USD 27.75 27.88
  • USD 27.75 27.88
  • EUR 33.00 33.10
  • PLN 7.17 7.27

«Не бачу підстав у господарську діяльність вплітати політику», – Ігор Поліщук. Інтерв’ю

Днями минає 100 днів перебування Ігоря Поліщука на посаді Луцького міського голови. Сюди він прийшов не «з вулиці», бо дві каденції до цього був і в статусі депутата, і виконувача обов’язків міського голови, і радника. Але це – все одно не тотожне. Бо і проблем більше, і відповідальності – теж.

Та й критики мерові дістається значно більше, аніж іншим службовцям. Тож з нагоди 100-денного терміну до уваги читачів Інформаційного агентства Волинські Новини – інтерв’ю з Луцьким міським головою про команду, міські затори, сніг і політику.

Чому в штаті досі вакантні посади заступників і чи буде оптимізація

Перше, що часто роблять посадовці, приходячи на керівні посади, – ремонтують кабінети. Ви теж замовляли ремонт?

Жодних ремонтів не робив. Я вважаю, що цього ремонту, який тут є, поки що достатньо для комфортної роботи і не бачу потреби змінювати дизайн цього кабінету, меблі, витрачати гроші. Єдине, що змінили, – встановили телевізор для проведення мультимедійних презентацій, проектів. А все решта залишилося так, як і було.

Один у полі не воїн, і про міського голову в багатьох випадках говорить його команда. Чи легко знайти компетентних людей? Бо за 100 днів роботи ви команди так і не набрали: досі є вакантні посади заступників, у тому числі й першого заступника.

Почнемо з того, що посада першого заступника не передбачена законодавством. Так, вона є в штаті, але ми можемо в будь-який момент внести туди зміни. Ми шукаємо людей, та я прихильник не поспішати в таких серйозних кадрових питаннях і перевірити 10-20 кандидатів, щоб обрати саме ту людину, яка виправдає сподівання. Ця людина має бути професійною, відповідати високим вимогам, які ставлять до посади першого заступника чи просто заступника міського голови. Ми можемо нашвидкуруч знайти якусь людину, а через рік-два зрозуміти, що вона не виправдала сподівання громади, і просто втратимо час. Тому краще ми з чинними заступниками попрацюємо певний час в посиленому режимі, але знайдемо компетентну людину, яка відповідатиме усім вимогам, ніж призначимо кого-небудь і зрозуміємо, що це була помилка.
А інші кадрові зміни у структурі міської ради будуть?

Обов’язково кадрові зміни будуть, їх вже напрацьовуємо. Думаю, на одну з наступних сесій буде винесено нову структуру міськради, буде певна оптимізація штату. На скільки відсотків відбудеться оптимізація, я не зможу сьогодні точно сказати. Ми це побачимо, як буде готовий відповідний проект рішення. Однак сьогодні бачимо, що такі зміни необхідні. І звільнення також будуть.

«Проведемо інвентаризацію усієї землі»

Сьогодні Луцька територіальна громада – це не тільки Луцьк, а й більш як 30 сіл. Чи кардинально змінилася робота міського голови після об’єднання?

Не можу сказати, що значно робота ускладнилася. У раді є людина, яка відповідає за роботу в прилеглих громадах – це секретар міської ради. Щоб не вводити додаткову посаду заступника і не створювати додаткове навантаження на бюджет міста, ми додали йому ці обов’язки. Призначені старости, які працюють в закріплених громадах. Їхньою роботою я поки що задоволений. Ми завершили практично всю кадрову роботу в приєднаних громадах, визначили, де хто працюватиме. На першому місці – зручність адміністративних послуг, які надають у громадах. Тому є рішення про створення віддалених робочих місць: працівників ЦНАПу, департаменту соцполітики, служби у справах дітей, державних реєстраторів та інших, хто надаватиме послуги для комфортного й успішного життя приєднаних громад.
Ми виділили понад три мільйони гривень на роботи в Княгининівському НВК, який включає школу і дитячий садок. Виділили чималі кошти на поточний ремонт доріг, який відбуватиметься в громадах. Зараз старости завершують роботу з визначення найгірших доріг, бо саме за таким принципом визначатимемо пріоритетність і порядок виконання робіт в громадах та оголошуватимемо тендери. Там, де найгірша дорога, буде ремонт у першу чергу. Те саме стосується і освітлення, і багатьох інших потреб.

У бюджеті вже передбачено кошти на розв’язання багатьох нагальних проблем громад, зокрема одна з найбільших витрат – на добудову школи в селі Забороль. Спершу ми передбачили три мільйони, а під час перерозподілу коштів від перевиконання ще додали 12 мільйонів. Думаю, максимум наступного року школа буде повністю завершена і здана в експлуатацію. На сьогодні це найбільш проблемна школа в нашій громаді, бо єдина, де діти навчаються в три зміни.

15 мільйонів на школу – це чимала сума. Але і в Луцьку теж є школа, яку треба добудовувати – 13-та. Чи не було заяв серед депутатів про те, що і в 13-ту школу треба теж вкладати гроші? Всі з розумінням поставилися до такого розподілу?

