичай це фактори, пов’язані із харчуванням, якщо ми говоримо про дуже загальні речі – це тютюнокуріння, неправильне харчування, пов’язане з надлишковим вживанням жирів, надлишкова вага, яка виникає внаслідок некоректного харчування або захворювань, що можуть призвести до її виникнення, приймання певних ліків, від яких інколи не можна відмовитись для того, щоб підтримувати лікувальний процес іншого захворювання, цукровий діабет.

Той, хто має підвищений тиск, може бути в зоні ризику?

Так, звичайно, це один із провідних факторів ризику. Зазвичай фактор ризику не є ізольованим. У більшості випадків в потенційно ризикованих пацієнтів щодо порушення мозкового кровообігу цих факторів мінімум два. Також є ще дуже багато захворювань, які належать до факторів ризику , зокрема порушення серцевого ритму, зазвичай це призводить до ішемічних інсультів. Щодо порушення серцевого ритму у випадку неприймання кроворозріджувальних препаратів, то тут виходить дуже делікатна грань: з одного боку, щоб запобігти виникненню гострих ішемічних подій, пацієнт має приймати препарати, які розріджують кров, тобто запобігати тромбоутворенню, а з іншого – сам факт прийому всіх розріджувальних препаратів є фактором ризику крововиливів, тобто порушення згортання.

Чи можна вживати аспірин? Кажуть, що це один із препаратів, які постійно потрібно вживати для того, щоб не було інсульту.

Якщо ми говоримо про ризик розвитку ішемічного інсульту, то ацетилсаліцилова кислота, або аспірин, є одним із провідних препаратів, що запобігає розвитку ішемічних інсультів.

Але ж потрібно знати, в зоні ризику якого інсульту ти перебуваєш, щоб вживати певний препарат.

Звісно, в таких ситуаціях фахову консультацію може надати сімейний лікар. І загалом, для того, щоб запобігти захворюванню, цього достатньо. Не лише пацієнти з перенесеним ішемічним інсультом, а й з геморагічним є найбільш схильними до інвалідності, тому що коли виникло порушення мозкового кровообігу й перестала працювати якась частина мозку, а ми знаємо, що мозкові клітини відновлюються вкрай погано, чесно кажучи, навіть відновленням це назвати складно, інші структури головного мозку починають брати на себе функцію загиблих, ушкоджених клітин, але цього не завжди достатньо, щоб людина повернулась до повноцінного функціонування.

Хто в зоні ризику – чоловіки, жінки? Люди якого віку найчастіше потрапляють до вас?

Не можна ділити. Трішки більший відсоток жінок, але поділ за гендерною ознакою не дуже коректний, все ж потрібно дивитись на фактори ризику. Але є невелика частина німих захворювань, тобто це ризики, які ми бачимо під час дослідження тих чи тих органів та систем і виявляємо це випадково, інколи навіть без наявних попереджувальних клінічних ознак. Йдеться, зокрема, про випадково виявлені, так звані стенотично-оклюзійні процеси в сонних артеріях. Усі ми знаємо, що таке сонні артерії, і розуміємо, що це дві найважливіші артерії, які кровопостачають головний мозок. Є ще також дві вертебральні, але вони зазвичай не на слуху в пересічних громадян. У більшості випадків ці процеси виявляють, коли пацієнти мають серцеві розлади або розлади атеростенотичного ураження інших судин. Переважно це кінцівки. Скринінгово проводять обстеження судин шиї, інколи ми виявляємо також і ці захворювання в судинах шиї, власне сонних артеріях, що призводять на початках до порушень мозкового кровообігу минущих або так званих хронічних, і люди можуть якийсь певний проміжок часу це компенсувати, але настає той момент, коли судина перекривається повністю і ми отримуємо ішемію. В таких ситуаціях зазвичай ми спілкуємося з нашими колегами – судинними хірургами і далі ухвалюємо рішення, що потрібно робити в конкретній ситуації.

При яких інсультах людина найчастіше отримує інвалідність? Які інсульти легше піддаються лікуванню та відновленню, а які важче? Скільки часу має минути, щоб остаточно впевнитися в тому, що на кращий результат сподіватися марно?

Надзвичайно актуальна тема, і вона є не так медичною, як соціальною. Це запитання адресовано не до нашого суспільства і навіть не до лікарів, на жаль, воно ще спить у нашому суспільстві. Люди не є настороженими щодо інсульту. Якщо ми говоримо про розвинуті країни, то згадка про інсульт є скрізь, починаючи від закладів громадського харчування і закінчуючи громадським транспортом, будь-де є інструкція, як розпізнати інсульт. Чому так? Тому що бракує часу, мозок – найнетерпеливіша структура людського організму до будь-якої проблеми. Тому наразі ми разом з нашими неврологами намагаємось на своєму рівні трішки активізовувати цю роботу, є певні доробки та перші результати, але річ у тому, що, на жаль, середньостатистичний громадянин не насторожений до цієї недуги. Уникнути наслідків, у яких людина отримує інвалідність, можна у випадку застосування в так званому терапевтичному вікні певних методів лікування. Загалом вони не є найскладнішими в нейрохірургічній практиці, вони є рутинними в цивілізованих країнах, і я сподіваюся, стануть рутинними в нас. Це введення певних препаратів, що розчиняють тромб, але в дуже вузький часовий критерій – до чотирьох з половиною годин. Якщо пацієнт перевищив цей часовий критерій, то до шести-восьми годин можна виконати механічне видалення тромбу, тобто це хірургічне втручання.

Коли ви як лікар напевне можете сказати, що півкуля вже не відновиться?

Кожен пацієнт індивідуальний. На жаль, є певні часові рамки, але ніколи не кажи ніколи – за кожного пацієнта потрібно воювати до останнього, навіть за виняткові епізодичні випадки, які можуть бути позитивними, хай навіть не сьогодні, а через пів року – рік.

Якщо говорити про часові межі, відколи рахується цей час?

Від моменту виникнення симптомів, якщо, скажімо, сторонні люди побачили проблему. Або ж, у гіршому випадку, від моменту виявлення в людини проблеми. Використовувати потрібно будь-який час, який можна використати, і одразу його потрібно зафіксувати. Наша служба екстреної медичної допомоги пройшла дуже багато тренінгів, тут потрібно віддати належне неврологам обласної клінічної лікарні, які дуже активно ведуть цю суспільно-медичну діяльність в плані просування загальної медичної освіченості пересічного населення, що вкрай важливо. Нанотехнологічне устаткування лікувального закладу може бути безсилим, коли втрачено час.

Які симптоми інсульту? Чи може людина особисто визначити в себе перші вияви недуги? Як визначити симптоми інсульту в незнайомої людини, якій стало зле на вулиці, і як з такою людиною поводитись?

Пересічні громадяни мають розуміти, що якщо ми говоримо про ішемічний інсульт, то зазвичай виникає слабкість в руці або нозі і порушення мови, інколи буває ізольована слабкість в руці або нозі без порушення мови. Тобто якщо говорити про відсутність ураження зон, які керують мовою, наприклад, якщо страждає ліва півкуля, будуть ослаблюватись права рука та нога, в такому випадку, якщо людина не є вродженою шульгою, виникає і розлад мовлення також, тому що ліва півкуля домінантна і зазвичай центр мовлення розташований у ній. Також симптомами інсульту є поява запаморочення, перекіс обличчя. Коли ми застаємо людину без свідомості, це свідчить про важкий інсульт. Надзвичайно важливий симптом – це головний біль, інколи це може свідчити про крововиливи, це більше стосується геморагічного інсульту, який не завжди супроводжується руховими розладами. Зокрема, якщо ми говоримо про розрив патологічно уражених судин, так званих судин з аневризмами, що є одним із делікатних нанотехнологічних методів лікування у нейрохірургії.

Запобігання хворобі завжди краще, ніж лікування. Запобігати завжди легше. Я дуже часто говорю цю фразу своїм пацієнтам і, на жаль, інколи вона є пост-фактом і фразою розпачу. Тому щиро бажаю всім доброго здоров’я, бережіть себе і пам’ятайте, що ми не належимо самі собі, наше здоров’я є дуже серйозною розмінною монетою для нашої сім’ї. Доглядаючи за своїм здоров’ям, грамотно, адекватно слідкуючи за своїм станом, ми лишаємось корисними, важливими в наших сім’ях, ми лишаємося важливими для держави, для суспільства, ми зможемо в перспективі зробити багато всього задуманого і завершити багато речей, про які ми думаємо та мріємо. Це все відбудеться тільки тоді, коли ми матимемо добре здоров’я і не витрачатимемо зайвих грошей на зайве лікування.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 7
санітар Показати IP 9 Січня 2020 07:15
Нічого новго Бобрик не сказав. Чуте-перечуте, читане-перечитане. Тим паче, при сьогоднішній лавині інформації в соціальних мережах. Дай, Боже, і Івану здоровя, допоможи йому якісніше лікувати пацієнтів і наполегливо працювати над підпищенням свого рівня, можливості якого безкінечні.
вона Показати IP 9 Січня 2020 13:19
А в плані лікування є у вас претензії до п.Бобрика?
я Показати IP 9 Січня 2020 14:18
знаєте, дорогі волиняни....таких лікарів ,як пан Бобрик 5 на Україну! Нейрохірургом бути -це нелегко, ой як нелегко! Лікар від Бога п.Бобрик. І це підтвердять мудрі люди.
журналіст Показати IP 10 Січня 2020 09:24
Очевидно, в плані професійності ви на пять голів стоїте вище Бобрика, інакше таких сміливих оцінок не давали б. А ще я вам скажу, що крім медичної "статистики" Держстату України існує паралельна статистика - закрита для вільного доступу: 40% українських пацієнтів в українських лікарнях закінчує земне життя з причини помилки лікаря, неправилно поставленого діагнозу. Якщо сказати простою мужицькою мовою, то це означає - від низької кваліфікації того, хто "лікує". Збагнули? Щелепа не відвисла? Слина не тече? Існує ще один показник цієї статистики: середня тривалість життя українця складає 59,5 року. Трохи вище, як в країнах Африки. Тому раджу вам в своїх позитивних оцінках бути стриманішим. А ще прошу - назвіть тих решту чотирьох лікарів, в пятірку яких вдалось (за вашою оцінкою), потрапив Бобрик - нехай пацієнти знають своїх "рятівників".
янеробот до журналіст Показати IP 24 Січня 2020 19:48
піпєц яка зверхність
вона Показати IP 10 Січня 2020 17:14
Якщо не подобаються нейрохірурги в ВОКЛ тоді зверніться до Рівненських іпобачите в чому різниця
журналісту Показати IP 11 Січня 2020 09:44
лікарі, не Боги....але без лікарів вимремо як мамонти...а в Україні ще декілька років і будемо шукати їх як рідкісний екземпляр

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus