«Волинь» трансферна: цікаве за 4 роки

Вихованець туринського «Ювентуса», гравці національних збірних України, Румунії, Македонії, Словенії, Сенегалу, Нігерії, колишній тренер футбольного клубу. Футболісти різного віку та з відмінним «трудовим» стажем поповнювали склад луцької «Волині» протягом останніх 4 років.

Цей період можна чітко розділити на дві половини: до літа 2010 і після. За підсумками сезону 2009/2010, «хрестоносці» здобули право боротися за «золото» Прем’єр-ліги, тому і кількість, і якість новачків змінилася, але про все по черзі.

2008. «Ювентієць» і повернення легенди

Чи не найгучнішим трансфером «Волині» в 2008 році було придбання півзахисника Сергія Коваленка. Цей гравець з 17 років тренувався у туринському «Ювентусі». Місце в італійському клубі хавбек завоювати не зміг, тому після кількох вояжів до бельгійських команд приїхав до Луцька.

У клубі дуже сподівалися на досвід футболіста, але він, взявши участь лише в 4 матчах, в березні перебрався до Білорусі, де й нині грає за місцеві команди.

Серед інших придбань «Волині» варто відзначити переїзд з Донецька півзахисника Андрія Деркача, який мав хорошу пресу, коли грав за «Борисфен». Як і Коваленко, він не зумів закріпитися в основі, і взимку помандрував до Ужгорода, де певний час грав за місцеве «Закарпаття».

Також в липні до «Волині» повернувся Володимир Гапон, який дебютував у луцькій команді в матчі проти київського «Динамо» в далекому 1995 році. До слова, йому тоді було лише 15 років. Водночас, в 2008 році він був одним із небагатьох в складі «хрестоносців» з команди, яка здобула «золото» Першої Ліги в сезоні 2001/2002 років.

На жаль, Гапон повторив долю Деркача і Коваленка. На початку 2009 року гравець опинився у «Карпатах» з Кам’янки-Бузької.

Не можна оминути теми втрат «Волині» в 2008 році. Можливо, саме вони завадили клубу піднятися в Прем’єр-лігу.

У першу чергу, потрібно згадати про переїзд до київського «Динамо» опорного хавбека Євгена Хачеріді. Вихованець мелітопольського футболу, який провів 24 гри за лучан, сподобався скаутам столичного клубу.

У «Динамо» гравець зумів не лише закріпитися в основі, але й «прорватися» до національної збірної України. До речі, під час Євро-2012 він взяв участь в усіх трьох матчах, які зіграла наша «дружина».

Ймовірно, більш непоправними втратами стали форвард Майкл Алоїзі та півзахисник Жадер. Нігерійський бомбардир за чотири роки перебування у стані «хрестоносців» зіграв за основну команду 86 матчів й забив 31 гол, а в 2006 році вболівальники назвали його найкращим гравцем команди. Поширювалися чутки, що запорізький «Металург» придбав його за 4 мільйони євро, але вони не були підтверджені.

У вересні клуб розірвав контракт з одним з ключових гравців, півзахисником Жадером. Кварцяний прийняв таке рішення після програшу «Нафтовику» з Охтирки. До слова, вболівальники теж називали бразильця найкращим гравцем команди, але в сезоні 2007/2008.

2009. Майкон-Рамон та екс-тренер «Львова»

Того року керівництво «Волині» здавалося знайшло надійного воротаря. З Ірану прибув сенегальський воротар Ісса Ндоє, в активі якого був матч за національну збірну африканської країни. Голкіпера намагалися підписати харківський «Металіст» та турецький «Сівасспор», але волиняни виявилися спритнішими.

Гравець зібрав чимало позитивних відгуків завдяки своїй грі за «Волинь». Саме його дії стали одним з факторів, який забезпечив «хрестоносцям» здобуття другого місця в Першій лізі в сезоні 2009/2010 років, що гарантувало команді підвищення в статусі. Та й вклад Ндоє у вихід 1/2 Кубка України не можливо недооцінити.

Ці здобутки забезпечили кіпера званням найкращого гравця Першої ліги сезону 2009/2010. На жаль, наступного 2010 року в Ндоє виникли психологічні проблеми. Принаймні, про це розповідав тренер команди Віталій Кварцяний. Футболіст певний час тренувався в дублі, але так і не зумів вмотивувати себе продовжувати грати за «Волинь».

У свою чергу клуб за систематичне порушення умов контракту та ігнорування командних зборів спробував добитися міжнародної дискваліфікації Ндоє. Проте такого покарання сенегальцеві вдалося уникнути.

Майже рік він не мав достойної ігрової практики, безуспішно намагався влаштуватися в якусь із команд нижчих ліг європейських першостей. І лише взимку 2011 року кіпер підписав угоду з клубом другої німецької бундесліги «Гройтер Фюрт».

Як показав час, дуже вдалими трансферами стало підписання двох бразильців: нападника Майкона Олівейри та півзахисника Рамона Лопеса. Земляки Пеле, витративши певну кількість часу на адаптацію в стані «хрестоносців», достойно віддячили тренерам за довіру.

У першому сезоні Майкон у 21 матчі забив 15 голів. Хавбек Рамон відзначився лише 6 разів, але обоє були «основою» команди і своєю грою регулярно підтверджували право виходити «в старті».

І донині Рамон залишається беззаперечним гравцем «старту», а от Майкон майже перебрався до донецького «Шахтаря». Хоча «хрестоносці» заявляють, що контракт гравця діє до 2014 року, сам футболіст неодноразово запевняв: термін угоди ‒ до 31 серпня 2012.

Варто відзначити, що влітку до Луцька прибули два гравці з досвідом гри за національну збірну України: Сергій Снитко та Олександр Радченко. Однак, вони не змогли «влитися» в команду і полишили «Волинь» ще до зимової перерви.

Також цього року «хрестоносці» підписали півзахисника Євгена Пічкура, який завдяки своєму працелюбству став одним із улюбленців місцевих уболівальників. За три роки він виходив на поле у формі «Волині» майже 80 разів. Однак в 2012 році новий наставник лучан Анатолій Демяненко вирішив, що хавбеку потрібно шукати новий клуб.

Водночас повернувся до команди Сергій Сімінін, який за два роки став її капітаном, перекваліфікувавшись з центрального захисника у правого.

Цікавинкою тогорічної трансферної кампанїі «Волині» було підписання екс-головного тренера ФК «Львів», колишнього суперника «Волині» в Першій лізі, Юрія Беньо. Він повернувся у великий футбол після річної перерви. Можливо, Кварцяний розраховував, що галичанин після завершення однорічної угоди залишиться у тренерському корпусі клубу. Однак, взимку Беньо покинув Луцьк.

Найвідчутнішою втратою «Волині» був перехід форварда Олександра Пищура в словацький «Ружемброк». Він ще взимку їздив на перегляд до запорізького «Металурга», де на той час грав його екс-партнер Майкл Алоїзі, але не зумів вразити тренерів клубу.

А влітку він таки змінив футбольну прописку. До слова, хоча Пищур на той час вже й не був «хрестоносцем», вболівальники назвали його найкращим гравцем клубу в 2009 році.

2010. Готуючись до Прем’єр-ліги

Того року оновлена «Волинь» зуміла вийти в Прем’єр-лігу. Оскільки протягом зими-літа 2009 команда суттєво змінилася, в січні-лютому керівництво клубу провело лише кілька трансферів.

Так, в лютому до Луцька після майже 5 років перебування в стані київського «Динамо» повернувся півзахисник Олег Герасимюк, який донині грає за лучан.

У березні до «хрестоносців» приєдналися вихованець донецького «Шахтаря» Олексій Курілов та захисник Андрій Гринченко. Якщо перший в команді не прижився, то Гринченко зіграв понад 20 матчів за клуб і лише нещодавно перебрався до ужгородського клубу «Говерла-Закарпаття».

Цікавою виявилася доля бразильського нападника Леонардо да Кости, який взяв участь в кільканадцятьох зустрічах, але 2011 року він вже грав за «Вудленс Веллінгтон»… з Сінгапуру.

Влітку 2010 року, після виходу в Прем’єр-лігу, «Волинь» взялася за чергове оновлення складу.

У першу чергу, слід відзначити підписання орендної угоди щодо правого захисника Богдана Бутка, якого «позичили» на сезон в донецького «Шахтаря». Футболіст провів дуже хороший рік в стані «хрестоносців»: в 27 матчах забив 1 гол, а, виконуючи обов’язки оборонця, приніс команді чимало користі.

Варто зауважити, що наступного 2011 року лучани звернулися до «гірників» з проханням пролонгувати орендну угоду, але в «Шахтарі» вирішили віддати гравця на сезон до маріупольського «Іллічівця». При цьому контракт з Бутком продовжили ще на 5 років.

Граючи в Луцьку, захисник дебютував в молодіжній збірній України, а у складі «молодіжки» був учасником фінального етапу чемпіонату U-21 Європи 2011 року.

Ще одним вдалим трансфером, попри всі незгоди футболіста з Віталієм Кварцяним, стало підписання легенди столичного «Динамо», захисника Владислава Ващука. За «хрестоносців» він зіграв 26 разів і певний час виходив на поле з капітанською пов’язкою.

У футболіста неодноразово виникали конфлікти з наставником волинян. В січні 2011 року Кварцяний навіть фактично вигнав захисника з команди, але згодом передумав і повернув гравця, оскільки в нього була діюча угода з клубом. Після завершення сезону Ващук та «Волинь» «розійшлися».

Також того року до «Волині» повернулися оборонець Олег Шандрук та нападник Олександр Пищур. В останнього виникли труднощі в Словенії, і лучани прихистили опального форварда. Після повернення Пищур в 23 матчах відзначився 8 разів.

Щодо Шандрука, то центр бек поїхав з Луцька за місяць після прибуття. Емоційний Кварцяний вигнав його після програшу полтавській «Ворсклі».

Варто згадати й про повернення до клубу захисника Романа Максимюка, який через рік увійшов до тренерського штабу клубу, напівоборонця В’ячеслава Шарпара і досвідченого півзахисника Ігоря Скоби. До речі, останній нині грає за «хрестоносців».

Того року приїхало до Луцька чимало легіонерів. Збираючи команду для гри в Прем’єр-лізі, керівництво клубу приділило багато увагу пошуку гравців з досвідом гри за національні збірні.

Так, у вересні до «Волині» приєдналися двоє румунів: півзахисник Сорін Парасків і нападник Адріан Няга. Обом було далеко за 25 і обоє грали за національну дружину своєї батьківщини. Однак, у «Волині» не прижилися і повернулися в 2011 році додому.

У червні «хрестоносці» поповнилися двома сербами. І якщо Стеван Рачич нічим особливим не запам’ятався, то півзахисник Саша Стевіч й донині виходить на поле у футболці «хрестоносців». Щоправда, робить це доволі рідко, виступаючи переважно за дублюючий склад «Волині».

Серед трансферних цікавинок варто відзначити прибуття другого російського легіонера в історії «Волині» ‒ вихованця «Зеніта» з Санкт-Петербурга Кирила Подпружнікова. Молодий оборонець не зумів протягом сезону завоювати місце в основі, а наразі грає в Білорусі за «Динамо» з Брянська.

2011. Легіонерська навала

Щодо придбань 2011 року, то «першими ластівками» стали гравці, які й зараз виходять на поле у формі «хрестосноців»: воротар Сергій Літовченко та румунський універсал Сільвіу Ізворану.

У червні «Волинь» придбала захисника збірної Македонії Ванче Шикова, який донині є основним оборонцем команди. Напевно, це й був найвдаліший трансфер клубу того року. На рахунку легіонера 23 матчі за лучан. Також македонець володіє сильним ударом, тому часто виконує штрафні.

Загалом в 2011-му керівництво клубу чи не найбільше уваги приділяло підсиленню захисної лінії. Так, в липні склад «хрестоносців» поповнили оборонці: словак Ян Масло, бразилець Леандро Мессіас дос Сантос, хорват Діно Дрпіч, опорний хавбек Самсон Годвін, який перейшов зі стану найзлішого ворога «Волині» ‒ львівських «Карпат».

До атакуючих гравців команди приєдналися словенець Далібор Стевановіч та нападник з Бразилії Тіаго Майєр дос Сантос на прізвисько Шумахер.

Щодо долі цих гравців у команді, то Масло та Леонардо довгий час були основними, доки в 2012 році новий наставник лучан Анатолій Демяненко не вирішив припинити з ними співпрацю. Натомість Шумахер після чудового дебюту, коли він забив у ворота київського «Динамо», притих і лише того ж 2012 завоював довіру тренера.

Доволі незвична ситуація вийшла з екс-«левом» Годвіном. Експресивний Віталій Кварцяний вигнав його з команди після двох матчів. Тренер вважав, що футболіст часто помилявся при передачах та й у відборі не надто відзначався.

Цікаво, що того року до «Волині» повернулося двоє гравців, які вже вдягали форму «хрестосноців». При тому, що обоє – воротарі. Так, Всеволод Романенко виступав за лучан протягом 2006-2007 років, а Віталій Постранський ‒ у 2005-му.

Щодо втрат 2011 року, то в березні «Волинь» лишилася без нападника Майкона, який на той час провів за клуб 37 матчів і відзначився 20 разів. Він перейшов до румунського «Стяуа» з правом першочергового викупу. На «землях графа Дракули» у бразильця нічого не вийшло, а тодішній президент клубу безжально розкритикував гравця. Мовляв, той забиває лише випадкові голи.

Тож, румуни правом викупити футболіста за 800 тисяч євро не скористалися і Майкон повернувся в команду Кварцяного.

Серед інших втрат – переїзд хавбека В’ячеслава Шарпара до «Металіста» з Харкова. Гравець давно «гострив лижі» з Луцька і врешті це йому вдалося. Були чутки, ніби за півзахисника віддали 2 мільйони євро. В новому клубі Шарпар зіграв лише 7 матчів і влітку повернувся до Луцька: в оренду.

Також 2011-го «Волинь» втратила одного з найкращих гравців сезону, що завершився, Богдана Бутка.

Насамкінець, варто згадати про чергову поїздку «туди-назад» у виконанні Олександра Пищура. Один з найкращих бомбардирів «Волині», зігравши 7 матчів за «хрестоносців», поїхав підкорювати серця фанів сімферопольської «Таврії».

Однак, через три місяці клуб та гравець розірвали трудову угоду за взаємною згодою і «Волинь» не відреклася від форварда, прихистивши його.

***

А потім був 2012 рік. Рік, коли все змінилося кардинально: новий власник, новий тренер, нові гравці. Але про це поговоримо в січні 2013.

При підготовці матеріалу використано інформацію з старої версії офіційного сайту ФК «Волинь».

Анатолій КОТЛЮК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---