USD 27.85 28.1
  • USD 27.85 28.1
  • EUR 31.5 31.8
  • PLN 7.3 7.38

Неподалік Луцька заснують ще один монастир

Створення монастиря у селі Озденіж Рожищенського району анонсували на храмове свято, яке відзначали десятої п’ятниці після Великодня.

Щороку цього дня тут святкується відпуст місцевого древнього величного храму на честь Казанської ікони Божої Матері, повідомляє Район.Рожище.

Цьогоріч святкування набули ще більше трепетного характеру, адже з благословення єпископа Волинського і Луцького Нафанаїла у селі Озденіж започатковано монастирське життя. І в цей день для духовенства та багаточисельних вірян було представлено нового настоятеля храму ієромонаха Кирила (Видрича).

По завершенні Божественної літургії відбувся Хресний хід навколо храму, по завершенні якого отець благочинний привітав усіх із святом та побажав їм заступництва Божої Матері і духовного процвітання. Також отець Петро подякував за понесені труди отцю Степану і привітав із призначенням отця Кирила та вручив церковні відзнаки благодійнику та багаторічному керівнику хору.

Історична довідка:

Перша письмова згадка про село датується роком 1452.

Назва Озденіж – як пам’ять про страшну січ. «Ось де ніж!» – наголошували люди з покоління в покоління.

Дерев’яна церква збудована у цьому селі у 1806 році (з допомогою Флоріана Чарнецького), з такою ж дзвіницею на честь Преображення Господнього. Ще раніше у селі була церква Різдва Пресвятої Богородиці.

Опис за 1880 рік у «Клірових відомостях» твердить, що при дерев’яній церкві знаходиться велика кам’яна церква, фундамент під яку залито у 1792 році Пилипом Олізаром. Стіни храму були заввишки 2 метри і товщина їх була теж 2 метри. Церква у селі має форму круга.

Довгий час споруда стояла незакінченою, обростала деревами. Аж до часу служіння священика Адама Нарушевича, який зумів із парафіянами добудувати цей великий своєрідний храм.

У стіні південного фасаду ротонди знаходиться ніша, на зображено фігури чоловіка і жінки. Напис говорить, що в цьому місті похоронені протоієрей Адам і його дружина. Подібні храми вознеслися у Петербурзі, губернських містах. Цей витвір зодчества став дивним і водночас сподобався на Волинській землі. Величну циліндричну споруду (діаметр 22м) видно здалеку, за кілометри. Над мурованим склепінням звелася низька масивна баня із циліндричним підбанником, з якого височіє маківка цибулястої форми і простягнутий до неба хрест. Зі сходу прилягає до ротонди вівтар прямокутної форми.

З протилежного боку – вхід і притвор. Добре освітлений інтер’єр церкви, адже у товстих стінах циліндричної нави є два яруси ві­кон, що композиційно об’єднані. Окрасою є двоярусний іконостас, що має неабияку художню цінність. Його оригінальне оз­доблення свідчить, що це твір XVII ст.

Освячення на честь Казанської ікони Божої Матері відбулося у 1885 році. У цій церкві також мають малий відпуст на 10 п’ятницю після Пасхи. Ще за часів унії Пилип Олізар взяв у храмі ікону Божої Матері і помістив у заснованій ним каплиці. Та на вимогу збунтованих селян вимушений був повернути її на попереднє місце. 1890 року ця ікона була хресним ходом перенесена до Луцька для поклоніння імператору Олександру III, якому була подарована копія. Оригінал знаходився у цьому ж селі. Біля неї було багато різних чудес, оздоровлень.

За переданням, нібито три церкви – Озденіжська, Буківська, Іванчицівська – з’єднані підземними ходами (за розповідями старожилів, у війну танк провалився між селами Іванчиці та Озженіж), а ще один найбільший хід через сусідній Шепель веде до самого Луцького замку.

Церква Казанської Божої Матері – пам’ятка архітектури державного значення.

Землі села досліджував О.Цинкаловський, який сказав, що саме тут проходила межа між лісостепом і поліссям. У селі була дерев’яна церква (1859 рік) на місці старої, зруйнованої 1583 року. Вже тоді землями володів Іван Чаплина, який платив із Деніжа (тодішня назва села) за 24 дими, а через 5 років чомусь за 10 димів, 5 город, 1 копа. На грунтах сільської околиці згадувалися 2 кургани: «Могили Переложці» (Пам’ятки. Київ. Археолог. Ком. ч. 4, ч. 2, с. 2, 76, 87,128,138).

В селі Озденіж 25 лютого 1831 року було відкрито філію товариства Луцької повітової Просвіти Щуринської гміни.

А під кінець XIX століття в 65 будинках проживало 408 людей. На зламі століть священику і псаломщику неподалік храму було побудовано притчові приміщення. Поруч сад, город. Церковної землі – 57д. 1400 кв. с. (4 д. 1220 кв. с. біля садиби, 38 д. 1000 кв. с. під поля, 14 д. 1580 кв. с. – сінокос).

Тоді село належало до Щуринської волості Луцького повіту. Звідси до повітового центру лише 15 верст. А торговельні пункти були у Торчині. За переписом 1911 року в Озденіжі проживало 464 жителі. Була початкова школа, водяний млин. До великої земельної власності належало 102 десятини. Тут існувало кредитоване то­вариство, земська випозичальня сільськогосподарських машин і продаж селекційного насіння.

На початку двацятого століття сільську общину очолювали Сущук Дмитро,Макарчук Степан, Мельничук Григорій, а згодом – Левчук Мирон і Андросюк Степан.

Село Озденіж входить до сільської ради с. Іванчиці. 1990 рік – населення було 210 чоловік із 120 дворів. 2006 рік – 186 чоловік у 82 дворах, але десь 30 з них – порожні.
Загрузка...
Коментарів: 3
АНАТОЛЬ Показати IP 16 Червня 2018 23:36
То вже шось
Glover Показати IP 17 Червня 2018 08:36
Знову хочуть гроші на бідних заробити!!!
Лучанин до Glover Показати IP 19 Червня 2018 09:13
Давати гроші в церкву, то справа добровільна...

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.