«Зміни будуть, і вони вже розпочалися», - Ігор Поліщук

Працювати і з Верховною Радою, і з Кабміном, аби 27 школу у Луцьку якнайшвидше відкрили, розвивати мережу амбулаторій у місті, працювати над створенням центру інтеграції, відновити фонтани на Театральному майдані вже влітку, будівництво підземного переходу біля «Там-Таму», з’ясування обставини численних порушень на КП «Ласка» та розвиток інших комунальних підприємств – і це далеко не увесь перелік тих першочергових справ, про які вже сьогодні клопочеться секретар Луцької міськради, виконувач повноважень міського голови Ігор Поліщук.

Про пріоритети, якими керується, та завдання на новій посаді він розповів в інтерв’ю «Луцькому замку».

– Я ставлю перед собою завдання показати, як може працювати Луцька міська рада і як за короткий термін може змінитися місто. Пріоритет для мене і моєї команди – це раціональний розподіл коштів, прозоре їх використання, без будь-яких махінацій. Зараз багато проблем із комунальними підприємствами, тому одне з основних завдань – нормалізувати їхню діяльність на користь міста. Безумовно, «Луцьктепло», «Луцькводоканал», Луцьке підприємство електротранспорту важко вивести на прибутки, але ми розробляємо концепцію, щоб споживачі були задоволені їхніми послугами.

– Чи йдеться про можливу приватизацію комунальних підприємств, зокрема «Луцькводоканалу»?

– Ні. Я вважаю, що такі стратегічні підприємства, як «Луцькводоканал» і «Луцьктепло» не можуть бути приватизовані, тому що сфера послуг, в якій вони працюють, надзвичайно важлива. Якщо дамо можливість приватизувати їх, то у майбутньому це призведе до серйозних проблем. На сьогодні вони підпорядковані міській раді, і ми контролюємо їхню діяльність. Якщо ж вони стануть приватними, можливості нашого впливу значно обмежаться. Я виступаю проти їхньої приватизації.

– Які звернення громадян надходять до вас зараз і які свої попередні, ще депутатські, запити сьогодні можете втілити в життя за нових повноважень? Наприклад, колись на сесії ви порушували тему надання житла багатодітній матері Оксані Владичко.

– Вона знову написала до мене звернення, ми працюємо над цим питанням. Дійсно, випадок складний. Я був у її тимчасовому помешканні, де нема ні світла, ні газу, ні тепла, і є передумови для захворювання дітей. Тому підшуковуємо для цієї сім’ї житло. Я уже провів декілька прийомів як секретар міської ради і виконувач повноважень міського голови. Основні питання, з якими звертаються лучани, стосуються житлово-комунального господарства (80-90% звернень – щодо ремонту дворів та проблем у будинках, де нема ОСББ), якості перевезень у громадському транспорті (часто люди скаржаться на маршрутні автобуси) і матеріальної допомоги на лікування.

– Що з починань попереднього міського голови Миколи Романюка плануєте продовжувати?

– Працюємо над добудовою 27-ї школи. Є певне нераціональне використання коштів, оскільки там планували дуже великий спортзал (фактично Палац спорту). На сьогодні міська рада не має стільки коштів, і я не впевнений, що Палац спорту необхідний цій школі. Будемо працювати, щоб відкрити навчальний заклад у найкоротші терміни. На сьогодні начальник управління освіти Олег Гребенюк переведений на посаду радника і займатиметься підготовкою 27-ї школи до відкриття, підбиратиме колектив і працюватиме на об’єкті.

– Депутати Верховної Ради, зокрема Ірина Констанкевич, можуть пролобіювати виділення коштів із державного бюджету, аби завершити це будівництво?

– Звичайно, і ми будемо просити виділити їх як субвенцію на соціально-економічний розвиток міста. Поки що важко сказати, чи будуть ці кошти і яка сума. Будемо працювати і з Верховною Радою, і з Кабміном, аби школу якнайшвидше відкрити. Працюємо також над розбудовою мережі амбулаторій. Зокрема, в проекті рішення про перерозподіл коштів міського бюджету передбачено 4 мільйони гривень на реконструкцію приміщення амбулаторії у Вересневому. Підтримуємо починання, ініційоване Миколою Романюком, щодо приїзду до Луцька дітей з Волновахи. Це дуже важлива справа. Комусь вона здається дрібницею, але якби такі відвідини відбувались раніше і діти зі Сходу бачили, що тут порядок, тут живуть хороші люди, все спокійно, а повертаючись додому, розповідали про це своїм батькам, однокласникам, друзям, то, можливо, не було б в Україні таких сумних подій, як сьогодні. Загалом підтримуємо всі починання, що йдуть на користь місту. Єдине, що будемо вносити свої корективи, проводити оптимізацію та ретельну перевірку виконання робіт, зокрема під час ремонту прибудинкових територій. На цей рік заплановано зробити всі двори, внесені в перелік на 2016-2017 роки, а також багато доріг.

Підтримуватимемо медичну галузь: передбачено кошти на придбання комп’ютерного 3D-томографа для Луцької стоматполіклініки, а також УЗД-апарата для Центру надання первинної медико-санітарної допомоги (колишня поліклініка №1). Щодо відновлення дитсадка на вулиці Ярощука, ведемо переговори з міським центром зайнятості, який в обмін хоче немаленьке приміщення (близько 900 квадратних метрів). Триває грантовий проект стосовно створення центру інтеграції. Якщо не вдасться втілити його, то виділятимемо з міського бюджету, бо такий центр однозначно необхідний. Працюємо активно над відновленням фонтанів на Театральному й Київському майданах та на спуску до центрального парку культури і відпочинку імені Лесі Українки. Щодо цього ведемо переговори зі спонсорами, меценатами, а також із київськими фірмами, чиї представники будуть у Луцьку на початку травня.

Маємо намір запустити фонтани влітку. Підземний перехід у центрі поки що не зачіпаємо, це складна тема. Реалізувати попередній варіант із величезним торгівельним центром (на понад 4 тисячі квадратних метрів) підприємець не має фінансової можливості. Будівництво такого підземного переходу паралізує центр, як мінімум, на 3 роки. Це нереально. За кошти міської ради ми його будувати не будемо. Підприємець, на жаль, не оцінив повною мірою масштаб робіт, адже там потрібно переносити комунікації, проводити археологічні дослідження і вирізати сквер поруч із головним управлінням Нацполіції у Волинській області. Якщо робити лише один перехід, то це можливо. Однак за час депутатської діяльності я не бачив жодного дослідження там пасажиропотоку, транспортного потоку і обґрунтування необхідності підземного переходу. Більш важливим сьогодні є підземний перехід біля «Там-Таму».

Стосовно роботи комунального підприємства «Ласка». Його розбудови за бюджетні кошти не передбачається. Багато дискусій навколо нього. Волонтери й громадські активісти вказують на порушення в його роботі, директор запевняє, що порушень немає. Ситуація гостра, тому ми будемо організовувати «круглий стіл» за участю експертів і всіх охочих для обговорення роботи підприємства надалі. Безумовно, я визнаю, що КП «Ласка» виконує роботу з відлову безпритульних тварин, але схема роботи викликає багато питань.

Будемо розвивати КП «АвтоПаркСервіс», яке у попередні роки працювало неефективно і фактично не давало доходу до бюджету. Перш ніж робити парковки, потрібно запровадити якесь покарання за їхнє ігнорування. На жаль, нині патрульна поліція трохи недопрацьовує у цьому питанні і штрафує водіїв не зовсім там, де треба. От була поминальна неділя, люди масово виїжджали на кладовища, в тому числі на вулиці Рівненській, і патрульні штрафували чомусь там, а не на вулицях Лесі Українки, Кривий Вал, де паркуються з порушенням усіх правил і норм. Зараз вирішуємо питання, чи наймати евакуатор, чи використовувати інші засоби впливу на порушників правил паркування. Бо якщо нема якихось санкцій за неправильне паркування, то нема сенсу вводити парковки.

Дискусійне й наболіле питання знесення окремих будівель. Я неодноразово виносив на сесії міської ради проекти рішень про скасування таких рішень виконкому. До цього треба підходити індивідуально. Якщо ми бачимо занедбану господарську споруду, де збираються безхатьки чи пияки, вона псує естетичний вигляд міста, то, безумовно, такі об’єкти треба зносити. Якщо ж це гаражі чи інші споруди, які в радянський час люди отримували разом із квартирою (і мають на них ордер, тільки не привели у відповідність до нових стандартів), то треба розбиратись індивідуально. Повального знесення не буде. Ми враховуватимемо всі обставини справи в кожному випадку перед тим, як ухвалювати рішення про демонтаж.

Триває розробка історико-культурного плану Старого міста. Змушений констатувати, що його туристичний потенціал використовується на 10%. Наприклад, замок Любарта зачиняють о 18-й годині, і в теплу пору року туристи о 7-й чи 8-й годині вечора не можуть його оглянути. Не все залежить від нас, бо заповідник не підпорядковується Луцькій міській раді. Будемо працювати, щоб його «оживити», зокрема, через цікаві проекти, в які залучимо не тільки замок, а й Замкову площу.

Туристичний потенціал потрібно розвивати, тому що нині гість Луцька може, максимум, провести лише кілька годин у Старому місті, подивитись архітектуру замку, спуститись у підземелля, відвідати музей. Ринок під замком – це надзвичайно складне питання. У серпні закінчується договір оренди з облспоживспілкою, разом з депутатами думатимемо, що далі робити. У такому непривабливому вигляді, як сьогодні, з порушенням протипожежних і санітарних норм, він не може залишатися. А з другого боку, ми розуміємо підприємців, які там торгують заради свого виживання. Ми підтримуємо народні художні промисли, і своїм розпорядженням я дав можливість майстрам виставляти свої вироби на вулиці Лесі Українки до 30 квітня. Надалі знайдемо їм місце трішки далі: або біля банку, або у сквері на перетині з вулицею Сенаторки Левчанівської. Тільки я проти того, щоб поруч торгували харчами, напоями, старими книжками тощо. Вулиця Лесі Українки – пішохідна, не можна перетворювати її у суцільний ринок.

Добудову ЦНАПу мали б завершити у червні. Однак, думаю, що цей проект відтягнеться трішки у часі – ймовірно, до Дня Незалежності. Щоб здати об’єкт в експлуатацію, треба вирішити питання «Книжкового пасажу», інакше не будуть витримані будівельні норми. Виділено з бюджету 1,5 мільйона гривень на відновлення існуючих і встановлення нових спортивних майданчиків, в основному там, де капітально ремонтують прибудинкові території. До цієї роботи максимально залучатимемо спонсорів і меценатів, які хочуть підтримувати спорт і змістовне дозвілля молоді.

Не планується виділяти кошти на спорудження пам’ятника Степану Бандері. Це питання дискусійне. З мого спілкування з людьми, більшість вважає місце розташування пам’ятника перед РАЦСом невдалим. Попередня вартість об’єкта – 3,5 мільйона гривень. Міська й обласна ради неодноразово виділяли гроші на пам’ятник, були і благодійні пожертви. Де ці кошти, я не знаю. Ми бачимо незрозумілий шматок бетону, і оце весь результат освоєння коштів? В умовах теперішнього бюджету, коли в нас велика потреба в дошкільних закладах, в проведенні ремонтних робіт у дворах, у школах (у ЗОШ №13 корпус в аварійному стані, треба фінансувати там добудову), на деяких вулицях, особливо в приватному секторі, нема асфальтного покриття, на Малоомелянівському масиві немає зливової каналізації, виділяти 3,5 мільйона гривень на пам’ятник – щонайменше нерозумно.

– Верховна Рада України ратифікувала угоду з Європейським інвестиційним банком щодо фінансування на 200 мільйонів євро проекту «Міський громадський транспорт в Україні», відповідно до якої планується оновити парк автобусів, тролейбусів, реконструювати трамвайні і тролейбусні лінії, впровадити сучасну систему оплати проїзду в різних містах, в тому числі у Луцьку.

– Грантовий проект в роботі. Виділяють нам близько 5 мільйонів євро, мають закупити 30 тролейбусів. Думаю, перший транш надійде в жовтні-листопаді. Зараз ще є заборгованість підприємства перед бюджетом і Пенсійним фондом, яка заважає отримати ці кошти, але ми вирішимо це питання.

– Ви мали вже час «притертись» і придивитись до чисельного чиновницького колективу. Що чи кого хочете змінити у виконавчих структурах?

– Безумовно, кадрові зміни будуть, і вони вже почалися. Олег Гребенюк став радником з питань добудови ЗОШ №27, його місце зайняла Зіновія Лещенко, яка перебувала у кадровому резерві. Написав заяву на звільнення директор КП «Луцьксвітло» Іван Кубіцький. Підшуковуємо кандидатуру на очільника ЛПЕ, тому що є напруга в колективі у стосунках з нинішнім керівником, і в нього, як мені здається, нема бачення конкретного плану розвитку підприємства. Ми з міського бюджету виконуємо свої фінансові зобов’язання, а який ефект, який бізнес-план ЛПЕ – невідомо. Я вже заявляв, що під час кадрових рішень ми керуємось критеріями моральності і професійності людини. Скорочення штату працівників міської ради чи розширення не планується.

– На вашу думку, коли відбудуться вибори міського голови Луцька і чи не доцільно провести одночасно вибори депутатів міської ради?

– Думаю, що вибори міського голови будуть у жовтні. А для виборів депутатів міської ради на сьогодні нема законодавчих підстав.

Розмовляла Ольга ХАРІВ

“Луцький замок”, 27 квітня 2017 року, № 16

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---