USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.25 39.50
  • PLN 9.76 9.94

День Купала: свято двох стихій. ІСТОРІЯ на Волині. ФОТО

6 Липня 2013 08:25
Напередодні купальської ночі «Волинські новини» розповідають про витоки свята та традиції, пов’язані з ним.

Язичницьке свято Купала традиційно святкували у день літнього сонцестояння. Згодом, після експансії християнства, його поєднали з Різдвом Івана Хрестителя, яке припадає на 24 червня за старим стилем (7 липня - за новим), тому назва «Івана Купала» є помилковою. Існують різні думки щодо того, чи був Купало язичницьким богом, чи лише уособленням свята.

Культ двох стихій - вогню та води поєднався у святі Купала. Вважають, що культ води принесли з собою вихідці із північної Європи, а культ вогню - народи півдня. Святкування обов’язково відбувається поблизу водойм та не обходиться без вогнища. Купала святкують на теренах від Швеції на півночі до Хорватії та Словенії на півдні. Купальські обряди зустрічаються в традиціях поляків, чехів, німців, білорусів та інших народів.



У купальському святі відобразився симбіоз різних обрядів, зокрема русальний обряд.

Що далі на південь, тим частіше зустрічаються русальні обряди. Русальний обряд пов'язаний з культом предків, у давнину європейські народи вважали, що їхній дух втілюється у дерева. На території південної Волині таким деревом була липа, на заході краю - клен, на сході Волині трапляється береза, як вид клечання. У степових районах, бідних на деревину, найкращою оселею для духу предків вважалося порожнисте пшеничне стебло.

На території Європи панував звичай кремації померлих - мешканці лісостепу спалювали на соломі, а мешканці лісів - на дровах. Солом’яна лялька Марена (інші назви Купальниця, або Купайла), яку, прикрасивши стрічками та намистом, спалювали на свято Купала, символізує людську жертву.



Що стосується елементів антропоморфної жертви, то вони зустрічаються лише в купальській обрядовості.
У давнину на свято Купала в жертву духам предків приносили дівчину. У фольклорі у віруваннях про потойбічне життя з’являється уявлення про те, що жертва повинна бути гідна «адресата». Тому, починаючи із зелених свят, дівчата обирали свою отаманку, яка не мала права виходити заміж. Вона була потенційною жертвою. Таким чином, духам предків, які були чоловічої статі, діставалося найкраще.



Споконвіку це свято було святом шлюбу та вибору пари. Навіть за часів християнства пара, яка повінчалася на Великдень, подружжям вважалася лише після свята Купала.

Звичай ворожіння на долю за допомогою віночків прийшов на терени України вже за часів християнства. Він має не слов’янське, а семітське походження. Дівчата пускали вінки з прилаштованим до них свічками річкою.

Згідно з народним повір'ям, якщо вінок пливе добре й гарно горить свічка, то дівчина вийде заміж, якщо ж він крутиться на місці, — то ще дівуватиме, а як потоне — заміж не вийде взагалі. Якщо ж вінок відпливе далеко й пристане до якогось берега, то значить, що саме там дівчина знайде нареченого. У давнину вірили в цілющу силу купальських віночків, вважалося, що зілля, з якого вони сплетені, лікує від різних хвороб.



Через купальське вогнище, яке, за повір’ями, має неабияку міфічну силу, стрибають всі учасники свята, проходячи ритуал очищення. В деяких регіонах України вважають, якщо при перестрибуванні пара не розійдеться, то це знак, що вона вступить у шлюб. Існувала прикмета, що цієї ночі не можна купатися у водоймах, проте можна досхочу обливатися водою.



Дівчину, яка не приходила на купальські святкування, вважали відьмою. Існувало повір’я, що вона ссе молоко чужих корів. Насправді, влітку надої корів зменшуються з природних причин. За іншим повір’ям, для того, щоб встановити, яка з жінок у селі є відьмою, потрібно взяти купальського попелу, зав’язати його у вузлик та йти додому, не озираючись. Наступного відьма обов’язково прийде й проситиме «віддай мені те, що в тебе є!», маючи на увазі купальський попіл.




Традиційні купальські обряди відрізняються залежно від регіону України. Так, на Волині прикрашену вишневу гілку дівчата пускали у воду наприкінці свята. Гілку називали Купайлою, і хлопці намагалися зламати її та завадити дівчатам. «Наші дівчата - недбайлиці, не догляділи Купайлиці», - співали у пісні. З дівчини, яка недопильнувала гілку, могли насміхатися аж до весни. На Слобожанщині свято обмежувалося спалюванням солом’яної ляльки. На Поліссі є села, у яких на це свято хлопці запалюють вогнище, запалюють від нього смолоскипи та йдуть через усе село. Дівчата ж участі у святкуванні не беруть.




Після закінчення святкування хлопці вирушали до лісу, шукаючи квітку папороті. Віра у те, що купальської ночі квітне папороть, цвіт якої приносить щастя та надзвичайні властивості тому, хто її знайде, зустрічається на теренах північної та східної Європи, у Сербії та Болгарії подібних вірувань немає. Вважають, що той, кому поталанить її зірвати, усе на світі знатиме, дістане без труднощів усі скарби, матиме чудодійну силу робити все тією рукою, яка зірвала квітку щастя. Той щасливець причарує найкращу дівчину, матиме найвищий урожай, не боятиметься лихих сил.




Незважаючи на те, що нині забулося багато регіональних традицій святкування Купала, сьогодні можна відновити його форму та окремі елементи.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 4
Олег Показати IP 6 Липня 2013 08:49
А цвіт папороті справжній?
бу-га-га до Олег Показати IP 6 Липня 2013 10:19
фотошоп
сам бачив у місті Києві місцева папороть Показати IP 6 Липня 2013 14:57
цвіте папароть листям, і знизу. два тижні до два після під листям зявляються спори, саме ці спори у ніч коли зявляються світьться флюорисцентно жовто-зеленим забарвленням. біологам відома така риса. не всі види папороті мають таке светіння. коли заходили на купала у ліс, а у давні часи папороті було багато. то весь ліс світився.
спорами що світяться Показати IP 6 Липня 2013 15:01
http://wap.praktika.forum24.ru/?1-3-0-00000005-000-0-0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus