USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.25 39.50
  • PLN 9.76 9.94

Газовий набат. Що значить для України розблокування Данією «Північного потоку-2»

31 Жовтня 2019 07:00
У ситуації щодо газу з’явився новий поворот. І він явно не на користь України.

30 жовтня Датське енергетичне агентство дало дозвіл компанії Nord Stream 2 AG на будівництво «Північного потоку-2» на своєму континентальному шельфі. Це означає, що була знята остання перепона, яка заважала Росії добудувати трубопровід, яким «Газпром» має намір перенаправляти газ, що зараз йде транзитом через нашу «трубу».

За словами керівника дослідницьких проектів НТЦ «Психея» Геннадія Рябцева, роботи можуть закінчити вже у першому кварталі 2020 року, а з літа почнеться перекачування російського газу в Європу. Тобто повноцінно «Північний потік», проєктна потужність якого становить 55 млрд кубів на рік, до наступного опалювального сезону буде вже повноцінно працювати, пише "Страна".

Семимильними кроками йдуть роботи і на «Турецькому потоці», який постачатиме газ у південну Європу. Вже запущена труба на турецький ринок, на черзі друга, пропускна спроможність якої 16 млрд кубів, – на Європу. Також в роботі ще дві черги трубопроводу, що в підсумку дозволить перекачувати через нього понад 60 млрд кубів газу на рік.

Весь газовий ланцюжок замкнеться вже з 2021 року, і це може залишити Україну осторонь від транзиту, на якому ми заробляємо 3 млрд доларів на рік. І, природно, без грошей. Тим більше, що поки «Нафтогазу» не вдалося домовиться з «Газпромом» про продовження договору на транзит. А після розблокування «Північного потоку-2» наші шанси виторгувати вигідніші умови й зовсім стали мінімальними, – кажуть експерти.


1. Чому Данія погодилася розблокувати «Північний потік-2»

На офіційному сайті Датського енергетичного агентства зазначено, що компанія Nord Stream 2 AG отримала дозвіл на будівництво газопроводу на датському континентальному шельфі на південний схід від Борнхольма в Балтійському морі.

«Дозвіл видається відповідно до Закону про континентальний шельф і зобов’язаннями Данії по Конвенції ООН з морського права. Данія зобов’язана дозволити будівництво транзитних трубопроводів з урахуванням ресурсів і навколишнього середовища та, якщо необхідно, вказати маршрут, яким такі трубопроводи повинні бути прокладені», – відзвітувало агентство.

Раніше Данія блокувала «Північний потік-2», бо запропонований північно-західний маршрут від Борнхольма викликав «низку питань, пов’язаних з впливом на навколишнє середовище і судноплавство».

Але проти запропонованого Nord Stream 2 AG нового маршруту – південно-східного – заперечень не знайшлося.

Проте Датське енергетичне агентство деякий час зволікало з відповіддю, у результаті заявник навіть погрожував шукати на датчан управу в європейського регулятора. Останній термін для прийняття рішення називали 1 листопада. Але данці впоралися навіть швидше – 30 жовтня.

Насправді, на думку економіста Олексія Куща, зволікання пояснювалася не тільки екологією, але й політикою. «Це був своєрідний елемент тиску на Росію, і не тільки з боку самої Данії, але й інших країн, в тому числі Німеччини, яка нібито обома руками за» Північний потік-2 «. Всі кивали на європейський енергетичний пакет, на екологію і норми про те, що не допускається газова монополія. Але підсумкова мета – зробити Росію поступливішою, адже не секрет, що для Москви поставки газу і ціни на нього – питання не тільки економічне, а й політичне », – говорить Кущ.

До слова, українська влада розцінювали блокування «Північного потоку-2» як певний реверанс в нашу сторону.

Але зараз ситуація змінилася. По-перше, обсяги видобутку газу в Данії, Норвегії і Великобританії почали скорочуватися. Відносно дешеві родовища закінчилися, розробка нових стоїть занадто дорого.

«У Данії – дефіцит газу. Вона скоротила видобуток і в останні три роки імпортує газ. Думаю, що вся ця історія з «Північним потоком-2» була нічим іншим, як шантажем зі сторони Данії, щоб отримати вигідні для себе умови. Наскільки мені відомо, вона вже провела успішні переговори з німецькими партнерами «Газпрому» про майбутні постачання газу з труби «Північного потоку-2», – розповів експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.

По-друге, в Європі зросли потреби в газі (в тому числі, і через переведення на газ багатьох вугільних ТЕС і скорочення атомної генерації). Дефіцит, який сформувався за останні роки, – 50 млрд кубів.

По-третє, колишній газовий маршрут, тобто, з Росії через Україну, все частіше сприймається в Європі як «ненадійний». Особливо на тлі проблем з переговорами щодо транзиту газу, що можуть привести до нової газової війни і до припинення транзиту вже з 1 січня 2020 року.

