USD 27.80 27.94
  • USD 27.80 27.94
  • EUR 33.50 33.80
  • PLN 7.43 7.49

Волинянка на інвалідному візку вишиває ікони та висаджує квіти

Мизівчанка Галина Станько зі Старовижівщини дарує власноруч вишиті ікони рідним, сусідам, знайомим. Кілька її образів прикрашають дві церкви, що знаходяться в рідному селі. Попри те, що більше десяти років жінка знаходиться в інвалідному візку, вона виконує всю хатню роботу, а влітку господарює на грядці, бо дуже любить вирощувати квіти.

– Так вже сталося в житті, що доля прикувала мене до візка, – розповідає Галина Іванівна. – Коли працювала в дитячому садочку, пережила інсульт. Одна втрачена доба вартувала непередбачених наслідків. А ще грошей потрібно було чимало, а в мене їх не було… От і наслідки.

У 2010 році Галина Станько проходила черговий курс лікування в місцевій лікарні. Розговорилися зі старшою медсестрою Оксаною, а та повідала, що вишила образ Тайної вечері.

– І так мені захотілося й собі мати такий, що попросила медсестру купити її зображення, – згадує пані Галина. – Жінка принесла мені на вибір три: Тайну вечерю, Богородицю та Спасителя. Не роздумуючи довго, всі три й залишила. А вдома почала вишивати ікони, хоч до цього займалася лише рушниками, яких у мене багато.
Нині в її творчому доробку майже 30 вишитих образів. Серед них чимало ікон Богородиці, святих, зокрема Миколи Чудотворця і Пантелеймона Цілителя та інші. Ті, які Галина Станько залишила у своїй скромній оселі, можна побачити у світлиці на почесному місці.

– Коли вишиваю, нікого не бачу й не чую, – каже жінка. – Завжди починаю з лику святого, а для цього потрібні особливі кольори, потім мені хочеться його «одягнути».

Одну з ікон жінка подарувала місцевому священнику протоієрею Анатолію Мацелику.

– Він провів по ній рукою і сказав лише одне слово «гарно», і так мене тим підбадьорив, – щиро мовить вишивальниця. – Інший образ віддала в неврологічне відділення Старовижівської центральної районної лікарні, де лікуюся, Ангела-охоронця – молодятам на весілля…

– А як вам вдається на візочку ще й за квітами доглядати? – запитую у співрозмовниці.

– Сапочкою цюпаю потрішки то тоді, то тоді, бо яке ж то сільське подвір’я без квітів! І готувати доводиться, бо діти живуть не з нами, і підлогу помити, нехай не так вже ідеально, але без сторонньої помочі. А знаєте, як мені приємно, що й про мене напишуть, – вразила сердечним зізнанням, наче в жінки за плечима крила з’явилися.

Як же мало потрібно простій сільській жінці, лишень трішки уваги та спілкування, бо від життя, яке випробовує і б’є іноді так боляче, не допомагають і сльози.

Наталя ДМИТРУК
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Реклама
Loading...
Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Loading...
Система Orphus
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.