І в 13-ту школу теж треба вкладати. Її добудова коштує більш як 80 мільйонів. Ми подали цього року на фінансування через ДФРР, вона пройшла в топ-5, але, на жаль, у зв’язку зі зменшенням фінансування коштів цього року на неї не буде. Однак ми попрацювали з облдержадміністрацією та Міністерством освіти й сьогодні подаємо цю школу на участь в проекті «Спроможна школа для кращих результатів». Після розгляду нашої заявки вирішуватимемо, як діяти далі. Безумовно, що її потрібно добудовувати, однак треба зрозуміти, що знайти в бюджеті 80 мільйонів – це надзвичайно непросте завдання, особливо в умовах коронавірусу і зменшення надходжень до бюджету у зв’язку з падінням економіки і всіма іншими процесами, спричиненими пандемією, карантином.

Читати ще: «Ми – одна велика об’єднана територіальна громада», - мер Луцька про першу сесію, бюджет-2021 і локдаун

До слова, чи врятувало від реверсної дотації приєднання сіл до Луцька? Адже за логікою, до міста приєдналися менш спроможні громади.

Ні, не врятувало, вона навіть збільшилася. Цього року це 104 мільйони. Ми не раз зверталися до центральних органів влади щодо її відміни, бо раніше її мали б спрямовувати зі спроможних громад на підтримку неспроможних. Але в нас відбулася адмінреформа і, як мені відомо, такого поняття, як неспроможні громади, вже немає, бо їх приєднали до спроможних. І тут справді виникає логічне питання: куди йдуть ці гроші? А це – мільярди. Бо тільки для нас це 104 мільйони, а для інших міст – набагато більше.
Що сьогодні ще актуально для громад?

Загалом ми плануємо гармонійно розвивати і розбудовувати прилеглі громади в усіх галузях. Річ у тому, що голови громад, які до нас приєдналися, по-різному будували роботу і розвивали свої громади. Наприклад, Княгининівська громада більше робила ставку на освіту, спорт. Там збудовано потужний стадіон, майданчик з поліуретановим покриттям. Натомість з дорогами – ситуація набагато гірша, ніж в інших громадах. А в Боголюбах гірше зі школою і садочком, аніж з дорогами, тому працюватимемо в цьому напрямку. Там можна добудувати до школи кілька приміщень і розв’язати ці питання.

Так само і з транспортом. У Луцьку з’являється чимало нових тролейбусів, які так чи так витісняють перевізників з частини міських маршрутів. Тож ми працюємо з перевізниками, щоб вони переорієнтовувалися на приєднані громади там, де є в цьому потреба.
Ще одне питання, яке так чи так стосується громад, – земля. Чого варті тільки земельні сесії напередодні приєднання до Луцька…

На превеликий жаль, перед приєднанням до Луцька було багато розмов про те, що землю роздадуть і мешканці залишаться без ресурсів. Ми замовили повну інвентаризацію земель, виділили кошти й замовили аерофотознімання. Після інвентаризації стане зрозуміло, скільки землі було роздано, особливо в останні роки.

Не буду коментувати сесію у Княгининку в листопаді, натомість згадаю приклад у Заборольській громаді. Коли ми в Луцьку проводили аукціони чи на землю, чи на майно, то ціна завжди відрізнялася від початкової в рази. У Заборолі ж провели земельний аукціон в так званому царському селі. Це ділянка, розташована праворуч, коли їхати в напрямку до боголюбської лікарні. Мальовниче місце поряд з водоймами. Там 8 гектарів оцінили в 5 мільйонів 60 тисяч гривень. А продали ділянку за 5 мільйонів 200 тисяч. Тобто підприємство зробило один крок, і ціна виросла на 3%. Враховуючи ринкову вартість цієї землі, це абсолютно неадекватна ціна. І таких прикладів є багато. Тепер же ми дивимося, яким чином виділяли ці землі, чи не порушено процедуру. Якщо порушено, будемо вживати заходів, щоб повернути ці землі в громаду.

Тож сьогодні працюємо над наведенням ладу, інвентаризацією цих земель. Визначатимемо, де будуть розташовуватися соціальні об’єкти, де будуватимуть житло – багатоквартирна забудова, індивідуальна. Треба мати чітку картину і бачення розвитку цієї громади щодо територіального принципу на роки вперед і тоді впевнено рухатися.
Одна з найбільших лякалок напередодні приєднання стосувалася якраз забудови. Мовляв, Луцьк відбере землю й віддасть під багатоповерхівки. Чи варто дозволяти забудовникам велике будівництво у приміських громадах?

Спершу треба розробити генеральний план і спеціалісти мають сказати своє бачення. Як на мене, то будинки на чотири-п’ять поверхів там доцільно будувати, а дев’ятиповерхівки – навряд. Якраз чотири-п’ятиповерхові будинки в цих громадах і є вже збудовані. Але треба розглядати в кожному конкретному випадку, бо багато де межі міст і сіл розмиті: за вулицею Єршова уже Прилуцька громада, праворуч від проспекту Відродження є земля Липинської громади, і там вже зведено багатоповерхівки. Для того щоб знати, у якому напрямку рухатися, ми і звертаємося до фахівців щодо розробки генеральних планів.

Наразі в Луцьку діє мораторій на нове будівництво до затвердження генерального плану. Коли вже він буде готовий і чи стосується він усієї території нинішньої Луцької громади?

Генеральний план, який розробляють, замовлено на Луцьк. На окремі території є генплани, зараз ми вивчаємо питання, можливо, десь треба вносити зміни і документи будемо замовляти окремо. Для затвердження генерального плану Луцька ми пройшли повністю всю процедуру, проведено громадські слухання. Згідно з їх результатами, внесено зміни і проведено експертизу генплану. Зараз ми чекаємо від міністра культури підпису нашого опорного історико-архітектурного плану і можемо виносити генплан на затвердження ради. Думаю, це відбудеться найближчим часом.
Чи передбачені в генплані Луцька якісь суттєві зміни, наприклад, інфраструктурні проекти чи рішення, які змінять ситуацію з транспортними розв’язками в місті? Бо сьогодні це питання дуже актуальне: в години пік у Луцьку постійно проблеми з заторами.

Радикальних змін генпланом не передбачено. А проблему заторів розв’язуємо інакше: через розробку комплексної схеми дорожнього руху, яка вже перебуває на фінальній стадії, і ми її незабаром затвердимо. Її два тижні тому обговорили з громадськістю. Розробляють, до слова, за грантові кошти. За пропозицією робочої групи виділили дві смуги для повороту з Ковельського мосту на Набережну, і вже помітно, як це розвантажило Ковельський міст. Будемо і далі вживати такі локальні точкові заходи.

Разом з тим, треба міркувати над будівництвом об’їзних доріг, щоб зняти напругу з окремих перехресть, магістральних вулиць. Зокрема необхідно з’єднати вулицю Електроапаратну з вулицею Героїв Крут, щоб розвантажити Дубнівське перехрестя. Це абсолютно реально зробити, і ми плануємо це реалізувати цього року. Вартість цього проекту – орієнтовно півтора мільйона. Необхідно також з’єднати вулицю Карбишева і вулицю Єршова з трасою М19, щоб усі вантажівки не їхали через все місто. Сьогодні треба думати над тим, як з’єднати вулицю Привокзальну або зі Стрілецькою, або з вулицею Карпенка-Карого.

Такі точкові проекти допоможуть певним чином полегшити ситуацію на найбільш проблемних ділянках. Десь необхідно змінити циклограму світлофорів, як, наприклад, зробили на проспекті Перемоги. Є багато інших рішень, про які повідомлятимемо в міру їх виконання. Але сьогодні ми маємо розуміти, що є проблеми, які розв’язати просто неможливо. Той же проспект Перемоги затиснений з обох боків будинками, тротуар звужувати немає куди… Тому необхідно, звичайно, потрібні різні підходи. Але ж є об’єктивні обставини: з 2015 року вп’ятеро збільшилася кількість транспорту.

Міська автостанція також додає навантаження. У багатьох містах такі об’єкти розташовані на околицях. Чи немає, бува, пропозицій перенести її за місто?

Такі розмови тривають, але конкретної інформації про це немає. У нас є судові спори з приводу землі. Тож під час наступної зустрічі з керівництвом підприємства, яке має у власності автостанцію, ми будемо і про це теж говорити. Безумовно, винесення автостанції за межі міста зменшить навантаження на дорожньо-транспортну мережу.

Окремо варто сказати, що на одному з останніх засідань виконкому я порушував питання про рух приміських автобусів містом. Ми розуміємо, що пасажири, які ними їдуть, можливо, приїжджають сюди на роботу, але в цьому питанні треба знайти баланс, щоб не перевантажувати приміським транспортом наше місто.

З цього випливає ще одне наболіле питання: чи дорожчатиме вартість проїзду в міському транспорті?

На сьогодні перед тим, як починати будь-які розмови про зміни тарифу, ми маємо поставити перевізникам питання про графіки руху, про наявність достатньої кількості автобусів, про рух і достатню їх кількість у вечірній час, а також про розрахунок готівкою. Лише після відповідей на ці питання ми можемо повернутися до розмови про можливість зміни тарифу. Бо сьогодні ті дані, які передають перевізники, абсолютно необ’єктивні. Адже оприлюднені дані щодо кількості перевезених пасажирів – це ті пасажири, які обліковані системою безготівкової оплати проїзду. Натомість тут не включені ті, хто оплатив готівкою, а таких пасажирів до 40%. Тому ми не маємо можливості об’єктивно розглянути рішення про обґрунтованість чи необґрунтованість підвищення вартості проїзду.
А чи будуватимуть нові тролейбусні лінії в райони, де немає контактної мережі? Це логічно вписалося в проект «Луцьк без маршруток»…

Наразі будувати нові лінії не будуть. Це надзвичайно дорого. Більше того, утримання і обслуговування контактної мережі – теж. На останній сесії ми виділили два мільйони лише на заміну тролейбусних ліній, бо за нормативами, товщина лінії не може бути менш як 9 міліметрів, а в окремих місцях вона уже 6,3 міліметра. Тому необхідно негайно замінити цю контактну мережу. Ми завершуємо участь в проекті з придбання 29 нових тролейбусів і вже подали документи й братимемо участь в проекті з отримання ще 30 тролейбусів, шість з яких будуть з автономним ходом. Окрім того, ми розглядаємо варіанти придбання вживаних автобусів з Європи, в гарному стані, за типом таких, які нещодавно закупило підприємство «Санрайз». Вони працюють на метані, мають характеристики Євро-5, мають 80 посадкових місць. І в ті райони, де немає тролейбусних ліній, будемо забезпечувати транспортне сполучення такими автобусами і тролейбусами з автономним ходом. Це набагато вигідніше, ніж будувати нові тролейбусні лінії.

Дороги і двори. Чи сходить асфальт зі снігом

Цьогоріч реконструкція проспекту Волі таки стартує?

Безперечно. Вже скоро відбудеться презентація і обговорення проекту. Ми не будемо його розширювати і робити з проспекту Волі транспортну магістраль. На мою думку, є можливість в тих межах, які є, збільшити пропускну здатність проспекту. Ми працюємо з архітектурним бюро MOST, яке допомагає нам удосконалити первинний проект.

Будуть кишені для паркування, й це зніме проблеми паркування автомобілів на дорозі. Велика частина робіт – це якраз заміна мереж, щоб у майбутньому не треба було нищити новий асфальт в разі пориву.

Ви свого часу говорили, що критика в стилі «асфальт зійшов зі снігом» наразі недоречна. Чому? Як оцінюєте стан доріг у Луцьку і які ділянки є найпроблемнішими?

Хотілося б прояснити: дуже багато людей вважають, що компанія «Луцькавтодор» – комунальне підприємство міськради, проте це приватна компанія, і ремонтує дороги не лише вона. Ми здійснюємо публічні закупівлі на ремонт доріг. І основна вимога щодо капітального ремонту – це наявність гарантії не менш як сім років. В окремих випадках – 10. На тих об’єктах, які було капітально відремонтовано за останні чотири роки (Ковельський міст, перехрестя біля історичного факультету, проспект Василя Мойсея, вулиця Липинського, Ківерцівська від перехрестя з Карпенка-Карого до вулиці Сосюри, Ковельська в межах ремонту, Паркова), жодну дорогу ні під час цієї зими, ні під час попередніх зим не посипали, і там не утворилися ями.

Навіть якби таке сталося, є гарантійні терміни, і підрядники їх усуватимуть. Ями ж утворилися на тих дорогах, ремонт яких відбувався 10-20-30 років тому. Звичайно, і асфальт зношується, і ми не знаємо, яка була якість його вкладання. Асфальтні заводи ще не запустилися, тому ми ремонтуємо пошкоджені дороги холодним асфальтом, придбаним ще у жовтні минулого року. Це вимушений крок, бо ми не можемо одночасно відремонтувати капітально всі дороги в місті, на це треба мільярди гривень, але ми мусимо забезпечити їх нормальний стан.
Давайте говорити конкретними цифрами: скільки цього року виділено коштів на дороги?

На капітальний ремонт передбачили 45 мільйонів, на поточний – 25. Але треба розуміти, що поточний ремонт – це не тільки латання ям, думаю, на це в нас загалом піде три-чотири мільйони. Це і той самий ремонт доріг у прилеглих громадах, в приватному секторі, там, де не треба ремонтувати з тротуарами, освітленням. Адже немає потреби робити в секторі приватної житлової забудови магістральні вулиці за типом Ківерцівської.

Не менше потребують ремонту прибудинкові території. Торік через недовиконання бюджету запланованого не встигли зробити.

Близько 30 мільйонів передбачено на капремонт прибудинкових територій. Це в середньому сім-вісім дворів, бо є двори, які можна відремонтувати за півтора мільйона, а є такі, ремонт яких коштує усі вісім. Поки так, а далі будемо бачити, що там буде з перевиконанням бюджету. Бо питання ремонту прибудинкових територій – це те, з чим найчастіше звертаються люди.

На продовження теми ремонту доріг, як оцінюєте сьогодні велосипедну інфраструктуру в місті? Ви й самі любите їздити велосипедом.

Скажу відверто: в Луцьку немає жодної велодоріжки. Першу будують на проспекті Молоді, бо там пішохідна зона відділена зеленими насадженнями. Бо хай як ми малюємо розмітку, як це, наприклад, на проспекті Соборності від Північного ринку до «Там-Таму», але люди йдуть по всій ширині тротуару: і велодоріжкою, і пішохідною зоною. Тому треба робити розділення. Побачимо, як це спрацює на Молоді: навесні завершаться роботи. Розбудовувати цю інфраструктуру треба, і працюватимемо над цим, зокрема плануємо на проспекті Волі облаштувати повноцінну велодоріжку, яка буде відділена від пішохідної частини, і не з бруківки а з асфальту.
Зелені зони і незаконні забудови

Ще одна територія, яка давно потребує благоустрою, – парк 900-річчя Луцька.