Характерно, що Данія надала дозвіл на будівництво «Північного потоку-2» саме на другий день після провального чергового раунду переговорів щодо транзиту між Україною, Росією та ЄС.

2. Коли запустять «Північний потік-2»

У звіті про перебіг робіт щодо «Північного потоку-2» зазначено, що на початок вересня цього року судно, що займається прокладанням труб і працює над ниткою з боку Швеції, впритул підійшло до датських територіальних вод. «Тож сьогоднішнє дозвіл надійшов дуже вчасно», – говорять російські експерти.

За словами Геннадія Рябцева, отриманий від Данії дозвіл фактично дає трубоукладальникам «зелене світло» – вони можуть почати роботи вже буквально наступного тижня.

«Залишилося 147 кілометрів по територіальних водах Данії. Їх завершать, швидше за все, вже до першого кварталу 2020 року.

Але багато що залежатиме ще й від погодних умов. Прокачування газу почнуться ближче до літа, а вже до наступного опалювального сезону трубопровід буде повноцінно качати газ в Європу », – говорить Рябцев.

Nord Stream 2 AG вказала термін запуску об’єкта – четвертий квартал 2020 року.

«Їм залишилося добудувати близько 20%, але потім ще буде процес заповнення труби газом. Тому на транспортування вийдуть в кращому випадку наприкінці 2020 року», – вважає Корольчук.

При цьому, так як в Європі вільний доступ до трубопроводів (їх монополізація не допускається), щоб перенаправити газ, наприклад, з української ГТС в «Північний потік-2», «Газпрому» потрібно просто направити відповідні заявки операторам тих країн, через які проходить труба.

«Ніяких технічних і бюрократичних складнощів не буде», – говорить Рябцев.

Цілком можливо, що буде переоформлення контрактів з європейськими споживачами, оскільки змінюється маршрут поставок.

«Газпром» пропонує маршрути, а покупці кажуть, чи згодні на них, бо від маршруту залежить підсумкова ціна газу. Але у випадку з «Північним потоком» вона буде нижча, ніж при поставках через Україну, оскільки для більшості країн, за винятком хіба що південної Європи, цей маршрут коротший«, – пояснив експерт.

Раніше Nord Stream 2 AG заявляла, що запуск «Північного потоку-2» дозволить європейським споживачам заощадити близько мільярда євро.

3. Що з «Турецьким потоком»?

Газовий маршрут в обхід України активно прокладається і з півдня. Йдеться про «Турецький потік», який повинен замінити український транзит для країн Південної Європи.

«Зараз збудовано дві нитки, одна з них наповнюється газом. Вона розрахована на постачання внутрішнього турецького ринку. Друга, пропускною потужністю 16 млрд кубів рік, – на поставки в Європу. Але на Туреччину ще чекають переговори й укладення контрактів з європейськими операторами. На черзі ще дві нитки, які, за підсумком, збільшать пропускну здатність трубопроводу до понад 60 млрд кубів», – пояснив Корольчук.

«Турецький потік» дозволить постачати газ країнам, до яких не дістають «рукави» «Північного потоку-2». Це – Італія, Австрія, Словаччина, Болгарія, Румунія та інші.

Але там є проблема – низька пропускна здатність внутрішніх трубопроводів, зокрема, в Болгарії. Остання не так давно прийняла рішення про розширення транзитних потужностей, але на це потрібний час.

Як відзвітував нещодавно міністр енергетики РФ Олександр Новак щодо «Турецького потоку», «що стосується морської ділянки й будівництва інфраструктури на території Туреччини – все за планом. Невеликі зсуви щодо Болгарії, але протягом наступного першого півріччя ця інфраструктура має бути збудована».

На думку Рябцева, «Турецький потік» почне нормально функціонувати й забезпечувати газом країни південної та східної Європи з 2021 року.

Паралельно Італія активно будує термінали з прийому скрапленого газу, також в роботі трубопровід TANAP, яким в Європу піде каспійський газ.

«Сумарно ці нові маршрути теоретично взагалі можуть позбавити нас транзиту», – зазначив Рябцев.

4. Як рішення Данії вплине на перебіг переговорів щодо транзиту?

Новий газовий ланцюжок, по суті, не залишає місця Україні. Правда, Олексій Кущ вважає, що шанси поставляти в ЄС до 40-45 млрд кубів у нас все ж таки є – для забезпечення півдня і сходу Європи.

«Газпрому» цікаво тримати нашу трубу як альтернативний маршрут, перекидаючи через нього газ в аверсному режимі «, – говорить експерт.

Наприклад, на перших порах заявлена проєктна потужність «Північного потоку-2» – 55 млрд кубів на рік – реалізована не буде. На таку позначку, на думку Рябцева, вдасться вийти тільки до 2022 року.

Втім, після дозволу Данії по «Північному потоку» стало очевидним, що довгострокового контракту на 10 років і з гарантованими обсягами прокачування, на якому наполягає Україна, швидше за все, вже точно не буде.

