USD 39.80 40.10
  • USD 39.80 40.10
  • EUR 40.90 41.26
  • PLN 8.75 8.90

Битва між телевізором і холодильником: як зберегти європейську підтримку України на тлі економічних труднощів. Опитування експертів

25 Вересня 2022 07:30
Підтримка європейцями України була рекордно високою впродовж семи місяців повномасштабної війни з Росією. Утім з огляду на економічні труднощі, зокрема зростання цін на енергоносії, в європейських суспільствах лунають заклики зменшити підтримку України.

Поширюється хибна думка, що нібито підтримка України, а не агресія Росії, негативно впливає на добробут європейців. При цьому політична, економічна й військова допомога залишаються життєво важливими для України, особливо в умовах контрнаступу ЗСУ у війні, оголошення Путіним мобілізації в Росії та погроз світу ядерним знищенням.

Що можна зробити, щоб європейські суспільства продовжували виявляти підтримку і солідарність з Україною попри економічні труднощі, спричинені війною Росії, – у матеріалі ТСН.

Центр «Нова Європа» поставив це запитання європейським експертам.

Кілька ключових порад, які дали європейські лідери думок:

– війна не повинна зникати з уваги громадськості, тож українцям варто докладати зусиль для того, щоб присутність України у медіа залишалась високою;

– політикам, експертам та евакуйованим українцям варто робити жести вдячності та надсилати іноземцям сигнали, що їхня допомога має вплив;

– громадянам ЄС потрібно пояснювати цілі Росії. Зокрема те, що країна-агресор свідомо намагається поставити європейські суспільства і економіки перед загрозами, а амбіції Росії не обмежуються Україною і спрямовані проти Заходу. Таким чином, економічні труднощі є наслідком агресивних дій Росії, а не самого факту війни.

Марсель Рьотіг, директор Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні

Опитування німецької «Forschungsgruppe Wahlen» громадської думки в середині серпня 2022 року вказує, що переважна більшість німців позитивно оцінювали військову підтримку України:

36% виступали за більшу підтримку;

35% – за продовження підтримки на чинному рівні;

і лише 22% хотіли меншої підтримки.

Відповідаючи на запитання, чи має Німеччина продовжувати підтримувати Україну попри високі ціни на енергоносії, 71% респондентів відповіли позитивно, і лише 20% негативно.

Вирішальним чинником тут є схвалення з огляду на підтримку політичної партії:

– 75% – це прибічники Соціал-демократичної партії Німеччини (партії канцлера Шольца) і Християнсько-демократичного союзу (головна опозиційна партія);

– 70% – ліберальної Вільної демократичної партії;

– аж 95% виборців Партії Зелених хочуть підтримувати Україну, навіть якщо економічні труднощі в Німеччині посиляться.

Серед виборців ультраправих і проросійської Альтернативи для Німеччини лише 18% підтримують Україну. Це свідчить про те, що більшість виборців від усіх демократичних партій виступають за підтримку України, навіть якщо це означатиме зростання витрат у Німеччині. Тому для України важливо, щоб війна не зникла з уваги німецької громадськості. Присутність у мас-медіа має залишатися високою. Крім того, також важливо надіслати людям у Німеччині сигнал, що їхня допомога має вплив, і тому її важливо продовжувати. Жести вдячності, висловлені як українськими політиками, так і експертами та українцями в Німеччині, дають німецькому народу відчуття, що їхня підтримка є правильною, й тому має тривати, навіть якщо економічна ситуація стає важкою.

Найголовніше – позитивне формулювання. Поясніть, що конкретно означала військова допомога з боку Німеччини, який вплив мала відмова від «Північного потоку-2», що стало можливим завдяки німецькій макрофінансовій допомозі тощо.

Роланд Фройденштайн, віцепрезидент GLOBSEC, Бельгія:

«По-перше, ми повинні усвідомити, що більшість тих, хто виступає за умиротворення Росії, не фінансуються путінським режимом, але вони вважають, що діють у найкращих інтересах своїх країн. Тому ця дискусія має бути про те, що є найкращим для Європи, а не про те, хто є чи не є агентом Путіна.

По-друге, ми повинні відзначити екзистенційну зацікавленість західноєвропейських держав-членів ЄС у перемозі України та поразці Росії. Треба рішуче пояснювати величезну шкоду від тріумфуючої Росії, повністю дестабілізованої України, посилення правління Путіна й передбачуваної подальшої агресії. Не менш важливо наголошувати на перевагах повернення до стабільної, демократичної та процвітаючої України. Ці довгострокові розрахунки допоможуть применшити можливі втрати на тлі допомоги Україні в очах західних громадян. А серед цих втрат і вищі ціни на енергоносії, і більші витрати на оборону та скорочення торгівлі. Потрібно реалістично протистояти страху постати перед ядерною війною з Росією.

По-третє, ми маємо постійно працювати над єдністю Заходу. Відверто егоїстичні уряди, такі як угорський, мають бути піддані остракізму, а нерішучі, як німецький, потребують постійного підштовхування з боку своїх сусідів і союзників.

Хто повинен все це робити? Не лише уряди, а й політичні партії, аналітичні центри та фонди, неурядові організації, а також видатні особи: громадянське суспільство в найкращому вигляді».

Крісті Райк, директорка Естонського інституту зовнішньої політики:

«Вся Європа по-справжньому захоплюється хоробрістю українців. Україна досягнула успіху у формуванні наративів про війну в європейських суспільствах і може розвивати цей успіх, оскільки політичний та соціально-економічний контекст в ЄС стає дедалі складнішим. Необхідно пояснити людям в ЄС, що їхні економічні та енергетичні проблеми не можна вирішити, просто скасувавши санкції або припинивши підтримку військових зусиль України. Позбавлення енергетичної залежності від Росії та допомога Україні у протистоянні російським імперіалістичним амбіціям є необхідними для створення стійкої безпеки в Європі.

Читати ще: Британія збільшить військову підтримку України, – Ліз Трасс

Підтримуючи Україну, ми захищаємо себе. Україна є частиною Європи. Звичайно, вирішальну роль у донесенні цього повідомлення до громадян повинні відігравати політичні лідери держав-членів ЄС, але й комунікація з боку українців також є дуже важливою.

Читати ще: Латвія та Естонія визнали злочини РФ в Україні геноцидом

Україна та ЄС повинні рухатися вперед до трьох основних цілей: перемога у війні, відбудова та вступ України до ЄС. Важливо, щоб Україна чітко продемонструвала свою рішучість рухатися вперед за всіма трьома напрямками пліч-о-пліч і шукати синергію між цими трьома процесами. Наприклад, антикорупційні заходи та енергетичний перехід є важливими для кожної з трьох цілей. Обидва є необхідними для безпеки та стійкості, ключовими питаннями в процесі відбудови та важливими умовами для членства в ЄС».

Йос Боонстра, старший науковий співробітник Центру досліджень європейської безпеки, Нідерланди:

«Буде складно зберігати пріоритетне місце України в порядку денному ЄС. У той час, як підтримка залишається високою, увага до війни зменшується. На думку спадають два механізми підтримки України на високому рівні.

Українські біженці в ЄС є важливою перевагою для подальшої європейської підтримки України. Ті, хто досі перебувають в ЄС, швидко інтегруються. На роботі чи в громаді вони обговорюють ситуацію в Україні зі своїми польськими, нідерландськими та іспанськими колегами, а їхні діти роблять те саме в школі. Україна також може використовувати біженців, що повернулися, визначивши їх як «цивільних послів». Ці колишні біженці можуть підтримувати зв’язок із громадою тієї країни, яка їх приймала, і таким чином неформально підтримати увагу до України.

Іншим більш безпосереднім варіантом може бути проста публічна кампанія із розміщенням взимку на рекламних щитах написів на зразок «Сім’я X дякує сім’ї Y за гостинність минулого року», щоб також нагадати людям про війну, що триває.

Читати ще: Google почне боротися з фейками щодо українських біженців

Україна була активним учасником програми ЄС «Східне партнерство», зокрема на рівні громадянського суспільства. Зараз час отримати вигоду від цієї довгострокової інвестиції в розвиток тісних зв’язків між країною-членом ЄС та українським громадянським суспільством. Які спільні проєкти могли б бути розроблені неурядовими організаціями, правозахисниками, аналітичними центрами та університетами, що б охопили ширші верстви населення в ЄС (а не в країнах Східного партнерства)? Крім цього, тісні зв’язки між громадянським суспільством держав-членів ЄС та України можуть бути використані для посилення обміну між людьми через робочі візити, стажування/стипендії та культурні обміни українців до ЄС і, сподіваємося, в зворотному напрямку так само: аби громадяни із Західної та Центральної Європи могли прибувати до безпечних регіонів України».

Д-р Роб де Війк, засновник HCSS і професор міжнародних відносин Лейденського університету, Нідерланди:

«Вирішальним викликом для західних суспільств є інфляція, спричинена дефіцитом енергоносіїв. Санкції ЄС і REPowerEU (план ЄС щодо швидкого зменшення залежності від російських енергоносіїв – ред.) спрямовані на створення геополітичних важелів впливу на Росію шляхом зменшення залежності Європи від російських енергоносіїв, мали зворотний ефект. Навіть якщо енергопостачання не буде проблемою майбутньої зими, збитки, завдані економічному зростанню, інфляцію та народну довіру до урядів не можна буде легко виправити.

Це підсилюється також тим фактом, що прикладів успішних спроб зупинити воєнний авантюризм за допомогою санкцій немає. Крім того, через десятиліття бюджетних скорочень, європейці мало що можуть зробити у військовій сфері. Економічна допомога великих європейських держав зайшла в глухий кут у серпні 2020 року. Підтримку надають переважно США, Велика Британія та скандинавські країни.

Політична та суспільна солідарність з Україною залишається сильною, але вона не має великої цінності, якщо її не підкріпляти значною військовою та економічною допомогою. На практиці підтримка буде надаватись тоді, коли війна перейде в нову фазу (з оголошенням Путіним мобілізації в Росії та прямі ядерні погрози світу, можна вважати, що це вже сталося – ред.). Якщо цього не станеться, то політики повинні будуть пояснити, чому ця війна важлива для Заходу. Найпотужнішим аргументом є те, що Путін проводить ревізіоністську та реваншистську зовнішню політику, спрямовану на руйнування порядку, заснованого на правилах, який гарантував нашу безпеку та процвітання після Другої світової війни».

Д-р Ліана Фікс, історикиня й політологиня, Німеччина:

«Найважливіше: західні політики мають пояснити геостратегічний контекст економічних та енергетичних труднощів. Йдеться ж не просто про побічний ефект війни, а про свідому спробу Росії поставити європейські суспільства й економіки перед загрозами. Тому для підтримки свободи та незалежності в європейських суспільствах терміново необхідний цей важкий процес пояснення. Однак лише цього буде недостатньо. Подібні зусилля мають супроводжуватися великими компенсаційними заходами для тієї частини населення, яка не зможе впоратися з суттєвим підвищенням цін.

Для української сторони важливо чітко пояснити, що економічні труднощі є наслідком агресивних дій Росії, а не самого факту війни. Тому припинення війни через несправедливе перемир’я не означатиме припинення економічних труднощів. Це в руках Росії, а не України. Крім того, українське керівництво має продовжувати нагадувати своїм європейським колегам, що амбіції Росії не обмежуються Україною, а спрямовані проти Заходу та європейських суспільств, і що Україна є першою лінією захисту. Особливо на тлі того, як сприйняття загроз в європейських суспільствах зменшуватиметься, з’являтиметься тенденція розглядати війну як регіональну, а не європейську війну, а Росію як регіональну, а не європейську загрозу».

Д-р Флоран Пармантьє, генсек Центру перспективних досліджень Sciences Po, Франція:

«Підтримка України серед громадян була надзвичайно сильною у всіх європейських суспільствах протягом перших шести місяців війни. Попри розбіжності щодо визначення найбільш сприятливого результату, якого можна було б очікувати від конфлікту, європейська єдність була вражаючою щодо запровадження санкцій проти Росії.

Проте з часом справжня стійкість кожного європейського суспільства буде піддаватися дедалі більшим викликам – процес, який можна коротко описати як «битва між телевізором і холодильником» – героїчний опір проти шкоди від санкцій.

Українське політичне керівництво змогло забезпечити собі підтримку завдяки ефективній PR-комунікації та роботі. Хоча кампанія з надсилання зброї має тривати, важливо, щоб Україна визначила власні реалістичні очікування щодо кожної країни. Звинувачення на адресу Німеччини, Італії чи інших країн може виявитися контрпродуктивним у середньостроковій перспективі. Їхня історія відрізняється від історії Польщі та країн Балтії. Вони мають різний досвід сприйняття Росії як партнера, чи як загрозу. Крім того, визначення стратегії відбудови або використання місцевих ініціатив (наприклад, через побратимство міст) може бути набагато привабливішим для багатьох прихильників. У цій ситуації байдужість була б небезпечною для України».

Сільві Кауфманн, колумністка французької Le Monde, наукова співробітниця Академії Роберта Боша в Берліні:

«Європейські лідери повинні продовжувати наполегливо повторювати меседж, що Україна бореться не лише за своє існування, а й за нашу свободу та безпеку Європи – «Свобода має ціну».

Читати ще: ЄС приєднався до справи України проти Росії в Міжнародному суді ООН

Українське керівництво досі було дуже ефективним зі своїм наративом. Слід продовжувати поширювати його через різноманітних спікерів, не лише через президента Зеленського. Представники громадянського суспільства, депутати, антикорупційні активісти, люди, які брали участь у війні на передовій, лікарі, правники, які працюють у сфері розслідувань воєнних злочинів. Важливо показати, що, ведучи війну, громадяни України також борються за зміцнення верховенства права та подолання корупції. Це має значення для громадської думки в ЄС, оскільки гроші платників податків будуть використані для сприяння відбудови України. Також важливо показати зусилля, які докладаються в Україні для прискорення вступу країни в ЄС. Українські чиновники та неурядові організації також повинні працювати з лідерами профспілок у країнах ЄС щодо пояснень для працівників, які найбільше постраждали від підвищення цін».

Д-р Іан Ентоні, директор Програми європейської безпеки SIPRI, Швеція:

«Незважаючи на неповну інформацію та цілеспрямовані дезінформаційні кампанії, більшості людей не важко відрізнити «хороше» від «поганого» у випадку України. Однак продовження підтримки України становить також і власний інтерес для європейців.

Наразі є два питання, які хвилюють людей:

підвищення цін на енергоносії та тягар оборонних витрат у той час, коли нагальними є соціальні потреби.

Поступки на користь Росії можуть принести певне короткострокове полегшення, але, підтвердивши, що енергетика є ефективним інструментом тиску, Європа стане одвічним заручником Росії. Підтримка України підштовхує Європу до того, щоб пройти точку неповернення та сприяти енергетичному переходу, який може вирішити як безпекові, так і кліматичні завдання.

Читати ще: У ЄС планують створити місію для допомоги Україні

Перетворення української армії на сучасну та ефективну силу є кроком до створення європейської оборонної ідентичності, яка б ґрунтувалась на реальних спроможностях, а не на майбутніх обіцянках. США допомагають консолідувати військову співпрацю між сусідами в Північній, Центральній і Південно-Східній Європі, які будують партнерства і демонструють Вашингтону, що Європа готова розділити відповідальність. Загартована в боях Україна може відіграти важливу роль у цьому процесі.

Щоб підкреслити громадськості, що подальша підтримка України відповідає інтересам європейських громадян, треба застосувати сучасну й добре забезпечену ресурсами стратегічну комунікаційну стратегію».

Міріам Космель, старша експертка зі Східної Європи та політики сусідства ЄС, Програма Europas Zukunft, Фонд Бертельсманна, Німеччина:

«Рішення, спричинені російською агресивною війною, глибоко впливають на соціальне життя та звички європейців, і водночас є неспівмірними зі стражданнями українців. Оскільки багато з цих рішень також є непопулярними, існує потреба у якомога ширшому консенсусі серед демократів за національною та партійною ознаками.

«Коаліція розуму», сформована спільно з політиків, науковців, бізнесу та громадянського суспільства, може бути достатньо легітимною для того, щоб люди дослухались до її голосів.

З огляду на ймовірні втрати добробуту громадян, надзвичайно важливо у вільний від ідеології спосіб оцінити всі джерела постачання енергоресурсів, альтернативні російському газу. Так само важливо зважити та прокомунікувати внески в економічну та енергетичну політики в зрозумілий спосіб.

Читати ще: Данія та Німеччина планують побудувати «енергетичний острів» для зменшення залежності від російського газу

Більшість європейців готові пережити важку зиму, якщо політики будуть компетентними і матимуть почуття відповідальності, а скорочення будуть соціально збалансованими і належно прокомуніковані як неминучі. Тоді ситуацію можна буде порівняти зі стихійним лихом, що вивільнить сили солідарності.

Якщо ж складеться враження, що через ідеологічну зумовленість або політику протекціонізму створюється дефіцит енергії, якого можна було б уникнути, та, як наслідок, відбувається зростання цін, неплатоспроможність та збіднішання людей, тоді можна очікувати відчай і соціальні заворушення.

Читати ще: Рада ЄС остаточно затвердила надання 5 млрд євро допомоги Україні. На що спрямують кошти

Чим ширшою й згуртованішою буде ця «коаліція розуму», тим більшим буде акцент на прагматизмі без ідеології, й тим більше шансів матимемо на тривалу солідарність з Україною. З точки зору комунікації, вирішальне значення матиме не її обсяг, а те, щоб вона була зрозумілою, достовірною та ефективною. Нещодавно в американському штаті Каліфорнія мільйони мешканців отримали смс-повідомлення з проханням економити енергію. Громадяни дослухалися й попередження виявилося критично важливим для уникнення віялових відключень електроенергії під час спеки, яка виснажувала електромережу.

Лише політично об’єднана Німеччина, яка тримається разом у часи важкої кризи, в економічно сильній Європі зможе надати суттєву підтримку Україні».

Д-р Антоніо Віллафранка, директор з досліджень ISPI та д-р Елеонора Тафуро, дослідниця Центру Росії, Кавказу та Центральної Азії, ISPI, Італія:

«Європейські суспільства все ще значною мірою підтримують Україну. Надання притулку біженцям – яскравий цьому приклад. Італія приймає близько 160 тис. українських біженців – друга за величиною кількість у ЄС (але після Польщі друга країна, яка прихистила найбільше українських біженців, це Німеччина – ред.). Однак через економічні труднощі в країні зростає занепокоєння щодо цієї підтримки. Зростання цін на енергоносії та стрімке збільшення вартості життя можуть негативно вплинути на підтримку з боку домогосподарств та компаній.

Читати ще: Німеччина надасть 200 млн євро допомоги Україні для переселенців

Пом’якшення економічних наслідків для споживачів було б найбільш ефективним способом забезпечення подальшої підтримки України. З цією метою уряди країн ЄС повинні вжити подальших заходів, щоб захистити домогосподарства та підприємства від різкого зростання цін на енергоносії. Однак це нелегке рішення для національних урядів, бо державні бюджети й так мають надмірне навантаження після пандемії COVID-19. Тому для подальшого полегшення тягаря для громадян не менш важливими є заходи ЄС: краща координація енергетичних політик, швидка та глибока оцінка доцільності обмеження цін на енергоносії, внутрішньоєвропейська солідарність щодо доступності газу та нафти.

Водночас, аналітичні центри та медіа ЄС повинні тримати Україну в фокусі уваги, щоб забезпечити постійне інформування громадян про війну та її величезний вплив на українців. У середньо- та довгостроковій перспективі ЄС також має прискорити «зелений» перехід, щоб зменшити свою вразливість та енергетичну залежність від Росії та інших великих експортерів енергоресурсів».

Еммануель Дюпюї, президент IPSE, Франція:

«Після семи місяців війна продемонструвала й підтвердила певну форму дипломатичної та економічної єдності, солідарності та субсидіарності з боку ЄС, а також альянсу колективної безпеки в складі 30 країн-членів НАТО щодо російської агресії від 24 лютого 2020 року. Ніхто й не очікував, що вони виявляться настільки стійкими.

Втім із наближенням осені та сезону «бездоріжжя» (rasputítsa), стійкість населення ЄС може бути поставлена на карту з огляду на певну «втому від України», а також тривалість військового фронту, принаймні, на Донбасі.

Символічний приклад Франції. Нещодавнє опитування підтвердило, що 74% французьких громадян вважають, що 6 попередніх пакетів санкцій виявилися неефективними, бо «Газпром» продав газу країнам ЄС на 85,1 млрд євро, а Росія заробила 158 млрд євро на нафтогазових ринках.

У найближчі місяці в Європі очікується загострення політичного та електорального клімату. У вересні-жовтні відбуваються вибори в Швеції, Італії, Болгарії. Очільники ЄС (насамперед ФРН і Франції) зможуть запобігти «режимним» кризам у згаданих державах, якщо зосередяться на більш загальноєвропейській стратегічній перспективі, будуть спільно використовувати запропоновані амбіції нового «Стратегічного компасу» ЄС, і не будуть спиратись лише на поліцентричний підхід «Порядку денного НАТО – 2030», як це було визначено під час останнього Мадридського саміту Альянсу.

Якщо бути більш конкретним, то інструменти, які є у 27 країн-членів ЄС, а також 21 країни-члена ЄС, що пов’язані сильнішими зобов’язаннями в рамках НАТО (на сьогодні), і 23 країн-членів ЄС у НАТО, до якого загалом входитиме 32 держави (після приєднання до Альянсу Фінляндії та Швеції), підтверджують, що в той час як США і Велика Британія є й продовжуватимуть бути найсильнішими й більш рішучими провідниками безпеки для України, ЄС і 27 країн, що входять до нього, мають стати головними акторами й ключовими спонсорами більш «глобального підходу», який передбачатиме координовану військову солідарність із Києвом. Ба більше – відбудову – підхід до перебудови держави».

Анастасія Шапочкіна, президентка Геоекономічного аналітичного центру Eastern Circles, Франція:

«Україна стикається з двома ключовими проблемами у Франції. Перша полягає в тому, що Україна ніколи не була на французькому політичному порядку денному. Місце в десятці найважливіших країн займала Росія, тоді як Україна сприймалася в кращому випадку як периферія Росії.

Другою проблемою, похідною від першої, є низький рівень місцевої експертизи щодо України. У французьких медіа, експертному та політичному середовищі дискусія щодо України ведеться французькими, а іноді й російськими експертами та фахівцями різного профілю, мало хто з яких коли-небудь бував в Україні, й майже ніхто з яких не розуміє української мови, історії та внутрішньої політики.

Одним зі способів реагування на ці виклики є посилення професійних обмінів між Україною та Францією в сфері суспільних наук, у тому числі академічних, мистецьких та політологічних дисциплін. Залучення талантів у нових громадах біженців також може допомогти цій меті. Іншим завданням є поширення інформації про Україну за межами Парижа через канали комунікації з місцевими елітами по всій Франції, від представників Національної Асамблеї (парламенту Франції – ред.) до соціальних та бізнес-клубів».

Д-р Даніель Шеліговский, керівник програми «Східна Європа» та старший науковий співробітник з питань України в PISM, Польща:

«Всім подобається бути частиною історії успіху, в тому числі й європейцям. Тож Україна зі свого боку має зробити все можливе, щоб стати такою історією успіху. Нещодавній український контрнаступ на сході став яскравим прикладом, який чітко продемонстрував світовій громадській думці, що військові інвестиції в Україну приносять відчутні вигоди, й тому військова допомога ЗСУ має продовжуватися й навіть збільшуватися.

Водночас, Україні також варто докласти зусиль, щоб стати історією успіху з точки зору державного будівництва. Це передбачає вирішення відомих внутрішньополітичних проблем, які часто занадто легко експлуатуються на міжнародній арені противниками підтримки України, які, до речі, не обов’язково займають у такий спосіб проросійську позицію. Звернення до якомога ширшої аудиторії є надзвичайно важливим. Інтерв’ю президентського подружжя для журналу VOGUE було, на мою думку, справжнім хітом, який показав дуже особисте обличчя цієї війни. Тим не менше, Україна ніколи не зможе задовольнити всіх і має утримуватися від таких спроб».
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 1
Green Показати IP 25 Вересня 2022 14:37
Що зробити? Для початку прибрати з ОП "токсичних парсун" про які вже відкрито говорить Америка!

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Loading...
Система Orphus