«Довоєнний тариф покриває лише 65% витрат підприємства, бракує до 300 мільйонів щороку», – директор ДКП «Луцьктепло». Інтерв’ю

Минулий опалювальний сезон у Луцьку відрізнявся від попередніх, адже холодна погода й часті вимкнення електрики мали вплив на роботу комунального підприємства «Луцьктепло». Як зазначає директор Іван Скорупський, довелося активно застосовувати генератори, шукати баланс між теплом у домівках і дотриманням лімітів газу, оперативно реагувати на пориви. Крім того, «Луцьктепло» очікує від держави близько пів мільярда гривень відшкодувань різниці в тарифах, адже нинішня плата споживачів покриває лише 65% витрат підприємства.

Про проходження опалювального сезону 2025/2026 і про плани на наступні роки Іван Скорупський поінформував в інтерв’ю Волинським Новинам.

Іване Анатолійовичу, розкажіть, як «Луцьктепло» під час минулого опалювального сезону працювало в умовах вимкнень електроенергії?

Опалювальний сезон відзначився тим, що оператори зовнішніх мереж часто застосовували групові планові відключення (ГПВ) і групові аварійні відключення (ГАВ). Тому під час вимкнень, звичайно, низка джерел виробництва теплової енергії мали певні проблеми, з якими довелося боротися. У нас усі об’єкти генерації обладнані дизельними й бензогенераторами. Сумарна їх потужність – 6,6 МВт. Підприємство обслуговує загалом 42 котельні, 14 з них – квартальні. Останні не зазнавали частих відключень, тому там усе працювало стабільно.

А ось котельні малої потужності підлягали застосуванню ГПВ. Під час дії графіків, за якими вимкнення здебільшого тривали близько чотирьох годин, ми застосовували генератори. Сумарно в січні-лютому генератори напрацювали майже 300 мотогодин.

Додам, що дві квартальні котельні оснащені когенераційними установками – обладнанням, що одночасно виробляє електричну та теплову енергії з одного джерела палива. Завдяки виробництву власної енергії там жодних вимкнень не було.Наскільки сильно зимові морози вплинули на навантаження на комунальне підприємство?

Упродовж опалювального періоду середня температура навколишнього середовища становила 0,4°C. Для порівняння: у сезоні 2024/25 – 2°C, у сезоні 2023/24 – 3,3°C. Ця зима стала найхолоднішою за останні кілька років: у січні середньодобова температура сягала -7,4°C, у лютому – -4,7°C. На жаль, такий холод супроводжувався відключенням електроенергії. Через це виникали проблеми з роботою генерувального обладнання, з роботою індивідуальних теплових пунктів, яких на балансі 353 одиниці. Підприємство обслуговує ІТП у більш ніж половині багатоквартирних будинків міста.

Але, на мою думку, працівники «Луцьктепла» провели гідну роботу, бо з нашого боку не сталося жодних аварійних зупинок котелень через поломки. Були лише відключення зовнішньої електромережі, а всі наші об’єкти були належним чином підготовлені до опалювального сезону. Котли, насосне обладнання, інфраструктура підприємства – усе працювало без перебоїв.

Читати ще: «Луцьктепло» звітує: модернізація ЦТП, реконструкція котелень та відновлення благоустрою

Скільки аварійних ремонтів довелося терміново виконати в опалювальний період?

Щодо котелень, то не виникало проблемних питань. Аварійні ремонти виконували на наших тепломережах. Сьогодні маємо в експлуатації 131 кілометр тепломереж, але 75 відсотків перебувають у статусі таких, що вже відпрацювали свій ресурс. Так би мовити – зношені. Упродовж опалювального сезону здійснено 89 ремонтів теплових мереж. Ми уникнули поривів у мережах для групи будинків. Інколи такі траплялися біля вводів до окремих житлових будинків.

А вдалося уникнути великих поривів у минулому опалювальному сезоні через те, що «Луцьктепло» впродовж чотирьох попередніх років, готуючись до зими, провело хорошу роботу із заміни тепломереж. Це відбувається системно, тому й великих аварійних ситуацій на мережах немає. Якщо біля якогось житлового будинку пориви таки траплялися, наші працівники екстрено реагували. Зазвичай усунення неполадок на тепломережах триває два-три дні. В опалювальний сезон, коли на вулиці мороз, намагалися якомога швидше із ними боротися. Усе необхідне маємо: обладнання, автомобілі, кваліфікованих працівників.Як відомо, щосезону є певні об’єми на використання газу, але цьогоріч холодна погода тривала довше, ніж у попередні сезони. Тож як підприємство вклалося в ліміти?

Природний газ для підприємства, згідно з договором, постачає компанія «Нафтогаз Трейдинг». Об’єми, або так звані ліміти газу, формують в кількості середнього споживання за три попередні опалювальні сезони. Такий ліміт має кожне місто, кожен виробник тепла. У минулих сезонах температура була вищою, а відповідно, й кількість спожитого газу – меншою. Тож об’єми постачання в договорах виявилися меншими, ніж необхідно для повного забезпечення нормальної температури в цьогорічному сезоні.

Водночас наше споживання газу щоденно контролюється. Ми працюємо так, щоб знайти баланс між належною температурою в помешканнях лучан і об’ємами спожитого блакитного палива. Нам потрібно вкластися в ліміти, доведені договором, адже договірні зобов’язання – річ серйозна. Там прописані умови, за яких газ, що споживається для населення, у межах договору коштує 8 гривень за кубометр. Якщо ми виходимо за межі договірних лімітів, то газ вартує за ринковою ціною – близько 27 гривень за кубометр. Тобто це потребувало би великих коштів, а їх немає.

Тому треба шукати баланс: і щоб у споживача було тепло, і щоби працювати в межах доведених лімітів. А тарифи (для населення, – ВН) не покривають усі наші витрати, тому підприємство вимушене звертатися до Луцької міської ради по підтримку.

Усе ж були в мережі скарги від лучан на те, що у квартирах холодно. Як реагували?

У разі скарг складають акти-претензії, за якими робимо перерахунки і визнаємо, що в помешканні була температура нижчою, ніж нормативна. На сьогодні нормативною температурою вважається 18 градусів. Якщо вона нижча, на кожен градус пониження проводять певний перерахунок і повертають кошти.

Щодо скарг від лучан, то озвучу динаміку за чотири роки. У сезоні 2022/23 було 150 актів-претензій, у сезоні 2023/24 – 70, у сезоні 24/25 – 26. Це свідчить про те, що підприємство рухалося до покращення якості послуг. У цьому нам допомогли індивідуальні теплові пункти на дистанційному управлінні, які встановлено за грантові кошти. Керуючи ними на відстані, ми оперативно реагуємо на звернення споживачів, якщо є питання до температури в помешканнях.

На жаль, сезон 2025/26 – це 123 акти-претензії. Більшість – за січень і лютий. Тобто температура в будинках не відповідала нормі, коли, зокрема, мали місце тривалі вимкнення світла й холодна погода. Ці причини спонукали нас належним чином реагувати, проводячи перерахунки. Загалом же підприємство забезпечує централізованим опаленням 54,4 тисячі споживачів. Тож цифра в 123, напевне, не є настільки значною.Коли в березні й частині квітня теж було прохолодно, у соцмережах деякі лучани цікавилися, чому не можна було продовжити термін опалювального сезону.

Як кажуть правила, опалювальний сезон припиняється тоді, коли середньодобова температура впродовж трьох днів становить 8°C. 27 березня виконавчий комітет міської ради ухвалив рішення призупинити опалювальний сезон, бо тоді прогнозована температура на найближчі дні становила близько 18°C.

Під час підвищення температури тримати 42 котельні в режимі очікування – це дорогий і збитковий для підприємства момент. Це потребує використання мережевих насосів, великих об’ємів електричної енергії, газу, а в споживача водночас використання тепла немає. Крім того, буде суттєве навантаження на тепломережі, 75 % з яких, повторю, є зношеними. Також було чимало звернень від споживачів про те, що у квартирах перегрів, занадто висока температура. З огляду на сказане вище, опалення призупинили.

Після рішення виконавчого комітету ДКП «Луцьктепло» відстежувало температурний режим щодня. На жаль, у квітні температура знову знизилася, причому до аномальної. Тоді ми спілкувалися з головами ОСББ, зі споживачами і враховували їхні думки. Масових звернень щодо відновлення опалення для населення не надходило. До того ж, підприємству необхідно готуватися до зими, і вже наступного дня після виконкому, 28 березня, розпочалися відповідні роботи. Однак, відзначу, після зупинення опалювального сезону підприємство забезпечувало теплом 35 дошкільних навчальних закладів і медзаклади Луцька.

Читати ще: «Луцьктепло» отримало лише 4 офіційних звернення про підключення опалення

На продовження теми споживачів. Яка частка населення не платить за послуги?

Упродовж останніх двох років споживачі на сто відсотків розраховуються за послуги, які ми надаємо. І цього року розрахунок населення на рівні попередніх. Тож хочу подякувати споживачам, які сумлінно платять. Зрозуміло, що заборгованість є, але вона не має приросту.

Найнижчий поріг заборгованості був у жовтні (на старті опалювального сезону) – близько 153 мільйонів гривень. Станом на сьогодні заборгованість населення досягла 156 мільйонів гривень. Зазвичай у міжсезоння дорозраховуються ті споживачі, які не мали можливості сплатити взимку. А в претензійно-позовному плані вся заборгованість населення охоплена судовими рішеннями і наразі є на виконанні.Своєю чергою, яка заборгованість держави перед ДКП «Луцьктепло»? До чого ці борги можуть призвести?

Від початку повномасштабної війни тарифи на послуги залишаються незмінними й зафіксовані рішенням виконкому від 2021 року. На жаль, за майже п’ять років усе дуже здорожчало, передусім – енергоресурси. Якщо в тарифі, наприклад, закладено витрати на електричну енергію за ціною 2,5 гривні, то в цьому опалювальному сезоні вартість електрики досягала 15 гривень.

Крім того, здорожчали вода, послуги з розподілу природного газу, розподіл електричної енергії та інші видатки. Тут справедливо зазначити, що стовідсотковий рівень розрахунків споживачів відображає те, що тариф не зростає. Але підприємству довоєнні тарифи не дуже вигідні. Сьогодні покриття тарифом наших витрат – це близько 65%. Іншими словами, населення покриває тільки 65% фактичної собівартості теплової енергії. Решта 35% – це ті кошти, яких підприємству не вистачає для здійснення господарської діяльності й на енергоносії. Йдеться про суму в близько 300 мільйонів гривень щороку.

Питання заборгованості дуже серйозне, бо постачальники енергоресурсів, як-от «Нафтогаз Трейдинг», ТОВ «Газорозподільні мережі України», «Волиньобленерго», не будуть зволікати з реакцією, якщо підприємство не платить. Наприклад, коли довго не платити за електроенергію, то є ризик потрапити на два місяці до так званого постачальника останньої надії, у якого ця електроенергія суттєво дорожча. Згідно із законодавством, упродовж двох місяців перебування в ПОНа необхідно терміново шукати іншого постачальника й розраховуватися з попередніми боргами.

В умовах, коли покриття тарифу не вистачає, працює не лише наше підприємство, а й всі виробники тепла в Україні. Поки тарифи незмінні, держава взяла на себе зобов’язання відшкодувати різницю. Станом на сьогодні заборгованість держави перед «Луцьктеплом» складає 460 мільйонів гривень. Якщо ще додати попередні розрахунки за перший квартал, то сума перевищить пів мільярда. Загалом у галузі заборгованість сягає понад 70 мільярдів гривень.

Якою буде робота із заміни зношених тепломереж? Скільки котелень потребують ремонтів?

Теплові мережі – це найпроблемніша ділянка роботи підприємства. Зазвичай вони зазнають поточних і аварійних ремонтів. Зношеність призводить до великої кількості втрат теплоносія – десь 22% щороку. Але підприємство має план, як запобігати втратам і реконструювати тепломережі. За останні шість років ми замінили 34 кілометри трубопроводів, з них 13,6 кілометра – це попередньо ізольовані труби.

Цього року також розпочали роботи з капітальних ремонтів тепломереж. Заплановано замінити чотири кілометри в межах інвестиційної програми підприємства. Крім того, завдяки кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку незабаром розпочнеться велика робота із заміни 22 кілометрів тепломереж. У нас потужні плани, аби впорядкувати розподілену інфраструктуру міста для належної експлуатації під час опалювальних сезонів, зменшення теплових втрат і поривів.

Щодо котелень, то за останні роки майже всі було реконструйовано. Там встановлено сучасне енергоефективне обладнання, пальникові системи, замінено насоси. У міжсезоння ще буде планова перевірка устаткування. Загалом на котельнях усе працює добре, хоча плани із капітальних реконструкцій окремих уже напрацьовано.

Читати ще: Луцькі котельні зупинять подачу гарячої води: відомі дати

На якому етапі інші інвестиційні проєкти, які нині проводять чи планують проводити?

Підприємство має схему теплопостачання міста на 2022-2032 роки, яку свого часу профінансував проєкт енергетичної безпеки USAID. Вона передбачає поступове зменшення споживання природного газу й заміну цього палива на відновлювальні джерела. Тож нині маємо курс на біомасу.

Вже в експлуатації п’ятимегаватний котел на біомасі, який забезпечує теплом споживачів мікрорайону ЛПЗ. Це тепло використовують для виробництва гарячого водопостачання. Найближчим часом у планах – побудувати восьмимегаватну котельню на біомасі на тому ж ЛПЗ, є план підписати контракти на будівництво котельні на 4,5 мегавата на одній із квартальних котелень міста. Також маємо профінансоване шведською організацією Swedfund техніко-економічне обґрунтування будівництва котельні на біомасі на 16 мегават.

Якщо вдасться в найближчі роки реалізувати проєкти із переходу на альтернативні джерела палива, то зможемо замістити 35% від об’єму природного газу, який сьогодні споживаємо. До слова, підприємство за рік використовує близько 52 мільйонів кубометрів газу. Цей рік був холоднішим, то прогнозую, що об’єм споживання досягне 54 мільйонів кубів.

На поточне міжсезоння запланували реконструкції котелень малої потужності. Міська рада передала для «Луцьктепла» чотири автономні котли із високим коефіцієнтом корисної дії, куплені за кошти від німецького Краю Ліппе. Зараз готують проєктно-кошторисну документацію, щоб розпочати встановлення.

Крім того, в одній із найбільших котелень міста завершується встановлення когенераційних установок, які надали підприємству організації SPARK та GIZ. Загалом матимемо три котельні, забезпечені своєю електроенергією, які покривають потреби 65% споживачів підприємства. У разі блекауту чи інших моментів люди будуть із теплом, адже котельні працюватимуть без зупинки.Когенераційні установки на луцьких котельнях

Нещодавно в Луцьку зібралися виробники тепла з усієї країни. Який підсумок із тієї конференції ви для себе винесли? Які рішення напрацювали?

Приїзд усіх виробників тепла став знаковою подією для Луцька – це визнання того, що місто й наше підприємство розвиваються. Працівники ДКП «Луцьктепло» мали змогу поділитися досвідом та досягненнями з колегами з інших регіонів. Також обговорювали фінансові питання, зокрема тиск кредиторів, якого зазнають всі виробники тепла. Попередньо я називав, що рівень покриття тарифом наших витрат – близько 65%. В Україні середній рівень покриття ще менший – 55%. На жаль, держава заборгувала велику суму за різницею в тарифах. І в таких складних умовах усі підприємства змушені готуватися до опалювального сезону.

Крім того, є великий пресинг від постачальника природного газу «Нафтогаз Трейдинг» із вимогою щомісяця на сто відсотків розрахуватися за газ. Через неможливість це зробити низка підприємств зазнають тиску в частині претензійно-позовної роботи, блокуються рахунки. На щастя, у Луцьку нормальний рівень розрахунків, то таких проблем немає.

Читати ще: У Луцьку зібралися виробники тепла з усієї країни. Ділились досвідом і напрацьовували план дій на майбутнє

Два дні роботи на конференції видалися досить продуктивними. А загальний підсумок – звернення виробників тепла до Кабінету Міністрів України, де описано всі накопичені на сьогодні проблеми, зокрема із відшкодуванням різниці за тариф, і сформовані бачення виходу із ситуації. Сподіваюся, уряд візьме до уваги надіслані пропозиції, бо це полегшило б підготовку до опалювального сезону.

Чи є ризики для старту опалювального сезону 2026/2027? Як загалом відбувається підготовка?

Зараз почався активний ремонт теплових мереж. Що більше їх замінимо, то якісніше пройде постачання опалення. «Луцьктепло» має всі необхідні матеріали для підготовки до наступного опалювального сезону. Маємо також хорошу підтримку від Луцької міської ради у фінансуванні частини витрат, які недофінансовує держава. Тому поки не бачу труднощів і впевнений, що всі заплановані роботи буде виконано.

Дмитро КЛИМЧУК

Фото пресслужби КП «Луцьктепло» і Луцької міської ради

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---