Перший на Волині дельтаплан із двигуном зібрав конструктор з Єлизаветина

Пристрасть до техніки в родині Козярчуків спадкова. Леонід Козярчук із села Єлизаветина, що поблизу Рожища, пригадує, як змалечку спостерігав за батьком. Той був знаним у селі механіком, лагодив сільгосптехніку, мотоцикли, сам зібрав унікального трактора. У 13 років Леонід захопився конструюванням літальних машин. А тепер уже його 13-річний син Борис складає власні апарати – зробив міні-карт, переобладнує мотоцикли, будує аеротрицикл.

Про це йдеться на сторінках щотижневика Волинські Новини (№ 22).

– У 1978-му потрапила до рук книга «Аматорське літакобудування», видана українською мовою в Києві. Вона справила на мене величезне враження. Там були конструкції літаків, що їх розробили аматори з усього Союзу, – розповідає історію знайомства з авіацією Леонід Козярчук. – Відтоді почав переглядати журнали «Моделіст-конструктор», «Юний технік». Зацікавився конструюванням також двоюрідний брат Вік­тор Яценюк. Із ним у 1979 році взялися будувати невеликий справжній літак. Зібрали за два роки. Частини були з дерева, водопровідних труб, крила обшиті целофаном із мішків з-під селітри – тобто все, що знайшлося під рукою, пішло на продукт дитячої творчості.

Черговим поштовхом до розвит­ку для хлопців стало знайомство з рожищанином Олексієм Кошманом. Він із 1975 року літав на спортивних дельтапланах. У таких конструкціях пілот лежить у підвісці, відштовхується від землі ногами, керує апаратом з допомогою ручної трапеції. Досвідчений дельтапланерист порадив юнакам полишити важкі й складні в конструюванні літаки, які все одно не літатимуть. Натомість складати дельтаплани, на яких реально піднятися у небо.

– Віктор, напевно, пілот від народження – невисокий, спритний, швидко навчився літати, – каже пан Леонід. – Я стругав гвинти, випробовував двигуни. У 10-му класі, коли нам із братом було по сімнадцять літ, ми збудували свій перший мотодельтаплан. Це літальний апарат із візком на колесах, у ньому пілот сидить у кріслі, в польоті допомагає двигун. Конструкцію піддивилися у журналі «Крилата Польща». Видання було кольорове, досить дороге, та ми його передплачували. На цій машині літали над селом на висоті 50-100 метрів. До речі, це був перший політ мотодельтаплана на Волині й один із перших – на весь Радянський Союз.

У 1983-му конструктори-самоуки літали на аеродромі сільгоспавіації у селі Пожарках. На той час Леонід навчався в училищі у Нововолинську, затим пішов до війська. Після служби деякий час працював токарем у Рожищі, потім вступив до Харківського авіаційного інституту, звідки знову повернувся в рідне село. У 90-ті роки хобі перетворилося на роботу, в якій удалося поєднати натхнення з прибутком. Майже 10 років рожищанин працював у київській фірмі «Аерос», яка виготовляє дельтаплани й експортує їх по всьому світу. Пізніше в Рожищі зареєструвався приватним підприємцем із виготовлення деталей і конструкцій мотодельтапланів, аеросаней. Каже, на них був попит, навіть поляки спеціально приїздили на Волинь, щоб придбати комплектувальні деталі.– Зі своїми виробами ми з братом їздили на змагання, зльоти конструкторів-аматорів, і досі їх відвідуємо. Нещодавно повернулися зі зльоту в Житомирі, що був ювілейним, десятим за рахунком, – провадить єлизаветинець. – Зараз конструюю нову модель автожира – це вертоліт, у якому тримальний гвинт створює підіймальну силу, а штовхальний гвинт – підштовхує вперед. Зібрав уже чотири різні моделі. А перший такий літальний апарат змайстрував у 1986 році, з ним побував на всесоюзному зльоті аматорів у Тушині під Москвою і посів перше місце серед автожирів. Усього на конкурсі було чотири такі конструкції, причому три – з України. Мене нагородили призом і навіть премією авіапрому, правда, про неї дізнався аж за два роки, коли інформацію про зліт опублікували в книжці. До сільського хлопця тисяча преміальних карбованців не дійшла.Леонід Козярчук констатує, що конструювання гвинтокрилих апаратів на Волині занепадає, аматорів-ентузіастів меншає. Майданчики для зльоту й посадки мотодельтапланів заросли травою, всіяні горбиками землі, що нарили кроти. Подібна техніка є у Луцьку, в Турійському районі, у Нововолинську, в Ківерцях. Та випробовувати і використовувати її ніде. За понад 30 років захоплення конструюванням чоловік назбирав багато інформації, фотографій, уклав уже десять тематичних книжок. Зок­рема, видав «Каталог аматорських гвинтокрилих літальних апаратів», описав історію мотодельтаплана в СРСР і Польщі. Крім літальних апаратів, уродженець Єлизаветина досліджує історію рідного краю. Нещодавно презентував видання «Сторінки історії містечка Рожища»: матеріали для краєзнавчої роботи десять років збирав у архівах, в родинах старожилів і відомих городян. У планах – книжка про своє село, яке теж має давню славну історію.
Ольга ЮЗЕПЧУК

Фото з особистого архіву

Рожищенський район

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---