Ігор Коцан: «Я не «ректор стабільності»

Волинський національний університет у цьому році випустив на ринок праці майже 5 тисяч новобранців-молодих спеціалістів. Готуються такими стати – себто навчаються наразі на факультетах та інститутах факультету - близько 15 тисяч спудеїв. За останні роки найбільший вуз Волині пережив ряд важливих, і, водночас, суперечливих подій – впровадження Болонської системи освіти, набуття університетом статусу Національного, зміну системи вступу. Сьогоднішня розмова – з ректором ВНУ імені Лесі Українки Ігорем Коцаном.
«Від платників отримуємо 40 мільйонів гривень у рік»
- Фінансова криза позначається на роботі вашого навчального закладу?
- Щодо державного фінансування, то воно йде безперебійно. Єдине – це ситуація зі студентами платної форми навчання: їх стало значно менше. Це пов’язано із загальним скороченням працівників на підприємствах, зростанням цін… Ми теж страждаємо від цього і тому не можемо зменшити плату за навчання.
Окрім того, у зв’язку з присвоєнням університету статусу національного ми дістали можливість робити стовідсоткові доплати до заробітної платні. (Державний університет може надавати доплати лише у розмірі 50 %). Якби не криза, то зарплатня збільшилася би. Та, наразі, ми не можемо собі того дозволити.
- Скільки коштів отримує університет від платної форми навчання?
Я можу сказати, що 50 відсотків коштів університету надходить від «платників», інші 50 – державне фінансування. Завдяки платі студентами за навчання до університету за рік поступає близько 40 мільйонів гривень.
- Навесні луцький міський голова Богдан Шиба заявив про плани будівництва студентського містечка в обласному центрі, яке б об’єднувало усі виші міста. Чи реалізується цей план і яка у ньому участь ВНУ?
- Я думаю, що у Богдана Павловича є всі можливості для того, щоб збудувати студентське містечко для всіх навчальних закладів міста. Та, наразі, ніяких пропозицій щодо цього нам не надходило. Ми розглянемо будь-які пропозиції, у тому числі і від Богдана Шиби, та поки що їх нема, як і нема інформації, за який кошт має будуватись майбутнє студмістечко.
- Коли має завершитися реконструкція стадіону біля третього гуртожитку на вулиці Ярощука?
У майбутньому це буде безкоштовний стадіон для усіх бажаючих, в основному для студентів нашого закладу. І хоч стадіон реконструюється за кошти університету, заробляти гроші на ньому ми не плануємо.
Це має бути серйозний стадіон з майданчиками для гри у теніс, баскетбол, волейбол, міні-футбол, бадмінтон. Буде великий стадіон для гри у футбол, тренажери тощо. Уже повністю розроблений проект реконструкції. Київська політехніка встановить усі спортивні споруди, щоб наш університет нарешті мав стадіон справжнього європейського зразка.
Я думаю, що ми його завершимо до літа наступного року. Але, якщо буде гарна погода, то це станеться й раніше.
- На продовження теми новобудов університету скажіть, у якому стані ідея будівництва студентської церкви при ВНУ?
- Нарешті ми знайшли інвестора.
- Розкриєте секрет, хто це?
- Поки що я не хочу про це говорити, але можу сказати, що це член Наглядової ради ВНУ. До Дня університету, 19 травня наступного року, ми завершимо будівництво і відкриємо церкву.
«На жаль, нам мало повідомляють про факти хабарництва серед викладачів»
- Болонська система навчання у вашому університеті запроваджена ще у 2005 році. Тим не менше, не раз доводиться чути від студентів, в тому числі й ВНУ, що система неефективна і взагалі не зрозуміло, для чого її впровадили. Дайте оцінку її практичної користі.
- Знаєте, коли вся Європа і світ до того йде, ми не можемо залишатися осторонь. Кажуть, треба  берегти власні традиції, для чого нам та Болонська система? Та ніхто ж не каже, що ми їх забуваємо.
Практичним же для нас і для всіх закладів, що використовують цю систему навчання, є основний її принцип – мобільність студентів і викладачів. Ми маємо бути в єдиній програмі з усіма європейськими університетами. Щоб кожен студент мав змогу поїхати на місяць, семестр, рік до будь-якого навчального закладу Європи. А там, завдяки спільній програмі навчання, йому зарахувались би ті кредити, які студент отримав у нашому вузі.
Система відкриває нові можливості, спрощує міжуніверситетські відносини та сприяє швидкій адаптації студентів та викладачів у інших країнах.
- Кажуть, завдяки механізму накопичення балів студентами Болонська система дозволяє уникнути можливого суб’єктивного ставлення до них з боку викладачів. Мовляв, зменшується так званий «людський фактор». Проте студенти вашого вузу розповідають, що викладачі просто підтасовують оцінки, переносячи бали з власних записів у офіційний журнал безпосередньо перед іспитами. І декому зі студентів просто занижує бали…
- Я вважаю, що такого у нашому університеті не відбувається. Можливо, лише поодинокі випадки. Проте, якщо про це говорять, ми зобов’яжемо викладачів одразу переносити ті оцінки, які вони ставлять у свої блокноти, в індивідуальні книги кожного студента не перед здачею екзамену, а в процесі навчання.
У свою чергу мушу сказати, що авторитет викладача завжди був і має бути. Його рішення обговоренню у більшості випадків не підлягають. У нас діє система, завдяки якій викладачами у нас стають тільки відповідальні й авторитетні особи.
Одним з методів роботи, який я побачив у гірничому університеті Парижа, і який хотілось би реалізувати у нас, є схема, за якою і студенти мають можливість виставляти бали своїм  викладачам. Це був би хороший показник професійності та вимогливості працівників університету.
Чи можливо це започаткувати у нас? Мабуть, так. Але наразі, враховуючи наш український менталітет, скажу, що студенти ще не готові ставити оцінки викладачами. Вони не володіють усіма критеріями такого оцінювання. Та експериментально подібні речі ми вже проводимо на деяких факультетах нашого закладу.Зокрема, на біологічному факультеті, факультеті міжнародних відносин.
- Яким чином підтримуєте молоді викладацькі кадри? Я маю на увазі і можливості для професійної діяльності, і житлово-побутові умови
- Ми використовуємо наукові центри, лабораторії, що відкриті у ВНУ і дають змогу заробляти гроші власними знаннями та науковими дослідженнями.
Щодо житлових питань, то за чотири роки ми не отримали жодного «рубля» державного фінансування на житло для викладачів. Зараз ми розраховуємо на різноманітні європейські інвестиції.
- Але університет пережив кілька гучних справ виявлення хабарництва серед викладачів. Щось робите для того, аби запобігти таким фактам надалі?
- Я вважаю, що у нашому університеті створені всі умови для того, щоб ті студенти, які хочуть вчитись, мали таку змогу. А якщо і відбувається певні подібні інциденти, то їх, незалежно від викладачів, студенти створюють самі.
І мені хотілося б, аби повідомлень про хабарі та фальсифікації до нас поступало більше. Ми обов’язково розглянемо ці питання. Та, на жаль, їх дуже мало. Це говорить про те, що студентів така ситуація влаштовує. Вони ж самі шукають різні шляхи вирішення своїх «проблем».
«Усі хочуть бути економістами і юристами»
- Як ви вважаєте, чи можуть випускники ВНУ гідно конкурувати на ринку праці?
- По-перше, я хочу сказати, що багато залежить не від університету, а від самого студента і його амбіцій. По-друге, раджу вступати до «нормальних» факультетів – математичного, фізичного, біологічного та інших…. Бо усі у нас хочуть стати економістами і юристами. І потім дивуються високому рівню конкуренції.
- Чи часто випускники вашого вузу влаштовуються на роботу за кордон?
- Відсотків 20 наших студентів працює в інших країнах. Підтвердженням цьому є запити з різних кран світу, що надходять, зокрема до відділу кадрів факультету романо-германської філології, про студентів, які влаштовуються на роботу за кордоном.
Роботодавці з інших країн вимагають не лише диплом з додатком, а й інформацію про курси та факультативи, які пройшов студент на протязі свого навчання. Саме її ми і надаємо.
Також у цьому році Міністерством освіти і науки України розроблено і буде затверджено міжнародний зразок додатку до диплому, що значно спрощуватиме влаштування студентів за кордоном.
- Згадаймо останню вступну кампанію. Проблема великої кількості пільгових категорій вступників породжує ситуацію, коли справді талановиті діти залишаються поза конкурсом. Як ви плануєте вирішувати цю проблему?
- Проблема з пільговиками найгостріше відчувається лише на деяких факультетах нашого вузу, зокрема, юридичному, економічному та географічному. На решті труднощів не виникало. Студенти мають змогу подавати документи на різні спеціальності. І часто виходить так, що пільговики проходять відразу на кілька факультетів. Що позбавляє можливості отримати місце іншим. Наприклад, у нас майже всі пільговики чомусь хочуть бути юристами.
У зв’язку з цим Міністерство науки і освіти України у цьому році прийняло особливо вдале рішення. Воно говорить про те, що ті студенти, які мають право вступати поза конкурсом, можуть подавати документи лише на одну спеціальність, і одразу з оригіналом атестату. Це змусить пільговиків зорієнтуватись у виборі майбутньої професії, не розкидати свої документи по всіх навчальних закладах України і не створювати ажіотаж.
- Що змінилося в університеті за часів вашого перебування на посаді ректора?
- Основне, що я хочу сказати, - це те, що я не є ректором стабільності. Я є ректором розвитку. І ми не можемо стояти на місці, пливти за течією, або ж проти неї. Ми стараємось йти туди, куди нам треба. У нас уже є своя сформована команда, яка створила інший рівень університету, ніж той, яким був наш вуз у той час, коли я прийшов на посаду ректора.
- Карантин вніс корективи у навчальний процес, занять зараз немає. Як студенти будуть надолужувати навчальну програму? Чи вже запланований університетом майбутній графік занять?
- Графік запланований не лише університетом. Є рекомендації Міністерства освіти і науки України. Тим більше студентів зараз немає, а викладачі працюють. Тож ними уже підготовлений план, у який спосіб проходитиме навчання. Звичайно, навчатимуться студенти і в суботні дні, щоденно додаватимуться пари, будуть скорочені зимові канікули, пізніше почнуться і літні.. Тож весь запланований матеріал буде реалізований.
Розмовляла Альона ТРОХИМЧУК
 

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---