USD 39.60 39.84
  • USD 39.60 39.84
  • EUR 39.65 40.00
  • PLN 9.75 9.90

Дует України та Польщі: що означає дружба двох держав для Волині

20 Грудня 2015 21:00
У час, коли душу проймає печаль, найголовніше знайти друга, який розрадить та вислухає, ба більше – підставить своє міцне плече. Міркуючи у великих масштабах, на шляху великих випробувань для нашої країни, вона знайшла чимало однодумців серед держав-сусідів, зокрема західних.

Генеральний Консул Республіки Польща у місті Луцьку Беата Бживчи Інформаційному агентству Волинські Новини розповідає, що за два роки війни в Україні із загарбниками стосунки України та Польщі змінилися в кращу сторону. «На рівні суспільства, між самими людьми наші відносини стали дружніші та міцніші. Втім, між нашими народами ще є чимало питань, які потрібно обговорювати в різних формах. Це й історичні, економічні питання, політичні аспекти та міжнародна співпраця.

Але я впевнена у тому, що наші стосунки на сьогодні не лише позитивні, а й гарно розвиваються та являють собою чималу перспективу для подальшої спільної роботи», – розповідає Беата Бживчи.
ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНІ ПРАГНЕННЯ УКРАЇНИ, МАЙДАН, ВІЙНА…

Нагадаємо, що 9 вересня, у Варшаві очільник Мінфіну України Наталія Яресько та Міністр фінансів Польщі Матеуш Щурек підписали угоду про виділення Україні кредиту на 100 мільйонів євро для розбудови прикордонної інфраструктури та пунктів пропуску на українсько-польському кордоні. Цим вчинком наші сусіди ще раз підтвердили свою тверду позицію щодо підтримки українців.

Як пояснили на офіційному сайті Кабміну – Урядовому порталі, 100 мільйонів євро спрямують для фінансування проектів розвитку прикордонної дорожньої інфраструктури та облаштування пунктів пропуску українсько-польського кордону та інших проектів.

ЧИТАТИ ЩЕ: ЯК УКРАЇНА ЗМІНИЛА СВІТОВУ ЕКОНОМІКУ, - ВОЛИНСЬКИЙ ЕКСПЕРТ

Генеральний Консул Республіки Польща у місті Луцьку Беата Бживчи вважає, що Україна остаточно обрала шлях євроінтеграції та активно рухається у цьому напрямку, саме тому й знаходить відповідну підтримку.

«Безперечним є те, що євроінтеграційний рух відбувається у вас не лише на словах, а й на ділі. Я не маю жодного сумніву з цього приводу. Ми бачимо, що Україна визначилася із тим, в якому напрямку вона хоче рухатися – і це зближення із європейською спільнотою», – наголошує посадовець.

Як показує історія розвитку сусідів, Україна наступає на подібні граблі, як і поляки. Зокрема сфера туризму зараз проходить подібний етап до того, який ішли 20 років тому західні сусіди: спостерігалась криза в туристичній сфері. У Польщі потужним поштовхом для розвитку став внутрішній туризм. Експерти переконують – вдало використавши досвід Польщі, можна досягти таких же результатів і у нас. Тим паче, що люди самі активно цікавляться цією темою: у турфірмах, які працюють у сфері «зеленого» туризму, цього року був справжній аншлаг по кількості клієнтів.

Піонером у цій сфері в Україні став проект «Створення інформаційного комплексу у сфері транскордонного екологічного туризму у Єврорегіоні Буг» в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна на 2007-2013 роки, що фінансується за рахунок коштів Європейського Союзу. Реалізовує його на Волині ГО «Клуб екологічного туризму», при чому досить успішно. Представники громадської організації кажуть, що вже мають чимало напрацювань у цій сфері, а також можуть продемонструвати перші результати роботи.

Співпраця українців і поляків дає позитивні результати розвитку як одній, так і іншій стороні.

КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКА БЛИЗКІСТЬ

Дует України та Польщі – тісна дружба, що не припиняється не лише тоді, коли йдеться про лихо. Адже, як говорить приказка, «друзі пізнаються у біді», а й тоді, коли говоримо про здобутки у сфері культури та мистецтва. Польща допомагає Україні вийти на новий рівень добросусідства з Європою та зробити вагомий крок у її соціально-культурне життя.

Приміром, цьогоріч на міжнародному фестивалі фольклорних колективів у Польщі гурти «Намисто» та «Родинонька» з Ковеля, потрапивши в одну категорію, розділили перше місце, а друге місце посів ансамбль «Передзвін» із Луцька.

До слова, захід відбувався у рамках програми Транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020 років, яка реалізується Європейським інститутом сусідства та партнерства (EISP).

Окрім того, Консульство Республіки Польща в Луцьку постійно проводить різноманітні виставки. Одна з них нещодавно експонувалася по всій Україні та була присвячена постаті Єжи Ґедройця – людині, яка сприяла порозумінню поляків та українців. Справді, в доволі непростих умовах післявоєнного часу, коли в середовищі польської еміграції панували антиукраїнські настрої, він зважився на цей крок. Взагалі, він ще в передвоєнний час намагався «зрозуміти українців». Так, у редагованому ним часописові «Бунт млодих» досить толерантно говорилося про бойовиків ОУН, зокрема Степана Бандеру, яких звинувачували у вбивстві міністра Броніслава Пєрацького. Ґедройць вважав, що польсько-українське порозуміння є важливим і для українців, і для поляків – особливо в умовах протистояння цих народів радянській імперії. Не випадково Ґедройць залучав до роботи в журналі «Культура» українців. Одним із знаних авторів цього видання став журналіст і публіцист Богдан Осадчук. У 1959 році, коли в Радянському Союзі почалася «відлига», Ґедройць опублікував антологію репресованих у часи сталінізму українських письменників «Розстріляне відродження».

ДІТИЩЕ МІЖНАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ - ОНОВЛЕНИЙ ЛУЦЬКИЙ ЗООПАРК

Нещодавно відбулося друге, європейське народження Луцького зоопарку. А вийти на такий високий рівень звіринцю допомогли поляки.

Проект профінансували за рахунок коштів Європейського Союзу в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна на 2007-2013 роки Європейського Інструменту Сусідства та Партнерства.

ЧИТАТИ ЩЕ: ВІДКРИТТЯ ЛУЦЬКОГО ЗООПАРКУ, - НОВІ ПРОПОЗИЦІЇ ТА АНШЛАГ З ВІДВІДУВАЧАМИ

Будівельні роботи та спорудження лев’ячого і ведмежого містечок виконали за кошти ЄС в рамках міжнародного проекту «Модернізації зоопарків в Замості та Луцьку, а також опрацювання концепції створення рекреаційної зони у Жешуві з метою розвитку транскордонного природного туризму», який реалізовується відповідно до програми транскордонного співробітництва «Польща-Білорусь-Україна».

Координатор проекту Олександр Ковальський розповів, що робота над ідеєю розпочалась ще 2010 року. Тоді організатори мали багато зустрічей із партнерами з польських міст Замость та Жешув, звертаючи увагу на практичні моменти втілення проекту.

«У модернізованому зоопарку з’явились нові вольєри й доріжки, відбудовано мости, укріплено набережну біля ведмежого містечка, поставлено ще одну огорожу біля ставків тощо. Претензій до забудовника нема, наші партнери, які приїздили з Польщі, були приємно вражені, як підприємство виконує роботи», - розповідали координатори проекту.

БЕЗВІЗОВИЙ ТУРИЗМ – НОВІ МОЖЛИВОСТІ

Нещодавно Європейська комісія ухвалила шостий звіт виконання Україною вимог Плану дії візової лібералізації.

Європейська правда опублікувала цей документ. У ньому зазначається, що надання Україні безвізового режиму стало можливим через особливі політичні відносини Києва та Брюсселя. У згаданій регуляції ЄС встановлюється перелік країн, громадяни яких не потребують візи для в’їзду до всіх країн Євросоюзу, окрім Великої Британії та Ірландії.

Слід зазначити, що безвізовий звіт Єврокомісії не містить жодних умов чи критеріїв скасування віз для українців. Якщо ж законодавці докладуть усіх зусиль, то через чотири місяці для українців може стати реальність вільна Шенгенська зона.

ДОСВІД ВІЙНИ, ПЕРЕДАНИЙ УКРАЇНЦЯМ

Паралелі між «дивом над Віслою», Варшавською битвою 1920 року, що вирішила долю Європи, та війною на Сході України проводили політологи, історики та журналісти неодноразово.

Виставка «Варшавська битва 1920 року», що відбулася у Галереї мистецтв Волинської організації Національної спілки художників України у Луцьку, наочно продемонструвала протистояння народу, як цілісного організму, що бориться з «інфекцією» вторгнення ворожих військ.

Беата Бживчи розповіла, що виставка присвячена подіям, що ввійшли у історію під назвою польсько-більшовицької війни. Варшавську битву 1920 року, яка мала вирішальний вплив на збереження незалежності Польщі, історики назвали «дивом над Віслою».

У заході взяли участь бургомістр міста Воломін Ришард Маджяр та директор Центру самоврядування «Оссів 1920» Максим Голось. Саме поблизу міста Воломіна на полі Оссова відбулася вирішальна битва, яка стала одним із кульмінаційних моментів війни з більшовиками. Історики називають цю війну однією з двадцяти найважливіших баталій в історії людства, війною, що вирішила долю Європи.

Беата Бживчи зауважила, що у 1920 році відновлена Польща боролася не лише за свої східні кордони – це була війна за незалежність, за можливість визначити власне геополітичне та цивілізаційне спрямування. Польща боролася за те, щоб жити та існувати як розвинутий міжнародний суб’єкт. Якби більшовицький наступ не стримали над Віслою, з її слів, комунізм поширився б на всю Європу і невідомо, якою була б доля всього континенту. Це була, на думку істориків, «війна за все», у якій поляки та українці були союзниками – спільно, пліч-о-пліч вони боролися за свою незалежність. Хоча для ідеї незалежності України війна 1920 року скінчилася трагічно, памʼять минулих подій залишається основою для розуміння значення польсько-українського союзництва та взаємодії розвитку двох країн та народів.

«Сьогодні так само й Україна бореться за свою територіальну єдність, свободу та право вільного вибору майбутнього. Наша польська підтримка для України зумовлюється уроками історії, тому що історія нас вчить, що доля наших держав та розвиток наших народів нерозривно пов’язаний між собою. Деякі аналітики визначають, що на Сході вирішується не лише доля України, а майбутнє всієї центральної Європи. Нехай ця виставка стане не лише причиною замислитися над історією, але також нагодою для глибоких історичних і політичних роздумів», – звернулася тоді до присутніх Беата Бживчи.

Як бачимо, культурно-ціннісна близькість українців із європейським світом в усі часи відрізняло наш народ від інших, нецивілізованих, диких країн. Ще з прадавніх часів наші діди «повертали свої голови» на захід. Про це свідчать навіть археологічні розкопки, що волиняни передавали свою культуру європейцям та запозичували їхню. А сьогоднішня війна в країні ще раз показала, хто може бути братнім народом і з ким надалі потрібно «розмивати» кордони, а від кого потрібно будувати мури.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 5
волиняка Показати IP 20 Грудня 2015 21:27
Цей дует і дружба доведе до того,що Креси Всходні перейдуть до держави Польща. Плоди "дружби"пожинаємо на Донбасі,тільки від іншого "друга".
Волинянки Показати IP 20 Грудня 2015 21:53
На себе слід покладатися. Невже ми таки безсилі, що тільки й шукаємо " друзів" . Кому ми потрібні?
Анонім Показати IP 21 Грудня 2015 09:53
"Але я впевнена у тому, що наші стосунки на сьогодні не лише позитивні, а й гарно розвиваються та являють собою чималу перспективу для подальшої спільної роботи», – розповідає Беата Бживчи." Любопытно, он знает о Волынской резне и об отношении к ней нынешней Киевской власти? Если да, то полностью правы авторы первых комментариев. Если не знает, то ...
Подавитесь дружбою. Показати IP 21 Грудня 2015 14:57
Як люблять поляки в приватній розмові нагадувати,що Київ був їх..
Анонім Показати IP 21 Грудня 2015 19:18
залишилось тільки напитися разом-так добре

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus