Штрафи за мобінг: як закон захистить працівника від цькування

В Україні набрав чинності закон, який передбачає відповідальність за мобінг – системні цькування чи приниження працівників на роботі. Відтепер кривдникам загрожують штрафи або громадські роботи.

Про це повідомляє Кореспондент.net.

Що таке мобінг

Мобінг – це систематичне цькування, умисне зниження авторитету, психологічний та інший тиск на співробітника у колективі, зазвичай з метою його подальшого звільнення. Термін вперше виник на початку 80-х років 20 століття.

Від булінгу, де одна особа залякує іншу, мобінг відрізняється тим, що цькування здійснює колектив людей проти однієї окремої людини. При цьому найчастіше кривдники вдаються до економічного та психологічного тиску на потерпілих.

«Під мобінгом розуміють цькування співробітника в колективі його колегами чи керівництвом. Міжнародна організація праці ставить мобінг в один ряд з найжорстокішими видами насильства, оскільки за певних умов мобінг може призвести навіть до самогубства», – розповів в коментарі Mind адвокат Ігор Тетеря.

Мобінг як форму позбавлення від небажаних працівників часто застосовують некомпетентні керівники. Вони, користуючись своїм службовим становищем, дискримінують досвідчених і висококваліфікованих підлеглих, які мають авторитет серед працівників. Таку форму мобінгу прийнято називати босингом.

Босинг – форма психологічного тиску керівника на окремого працівника або увесь колектив через зловживання владою.

Людина, яка відчуває приниження і цькування на роботі, часто не знає, куди звертатися за допомогою. Варто запам’ятати, що цими питаннями займається Державна служба з питань праці. 1 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла закон про мобінг, за яким передбачена адміністративна відповідальність за мобінг на роботі.

Типовими ознаками мобінгу на роботі є:

– дії постійно повторюються;

– існування чітко визначенних сторін – жертва (потерпілий), кривдник та спостерігач (за наявності);

– бездіяльність чи дії кривдника, які призводять до приниження, заподіяння моральної шкоди, страху, тривоги або навіть спричиненння соціальної ізоляції потерпілого на роботі, примушування змінити місце роботи.

Щоб зрозуміти, чи є мобінг у вас на роботі, варто звернути увагу на його варіанти:

– ігнорування працівника, його ізоляція;

– поширення неправдивих чуток;

– надмірна прискіпливість;

– відпускання гострих слів в бік потерпілого;

– небажана поведінка з сексуальним контентом;

– донесення керівництву;

– завдавання матеріальної шкоди.

Від початку грудня 2022 року за мобінг на роботі передбачено адміністративну відповідальність. Про це першою повідомила народна депутатка Юлія Гришина.

Які саме штрафи чекають на кривдників:

– за перше правопорушення – штраф 1700-2550 гривень або 20-40 годин громадських робіт;

– друге та кожне наступне порушення протягом року або коли цькування ведеться групою осіб – штраф 3400-5100 гривень або 40-60 годин громадських робіт.

Треба підкреслити, що закон про мобінг від 1 грудня набрав чинності вже 23 грудня.

Що зміниться для українських працівників

В законі є перелік дій, які можуть кваліфікуватись як мобінг.

Це: нерівна оплата праці, безпідставне позбавлення премій та бонусів, погрози і залякування, висміювання та зневага, наклепи, нерівномірний розподіл навантаження, заниження кваліфікації, позбавлення перспектив кар’єрного зростання тощо.

«Разом з тим у законі прямо зазначено, що не вважаються мобінгом вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов’язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором. Закон чітко декларує заборону мобінгу і передбачає право осіб, які його зазнали, звернутися зі скаргою до органів Держпраці та/або до суду», – каже в коментарі Mind адвокат Ігор Тетеря.

Експерт підкреслив, що закон змінює редакцію частини третьої всім відомої статті 38 КЗпП (звільнення за власним бажанням працівника без відпрацювання двох тижнів) двома новими підставами: якщо роботодавець чинив мобінг стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення.

Своєю чергою роботодавець може розірвати трудовий договір зі своєї ініціативи (статті 40 та 41 КЗпП) з працівником у випадку вчинення ним мобінгу, а також з керівником підприємства, установи, організації у випадку вчинення ним мобінгу незалежно від форм прояву та/або невжиття заходів щодо його припинення.

Разом з тим, усі вищевказані факти мають бути встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили.

«Також законодавець передбачив, що у випадку звільнення працівника за власним бажанням на підставі вчинення щодо нього мобінгу або невжиття роботодавцем заходів щодо його припинення працівнику виплачуватиметься вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку», – каже Ігор Тетеря.

У разі ушкодження здоров`я працівника, причиною якого став мобінг (факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили), заподіяна шкода буде відшкодовуватися у розмірі понесених витрат на лікування.

«Окрім матеріальних витрат, законодавець також передбачив можливість відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику внаслідок дискримінації та мобінгу», – каже Ігор Тетеря.

Зазначимо: мобінг, як пояснює адвокатка та експертка у галузі корпоративного права, захисту бізнесу та активів Вікторія Поліщук, це цькування як з боку роботодавця, так і з боку колективу чи окремого працівника. Він є однією із форм трудової дискримінації.

Важливо розрізняти мобінг та критику за погано виконану роботу.

«Кожна людина має посадову інструкцію та свої обов’язки, трудовий договір, де чітко передбачено, що людина має виконувати і які дедлайни для цього є. Конструктивна критика має на робочому місці сприйматися нормально, адже всі залучені до робочого процесу. Але якщо ця критика переходить межі і фактично перетворюється, наприклад, на безпідставне позбавлення премій тільки тому, що людина припустилася технічної, граматичної помилки, наприклад, у своєму звіті, – це мобінг», – розповіла адвокатка в коментарі Обозреватель.

Крім того, мобінгом можна вважати ситуацію, коли весь колектив налаштований негативно до людини, або керівництво намагається позбавитися працівника, змусивши його самостійно звільнитися.

Потерпілий за таких обставин може написати заяву до поліції або державної служби праці.

«Туди вона може написати, якщо його, наприклад, незаконно звільнили. Але в більшості випадків людина пише заяву на звільнення за власним бажанням або згодою сторін і лише потім пояснює, що на нього чинили тиск», – додала Поліщук.

Як ми писали, Верховна Рада ухвалила закон, який встановлює адміністративну відповідальність за цькування на роботі, або мобінг.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---