Прощаючись з 2016-м: найгучніші події Волині та України

Рік, що минув, був складним для України не лише через погіршення економічного становища та продовження війни, а й через внутрішньополітичні скандали в країні. Як наслідок, зменшилася довіра українців до уряду, президента, найрейтинговіших партій у Верховній Раді та окремих представників влади на місцях. Головними героями у політичних скандалах зазвичай були відомі особистості, яких ми часто бачимо на телеекранах, утім «засвітилися» тут і луцькі владці.

ЯКИМИ СКАНДАЛАМИ ЗАПАМ’ЯТАВСЯ ВОЛИНЯНАМ 2016 РІК

«Антисемітизм» Григоренка

Отож, від локального до глобального. На початку високосного і вже апріорі складного 2016-ого своїм антисемітським висловлюванням «прославився» заступник міського голови. Рік розпочався з гучного скандалу на політичній арені, а головним героєм цього став заступник Луцького міського голови Сергій Григоренко.«Жиди у 18 та 19 столітті споювали українців, і підприємці, які торгують алкоголем – «новітні жиди», які, користуючись бідністю і складною ситуацією, споюють українців», - із таким «красномовним» висловлюванням виступив Григоренко 3 лютого під час засідання виконавчого комітету Луцької міської ради, оцінюючи роботу підприємців, які займаються торгівлею алкоголем.

Таке висловлювання депутат Луцької міської ради, адвокат Ігор Поліщук назвав неприпустимим у цивілізованому світі проявом антисемітизму та подав заяву в СБУ. Швидко відреагували на це й однопартійці Григоренка: зрештою 8 лютого Юлія Тимошенко виключила Григоренка з лав ВО «Батьківщина».

Водночас цей скандал лишив байдужим Луцького міського голову Миколу Романюка. Більше того, вже наступного дня після виключення з партії, градоначальник посадив свого підопічного на службове авто – «Шевроле Авео».

Окрім того, ТОП деяких скандальних подій, які стали центром уваги всього міста та навіть області на Волині у 2016 році, підготувало видання «Конкурент».

Луцький стрілець «Вальчук»

Подія, яка поставила на вуха весь Луцьк – стрілянина громадського активіста Віктора Вальчука, який брав участь в атестації волинських поліцейських. У березні, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, він стріляв із пневматичного пістолета біля супермаркету «Вопак» на Київському майдані.

Пізніше поліцейські з'ясували, що ввечері четверо чоловіків поверталися додому із роботи. На Київському Майдані один із них відійшов в бік порозмовляти по телефону, решта зупинилася, аби його почекати. У той момент вони помітили неподалік від себе незнайомця, який із незрозумілих причин дістав із кишені куртки зброю, направив в їхній бік та здійснив декілька пострілів. Чоловікам вдалося уникнути попадання куль.

Наприкінці квітня журналісти отримали запит від ГУ Нацполіції у Волинській області, що справу луцького стрільця досі розслідують. Наразі Віктор Вальчук викладає на курсах підвищення кваліфікації слідчих.Андрій Козюра: скандал із хабарем

Неабиякого розголосу у вересні цього року набула інформація про те, що депутат Луцької міської ради Андрій Козюра буцімто пропонував прокурору квартиру за закриття кримінального провадження. Як інформувала тоді прес-служба Генеральної прокуратури України, 25 серпня депутат Луцької міської ради (ВО «Батьківщина»), представник депутатських комісій з питань містобудування, архітектури, земельних відносин, зарекомендувавши себе представником інтересів низки будівельних компаній, звернувся до начальника відділу прокуратури області із пропозицією надання неправомірної вигоди у вигляді квартири у новозбудованому будинку за вирішення питання про закриття кримінального провадження щодо службових осіб відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради, управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в області.

На це Андрій Козюра заявив, що інформація про пропозицію неправомірної вигоди працівнику прокуратури – наклеп, та називав такі звинувачення «політичним тиском».

Коли журналісти звернулися у прокуратуру Волині за коментарем, то у відомстві відхрестилися від інформації про хабар. Представник прокуратури Людмила Новік списала на Генпрокуратуру, мовляв, в ГПУ опублікували, то нехай і коментують. «Ця інформація пішла від обласної проуратури. Правильно? Вона у нас просто на сайті розміщена. Тому всі коментарі отримуються на місці», – наголосила представник прес-служби Генпрокуратури.

Скандальна історія завершилася - інформацію про те, що депутат Луцької міської ради Андрій Козюра пропонував прокурору хабар квартирою, зняли із офіційного сайту Генпрокуратури, начебто як помилкову.

Але, незважаючи на запевнення Генпрокуратури, повідомлення про хабар досі можна знайти на сайті відомства за прямим посиланням.Пересувний цирк та зоопарк на місці розстрілів євреїв

У серпні 2016 року назрів скандал за участю міського голови Ковеля Олега Кіндера (Батьківщина). Причиною стало розпорядження посадовця про встановлення пересувного цирку та зоопарку на місці масових розстрілів під час війни євреїв.

Кладовище на цьому місці було ще 40 років тому. Усе, що залишилося від нього, – потрощена мацева – стела-надгробок.

До слова, вже протягом п’яти років єврейська громада Волині намагається встановити на місці розстрілів меморіал, проте щоразу їм відмовляють.

У відповідь на запитання однопартійців Кіндер підтвердив своє розпорядження на дозвіл проведення вистав цирку-шапіто, і зазначив, що ніяких спростувань і вибачень він робити не буде. Він переконував, що там ніякого кладовища немає, і це все придумали. Натомість за такі дії однопартійці навіть хотіли виключити Олега Кіндера з "Батьківщини".«Митний» конфлікт

У квітні 2016 року на Волинській митниці понад три тижні тривала акція, яку організували громадські активісти та місцеві підприємці. Їхньою головною вимогою було звільнення виконувача обов'язків начальника Волинської митниці Олександра Шавлака, а також припинення призначення очільниками Волинської митниці керівників-«гастролерів».

Проти нового виконувача обов’язків з Чернігова виступив і трудовий колектив митниці, який заявив про адміністративний тиск на працівників. Крім того, багатьох працівників митниці обурив той факт, що з Чернігова Шавлак привіз свою команду, а спеціалістів з Волині попередили про скорочення. Водночас сам Шавлак пояснював своє рішення тим, що не може покластися на місцевих спеціалістів і згадував бурштинову проблему, актуальну на Волині. Водночас видання «Стоп Откат» у своїй публікації писало, що Олександр Шавлак може бути причетним до оборудок з контрабандою, зокрема, бурштину. З квітня Олександр Шавлак керував двома митницями.

Проте вже у вересні стало відомо, що Олександрові Шавлаку з жовтня не продовжили термін перебування на посаді.Скандальний польський фільм «Волинь»

Нечуваного обговорення набув фільм про трагічні події на Волині в 1943-1944 роках режисера Войцеха Смажовські. У фільмі показана епічна історія про події "в східних околицях Речі Посполитої" (такий термін вживає польська преса, – ред.) під час Другої світової війни. Дія починається в навесні 1939 року і закінчується влітку 1945 року. Особливу увагу приділили опису подій літа 1943 року, відомих як Волинська трагедія, що польські журналісти називають виключно різнею та іноді геноцидом.Після того, як влітку минулого року з'явився трейлер фільму, посол Польщі в Україні Ян Пєкло зазначив, що цей фільм є художнім, а не документальним і не є якимось історичним документом, тож «важливо зберегти холодну голову і зробити усе можливе, аби це (історія – ред.) не впливало на політику і не перешкоджало у досягненні спільних цілей, що стосуються стратегічної співпраці між Польщею та Україною».Ремонт старовинної вулиці в Луцьку

Скандал із капітальним ремонтом вулиці Лесі Українки та Кривого Валу розпочався ще задовго до самого ремонту. У червні цього року активіст Ігор Алексєєв висловив невдоволення через те, що у рамках реконструкції вулиці Лесі Українки вирізують дерева. Згодом під час зустрічі міського голови та проектанта із мешканцями прилеглих будинків нібито вдалося дійти згоди: дерева, які вже зрізали, замінять на нові, а інші зачіпати не будуть (крім аварійних).

Одначе зрізані липи – не єдине, що викликало питання. Як з'ясувалося, вулицю Лесі Українки ремонтували фірми, які не мали на це права. Нагадаємо, кошторис на ремонт вулиці Лесі Українки розділили на декілька об’єктів таким чином, щоб уникнути тендерної процедури при закупівлі товарів та послуг. Ділянку, яка підлягає реконструкції, поділили на частини, вартість виконання робіт на яких відповідно складає суму меншу, ніж один мільйон п’ятсот тисяч гривень. Таким чином, тендер на ремонтні роботи, вартістю 8 мільйонів гривень, так і не проводився.

ЧИТАТИ ЩЕ: РЕМОНТ НА ЛЕСІ УКРАЇНКИ: 8 МІЛЬЙОНІВ НА 200 МЕТРІВ ВУЛИЦІ, БЕЗ ТЕНДЕРА

Вже згодом стало відомо, що прокуратура виявила порушення під час реконструкції вулиці Лесі Українки. Кримінальне провадження щодо реконструкції центральної пішохідної вулиці досі відкрите.

ПОЛІТИЧНІ СКАНДАЛИ РОКУ, ЯКІ ВПЛИНУЛИ НА ІМІДЖ ТА РЕПУТАЦІЮ УКРАЇНИ

Попри те, що українські політики, на відміну від європейських, не бояться конфліктів і вкрай рідко втрачають через них посади, 2016 рік став кульмінацією публічних скандалів навколо посадовців. Побачити та відчути, звідки ростуть ноги цих подій, спробували Волинські Новини.

Варто зауважити, що практично усі вони супроводжуються корупцією, яку або не розслідують, або заговорюють штучними інформаційними вкидами.

Офшори Порошенка

У 2016 квітні року Президента України Петра Порошенка звинуватили у наявності офшорних фірм.Понад рік 380 журналістів із 78 країн вели найбільше в історії журналістське розслідування, вивчаючи діяльність офшорного оператора Mossack Fonseca. Вони оприлюднили викривальні статті, одна з яких розповідає про секретний офшор і «моральний злочин» Петра Порошенка.

Проте, незважаючи на резонанс, спричинений цим фактом, Верховна Рада відмовилася створити тимчасову слідчу комісію з розслідування офшорного скандалу. Окрім того, вважають експерти, офшори Порошенка "зам'яли" підвищенням тарифів.

Гучна відставка Яценюка

Квітень став переломним і для Уряду України. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк подав у відставку.Про своє рішення він оголосив у зверненні 10 квітня. Подейкують, що відбулося це внаслідок дискредитації політики Яценюка, що, своєю чергою, дало підстави окремим силам заявляти про настання політичної кризи. Невдовзі місце Яценюка посів Володимир Гройсман.

Савченко – найбільше розчарування 2016 року

Ледь не кожен українець у травні стежив за тим, як Савченко повертали в Україну: її обміняли на російських військових Олександра Александрова і Євгена Єрофєєва.25 травня Надія Савченко зрештою повернулася додому. Цього ж дня Порошенко вручив їй звання Героя України. А за тиждень Надія приступила до політичної діяльності. Наприкінці жовтня здійснила візит в Москву, щоб бути присутньою на суді Миколи Карпюка та Станіслава Клиха. Згодом Клих назвав її візит «хорошим піаром» і «гарним проектом».

А на початку грудня Савченко підняла на вуха всю Україну - стало відомо, що в Мінську вона таємно зустрілася з ватажками терористичних «ДНР» і «ЛНР». Зауважимо, що Служба безпеки України заявила, що ця зустріч не була погоджена. Більше того, парламентарій закликала «зрозуміти Донбас» та заявила про наміри реформувати устрій України.

«Після усіх її заяв виникає тиха підозра, чи не є вона проектом Медведчука, який, власне, й брав участь у її обміні», - йдеться у блозі письменника Юрія Винничука.

За півроку Надія Савченко так і не знайшла однодумців серед ключових гравців у політикумі чи колег у ВР. Верховна Рада виключила Надію Савченко зі складу Постійної делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи. Потім оголосили про її виключення з фракції «Батьківщина».

До слова, скандальний «закон Савчанко» назвали найнебезпечнішим законом в Україні, через який на волю вийшли реальні злочинці.

Як наслідок її політичної діяльності - Савченко називають найбільшим розчаруванням 2016-го року.

Любитель шоу та телекамер – Михеіл Саакашвілі

Влітку гучних політичних «вибухів» не відбулося, вочевидь, депутати й високопосадовці набиралися сил для насиченої осені та ефектного завершення року.

А вже у листопаді глава Одеської області, любитель шоу та телекамер Михеіл Саакашвілі подав у відставку.Однією з причин він назвав зрив запуску Відкритого митного простору, гроші на який нібито «розікрали». У цьому зриві звинуватив особисто президента Петра Порошенка. На що той, після звільнення з посади Саакашвілі, доручив соратникам позбавити його громадянства.

Зауважимо, що Савченко та Саакашвілі створили власні політичні рухи, втім, експерти до цього ставляться скептично.

Онищенко проти Порошенка. Історія «держзради» і «компромату»

У кінці 2016-го гучні події сипалися градом.

Так, не встиг Порошенко оговтатися від «офшорного скандалу», як оголошений в розшук депутат Олександр Онищенко заявив, що Президент неодноразово підкупляв членів Верховної Ради за просування необхідних йому ініціатив, причому гроші на це бралися в тому числі з виділених МВФ кредитів.Більше того, він заявляв, що українські чиновники топ-рівня і союзники президента Петра Порошенка наживаються на поставках військового обладнання і зброї в зону АТО, де українська армія веде бойові дії проти проросійських сепаратистів.Варто додати, що справу щодо скандальних «плівок Онищенка» зареєстрували у НАБУ та чекають від нардепа надання матеріалів для розслідування. Поки ж заяви Онищенка називають спробою перевести свою справу у політичну площину та відволікти увагу від своєї відповідальності. Проте, не заважаючи на те, що заяви Онищенка виглядають правдиво, за відсутності доказів справу скоро можуть закрити.

Не встигли українці оговтатися після цього скандалу, як для багатьох стала несподіванкою націоналізація «ПриватБанку».

Нагадаємо, Кабінет міністрів та Рада нацбезпеки та оборони України підтримали націоналізацію Приватбанку. Експерти з економіки зауважили, що перехід банку у статус державного тільки погіршить менеджмент і зменшить конкуренцію на ринку.

Окрім того, зі слів окремих експертів, рішення щодо націоналізації «ПриватБанку» є непрозорим і недалекоглядним. Більше того, вони переконані, що через «жорстку» націоналізацію «Привату» Україна втратила останню надію на інвестиції у банківський сектор, оскільки бажаючі вкладати кошти в українську фінансову систему, де можуть забрати у державну власність будь-який банк, навряд чи з’являться.

Варто додати, що після офіційного рішення про націоналізацію «ПриватБанку» українці, обурені рішенням столичної влади, запропонували націоналізувати бізнес президента. Так, на сервісі петицій офіційного інтернет-представництва Президента України опублікували петицію, в якій Главу держави Петра Порошенка просять націоналізувати корпорацію ROSHEN.

І вже наприкінці року, коли, здавалося б, буря вщухла й потрібно ловити хвилю гарного настрою – ЗМІ національного масштабу заявили про тиск з боку влади. Йдеться про долю телеканалу 1+1, який хочуть позбавити ліцензії на трансляцію в Україна, а АП намагається передати контроль над каналом в інші руки.На це відреагувала група народних депутатів з «Українського об’єднання патріотів – УКРОП» та звернулася до Генерального прокурора України Юрія Луценка, аби він узяв під особистий контроль ситуацію.

Голова Волинської облради Ігор Палиця, коментуючи спробу відібрати в каналу ліцензію, зауважив, що 1+1 - це телеканал, який говорив і говорить правду, котра іноді для когось зовсім неприємна.

***
Беручи до уваги всі передумови, схоже на те, що прийдешній 2017 рік готує Україні нові виклики та випробування. Проте хочеться сподіватися, що непростий 2016 чомусь навчив політиків, владу, та, власне, усіх учасників скандальних процесів, і усі ми візьмемо з того урок.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---