У нас була розроблена концепція розвитку парку, яку подарували місту, але вона надто його перевантажує. Там є унікальний природний ландшафт, горбиста місцевість, водойми, унікальні зелені насадження, тому повністю зайняти територію парку спортивними й дитячими майданчиками, місцями і для вигулу собак, і для екстремальних видів спорту не хочеться. Навпаки, краще зберегти його. Тож сьогодні архітектурна майстерня працює над проектуванням парку, щоб зробити його цікавим, благоустроєним, зручним, безпечним та зберегти те, що там є. Такий проект доволі місткий, тож до його реалізації треба підходити обережно. Цього року щось вже буде починатися, але думаю, що перший серйозний об’єм робіт ми виконаємо до 2022-2023 років.

Ще є територія колишнього ботанічного саду на Шопена і дитяча залізниця. А ще – міські сквери.

Щодо залізниці ми провели переговори з «Укрзалізницею» і чекаємо засідання спеціальної комісії, яка вирішуватиме, як реалізовувати непрофільні активи. Ми готові взяти на утримання, оплачувати зарплату і комунальні послуги, розвивати дитячу залізницю. Навіть готові її викупити чи взяти в оренду.

А колишній ботанічний сад перебуває на обслуговуванні ВНУ. І поки що він має статус пам’ятки. Поки він цей статус має – жодних капітальних робіт ми там робити не можемо. Звичайно, прибирати й мінімально облагороджувати будемо, але щодо комплексної реконструкції рано говорити.
Цього року в Луцьку з’являться щонайменше два сквери: біля 26-ї школи і поряд з методичним центром профспілок. Перший дуже дисонує сьогодні з оновленим фасадом і пришкільною територією, думаю, стане центром цього мікрорайону. А другий висаджував колишній голова міськвиконкому Іван Фурів, який на той час був головою профспілок. Там є нетипові й цікаві для нашого міста види дерев, але він не був освітлений і благоустроєний.

Це заплановано цього року. По тому плануємо сквер на розі проспектів Відродження та Молоді, поряд з колишнім кінотеатром «ХХІ століття», плануємо облагородити сквер за приміщенням історичного факультету між проспектом Перемоги і вулицею Огієнка, сквер авіаторів на проспекті Грушевського.

Ще на цей рік виділили 200 тисяч гривень на розчищення русла річки Стир в межах міста. Також 350 тисяч передбачено на очищення Сапалаївки.
Не менше проблем у місті й від незаконних прибудов на перших поверхах в багатоповерхівках. Скандалів у Луцьку останнім часом побільшало.

За останній час близько 20 приміщень у місті було переведено рішенням державного реєстратора Куклинської сільради Маневицького району і деяких його колег з квартир у комерційну нерухомість в обхід дозвільних документів. Майже в кожному випадку це спричиняє проблеми мешканцям, бо під час ремонту втручаються в опорні конструкції, роблять добудови, забирають частину прибудинкової території чи тротуарів. Тому днями дав доручення вивчити такі об’єкти і подати позови про скасування державної реєстрації на такі об’єкти, де оформили зміну призначення без жодних дозволів. Також ми готуємо на наступну сесію відповідне звернення в Мін’юст та скерували скаргу на дії таких реєстраторів. Сподіваюся, їх позбавлять ліцензії.
Раніше ми звернулися зі скаргою на реєстрацію об’єкта на проспекті Відродження. Це сірий чотириповерховий торгово-офісний центр, де було видано дозвіл на будівництво приватного будинку. Також як юрист можу сказати, що є всі підстави для задоволення позову про демонтаж конструкцій на Кравчука, 34а, де теж переробляли квартиру на першому поверсі.

Сьогодні є питання і щодо приміщення, розташованого на території колишнього ринку «Привіз». Дозвіл видавали на будівництво з такою умовою, що 400 квадратних метрів на цокольному поверсі відведуть для торгівлі фермерською городиною. Зараз власники подали документи на перереєстрацію земельної ділянки, та я пропонував проект рішення не підтримати. Треба зробити спільне засідання і запросити власників будівництва, щоб з’ясувати, чи виконали вони ці умови.
ТОП питань, за які завжди критикують владу: сморід, вбиральні, сніг, потопи і розвиток

У Луцьку є традиційні теми, за які завжди дістається міській владі. Щороку вони практично одні й ті ж. І щороку через них владу критикують. Про дороги ми поговорили. Але є й інші. Наприклад, сморід. Так, одна з головних причин неприємного запаху в місті – це мулові карти й очисні споруди «Луцькводоканалу». Вже давно відомо про проект реконструкції. Проте він довготривалий і поки що відбувалася підготовка. А неприємні запахи – це проблема, яка виникає зараз. І ось багато лучан знову з острахом чекають весни та літа…

Торік вдалося виконати величезний обсяг робіт. Першу чергу очисних здано в 1973 році, другу – в 1978-му. За ці роки ні разу не проводили ні ремонт обладнання, ні реконструкції. Торік більш ніж на сім мільйонів замінили обладнання. Це і двигуни, і повітродувки, і установка для додавання коагулянту, щоб вода, яка потрапляє з очисних у Стир, відповідала екологічним нормам. Уперше очистили біоставки й вивезли мул. Саме мулові карти є головним джерелом запаху. Необхідно мул утилізовувати, на це на підприємстві передбачено 3,5 мільйона, ще 500 тисяч – з міського бюджету. Крім того, нещодавно завершилася публічна закупівля спецречовини для нейтралізації запаху на більш ніж 5 мільйонів. Вона довела свою ефективність в інших містах.

Це питання довгий час було запущене, і міняти обладнання, проводити реконструкцію треба було раніше, але маємо те, що маємо. Тепер же робимо все, що від нас залежить, і готуємось до реалізації проекту на суму 11 мільйонів євро, який стартує цього року.
Ще одна задавнена проблема – міські вбиральні. А точніше їх відсутність. Принаймні в центрі міста і в парку…

Є кілька проблемних об’єктів у Центральному парку: напівзруйнована споруда біля дамби і на пляжі. Вже завершився тендер, передбачено в бюджеті гроші на облаштування нормальної вбиральні у Центральному парку. Думаю, до початку літнього сезону її облаштують. Вона буде доступною для людей з інвалідністю, з пеленальними кімнатами для мам, з усіма вигодами. А щодо центральної частини міста, то є підприємці, які бажають зробити реконструкцію цих громадських вбиралень з будівництвом кафе, але вони чекають затвердження історико-архітектурного опорного плану, щоб почати роботи. Громадські вбиральні, як мені відомо, будуть доступні для всіх жителів міста, це буде таке соціальне навантаження для цього підприємства.

Вже діставалася порція критики і за прибирання снігу цього року. Навіть премії знімали з відповідальних осіб за роботу комунальних служб. Подіяло?

Це дієвий спосіб. Після того як зняв премії, набагато покращилася якість роботи. Звичайно, є куди рухатися, ми знаємо, де треба допрацювати, але вважаю, що ми достойно впоралися з аномальними снігопадами, особливо, якщо порівняти з іншими містами. Ми не вдавалися до популізму, не виходили з лопатами. А чітко організували роботу й залучали максимальну кількість техніки від приватних компаній і безплатно, і за гроші.

Треба ж розуміти, що прибирання снігу – це в першу чергу кошти. І чималі. Можна максимально оперативно прибрати місто від снігу при помірних снігопадах за два-три дні, але витратимо на це два мільйони гривень. Чи готові лучани до цього? А перевірити, наскільки прозоро використані кошти… Кожен може написати звернення в Держаудитслужбу, щоб вони перевірили.

Крім того, величезну кількість техніки було надано безоплатно, хоч підприємці могли й заробити. Це і «Вілія», і «Луцьксантехмонтаж №536», підприємці Шубка, Разумовський. Тому велика їм вдячність, бо місту вдалося зекономити кілька сотень тисяч.

Треба, звісно, допрацювати прибирання тротуарів і зупинок транспорту. На мою думку, це були найслабші місця цього року. За п’ятибальною шкалою комунальники впоралися на три з плюсом. Хоча Осіюк і Марценюк (директори департаменту ЖКГ міськради і «Луцькспецкомунтрансу», – ВН) п’ять діб практично не спали, коли був цей сніг. Бо навіть найману техніку треба контролювати, щоб водії не халтурили і виконували роботи якісно.

Ну що ж, сніг прибрали. На черзі – зливи. І традиційно певні райони в Луцьку топить.

Комунальники вже працюють, до 1 квітня всі зливові каналізації мають бути почищені. Цього року пів мільйона ми виділили на покращення ситуації зі зливовими водами під мостом на Карпенка-Карого в найбільш проблемному місці.

Ще одне «улюблене» питання – Центральний ринок...

Робота однозначно продовжиться. Ми виграли усі судові справи (а їх три основні) щодо ринку.

У серпні 2019 року рада проголосувала за те, щоб не продовжувати договір оренди облспоживспілці. Спілка оскаржила рішення в суді першої інстанції і програла, потім подала апеляцію, її теж програла. Згодом Касаційний суд постановив справу відправити в суд першої інстанції, і в Господарському суді ми знову виграли. Інша справа – щодо поділу земельної ділянки під об’єкти нерухомості. Облспоживспілка також подала позов, який ми виграли в суді першої інстанції, зараз триває апеляція. Інша справа стосувалася демонтажу контейнерів. Підприємці оскаржили рішення виконкому в окружному адміністративному суді, вони програли, апеляція підтвердила рішення суду першої інстанції. Таким чином, усі рішення судів на нашу користь. Ми хочемо донести до підприємців думку, що протистояння невигідне ні їм, ні нам. І ми скоро зустрічатимемось обговорювати подальше перенесення ринку.

Ми сьогодні вже на 70-80% звільнили ліву частину ринку. Я бачу там великий паркінг, зелені зони й дитячі майданчики. Праворуч – реконструйований павільйон для подальшої реалізації продуктів харчування з дотриманням усіх санітарних норм і в нормальному вигляді, який відповідає Старому місту. На решті території ринку й інших об’єктів нерухомості, які є у власності облспоживспілки, я бачу таке містечко на кшталт мануфактури у Києві. Воно гарно впишеться в архітектурний ансамбль. На іншій території може бути амфітеатр для масових заходів, ярмарок, прогулянкові доріжки, майданчики, сквери, фонтан.
А що із Завокзальним ринком?

Це питання неактуальне: договір оренди діє до 2031 чи 2032 року і підстав говорити про його розірвання немає.

Розвиток міста – це не тільки дороги, парки, сквери, а й інвестиції. Вже в медіа з’явилася інформація про ймовірність приходу до Луцька мереж KFC та McDonald’s. Але потужні інвестиції – це не лише мережі закладів харчування, хай і великі. Це і промисловість, виробництво.

Сьогодні тривають перемовини, та подробиць не хочу розголошувати. Але можу сказати ось що: раніше, коли ми проводили перемовини з виробництвами, які мали намір розташувати свої потужності тут, першим питанням поставала наявність території. Проте досі в нас практично не було ділянок промислового призначення. Лише п’ять гектарів на Карбишева. Сьогодні ж ми розробляємо генплани приєднаних територій і будемо бачити, де можемо розмістити виробництво в Луцькій громаді. У нас знижена вартість плати за землю для підприємств промисловості, ми готові йти на поступки і допомагати бізнесу, як це зробили на вулиці Карбишева: залучили виробництво, де в різний час працювало до тисячі осіб. Торік бюджет Луцька отримав 10 мільйонів гривень ПДФО. Ми ж, своєю чергою, відремонтували прилеглу дорогу і зробили освітлення. На це витратили 1,3 мільйона. Тож місто залишилося в плюсі – дохід 8,7 мільйона.
А чим Луцьк дивуватиме туристів? Це – теж інвестиції.

Зараз триває проект облаштування підземель у колегіумі єзуїтів. Було досліджено підземелля вежі Чарторийських і міська рада виділила гроші на облаштування галереї, яка з’єднала б підземелля вежі й колегіуму. В перспективі ці ж підземелля варто було б об’єднати з підземеллями костелу Петра і Павла.

Також ми зробили підсвітку кірхи, працюємо над підсвіткою собору, капремонтом вулиці Драгоманова, готуємося до інвестиційного конкурсу на Кафедральній, 4. Є питання про територію навколо замку, де розташовані непривабливі господарські споруди, в яких тримають курей, якусь худобу. Тому, думаю, варто вести перемовини з власниками і підприємцями, щоб останні їх викупили і збудували щось привабливе й корисне для туристичного потенціалу. Чи погодяться власники? Думаю, все залежить від того, скільки запропонують підприємці.

Про політику, співпрацю з Ігорем Палицею, ОДА і депутатами

Вам дуже часто дорікають знайомством з народним депутатом від Луцька Ігорем Палицею. Називають «несамостійним політиком». Як часто після виборів спілкувалися з ним і на які теми?

За потреби спілкувався. Ігор Петрович – нардеп від Луцька. Ми обговорюємо питання соціально-економічного розвитку, боротьби з коронавірусом, адже зараз знову погіршується епідситуація. Обговорюємо й інші питання, бо йому небайдужий розвиток міста.
У держбюджеті на 2021 рік кошти на соцеконом збільшили на 6 мільярдів. Чи обговорювали з нардепом від Луцька проекти, на які варто спрямувати кошти соцеконому і чи щось отримає місто?

Так, звичайно, ми це обговорювали. І сподіваюся, що в Луцьк теж надійдуть кошти. Коли ж підійдемо до реалізації цих проектів – тоді й повідомимо.

Чи співпрацює Луцьк з облрадою і облдержадміністрацією? Якщо з першою із самого початку було повне порозуміння, то в стосунках з ОДА не все завжди було гладко.

Мої відносини з облдержадміністрацією і з головою ОДА завжди були конструктивними. Я в своїй діяльності не переслідую якісь політичні мотиви і намагаюся з відносин з усіма органами державної влади витиснути максимум для нашого міста й громади. Не бачу підстав конфліктувати, сваритися і в нашу господарську діяльність вплітати політику. Мене цікавить розвиток громади, а не політика.

З облрадою у нас теж повна співпраця і розуміння. Ми довгий час працювали на благо міста з Григорієм Недопадом і далі разом втілюватимемо спільні проекти.
А що скажете про депутатський корпус міської ради?

Я дуже задоволений тим, як ми працюємо з депутатами. Це моя третя каденція, і я не пам’ятаю такої конструктивної роботи жодного разу. Наприклад, бюджет на 2021 рік ми ухвалили за 20 хвилин, бо депутати плідно попрацювали на бюджетній комісії. Сесії у нас не перетворюються на шоу. Депутати ставлять питання і оголошують виступи суто з тих питань, які розглядають на сесії. Йде предметна робота. Те саме стосується і виконкому. Щиро сподіваюся, що така робота продовжиться і це дасть результат. Бо проводити сесії по два-три дні, слухати виступи на теми, які не мають стосунку до практичної користі для громади, вправляння в красномовстві: думаю, це не те, що має робити міська рада.

Чи є опозиція в міськраді?

Сьогодні не можу сказати, що є чітка опозиція. На першій установчій сесії я звернувся до депутатів і попросив забути про партійні прапори, бо нашим стягом має бути прапор громади. Ми маємо працювати на виконання доручень і забезпечення інтересів людей, які нас обрали. Звичайно, є різні думки з тих чи тих питань, але немає такого, що хтось не голосує з принципу чи тому, що не подобається міський голова або хтось інший. Сподіваюся, так буде і надалі. За бюджет голосували всі фракції. Це стосується і багатьох інших питань.

Ви дуже активні в соцмережах. Хто веде вашу сторінку у фейсбуці?

Я сам веду сторінку й особисто відповідаю. Також щотижня в прямому ефірі звітуюся в фейсбуці. Це теж моя власна ініціатива.
Чи легко до вас достукатися, потрапити на прийом?

Можна потрапити на прийом, записавшись у ЦНАПі, якщо є нагальне питання – зустрічаюсь поза визначеним на прийом громадян часом. З квітня буде онлайн-прийом у Zoom з тих питань, які турбують людей. Залишити питання можна й під час прямого ефіру у фейсбуці.

А взагалі о котрій годині у вас починається робочий день?

Вже о сьомій годині мені починають писати в месенджери. Часто вранці інспектуємо місто. Особливо, коли були снігопади. Тоді і вночі інспектували. Завершується робочий день по-різному, він у мене ненормований.
На спорт час знаходиться в такому графіку?

Нещодавно відновив заняття в спортзалі після дворічної перерви. Сподіваюся, зможу, хоч нечасто, але таки відвідувати зал, бо про здоров’я треба дбати.

До слова, про здоров’я. Будете вакцинуватися проти коронавірусу?

Ні. В мене є антитіла, я перехворів на коронавірус. Потім – побачимо. Коли вже буде кількість антитіл зменшуватися до критичної межі – тоді вже буду вирішувати.

Яку оцінку поставили б собі за 100 днів роботи на посаді?

Я собі ніколи не ставлю оцінку. Це треба спитати в людей.

Юлія МАЛЄЄВА

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Реклама
Loading...
Коментарів: 10
лучани Показати IP 9 Березня 2021 09:42
Ринки Варшавка та Пасаж створюють затори на вулицях, а не автостанція. Заставити ринки збільшити кількість своїх паркомісць для розвантаження магістральних вулиць, а бо перенесення ринків на межу міста.
Лучанка Показати IP 9 Березня 2021 09:57
Що сказати: мудрий, розсудливий, знаючий справу за яку відповідає, без нерозумних амбіцій - доступний і відвертий. Місто довіряє своєму меру і пов*язує з ним і його командою однодумців свій розквіт!! Успіхів, Ігоре Ігоровичу!! (Я не проплачений бот!!!))))
свс Показати IP 9 Березня 2021 10:20
Оценка за 100 дней "хорошо"Все зависит от дальнейшей работы,перспективы развития Луцкой ОТГ,Тогда люди могут дать и выше оценку.
скептик Показати IP 9 Березня 2021 11:11
перед виборами майбутній голова щось розказував про майбутню інвестиційну діяльність на базі промплощадки по вулиці Карбишева. тепер - ані слова.
Виборець Показати IP 9 Березня 2021 12:52
Погляд в далечінь на конкретиці минулої практичної турботи про сучасних людей Луцької міської громади.
макс Показати IP 9 Березня 2021 13:10
цікава розмова. але хотілось більше конкретики щодо реалізації дійсно крупних проєктів - новий міст через Стир, окружна навколо Луцька, транспортні розв'язки, нові підприємства та інвестори, розвиток приєднаних сіл.
Правда Показати IP 9 Березня 2021 14:04
Найбільше,що людей турбує-це сфера ЖКП,тарифи,які залежать від місцевої влади ,транспорт і екологія.Крім зведення будь де висоток,щось іншого і не видно...і пару тролейбусів нових.
Jon до Правда Показати IP 9 Березня 2021 15:50
Тарифи залежать від ціни на газ та від цін на електроенергію.
Додік до Jon Показати IP 9 Березня 2021 16:12
Тарифи залежать від дірявих теплотрас, які "опалюють" Волинську область, атмосферу і космос. Зимою в багатьох місцях, по талому снігу над теплотрасами можна складати катру-схему їх розташування. - Ось де наші гроші...
скептик до Jon Показати IP 9 Березня 2021 17:37
а можливість оплачувати ті тарифи залежить від зарплат та інших доходів. доходи залежать від стану економіки, а економіка розвивається, коли є необхідні умови. ці умови створює влада.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Loading...
Система Orphus