«Газпрому» потрібен рік, щоб налагодити новий ланцюжок, тому його цікавить так званий разовий зимовий пакет – транзит через Україну протягом найближчого року», – зазначив Кущ.

І до новин про «Північний потік-2» Росія говорила про продовження терміну дії існуючого транзитного договору ще на рік. З чим наші переговорники були категорично незгодні. Черговий раунд переговорів по транзиту, який недавно пройшов в Брюсселі, знову провалився.

Наступні переговори, на думку експертів, будуть вже більш жорсткими, оскільки позиція Москви посилилася.

«Росія може пропонувати тимчасовий договір без гарантій щодо термінів і обсягів, тобто, в результаті ми отримаємо короткостроковий контракт на російських умовах», – вважає Рябцев.

Якщо ж українська сторона на цей варіант не погодиться, то у Європи в запасі є план «Б» – наша країна, приєднавшись до третього енергопакету ЄС, повинна виставляти трубопровід на аукціони, тобто, Росія зможе прокачувати газ через нашу ГТС в будь-якому випадку.

Але для нас це буде невигідно, оскільки не можна буде планувати транзит – один місяць можуть прокачати 10 млрд кубів, а наступний – нуль. А обслуговувати ГТС і підтримувати в робочому стані потрібно постійно.

5. Чи залишиться транзит з 1 січня?

Ключових питань, які заважають укласти угоду про транзит з 1 січня 2020 року, два.

Перший – це небажання Росії укладати довгостроковий договір і небажання України йти на договір короткостроковий.

Другий – це небажання Росії визнавати підсумки розглядів у Стокгольмському арбітражі і небажання України відмовлятися від стягнення грошей за цими позовами.

До сьогоднішнього дня Україна мала припущення, що через проблеми з отриманням дозволу від Данії «Газпром» можна буде «дотиснути» на укладення довгострокового контракту з транзиту на більш-менш пристойний обсяг без будь-яких серйозних поступок.

Тепер же переговорна позиція України серйозно ослабла. По суті, «Газпрому» потрібно буде «протриматися» 9-12 місяців до моменту запуску обхідних газопроводів.

У крайньому випадку, в цей час Росія може качати газ за тими високими тарифами на транзит, які вже виставив НАК для короткострокових контрактів. Або вимагати від України виконання третього енергопакету і допускати через систему аукціонів всіх бажаючих до транзиту нашою ГТС.

Ну а потім українська труба спорожніє надовго, якщо не назавжди.

У цій ситуації Україні потрібно вибирати шлях – продовжувати дотримуватися нинішньої стратегії «примусу Газпрому до миру». Або йти на компроміси (в першу чергу щодо позовів у Стокгольмському арбітражі) в обмін на гарантії продовження подальшого довгострокового співробітництва з Росією.

Точки дотику інтересів України і «Газпрому» є.

По-перше, це зростання споживання газу в Європі через перехід електростанцій з вугілля на газ та закриття АЕС в Німеччині. А також через виснаження запасів газу в Північному морі. Що, своєю чергою, створює можливість для збільшення поставок російського газу на європейський ринок. Для чого «Газпрому» знову можуть знадобитися транзитні можливості України.

По-друге, після запуску обхідних газопроводів і скорочення (або, тим більше, припинення) транзиту російського газу через українську ГТС, для України ще більш гостро постане питання відновлення прямих поставок російського газу. Оскільки купувати той же російський газ у європейських посередників стане більш накладно. Адже гойдатися він вже буде через Північний і Турецькі потоки.

Час для вибору стратегії в України ще є. До Нового року залишилося два місяці.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 6
Степан (Крымчанин) Показати IP 31 Жовтня 2019 07:45
Очередной провал в стратегическому планировании. Серьёзный удар по экономике. Не смертельный, но с далеко идущими последствиями.
777 до Степан (Крымчанин) Показати IP 31 Жовтня 2019 14:51
не смертельный?да в этой трубе,как в игле кащея,весь смысл вашей незалежности...
Луцьк Показати IP 31 Жовтня 2019 08:01
Ми заробляємо на транзиті?!?Хм ,хто заробляє той хай журиться .Злили Україну сукі.
хохо Показати IP 31 Жовтня 2019 08:05
всеодно народу була з того дуля! хай вкладають у видобуток свого газу!!!! є рудовищ маса!!!!
К.лучанин Показати IP 31 Жовтня 2019 11:22
"До слова, українська влада розцінювали блокування «Північного потоку-2» як певний реверанс в нашу сторону."- Українська влада, як не прикро це, дурила народ і займалась популізмом, набиваючи кишені баблом в офшорах. І це біда народу , маючи таку владу. Європа і США з Росією не хочуть напружених відносин. Санкції будуть послаблені а часом і відмінені. Що нам робити?
123 Показати IP 31 Жовтня 2019 16:43
Хто не скаче, той москаль.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus