Передача землі ОТГ: нові перспективи та розвиток громад

Села на Волині зможуть успішно розвиватися та ставати заможними - на це покладають надію голови ОТГ та сільрад, адже Кабмін розпочинає процес передачі землі поза межами населених пунктів у власність громадам. Ці зміни, на думку керіників місцевих громад, дадуть можливість комплексно підійти до розвитку населених пунктів, змогу ефективніше залучати інвестиції та викоренити тіньові схеми продажу землі

Нагадаємо, Кабінет Міністрів України знайшов оптимальне юридичне рішення і готовий вже з лютого розпочати процес передачі землі поза межами населених пунктів у власність об'єднаним територіальним громадам. Таким чином громади зможуть самостійно розпоряджатись своїми територіями. Для цього уже зробили перший реальний крок - 31 січня 2018 року уряд прийняв розпорядження, відповідно до якого Держгеокадастр має передати землі державної власності за межами населених пунктів у комунальну власність ОТГ до кінця 2018 року.

Особливо актуальним це питання є зокрема і на Волині, де місцевий Держгеокадастр неодноразово викривали на фактах «дерибану» земель, в тому числі – особливо цінних, на яких є поклади бурштину. Так як Держгеокадастр, а не місцеві ради, розпоряджаються землями поза населеним пунктом, ділки оформляли на громадян ділянки, а потім масово, по декілька десятків, передавали їх в одні руки.

ЧИТАТИ ЩЕ: СХЕМИ ВАСИЛЕНКА. ЯК ДЕРЖГЕОКАДАСТР ПОКРИВАЄ НЕЗАКОННИЙ ПРОДАЖ ЗЕМЛІ

Саме через численні зловживання депутати Волиньради вимагали в профільного міністра Тараса Кутового звільнити корумпованого очільника Держгеокадастру на Волині Василя Василенка. Тому очільники волинських громад сподіваються, що рішення Кабміну про передачу земель у комунальну власність ОТГ стане вирішенням проблеми самовільного розподілу земель Держгеокадастром.

ЗЕМЛІ АТОВЦЯМ, ДОХОДИ СЕЛЯНАМ І КОНТРОЛЬ ЗА ДОВКІЛЛЯМ

Голова Княгининівської об’єднаної територіальної громади Олена Твердохліб каже, що запровадження таких змін «розв’яже» руки для вирішення низки гострих питань.

«Цій новині ми дуже раді, адже на це рішення чекали давно. Першою чергою, нас турбує те, що люди можуть робити зі своїми паями, які зараз за межами населених пунктів. І ми бачимо, що завдяки змінам, орендну ставку буде встановлювати не район, а ми тут, на місцях. Як результат, збільшиться ціна оренди землі, а це доходи селян.

Крім того, сподіваємося, що нам передадуть і полігон із сміттєзвалищем, що дозволить ним ефективніше управляти. Адже зараз ми ведемо над ним контроль, але це більше громадська діяльність, бо законного підпорядкування цієї землі нам немає. Тому про якісь проблеми зараз ми можемо лише кричати, а не ефективно діяти, приймаючи ті чи інші рішення», - розповідає голова ОТГ.Завдяки земельним ділянкам, які знаходяться за межами ОТГ, каже Олена Твердохліб, можна вирішити проблеми з житлом воїнів АТО.

«Біля нас є ще земля державного значення, яка знаходиться у Рокинях. Вона підпорядкована дослідницькому господарству інституту агропромислового виробництва, зараз ми чекаємо відповідь на наше звернення до Академії Наук про те, що нам її можуть добровільно передати. Адже є розроблений детальний план на забудову для учасників АТО, де можна буде виділити місце для будівництва 450 домівок, а ці хлопці дійсно заслуговують того, щоб закон виконувався», - каже пані Олена. Та додає, що територія ОТГ і навколо дуже приваблива для іноземних інвесторів, які готові вкладати кошти у агросектор та виробництво.

ЗЕМЛЯ НАША, А ОТ РОЗПОРЯДЖАЄМОСЯ НЕ МИ

Журавичівська сільська голова Алла Гонтар погоджується, що зміни потрібні, адже громади готові розвиватися, але часто у них для цього не вистачає повноважень. Щодо ініціативи уряду, то обраниця громади каже, що варто врахувати і сільради, а не лише ОТГ, адже проблема спільна.

«Прикро, що говорять лише про об’єднані громади, адже це важливо і для сільрад. На сьогодні все, що є - це земля і людський потенціал, більше на селі нічого немає. Але все в населеному пункті вже приватизовано жителями, тому немає куди кликати інвестора. Нині ж усім іншим розпоряджається Держгеокадастр. Зміни, про які кажуть в уряді, вкрай важливі для громади, адже дадуть нам перспективу для подальшого розвитку. Ми зможемо шукати та залучати інвесторів. Про це голови різних сільрад та ОТГ говорять вже не перший рік», - говорить Алла Гонтар.

ДЛЯ РОЗВИТКУ СЕЛА ПОТРІБНА СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ

Маючи землі за межами населеного пункту можна розробити ефективну стратегію їхнього використання.

«Це як удома, коли ти знаєш кожен куточок кімнати і намагаєшся використовувати площу не лише ефективно, але щоб було і гарно. Для прикладу, маючи невеликі клаптики землі, не логічно запрошувати великі агрохолдинги з їхніми розприскувачами та підживленнями, а краще вирощувати екологічно чисту продукцію. Ми вже виділили 60 гектарів землі під вирощування екологічно чистого фундука.

До нас знову дзвонять і кажуть, що знають, що ми не працюємо з агрохолдингами і готової зайти з інвестиціями. Інвестори погоджуються брати навіть заліснені масиви та приводити землі до ладу. Але від нас хочуть гарантій, що в майбутньому не буде тут агрохолдингів. Та це я не можу обіцяти, бо ми не є розпорядниками землі. Попри те, що є її власниками. Усе, що ми зараз можемо, – дати погодження, але й заборонити не можемо, бо законодавство передбачає для всіх рівні права», - каже Алла Гонтар.Відповідно, додає голова сільради, землі роздають абияк, без комплексної стратегії, без господарського підходу.

ЗЕМЕЛЬНІ МАХІНАЦІЇ ПРИПИНЯТЬСЯ

Якщо віддати землі селам, вважає Алла Гонтар, то вдасться припинити їхнє незаконне розкрадання.

«Прикро, що нині розпорядниками нашої з вами землі є не українці. Як результат, робляться страшні речі. В 2013 році у нас забрали понад 150 гектарів землі. Тоді місцевих мешканців обдурили, люди думали, що дають в оренду, а власником стала компанія жительки Кіпру.

Нещодавно спілкувалася з колегою з Суської сільради нашого району, то там теж обдурили селян і поцупили землю за межами населеним пунктів. Далі цими землями розпоряджаються безгосподарно. Часто ми навіть не знаємо, хто володіє цією землею. А тут головне те, що яка б влада не була в Україні, хто б не прийшов керувати, поки ми є власниками землі, розпорядниками, то ми виживемо і люди не вмиратимуть з голоду», - зауважує Алла Гонтар.

ІНВЕСТОР ХОЧЕ ДО НАС ІТИ, А МИ ЗНАЄМО ЯК ЙОГО ВТРИМАТИ

Голова сільради наголошує, що для того, аби села могли розвиватися, необхідно працювати над пошуком інвесторів, але цей процес ускладнюється через примарну можливість розпоряджатися землями довкола населених пунктів:

«Ми приводимо інвестора, показуємо, але гарантувати нічого не можемо, бо не уповноважені підписувати договори, адже це йде через адміністрацію. До прикладу, от ми зараз маємо інвестора, який хоче розпочати виробництво щодо деревообробки. Людина займається реалізацією продукції за кордон, тому йому важливо, аби все працювало «по-білому», були належно оформлені документи, люди отримували офіційну зарплату. Але вже який місяць поспіль вони звертаються із однієї держструктури в іншу, аби зробити усю необхідну документацію.

Йдеться про 5 гектарів землі, які ніхто не використовує після розваленого 20 років тому підприємства. Земля пустує, ми хочемо її ефективно задіяти, знайшли як, але все впирається у чиновницьку бюрократію. Зараз розглядаємо різні варіанти, як втримати інвестора. Навіть думаємо, щоб розширити межі населеного пункту і дати можливість прийти бізнесу, хоча не знаю, чи це нам дозволять. А залучення бізнесу - додатковий дохід в місцевий бюджет на сотні тисяч гривень».

У те, що землю за межами населених пунктів таки дадуть громадам, Алла Гонтар мало вірить. Хоча, як додає, надія є.

«Вони обіцяють у лютому це зробити, але навряд вдасться, адже такі зміни повинні вводитися на законодавчому рівні. Тож, на мою думку, впродовж місяця це складно зробити. Алк коли це все ж таки відбудеться і нам дадуть землю, на якій ми народилися, яку любимо, то тоді дійсно села почнуть процвітати, а українці припинять виїжджати за кордон, аби розбудовувати інші держави», - вважає обраниця громади.

«БУРШТИНОВІ» ЗЕМЛІ МОГЛИ Б ПРАЦЮВАТИ НА ГРОМАДУ

Маючи змогу розпоряджатися своїми землями, наголошує сільський голова села Лісове Маневицького району Віталій Шмигельський, можна буде вберегти землі від варварського нищення мисливцями за бурштином.

«Зараз виходить так, що землі наші, але стороння структура ними розпоряджається, я маю на увазі Держгеокадастр. І замість того, аби на землі могли працювати місцеві жителі, її самочинно роздають людям навіть з інших областей. Інтереси громади взагалі не враховують. Мали б ми право розпоряджатися нашими землями, то б передбачили, де має бути кладовище, де пасовище, де можуть люди фермерством займатися чи будувати свої домівки. Також ми могли б запросити до нас КП «Волиньприродресурс», провести громадські збори та залучити до нас інвестора для законного видобутку бурштину. І тоді був би порядок і не було б «чорнокопачів», землі не спустошувалися б. А громада мала б дохід та розвивалася», - наголошує Віталій Шмигельський.

Втім, навіть якщо зміни будуть впроваджені та село приєднається до ОТГ, то попереду, каже Віталій Шмигельський, ще чимало юридичної боротьби за уже роздані землі.«Ми взагалі не знаємо, чи щось отримаємо, точної інформації про те, яка ситуація із навколишніми землями, нам ніхто не дає. Будуть і судові спор, і юридичні процеси, аби нашими землями могли саме ми розпоряджатися», - каже сільський голова.

Вадим Панафідін

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---